Рішення

від 10.08.2007 по справі 45/64пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/64пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.08.07 р.                                                                               Справа № 45/64пд                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя  І.В. Зубченко

Суддя                      Р.Г.Новікова

Суддя                      І.В.Приходько

При секретарі судового засідання Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Пролетарська залізниця”

м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маквуглепостачання”  м. Макіївка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТПК „Тігран” м. Алчевськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Представники сторін:

Від позивача:  Мамчур В.В. за дов. №278 від 08.08.2007р.

Від відповідача: Новіков В.І. б/н від 10.01.2006р.

В судовому засіданні брали участь:

Від третьої особи: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Пролетарська залізниця” м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Маквуглепостачання”  м. Макіївка, про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.2005р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема на порушення ліквідатором встановленого законом порядку продажу активів підприємства – шляхом укладення прямого договору, а не через біржу шляхом відкритих торгів. Також позивач наполягає на тому, що порядок реалізації частини головного путі на шахту „Соціалістичний Донбас” і станціонного путі „Соціалістичний Донбас” комітетом кредиторів не затверджувався.

Письмовими поясненнями №114 від 23.04.2007р. позивач підтримав обґрунтування позову, наполягає на тому, що предмет договору купівлі-продажу є річчю рухомою, та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування своїх заперечень посилається на правомірність вчиненої угоди приписам чинного законодавства та рішенням комітету кредиторів.

Поясненнями від 14.05.07 відповідач відносить спірне майно до майна рухомого, не вважає підстав для визнання спірної угоди недійсною.

Ухвалою від 08.11.06 господарським судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТПК „Тігран” м. Алчевськ.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, тому справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Листом № 02-41/47259 від 05.12.2006р. третя особа пояснила суду, що придбані товарно-матеріальні цінності за накладною № 25 від 05.04.2006р. в межах договору № 11 від 05.01.2006р. на цей час використані в господарській діяльності підприємства і станом на 01.12.2006р. на балансі підприємства не обліковуються.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2006р. в задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2006р. попереднє рішення господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд.

Рішенням від 22.12.2006р. господарським судом Донецької області позовні вимоги залишені без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2007р. рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2006р. скасовано, справу передано на новий судовий розгляд до господарського суду Донецької області.

Згідно із ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Справу прийнято до провадження на новий розгляд господарським судом Донецької області 10.04.2007р.

Розпорядженнями голови господарського суду Донецької області від 06.04.07 зі змінами згідно розпоряджень голови, заступника голови господарського суду Донецької області від 26.04.2007р, 12.07.2007р. справу призначено слуханням колегією суддів у теперішньому складі.

Провадження у справі з 04.05.2007р. по 02.07.2007р. було зупинено у зв'язку з надходженням запиту Вищого господарського суду України та направленням матеріалів справи до касаційної інстанції.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області по справі № 32/216Б від 04.02.05 Відкрите акціонерне товариство „Пролетарська залізниця” м. Донецьк визнане банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 04.08.05. Ліквідатором вказаною ухвалою призначено арбітражного керуючого Архипова В.В.

10.10.05 між Відкритим акціонерним товариством „Пролетарська залізниця” в особі ліквідатора Архипова В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Маквуглепостачання” був укладений договір купівлі-продажу № 6/19.

За умовами вказаного договору відповідач придбав у позивача: частину головного путі на шахту „Соц. Донбас” та станційний путь шахти „Соц. Донбас” (інв. №№ 17640, 17641, 14039) загальною довжиною 0,5739 км, в тому числі:

Залізничний путь рейка Р38 на дерев'яних шпалах 0,3357;

Залізничний путь рейка Р50 на дерев'яних шпалах 0,2257;

Залізничний путь рейка Р50 на залізобетонних шпалах 0,0125;

Стрілочний перевід № 10 Р50 прав. на з/б бруссях;

Стрілочний перевід № 8 Р50 1/9 лів. на з/б бруссях;

Стрілочний перевід № 4 Р50 1/9 лів. на з/б бруссях.

Майно передано позивачем покупцеві за накладною № 7 від 10.10.05 на підставі довіреності № ЯКШ 021705 від 10.10.05.

Загальна сума договору згідно п. 2.1 в розмірі 19997,72 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі за рахунком-фактурою № 96 від 10.10.05 платіжним дорученням № 15 від 10.10.05.

Ухвалою господарського суду Донецької області у справі про банкрутство № 32/216Б від 22.02.2006р. припинені повноваження в якості ліквідатора позивача арбітражного керуючого  Архипова В.В., ліквідатором призначена Шолохова І.Б., ліквідаційна процедура продовжена до 07.08.06.

Засіданням комітету кредиторів господарського товариства позивача від 09.03.06 ліквідатора – арбітражного керуючого Шолохову І.Б. зобов'язано провести аудит фінансово-господарської діяльності банкрута в процесі ліквідації за весь період із залученням незалежної аудиторської перевірки.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що договір купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.05 укладений з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого позивач вимагає визнати його недійсним в судовому порядку.

Відповідно до ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, зокрема, якщо зміст правочину суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 216, 220 Цивільного кодексу України У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Для надання належної правової оцінки взаємовідносинам сторін суд вважає за необхідне з'ясувати правову природу угоди та дати оцінку предмету спірного договору.

Так, за приписом ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу (ст. 656 Цивільного кодексу України)  може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Згідно зі ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При розгляді справи судом встановлено, що предметом спірного договору купівлі-продажу є частина залізничного шляху, визначена п. 1.1 договору, яка не є земельною ділянкою, єдиним майновим комплексом, житловим будинком.

Відносно кваліфікації зазначеного майна на предмет віднесення його до рухомої (нерухомої) речі слід зазначити:

За правилами, встановленими ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

У відповідності зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як встановлено судом, предмет договору – залізничні колії та стрілочні переводи можна вільно переміщати без їх знецінення та зміни їх призначення, право власності на них не підлягає державній реєстрації, внаслідок чого вони вважаються рухомими речами.

Зазначений висновок підтверджується також витягом, виданим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, вказані об'єкти включені до реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, оскільки предмет договору (рухоме майно) не є майном, щодо якого встановлено визначену форму його відчуження (нотаріальне посвідчення), спірний правочин купівлі-продажу правомірно укладений сторонами у вільній, узгодженій сторонами письмовій формі за приписами ст.ст. 205-207 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом розглянуто обставини, за якими сталося відчуження за спірним договором.

Так, на засіданні комітету кредиторів 29.08.05 вирішено питання щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на складі позивача, про що свідчить протокол № 32.

Пунктом 1 протоколу № 32 від 29.08.2005р було вирішено реалізувати товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на складі, за цінами, які склалися на дату інвентаризації майна при визначенні ліквідаційної маси підприємства боржника наступним чином: при наявності одного покупця – шляхом укладення прямих договорів купівлі-продажу з юридичними та фізичними особами; при наявності двох і більше покупців – шляхом проведення аукціону через Донецьку товарну біржу „Юго-Восток” у відповідності з діючим законодавством.

Також зазначеним протоколом затверджені звіти про експертну оцінку майна, зокрема, і ділянки залізничного путі – частини головного путі на шахту „Соц. Донбас” і станційного путі шахти „Соц.Донбас” загальною довжиною 0,5739 км.

Майно, перелік якого міститься в протоколі засідання комітету кредиторів № 32 від 29.08.05, вирішено реалізувати на відкритих торгах шляхом проведення аукціону через Донецьку товарну біржу „Юго-Восток”. При цьому, майно, відчужене згодом за договором купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.2005р, до цього переліку не увійшло.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що предмет договору купівлі-продажу є рухомим майном, яке підлягало експертній оцінці як майна підприємства, та відносно якого не встановлено обов'язку щодо реалізації виключно через біржу. Відчуження такого майна полягало в порядку, передбаченому п. 1 протоколу № 32 від 29.08.2006р.

За приписом ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Оскільки за аналізом протоколу № 32 від 29.08.2006р визначено інший порядок реалізації майна, ніж через біржу, а з матеріалів справи не вбачається, що на придбання зазначеного майна надійшло більше однієї заявки, продавцем правомірно укладено прямий договір відчуження майна з єдиним покупцем.

Твердження позивача про те, що залізничні путі, які були предметом спірного договору, не належать до складу майна, яке перебувало на складі, оскільки воно є нерухомим майном, спростовується висновком суду про те, що зазначене майно слід розуміти як рухоме.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що таке майно не включено до переліку майна, яке належало до реалізації шляхом проведення аукціону; порядок його відчуження, як встановлено вище, передбачено п. 1 протоколу № 32 від 29.08.2006р.

Також не підтверджені матеріалами справи й доводи позивача про знаходження майна на час його реалізації в заставі, оскільки на той час зобов'язання позивача перед банком – ВАТ „КБ „Промекономбанк” були достроково припинені у зв'язку з погашенням кредиту.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, позивачем всупереч вимогам ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено його доводів щодо суперечності спірного договору приписам чинного законодавства, а отже – щодо визнання цього договору недійсним.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Пролетарська залізниця” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маквуглепостачання”  м. Макіївка про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.2005р. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 81-85 ГПК  України, суд

                                                                 ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Пролетарська залізниця” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маквуглепостачання”  м. Макіївка про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 6/19 від 10.10.2005р. відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні 10 серпня 2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя                                                                                                        

Суддя                                                                                   Р.Г.Новікова

Суддя                                                                                   І.В.Приходько

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 10 серпня 2007р.

надрук. 4 прим.

1-позивачу,

1-відповідачу,

1-третій особі,

1-у справу.