Рішення

від 27.11.2024 по справі 317/5530/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/5530/23

№/п 2/317/120/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 р.

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді -Ачкасова О.М.,

при секретарі -Фененко М.Р.,

за участю представника позивачки -адвоката Димитрашка Д.В.,

представника відповідача -адвоката Ременюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Шаповалова Олена Георгіївна, Виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки і піклування, про скасування рішення державного реєстратора- приватного нотаріуса,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про скасування рішення державного реєстратора- приватного нотаріуса, посилаючись на те, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Запорізьким районним нотаріальним округом Запорізької області Карташовою Т.М. від 13.03.2007 р. за реєстровим №1336, який розташований на земельний ділянці площею 1903 кв.м., право власності на яку не оформлялось. Позивачка проживає та зареєстрована у вказаному жилому будинку з моменту його придбання і по сьогоднішній день. 28.03.2008 р. між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», було укладено кредитний договір №322-43п-08нкл, за яким банк надав кредит позичальнику в розмірі 353500 грн. строком до 27.03.2022 р. З метою забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору, 28.03.2008 р. між Позивачем та АКІБ «УКРСОЦБАНК» , правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК» було укладено іпотечний договір №322-43п-08і, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку житловий будинок, загальною площею 100,5 кв.м., житловою площею 65,8 кв.м., Опис: житловий будинок літ.А, фундамент під житлову прибудову літ.АІ, сарай літ.Г,Ж,Ж,И,0, гараж літ. Е, навіс літ.Б,3,П,Р, погріб з шийкою літ. Пг, душ літ.М, вбиральня Н, паркани №1,4,6,8,9, водопровід №3, яма зливна №5, ворота №2, свердловина №7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу зі Статуту АТ «СЕНС БАНК», затвердженого Національним Банком України 12.09.2022 року, АТ «СЕНС БАНК» є повним правонаступником усіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк», а також всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», який мав найменування Акціонерно- комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк». 05.01.2022 р. 12:42:01 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62791685 від 11.01.2022 р. 10:25:01, приватним нотаріусом Шаповаловою Оленою Георгіївною, Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізької, було замінено власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 на Акціонерне товариство «Альфа-Банк», номер запису про право власності: 46113002. Позивачка вважає, що реєстрація державним реєстратором - приватним нотарусом Шаповаловою О.Г. права власності на вказаний вище житловий будинок за Банком вчинена з порушенням норм законодавства України, тому підлягає скасуванню. Крім цього вказують, що ними не було отримано письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття на нього права власності. Також вказують, що відсутня інформація про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог та про оцінку майна предмету іпотеки на момент переходу права власності. Крім того, позивачка зазначає, що ні представники банку, ні інші особи не звертались до неї з метою проведення оцінки іпотечного майна, а оцінка не лише повинна була бути проведена, а і повинна бути проведена, ще і належним методом та погоджена Іпотекодержателем. Отже, державна реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відповідачем була проведена за відсутності оцінки майна предмету іпотеки на момент переходу права власності, що є також підставою для скасування рішення державного реєстратора. Крім того, позивачка зазначає, що відповідачем порушені права малолітньої доньки позивачки, в інтересах якої вона діє, оскільки згоди орган опіки та піклування на вчинення оскаржуваних реєстраційних дій щодо зміни власника житлового будинку, права проживання на який має дитина не було, що також свідчить про незаконність оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим, позивачка була вимушена звернутися до суду з позовом.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, її представник - адвокат Димитрашко Д.В. у судовому засіданні пояснив, що не була надана оцінка нерухомого майна, яка повинна зберігатись в реєстровій справі (нотаріуса) і у них відсутня оцінка в матеріалах витребуваної у нотаріуса справи. Зазначив, що позивачка вимогу банка не отримувала, зазначив, що були порушені права дитини, оскільки висновку органу опіки не було. Крім того, зазначив, що Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024, у справі №201/15228/17, провадження №14-183цс23, а саме пунктах 9.3.5 та 9.3.6. розділу 7 зазначено, що підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким порушенням є, зокрема відсутність експертної оцінки предмета іпотеки в матеріалах реєстраційної справи на момент передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. До 26 лютого 2020 року Порядок № 1127 не передбачав подання державному реєстратору звіту про оцінку предмета іпотеки, проте така вимога передбачалася у частині третій статті 37 Закону № 898-ІУ що має вищу юридичну силу та відповідно до якої іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, й зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (розділ 11.1, 11.2, 11.3), тобто ненадання оцінки майна є підставою для скасування реєстрації. Відповідно до п.61 з аналізу положень статей 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктами 57, 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів умовам укладеного між сторонами договору та вимогам законодавства. Крім того, зазначив, що у постанові Верховного Суду від 03.10.2024 р. у справі № 202/3567/19 зауважено на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №201/15228/17, яка містить висновок, що відсутність експертної оцінки предмета іпотеки в матеріалах реєстраційної справи с порушенням іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та є підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, що також зазначив у відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Ременюк Т.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову у повному обсязі, зазначила, що нотаріусу було надано повний пакет документів. На той момент діяв п.61 Порядку реєстрації нерухомого майна. Пояснила, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена (вимогу отримала ОСОБА_1). 03.10.2024 р. Верховним Судом постановлено нове рішення. Зазначила, що дитина, в інтересах якої діє позивачка не є власником, але там зареєстрована, хоча банк дозволу на реєстрацію дитини не надавав, позивачка до банку не зверталася (є висновок Верховного Суду). Пояснила, що заборгованості станом на зараз немає, її списали після звернення стягнення на іпотечне майно. Крім того, зазначила, що згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024, не може бути застосована до цих правовідносин. Там взагалі не була проведена оцінка майна, а в даній справі банк надав нотаріусу. Згідно ст.37 Закону України «Про іпотеку», банк провів оцінку майна, але не надав звіт нотаріусу, вартість була зазначена у довідці. В п.23 рішення Верховного Суду від 03.10.2024 зазначено, що було подано, які документи, вони аналогічні тим, що були подані відповідачем. Представник відповідача посилалась у своїх поясненнях на Постанову Верховного Суду у справі №726/1298/22 від 06.11.2024 р., де у справі стороною був АТ «Сенс Банк» та правовідносини є аналогічними, зазначила, що з відповіді «Укрпошти» вбачається, що сплив строк зберігання, не може бути доказом, що вимогу ОСОБА_1 не отримувала. ОСОБА_1 знала про невиконання зобов`язань та про намір банку дізналася зі звернення стягнення, банк звертався до суду з позовом про виселення (позов був залишений без розгляду). Зазначила, що ОСОБА_1 мала подати рецензію на оцінку майна, але свою оцінку іпотечного майна не надала. Крім того, представником відповідача був наданий відзив на позов та додаткові пояснення, які вона підтримала у судовому засіданні, просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Третя особа- приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Шаповалова Олена Георгіївна, у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - представник виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки і піклування, у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, надав суду заяву, у якій просив суд розглянути справу без участі представника, за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу у загальному позовному провадженні, за відсутності не з`явившихся третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позов не є обгрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору кредиту №322-43п-08нкл від 27.03.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким банк надав кредит позичальнику в розмірі 353500,00 грн. строком до 27.03.2022 р., що також підтверджується Додатковою угодою №1 про внесення змін до Договору кредиту №322-34п-08нкл від 10.10.2008 р., укладеною між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , детальним розписом вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, Додатковою угодою №2 про внесення змін до Договору кредиту №322-34п-08нкл від 18.06.2009 р., укладеною між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , детальним розписом вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту.

Згідно іпотечного договору №322-43п-08і від 28.03.2008 р., з метою забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору, 28.03.2008 р. між АКІБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №322-43п-08і, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку житловий будинок, загальною площею 100,5 кв.м., житловою площею 65,8 кв.м., Опис: житловий будинок літ.А, фундамент під житлову прибудову літ.АІ, сарай літ.Г,Ж,Ж,И,0, гараж літ. Е, навіс літ.Б,3,П,Р, погріб з шийкою літ. Пг, душ літ.М, вбиральня Н, паркани №1,4,6,8,9, водопровід №3, яма зливна №5, ворота №2, свердловина №7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Додатковим договором №1 Про внесення змін до іпотечного Договору 322-43п-08і від 28.03.20008 р. від18.06.2009 р., Договором про внесення змін №2 до Договору іпотеки №322-43п-08і від 28.03.20008 р. від 25.10.2012 р.

Відповідно до пункту 1.6 договору іпотеки Іпотекодавець гарантує, що на предмет іпотеки не існує прав і вимог інших осіб, в тому числі ,що зареєстровані у не встановленому законом порядку.

10.09.2019 р. Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа -Банк» є єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк», затвердженого рішенням про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк», шляхом приєднання до АТ «Альфа -Банк».

12.08.2022 р. Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа -Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа -Банк» на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до Витягу зі Статуту АТ «Сенс Банк», затвердженого Національним Банком України 12.09.2022 року, АТ «Сенс Банк» є повним правонаступником усіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк», а також всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який мав найменування Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», що також підтверджується статутом Акціонерого товариства «Сенс Банк», інформацією про правонаступництво у зв`язку із зміною назви, інформацією про правонаступництво у зв`язку з реорганізацією.

Згідно ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 07.02.2022 р., позов АТ «Альфа -Банк» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа: Служба у справх дітей та сім`ї Запорізької обласної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, був залишений без розгляду.

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 ,виданого 10.04.2016 р. Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №334, ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , де у графі «мати» зазначена « ОСОБА_1 ».

Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 14.01.2020 р. Хортицьким районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №16, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Згідно довідки №13-49/332 від 05.09.2023, виданої виконкомом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має склад сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свого дозволу на реєстрацію малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в предметі іпотеки не надавав.

Згідно з вимогами частини третьої статті 9 3акону №898-ІУ «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Тобто реєстрація малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спірний житловий будинок відбулася всупереч вимогам договору іпотеки та прямій забороні, що міститься у Законі № 898-ІV.

Реєстрація місця проживання з порушеннями вимог закону та договору іпотеки дітей Іпотекодавця у квартирі, яка є предметом іпотеки, не може використовуватися учасниками цивільного обороту з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки та подальшого його продажу для погашення боргу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що реєстрація у предметі іпотеки осіб, які не були у ньому зареєстровані на момент укладення договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя. є порушенням з боку іпотекодавця. яке не має призводити до обмеження прав іпотекодержателя та створювати права у таких зареєстрованих осіб щодо предмета іпотеки (постанова Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 707/1695/18).

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі N° 361/4481/19, у якій Велика Палата Верховного Суду на підставі відповідних порушень зі сторони іпотекодавця дійшла висновку про обґрунтованість підстав для задоволення позову про виселення відповідача із житлового будинку. Реєстрація відповідачів і їх малолітньої дитини у предметі іпотеки здійснені всупереч зобов`язанням іпотекодавця, а тому не може породжувати відповідні права, які обмежують права іпотекодержателя. Отже, у відповідачів не виникало право на вселення до спірної квартири та, відповідно, користування нею. Тому відсутні підстави для виникнення у них права на забезпечення іншим житлом у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Згідно постанови Касаційного Цивільного Суду від 02.09.2020 року у справі N° 755/18091/18 : «При укладенні договору іпотеки права малолітніх дітей порушені не були, вони не були власниками та не користувались нерухомістю, яка передавалася в іпотеку, не були зареєстровані на постійне місце проживання за адресою предмета іпотеки і, отже, отримання дозволу на здійснення правочину та/або реєстраційної дії від служби у справах дітей не було потрібне, оскільки перереєстрація права власності на предмет іпотеки не призвела до зменшення чи обмеження існуючого права на користування вказаним житлом дітей, адже діти набули права користування цим житлом як члени сім`ї власника, відповідно до статті 405 ЦК України, статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», та зберігають це право протягом часу перебування квартири в іпотеці".

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації, а тому місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Отже, місцем проживання неповнолітньої або малолітньої особи є фактичне місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона дійсно проживає.

Фактично малолітня не має майнових прав на нерухоме майно, що перебуває у власності Банку.

Суд вважає, що при укладенні договору іпотеки права малолітнього порушені не були, адже іпотечний договір був укладений 28.03.2008 р., а народилася малолітня ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому на час укладання іпотечного договору вона не була власником та не користувалася нерухомістю, яка передавалася в іпотеку, не була зареєстрована на постійне місце проживання за адресою предмета іпотеки і, отже, отримання дозволу на здійснення правочину та/або реєстраційної дії від служби у справах дітей не було потрібне, оскільки перереєстрація права власності на предмет іпотеки не призвела до зменшення чи обмеження існуючого права на користування вказаним житлом дітей, адже вона набула права користування цим житлом як член сім' ї власника, відповідно до статті 405 ЦК України, статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», та зберігає це право протягом часу перебування будинку в іпотеці.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 2 вересня 2020 року у справі N° 755/18091/18 (провадження N° 1525св20) та висновком Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 року 201/11618/19.

Суд зауважує, що питання про виселення неповнолітніх осіб не є предметом розгляду даної цивільної справи. Згідно висновку Касаційного цивільного суду від 06.03.2024 року у справі №607/19940/20: «Вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимоги іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволенню, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи в інтересах якої пред`явлений позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/ або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі N° 6-930цс16, від 20 січня 2016 року N° 6-2940цс15, у постановах Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі N° 686/24202/16-ц, від 02 вересня 2020 року у справі N° 755/18091/18, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, положення Закону України «Про іпотеку» прямо вказують, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справа № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21, та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 363/2337/19, провадження № 61-6787сво21, від 17 квітня 2024 року у справі № 759/7513/21.

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Наведені норми спрямовані на фактичне повідомлення боржника щоб надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18), від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц (провадження № 14-661цс18), від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майнащодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 347143366 від 19.09.2023, 05.01.2022 р. 12:42:01 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62791685 від 11.01.2022 р. 10:25:01, приватним нотаріусом Шаповаловою Оленою Георгіївною, Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізької, було замінено власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 на Акціонерне товариство «Альфа-Банк», номер запису про право власності: 46113002.

Представник позивачки у своїх поясненнях посилається на відсутність висновку про вартість майна та постанову Великої Палати від 13.03.2024 року у справі № 201/15228/17, однак, Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-н).

Пояснення дані представником позивачки у судовому засіданні та посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду 13.03.2024 року у справі N° 201/15228/17, спростовуються матеріалами справи, оскільки в даній цивільній справі предметом розгляду є зовсім інші цивільні відносини, що виникли на підставі іншого кредитного договору та обставини розгляду відрізняються від обставин розгляду справи.

Так, суд зауважує, що в даній справі, яка перебувала на розгляді Великої Палати предметом розгляду була реєстрація, яка була вчинена на час, коли діяв порядок вчинення реєстраційних дій в іншій редакції та за наявності іншого переліку документів (зокрема було встановлено, що Іпотекодержатель не здійснював оцінку про вартість предмету Іпотеки), ніж на час виникнення спірних правовідносин в даній цивільній справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 201/15228/17 зауважувала, що до 26 лютого 2020 року Порядок № 1127 не передбачав подання державному реєстратору звіту про оцінку предмета іпотеки, проте така вимога передбачалася у частині третій статті 37 Закону України «Про іпотеку», що має вищу юридичну силу та відповідно до якої іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, й зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Сенс Банк» було проведено та надано звіт про вартість майна, який було надано в матеріали справи, окрім того в матеріалах реєстраційної справи міститься довідка (Висновок) про вартість майна, відповідно до якої зазначено, що Оціночна вартість предмету іпотеки згідно висновку ТОВ «Незалежна експертна компанія» про вартість майна від 18 листопада 2021 р. становить: 493 000,00 (чотириста дев`яносто три тисячі) гривень.

Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Шаповаловою О.Г., за вих.№89/01-16 від 22.12.2023, були надані копії документів, які надавалися Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на підтвердження факту набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, а саме: заяву про державну реєстрацію прав та обтяжень, квитанціями №ПН386 від 04.01.2022, №ПН389 від 04.01.2022 , довідку АТ «Альфа-Банк» на 15.12.2021 р. про загальну заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк», яка складає 3 578 197,95 грн., повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (вимога про усунення порушення) вих. №44469 від 13.08.2021 р., яке було направлено ОСОБА_1 та яке вона отримала 26.08.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням, іпотечним договором №322-43п-08і від 28.03.2008 р., передавальний акт АТ «Альфа-Банк» на 11.10.2019 р., протокол №4/2019 Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15.10.2019 р.,рішення №5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товатиства «Укрсоцбанк».

Крім того, направлення ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (вимога про усунення порушення) вих. №44469 від 13.08.2021 р. підтверджується реєстром відправки цінних поштових відправлень, що пересилається в межах України від 16.08.2021 р., що також підтверджується чеками «Укрпошти» від 19.08.2021 р., копією вкладення у лист, та отримання ОСОБА_1 зазначеного повідомлення 26.08.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення листа.

З відповіді, яка була надана представнику позивачки - адвокату Димитрашку Д.В. директором з адміністративного забезпечення АТ «Укрпошта» №1.10.004.-4553-24 від 20.02.2024 р., вбачається, що заяви про внутрішні реєстрові поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, тобто інформація стосовно пересилання поштового відправлення за №1402406094680, що було прийнято до пересилання у 2021 р., в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня тому, що воно було прийнято до пересилання більше ніж півроку тому.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року N° 1127, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3)довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату ке раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. З огляду на закріплені у статтях 10,18 Закону та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цих документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Надання інших документів державному реєстратору для прийняття рішення щодо реєстрації права власності на майно закон не вимагає.

Аналогічний висновок було застосовано 31.05.2023 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/4636/20, провадження № 61-18961св21, від 17 квітня 2024 у справі №759/7513/21.

На момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності оцінку вартості предмета іпотеки було проведено у відповідності до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку», зазначена оцінка була чинною на момент переходу права власності та не спростована в подальшому позивачем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов 'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N° 129/1033/13-ц)».

Окрім того, Верховним Судом встановлено, що « Встановивши, що позивачка порушила зобов`язання за кредитним договором, а сторони у договорі іпотеки передбачили право іпотекодержателя набути право власності на спірне майно у позасудовий спосіб, що складає зміст відповідного іпотечного застереження, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність у банку, як кредитора у спірних правовідносинах, права на використання позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки».

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідачем у справі було надано копію поштового рекомендованого повідомлення про вручення, а представником позивачки не спростовано поданий доказ.

Вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Відтак відповідачем під час перереєстрації права власності на предмет іпотеки дотримано вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку», оцінку вартості предмета іпотеки було проведено у відповідності до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку», а тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведена без порушенням вимог закону, оскільки іпотекодержатель надав державному реєстратору всі необхідні документи для здійснення реєстраційних дій.

Позивач не надав доказів визнання висновку про вартість майна в судовому порядку недійсним відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, позивачем не надано доказів того, що вартість предмета іпотеки є більшою, ніж зазначено у висновку. Отже позивачем не доведено порушення його права, що є самостійною підставою для відмови у захисті його прав (стаття 4 ЦПК України).

Наведений підхід щодо застосування норм права у спірних правовідносинах не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 20 квітня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, згідно з яким ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна та має бути проведена на момент такого набуття, оскільки у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності взагалі не проводилась. Водночас, у цій справі така оцінка була проведена, що підтверджується висновком про вартість майна, і, як зазначено вище, був чинним на момент переходу права власності.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 715/2669/19, та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2024 р. у справі №726/1298/22 (де стороною у справі був АТ «Сенс Банк» і правовідносини є аналогічними).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк») дотримано вимоги статей 35-37 Закону України «Про іпотеку», тому необхідно зробити висновок про правомірність рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, що є предметом іпотеки, оскільки воно прийнято з наданням заявником, відповідачем всіх документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та у відповідності до ЗУ «Про іпотеку».

Тому, суд розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи сторін у справі, приходить до обгрунтованого висновку, що позивачкою та її представником не доведено порушення нотаріусом, як державним реєстратором, вимог чинного законодавства при здійсненні державної реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,10,13,76,133,141, 247,259,263- 265,268,354 ЦПК України, ст.ст.2,3,18,27 Ззакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 33, 35,37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.15,16, 21, 386 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 06.12.2024 року.

Суддя: О.М. Ачкасов