Рішення

від 11.12.2024 по справі 288/1481/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1481/24

Провадження № 2/288/424/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залісуду вселищі Попільня Житомирськоїобласті у порядку спрощеного позовного провадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що він перебуває у зареєстрованому шлюбіз ОСОБА_2 (далі відповідач).

Шлюб зареєстровано 26 серпня 2016 року Виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис № 2. Після укладення шлюбу відповідач змінила своє прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя з відповідачем не склалось у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного, і тому з часом їх стосунки почали погіршуватись і на даний час сторони проживають окремо, стосунки не підтримують. Фактично сім`я припинила своє існування.

Шлюб між сторонами носить формальний характер, тому примирення та збереження шлюбу неможливе.

Позивач просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , стягнути з відповідача судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі в частині розірвання шлюбу, щодо судових витрат у виді судового збору та витрат на правничу допомогу просить стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000,00 гривень та судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок, так як позовні вимоги про розірвання шлюбу та виключення відомостей про батьківство, які були заявлені в одному позові, ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2024 року, роз`єднано.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, щодо розірвання шлюбу не заперечує, щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень вказала, що не має таких коштів. Після розірвання шлюбу просить змінити їй прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Справу судомрозглянуто упорядку спрощеногопозовного провадження,згідно зстаттями 274-279 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 серпня 2016 року Виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », актовий запис № 2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 104 та серії НОМЕР_3 , актовий запис № 17, виданих 07 червня 2024 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За визначенням частини 2ст. 3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно частини 1ст. 51 Конституції Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічне положення закріплено вст. 24 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили між собою шлюбні стосунки, спільне господарство не ведеться. Позивач в категоричній формі наполягає на розлученні з відповідачем, з якою примиритись не бажає, ніяких заходів для цього не вживав і вживати не буде, оскільки прийшов до переконання про неможливість подальшого збереження між ними сім`ї.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позивач при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1,2частинидругоїстатті 137ЦПКУкраїнивизначено,щозарезультатами розглядусправивитратина правничудопомогуадвокатапідлягають розподілуміжсторонамиразом ізіншимисудовимивитратами.Дляцілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничудопомогуадвоката,втомучислі гонораруадвокатазапредставництво всудітаіншу правничудопомогу,пов`язанузісправою,включаючипідготовкудо їїрозгляду,збірдоказівтощо,атакожвартість послугпомічникаадвокатавизначаються згіднозумовамидоговору пронаданняправничоїдопомоги танапідставівідповідних доказівщодообсягунаданих послугівиконанихробіт таїхвартості,щосплаченаабо підлягаєсплатівідповідноюстороною аботретьоюособою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги від 07 червня 2024 року /а.с. 11/, укладений між адвокатським бюро «Віктора Слівінського» далі бюро та ОСОБА_3 далі- клієнт разом -сторони, Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги, укладену 07 червня 2024 року /а.с. 12/, розрахунок та Акт № 1 про надання і прийняття правничої допомоги від 12 червня 2024 року.

В Акті № 1 про надання і прийняття правничої допомоги від 12 червня 2024 року /а.с. 14/ зазначено, що Адвокатське бюро «Віктора Слівінського» далі- бюро та ОСОБА_3 далі-клієнт, разом сторони, склали акт до договору про те, що адвокат надав клієнту, а останній прийняв таку правничу допомогу: 1. Проведення вивчення та аналізу документів, наданих клієнтом, вивчення та аналіз судової практики, роз`яснень і коментарів, витрачено часу/вартість години робіт - 1 година/1500, вартість робіт всього 1500,00 гривень; 2. Надання роз`яснень та консультацій клієнту, витрачено часу/вартість години робіт 1 година/1500, вартість робіт всього 1500,00 гривень; 3. Підготовка позовної заяви та пакету документів для подачі позовної заяви і подача позовної заяви до суду, витрачено часу/вартість години робіт 4 години/1000, вартість робіт всього 4000,00 гривень; 4. Участь у розгляді у суді з врахуванням часу прибуття до суду (авансовий платіж), витрачено часу/вартість години робіт 1,5 години/2000, вартість робіт всього 3000,00 гривень. Всього витрачено 7,5 годин на суму 10000,00 гривень. Вказане також підтверджується розрахунком від 07 червня 2024 року /а.с. 13/.

Відповідач в судовому засіданні вказала, що у неї відсутні кошти в розмірі 3000,00 гривень на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою,п`ятоюстатті137ЦПКУкраїнивизначено,щорозмірвитрат наоплатупослугадвоката маєбутиспівмірним із: 1)складністюсправита виконанихадвокатомробіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченимадвокатомна виконаннявідповіднихробіт(наданняпослуг); 3)обсягомнаданихадвокатом послугтавиконанихробіт; 4)ціноюпозовута (або)значеннямсправидля сторони,втомучислі впливомвирішеннясправина репутаціюсторониабопублічним інтересомдосправи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідач скористалась своїм правом щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бутиспіврозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, а тому враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, тривалість судових засідань, час витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях і заявлених ним клопотань, складність справи, та враховуючи думку відповідача, її матеріальний стан, суд з огляду нарозумну необхідність судових витрат, обмежує їх розмір з 3000,00 гривень до 2000,00 гривень.

Таким чином, позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення та з відповідача належить стягнути вказані витрати на користь позивача.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Шлюб зареєстрований 26 серпня 2016 року Виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, актовий запис № 2, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Післядержавної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини змінити на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати напрофесійну правничудопомогу в розмірі 2000 гривень 00 копійок.

В решті задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник