45/64пд
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 р. № 45/64пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:Полякова Б.М.
суддів:Катеринчук Л.Й. (доповідач)Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця»
на рішеннягосподарського суду Донецької області від 10.08.2007
у справі господарського суду№ 45/64пдДонецької області
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Маквуглепостачання»
провизнання недійсним договору купівлі-продажу
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Тігран»
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивачане з'явились
від відповідачане з'явились
від третьої особине з'явились
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2006 Відкрите акціонерне товариство «Пролетарська залізниця»(далі: «Позивач») звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маквуглепостачання» (далі: «Відповідач») про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.05 частини головного залізничного путі на шахту “Соціалістичний Донбас” та частини стаціонарного путі шахти «Соціалістичний Донбас»загальною довжиною 0, 5739 км (інвентарні №№17640, 17641, 14039).
Справа слухалась судами неодноразово. Двічі Постановами ВГСУ від 13.09.2006 року та 07.03.2007 року скасовувались рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справа направлялась на новий судовий розгляд. При скасуванні судового рішення Постановою ВГСУ від 07.03.2007 року суду першої зазначено про необхідність дати оцінку предмету спірного договору та встановити правову природу угоди відчуження за предметом відчуження (відчуження рухомого чи нерухомого майна), дати спростування доводам позивача про відсутність рішення комітету кредиторів позивача, яким би дозволялось відчуження спірного майна неконкурсним способом (шляхом прямого продажу) з посиланням на приписи статей 181, 182, 334, 657 Цивільного кодексу України про необхідність дотримання нотаріального посвідчення угод відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.07 (головуючий Зубченко І.В., судді Новікова Р.Г., Приходько І.В.) (т.3 а.с.120-122) в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційному порядку рішення суду не переглядалось.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Пролетарська залізниця»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу №6/19 від 10.10.2005, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частини 1 статті 203, статей 216, 236 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосуванні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України (далі –Кодексу)–до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За приписами статей 182, 334, 657 Кодексу угоди про відчуження нерухомості посвідчуються нотаріально, підлягають державній реєстрації, а право власності на нерухомість виникає з моменту здійснення такої реєстрації.
Згідно зі статтями 220, 216, 215 Кодексу у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий правочин є нікчемним; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; вимога про застосування наслідків недійсного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Як встановлено судом першої інстанції при новому розгляді справи, постановою господарського суду Донецької області від 04.02.2005 у справі №32/216Б позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, ліквідатором призначено Архипова В.В.
10.10.2005 між Позивачем в особі ліквідатора Архипова В.В. та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №6/19 (далі – Договір).
Згідно з умовами Договору відповідачем була придбана у позивача частина головного путі на шахту «Соц. Донбас»і станційний путь шахти «Соц. Донбас» (інв. «17640, 17641, 14039) загальною довжиною 0,5739 км., зокрема: залізничний путь рельс Р38 на дерев'яних шпалах 0,3357; залізничний путь рельс Р50 на дерев'яних шпалах 0,2257, залізничний путь рельс Р50 на ж/б шпалах 0,0125; стрілочний перевод №10 Р50 прав. на ж/б брусках; стрілочний перевод №8 Р50 1/9 лівий на ж/б брусках та стрілочний перевод №4 Р50 1/9 лівий на ж/б брусках, на загальну суму 19997,72 грн. Платіжним дорученням №15 від 10.10.2005 відповідачем було оплачено вартість придбаного у повній сумі –19997,72 грн.
Судом встановлено, що угода про відчуження зазначеного майна нотаріально не посвідчувалась.
Судом першої інстанції також встановлено про те, що на засіданні комітету кредиторів 29.08.2005року вирішено питання про реалізацію товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на складі позивача, про що свідчить протокол № 32 (т.2 а.с.21), а також про те, що згідно протоколу № 32 від 29.08.2005 було вирішено реалізувати шляхом проведення аукціону через Донецьку товарну біржу «Юго-Восток»майно, перелік якого додано до зазначеного протоколу засідання комітету кредиторів і спірне майно не було включено до переліків майна, за якими комітетом кредиторів визначено порядок реалізації активів боржника.
Суд встановив, що пунктом 1 протоколу № 32 від 29.08.2005 було вирішено реалізувати товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на складі за цінами, які склались на дату інвентаризації майна при визначенні ліквідаційної маси підприємства боржника наступним чином: при наявності одного покупця –шляхом укладення прямих договорів купівлі-продажу з юридичними та фізичними особами; при наявності двох і більше покупців –шляхом проведення аукціону через Донецьку товарну біржу «Юго-Восток»у відповідності з діючим законодавством.
Крім цього, названим протоколом затверджені звіти про експертну оцінку майна, зокрема і ділянки залізничного путі –частини головного путі на шахту «Соц. Донбас»і станційного путі шахти «Соц. Донбас», загальною довжиною 0,5739 км.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про предмет спірного договору як нерухоме майно.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що залізничні путі, загальною довжиною 0,5739 км, які складаються з рельс Р50 на залізобетонних та дерев'яних шпалах, стрілочних переводів є господарськими спорудами, нерозривно пов'язаними з земельною ділянкою, на якій вони розташовані, так як встановлені на спеціальному земляному насипу. Переміщення елементів залізничного путі (рельс, стрілочних переводів, дерев'яних та залізобетонних шпал) із земельної ділянки, на якій вони розташовані (земельного насипу) веде до повної зміни цільового призначення такого майна, втрати назви майнового об'єкту як залізничний путь, та його знецінення.
Відтак, керуючись частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України (далі –кодексу), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про приналежність предмету договору (залізничного путі, загальною довжиною 0,5739км) до об'єктів нерухомого майна.
Висновки суду першої інстанції про відсутність державної реєстрації залізничного путі, а, відтак, приналежність спірного майна до рухомих об'єктів спростовуються положеннями частини 2 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»за якими дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію прав на інші об'єкти цивільних прав, на які іншими законами поширено правовий режим нерухомої речі.
За приписами статей 64 - 67 Статуту залізниць України будівництво і реконструкція залізничних під'їзних колій здійснюється за погодженням з Укрзалізницею, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участі Укрзалізниці із складенням масштабного плану та видачею технічного паспорту на споруджений об'єкт.
Отже, спеціальним законодавством, яке регламентує правовий режим майна залізниць, залізничні колії віднесено до окремих об'єктів (споруд), розташованих на землі, будівництво та експлуатація яких вимагає спеціального дозволу, оформляється відповідним технічним паспортом, що свідчить про приналежність їх до нерухомого майна як інших об'єктів цивільних прав.
Відтак, висновки суду першої інстанції про включення спірного майна до складу рухомого майна (матеріалів), яке обліковувалось на складі позивача та погодження його відчуження згідно протоколу засідання комітету кредиторів № 32 від 29.08.2005 суперечать наведеним нормам права про визначення зазначеного майна як нерухомої речі, яка не може обліковуватися на складі разом з матеріалами.
З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом першої інстанції фактичних обставин відчуження майна за спірною угодою без нотаріального посвідчення та відсутність погодження комітетом кредиторів порядку відчуження об'єктів нерухомості в ході ліквідаційної процедури боржника, помилковість тлумачення частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, що привела до неправильного застосування положень частин 1, 3 статті 215, статей 656-657 Цивільного кодексу України, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про скасування прийнятого судом першої інстанції рішення та прийняття нового рішення про визнання недійсною спірної угоди.
Оскільки позивачем не заявлялись вимоги про проведення реституції за недійсною угодою та зважаючи на те, що згідно частини 5 статті 216 ЦК України є правом, а не обов'язком суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає можливим не приймати за власною ініціативою рішення про проведення реституції за спірною угодою.
Судові витрати у справі слід стягнути з відповідача на користь позивача, зобов'язавши суд першої інстанції видати відповідний наказ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця»задовольнити.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2007 скасувати.
3. Прийняти у справі №45/64пд нове рішення:
«Позов відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Маквуглепостачання» про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.05 частини головного залізничного путі на шахту «Соціалістичний Донбас»та частини стаціонарного путі шахти «Соціалістичний Донбас»загальною довжиною 0, 5739 км (інвентарні №17640, 17641, 14039) задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.05 частини головного залізничного путі на шахту «Соціалістичний Донбас»та частини стаціонарного путі шахти «Соціалістичний Донбас»загальною довжиною 0, 5739 км (інвентарні №17640, 17641, 14039) укладений між відкритим акціонерним товариством «Пролетарська залізниця»та товариством з обмеженою відповідальністю «Маквуглепостачання»недійсним.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маквуглепостачання»(86108, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Лихачова, буд. 60) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця»(83032, Донецька обл., м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Звєрькова, буд. 63) витрати по сплаті державного мита в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 212 грн. 50 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маквуглепостачання» (86108, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Лихачова, буд. 60) на користь відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця»(83032, Донецька обл., м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Звєрькова, буд. 63) витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп."
4. Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2007 |
Оприлюднено | 29.12.2007 |
Номер документу | 1236834 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні