Ухвала

від 28.11.2024 по справі 588/586/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №588/586/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/1324/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Хуліганство

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8

представників потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та захисника ОСОБА_11 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.07.2024, відносно

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суничне Щорсівського району Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та захисника ОСОБА_11 в яких:

- прокурор просив вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.07.2024 скасувати, в частині призначеного ОСОБА_12 покарання та ухвалити новий вирок яким засудити ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296 КК України і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 1 року обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 296 КК України у виді 5 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш суворим, прокурор просив ОСОБА_12 призначити остаточне покарання у виді 5 років обмеження волі.

До початку апеляційного розгляду справи прокурор ОСОБА_14 від своєї апеляційної скарги відмовився про що подав письмову заяву.

- захисник просила вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.07.2024, змінити призначивши ОСОБА_12 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Також захисник просила дослідити виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 350 від 20.04.2022 та № 1901 від 14.02.2024.

Даним вироком ОСОБА_12 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 129, ч. 1 ст. 296 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст. 129 КК України у виді 1 року обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 296 КК України у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_12 призначено остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_12 визначено рахувати з дня прибуття і постановки обвинуваченого на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком суду законної сили визначено не обирати.

Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 та стягнуто з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_8 3000 грн витрат на правову допомогу.

Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 та стягнуто з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 1 700 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн, а всього 11 700 грн.

Задоволено цивільний позов потерпілого ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» та стягнуто з ОСОБА_12 на користь ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 22 970 грн.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

Мотивуючи доводи своєї апеляційної скарги захисник зазначала, що на думку обвинуваченого, суд провів розгляд справи упереджено, оскільки належним чином не оцінив покази обвинуваченого, не врахував пояснень свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та навпаки, врахував пояснення свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 і потерпілого ОСОБА_8 .

Також, суд призначив обвинуваченому надто суворе покарання, оскільки той вину у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 296 КК України визнав повністю, а за ч. 1 ст. 129 КК України частково, так як на вчинення цього злочину обвинуваченого спровокував сам потерпілий ОСОБА_8 . Рушницю ОСОБА_12 взяв з собою з метою свого захисту та захисту сім`ї, та не він обвинувачений прийшов додому до потерпілого з метою погроз, а сам потерпілий прийшов до нього обвинуваченого.

Захисник зауважувала, що обвинувачений вже пожалкував про вчинене, навчений наріканням людей. Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено, ОСОБА_12 раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей та на обліку в лікаря психіатра не перебуває. Суд не врахував надану ОСОБА_12 виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 350 від 20.04.2022 де йдеться, що до лікарні він потрапив після того, як його побили біля двору. Також, суд не звернув уваги на стан здоров`я обвинуваченого, про що йдеться в наданій ним довідці № 1901.

З врахуванням вказаного, захисник вважала, що покарання у виді пробаційного нагляду за обвинуваченим буде для нього достатнім.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як встановлено судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_12 26.02.2022 близько 15.18 год., на належному йому автомобілі ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 приїхав до території сільськогосподарського підприємства ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля Охтирського району Сумської області, тобто у громадське місце, яким являється зазначена вулиця.

Після цього ОСОБА_12 діючи умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки в суспільстві, виявляючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді пошкодження чужого майна, безпричинно, відкрито для інших громадян та охоронців підприємства, вибив за допомогою передньої частини свого автомобіля ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 зачинені металеві ворота, якими був обладнаний в`їзд до території ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА», чим пошкодив зазначені ворота. В подальшому обвинувачений ОСОБА_12 через пошкоджені ним ворота безпідставно проїхав на своєму автомобілі на територію вказаного підприємства, пояснюючи охоронцям свої дії тим, що пересувається на автомобілі там, де він забажає, після чого покинув територію підприємства.

Продовжуючи свій злочинний умисел на вчинення хуліганських дій обвинувачений ОСОБА_12 26.02.2022 близько 16.00 год. на належному йому автомобілі ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 приїхав до місця мешкання керівника ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» ОСОБА_7 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 , де діючи умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки в суспільстві, поводячи себе з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, безпричинно, відкрито для інших присутніх на вулиці громадян, за допомогою монтировки пошкодив врізний замок, яким була зачинена хвіртка у двір домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 . В подальшому обвинувачений ОСОБА_12 самовільно зайшов до двору домоволодіння ОСОБА_7 та тримаючи металеву монтировку у руці став голосно викрикувати нецензурну лайку. Після цього, обвинувачений ОСОБА_12 вийшов з двору домоволодіння ОСОБА_7 та у присутності сторонніх громадян металевою монтировкою вдарив по металевим воротам при вході в господарство АДРЕСА_3 , чим пошкодив зазначені ворота, тим самим заподіявши ОСОБА_21 матеріальної шкоди.

Продовжуючи свої хуліганські дії обвинувачений ОСОБА_12 26.02.2022 близько 16.54 год. на належному йому автомобілі ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 повернувся до території сільськогосподарського підприємства ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля Охтирського району Сумської області, тобто у громадське місце, яким являється вулиця, та побачив, що працівники підприємства зачинили зсередини раніше пошкоджені ним вхідні ворота при в`їзді до території ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА». Після цього обвинувачений ОСОБА_12 діючи умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами суспільної моралі та поведінки в суспільстві, поводячи себе з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді пошкодження чужого майна, безпричинно, відкрито для інших громадян та охоронців підприємства став вибивати передньою частиною свого автомобіля ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 зачинені металеві ворота, якими був обладнаний в`їзд до території ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА», рухаючись автомобілем вперед та назад, чим пошкодив зазначені ворота, заподіявши ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» матеріальної шкоди. Остаточно зруйнувати ворота та проїхати на територію підприємства обвинувачений ОСОБА_12 не зміг, після чого залишив місце події.

Крім того, 08.04.2022 близько 16.30 год. до місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_2 приїхав потерпілий ОСОБА_8 , у якого з ОСОБА_12 незадовго до цього по телефону мала місце словесна суперечка. Разом з ОСОБА_8 приїхала також співмешканка ОСОБА_8 ОСОБА_18 . Обвинувачений ОСОБА_12 , перебуваючи на вулиці поряд із входом до господарства за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 , на грунті неприязних відносин та раніше виниклого конфлікту, тримаючи в руках власну мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-58 Е № НОМЕР_2 , калібру 16, споряджену мисливськими набоями з картеччю та шротом, наблизився до ОСОБА_8 та почав направляти ствол рушниці у останнього. Сприймаючи дії ОСОБА_12 як реальну загрозу своєму життю, ОСОБА_8 відвів рукою ствол рушниці в бік від себе, після чого ОСОБА_12 здійснив два постріли з вказаної рушниці у землю. Не зупинившись на вчиненому, ОСОБА_12 перезарядив рушницю та здійснив ще один постріл з неї у землю поряд з ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , яка відмову прокурора від апеляційної скарги підтримала, щодо скарги захисника то проти її задоволення заперечила, просила вирок суду залишити без зміни, доводи захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_12 , які апеляційну скаргу захисника підтримали, просили вирок суду змінити призначивши ОСОБА_12 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, щодо відмови прокурора від своєї скарги, то не заперечували, думки потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх представників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які заперечили проти задоволення вимог скарги захисника і які поклалися на розсуд суду щодо скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги захисника колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як слідує з матеріалів справи вирок суду першої інстанції оскаржений двома її учасниками захисником та прокурором, останній з яких до початку апеляційного розгляду справи від своєї скарги відмовився, про що подав письмову заяву, що узгоджується з ч. 1 ст. 403 КПК України.

З урахуванням цього, вирок суду колегія суддів вважає за необхідне прееглянути в межах апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 , яка просила вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , змінити призначивши йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, замість покарання призначеного судом першої інстанції у виді 2 років обмеження волі.

Натомість, аналізуючи доводи скарги захисника, колегією суддів встановлено, що сторона захисту ставить під сумнів не лише вид і міру призначеного обвинуваченому покарання, а й не погоджується з окремими фактичними обставинами справи, які встановив суд першої інстанції, доведеністю вини ОСОБА_12 та правильністю кваліфікації його дій.

Тому, вирок суду першої інстанції слід переглянути в повному обсязі, з урахуванням вказаних доводів апелянта.

Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, з урахуванням заявлених захисником доводів, колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону суд першої інстанції виконав, оскільки правильно встановив в діях обвинуваченого склади злочинів з правовою кваліфікацією за:

- ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю;

- за ч.1 ст. 129 КК України як погроза вбивством, якщо були реальні підстви побоюватися здійснення цієї погрози.

Такого висновку суд дійшов на підставі пояснень обвинуваченого, потерпілих, свідків та наданих стороною обвинувачення письмових доказів.

Так з матеріалів справи слідує, що в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково та пояснював суду, що чотири роки тому у нього з потерпілим ОСОБА_7 виникли неприязні відносини через те, що він ( ОСОБА_12 ) самовільно засіяв частину землі, а ОСОБА_7 не дав йому ( ОСОБА_12 ) зібрати урожай та все засіяне ним ( ОСОБА_12 ) переорав. 26.02.2022 десь в обід він ( ОСОБА_12 ) разом зі своїм знайомим ОСОБА_22 на своєму автомобілі ГАЗ2121 Нива поїхав на територію ТОВ «Нафтогаз Прима», так як хотів поговорити з ОСОБА_7 , та спитати, чому ОСОБА_7 заховався, коли по селу почали їздити танки, і чому ОСОБА_7 розказує про те, що він ( ОСОБА_12 ) «сепаратист». Підїхавши до території підприємства ТОВ «Нафтогаз-прима», ОСОБА_23 відчинив шлагбаум, і вони проїхали до прохідної підприємства. Звідти вийшов ОСОБА_24 та на його ( ОСОБА_12 ) запитання: «Де ОСОБА_7 .?» ОСОБА_24 відповів, що не знає, та сказав покинути територію підприємства. ОСОБА_24 відчинив ворота, і він ( ОСОБА_12 ) разом з ОСОБА_25 виїхали з території та поїхали до нього ( ОСОБА_12 ) додому на АДРЕСА_2 . Потім він ( ОСОБА_12 ) з ОСОБА_25 поїхали до їх знайомого ОСОБА_26 , по дорозі вони підібрали ОСОБА_27 , з`їздили на вул. Лебединську, купили табака і повернулися до ОСОБА_26 , де біля двору випили кави та поїхали. ОСОБА_28 вийшов по дорозі, а він ( ОСОБА_12 ) разом з ОСОБА_22 поїхали додому до ОСОБА_7 . Він ( ОСОБА_12 ) взяв у себе в автомобілі «вудочку» ( 50 см пластика чорного кольору), та став стукати нею по хвіртці та гукати ОСОБА_7 . Монтировкою він ( ОСОБА_12 ) не стукав у хвіртку ОСОБА_7 , як вказано в обвинуваченні, монтировки у нього ( ОСОБА_12 ) не було. Стукаючи вудочкою по хвіртці, він ( ОСОБА_12 ,) відбив кусок профілю на хвірточці. До нього ніхто не вийшов, тому він ( ОСОБА_12 ) розвернувся та знову поїхав разом з ОСОБА_22 на підприємство «Нафтогаз-прима». Він ( ОСОБА_12 ) ще першого разу говорив охоронцям, щоб не закривали ворота, бо вони ще раз приїдуть. Ворота підприємства були зачинені і він ( ОСОБА_12 ) з розгону двічі вдарив автомобілем у ворота, але вони не відкрилися. Після цього він ( ОСОБА_12 ) поїхав на вул. 8 Березня додому до матері і на цьому все закінчилося.

Також ОСОБА_12 пояснював суду, що в кінці лютого 2022 року ввечері до нього ( ОСОБА_12 ) приїжджали ОСОБА_19 та ОСОБА_29 та просили, щоб він ( ОСОБА_12 ) віддав їм свою рушницю (вона зареєстрована). Перед цим він ( ОСОБА_12 ) зарядив рушницю для самозахисту. З будинку він вийшов з рушницею, вони це побачили та поїхали. Пізніше після виходу військ РФ з села Боромля ОСОБА_19 привозив до нього ( ОСОБА_12 ) військових, які забрали його на допит в СБУ в м. Суми, але там його ( ОСОБА_12 ) відпустили. Коли його ( ОСОБА_12 ) забрали з дому в СБУ, то його автомобіль «Нива» за наказом ОСОБА_19 забрали військові. В той день він ( ОСОБА_12 ) зателефонував ОСОБА_8 з приводу повернення автомобіля його ( ОСОБА_12 ) зятя ОСОБА_30 , і ОСОБА_8 по телефону сказав: «Ти що, обнаглів? Тебе мало СБУ допитувало? Де ти є?». На це він ( ОСОБА_12 ) відповів, що він вдома. Він ( ОСОБА_12 ) зрозумів, що ОСОБА_8 зараз приїде до нього, і приїде не сам, а зі своїми друзями, тому він ( ОСОБА_12 ) вийшов за двір з рушницею, яка була заряджена двома патронами, рушниця була направлена вниз. За двором стояли ОСОБА_8 і ОСОБА_18 . ОСОБА_8 відразу став діставати свій пістолет з кобури. Він ( ОСОБА_12 ) сказав, що, мабуть, у них нормальної розмови не буде, і здійснив постріл з рушниці в землю. ОСОБА_18 підбігла ззаду до нього ( ОСОБА_12 ) та схопилась за рушницю, а ОСОБА_8 витяг газовий балончик та став бризкати йому в обличчя. В цей час стався другий постіл з рушниці, але він ( ОСОБА_12 ) не стріляв, не знає як так сталося. Потім він ( ОСОБА_12 ) викинув рушницю і почалася штовханина. Він нічого не бачив, бо не міг відкрити очі. Коли він ( ОСОБА_12 ) відкрив очі, то побачив, що ОСОБА_8 направив на нього пістолет і кричав: «Я тебе застелю!». Поті на нього ( ОСОБА_12 ) налетіло багато людей, які били його ногами по голові. Потім його хвилин 15 тримали на колінах, а ОСОБА_8 і ОСОБА_19 по одному разу вдарили його в обличчя ногою. Потім їхній дільничний поліцейський ОСОБА_20 їх відштовхнув та сказав, що досить. Потім приїхала патрульна поліція, і його ( ОСОБА_12 ) забрали в поліцію, де тримали добу. Там він ( ОСОБА_12 ) підписував якісь папери. З вуха в нього йшла кров, була пробита рука. Він 2 тижні лікувався в лікарні в м. Суми.

Вислухавши такі пояснення обвинуваченого ОСОБА_12 , суд першої інстанції дійшов висновку з яким, за встановлених обставин, погоджується і колегія суддів, що часткове визнання вини ОСОБА_12 слід розцінити як його спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення. При цьому, судом правильно встановлено те, що вина ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Так, вина ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, підтверджується наступними доказами.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_7 , який в суді першої інстанції пояснював, що 24.02.2022 на територію с. Боромля зайшли російські війська, люди були налякані, не було світла, і на підприємстві ТОВ «Нафтогаз-прима» людей не було на роботі. Він ( ОСОБА_7 ) є керуючим товариством ТОВ «Нафтогаз-прима». З 25.02.2022 за його ( ОСОБА_7 ) усним наказом була організована охорона території підприємства ТОВ «Нафтогаз-прима», яке розташовано по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля, чергувало по два працівники підприємства. Вільного доступу на територію підприємства немає, територія підприємства огороджена залізобетонним забором, є двоє воріт: центральні (парадні) та технічні (для виїзду техніки). Також на території підприємства ведеться відеоспостереження. Зранку 26.02.2022 він ( ОСОБА_7 ) був на території підприємства, в цей день чергували працівники підприємства: ОСОБА_24 та ОСОБА_31 , все було спокійно. О 15.40 год., коли він ( ОСОБА_7 ) вже був вдома, йому зателефонував ОСОБА_24 та повідомив, що ОСОБА_12 автомобілем протаранив ворота і заїхав на територію підприємства, і що при цьому ОСОБА_12 став викрикувати: «Все, ваша власть кінчилась, я буду тут господарювати!». Він ( ОСОБА_7 ) приїхав на підприємство, подивився відеозапис з камер спостереження і зрозумів, що дійсно така ситуація була, та побачив розбиті в`їзні ворота підприємства. Охоронці розповіли, що в автомобілі ОСОБА_12 сидів пасажир, в руках якого була монтировка. Він ( ОСОБА_7 ) сказав охоронцям зав`язати ворота цепком, щоб не допустити повторного проникнення на територію підприємства. В поліцію тоді він ( ОСОБА_7 ) не звернувся, так як на території с. Боромля в той час її не було. Потім він ( ОСОБА_7 ) поїхав додому на АДРЕСА_3 та близько 16.20 год. почув різкий скрежет та крики, подумав, що це росіяни. Коли він ( ОСОБА_7 ) вийшов з будинку, то побачив, що хвірточка в двір була відчинена, регель (язичок), на який зачиняється хвіртка, був вибитий, а в профілі хвіртки була пробоїна. Він ( ОСОБА_7 ) вийшов з двору на вулицю, де побачив свого сусіда ОСОБА_32 , який розказав, що бачив, як до його ( ОСОБА_7 ) двору автомобілем під`їхав ОСОБА_12 , забіг у двір та щось кричав, а потім за допомогою монтировки пошкодив профіль на хвіртці та вибив регель замка, на який зачиняється хвіртка. Через деякий час йому знову зателефонував ОСОБА_24 та повідомив, що ОСОБА_12 знову приїжджав на підприємство і таранив автомобілем ворота, але він ( ОСОБА_7 ) через ці події був у такому пригніченому стані, і в цей день більше не поїхав на підприємство. А на наступний день, коли він ( ОСОБА_7 ) приїхав на підприємство, то виявив пошкоджені ворота підприємства: вони були розбиті, погнуті, метал поодлітав, завіси збиті. Він ( ОСОБА_7 ) для відновлення пошкодженого ОСОБА_12 майна придбав новий замок на свою хвіртку за 1095 грн. та замінив його, а також металопрофіль за 605 грн. Протипрвними діями обвинуваченого була також заподіяна матеріальна шкода підприємству ТОВ «Нафтогаз-прима», яка полягає у пошкодженні майна підприємства воріт. Підприємство закупило матеріали і замінило пошкоджені ворота, заміну воріт і зварювальні роботи проводили працівники підприємства за цивільно-правовими договорами. Свій цивільний позов та позов ТОВ «Нафатогаз-Прима» він ( ОСОБА_7 ) в суді підтримав.

Також потерпілий ОСОБА_7 в суді першої інстанції пояснював, що раніше у 2020 році в нього ( ОСОБА_7 ) був конфлікт з ОСОБА_12 через земельні ділянки, які підприємство взяло в оренду у своїх людей-пайовиків, а ОСОБА_12 це не сподобалось, бо він самозахватом обробляв ці земельні ділянки. Після цього ОСОБА_12 проїхав своїм автомобілем по полю, яке було засіяне ТОВ «Нафтогаз-прима», і він ( ОСОБА_7 ) звернувся з заявою щодо протиправних дій ОСОБА_33 в поліцію, а ОСОБА_12 після цього став погрожувати йому ( ОСОБА_7 ) фізичною розправою.

З пояснень допитаних свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_34 судом першої інстанції було встановлено те, що під час окупації с. Боромля військами російської федерації вини виконували роботу охоронців, охороняючи територію підприємства ТОВ «Нафтогаз-прима», що розташовується по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля. Територія товариства огороджена, є ворота з одного боку та шлагбаум з іншого боку. 26.02.2022 в 15.20 год. вони почули стук у ворота, після чого на територію підприємства заїхав червоний автомобіль «Нива», за кермом якого був ОСОБА_12 , в салоні автомобіля було ще двоє чоловіків, один з яких, що сидів на передньому пасажирському сидінні, в руках тримав монтировку. ОСОБА_12 з розгону бампером свого автомобіля вдарив у центральні ворота ТОВ «Нафтогаз-прима», які до цього були зачинені, після удару одна сторона воріт злетіла з петель, інша погнулась, запірний механізм вийшов з ладу. Заїхавши на територію підприємства, ОСОБА_12 вийшов з автомобіля. Вони спитали у ОСОБА_12 , навіщо він це робить, навіщо ворота зламав, та сказали, щоб він їхав з території підприємства. На це обвинувачений ОСОБА_12 сказав: «Власть мєняється, я тут їздив і буду їздити». Потім ОСОБА_12 сів в автомобіль, проїхався по території підприємства та виїхав через робочі ворота, шлагбаум на яких відчинив пасажир автомобіля ОСОБА_12 . Через 15 хв. обвинувачений ОСОБА_12 знову на автомобілі «Нива» заїхав на територію підприємства, відчинивши вікно в автомобілі, сказав: «Можете не закривати ворота, я ще приїду», та виїхав з території підприємства. Він ( ОСОБА_24 ) з ОСОБА_35 не змогли зачинити ворота після першого заїзду автомобіля обвинуваченого на територію підприємства, бо ворота були зламані ОСОБА_12 . Після того, як ОСОБА_12 вдруге заїхав на територію підприємства, вони зачинили ворота, зав`язавши їх металевим цепком та скрутивши болтами, та зателефонували керівництву підприємства і розповіли про подію. Начальник охорони та керівник підприємства - ОСОБА_7 прибули на підприємство, подивилися запис з камер відеоспостереження та поїхали. Через деякий час (приблизно через пів години) обвинувачений ОСОБА_12 знову приїхав до території ТОВ «Нафтогаз-прима» та переднім бампером свого автомобіля тричі з розгону вдарив у центральні ворота підприємства, намагаючись їх відчинити та заїхати на територію, але не зміг їх відчинити, після чого поїхав від території товариства та більше не приїжджав.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_36 пояснював, що він проживає в с. Боромля і з 2016 року працює на ТОВ «Нафтогаз-прима. Потерпілий ОСОБА_7 проживає за 30 м від нього. 26.02.2022 близько 15 год. він ( ОСОБА_36 ) перебував вдома, почув гучний звук удару об метал, вийшов з будинку на подвір`я та побачив автомобіль «Нива» червоного кольору, який стояв біля двору ОСОБА_7 . Хвіртка до двору ОСОБА_7 була відчинена, а в дворі було чутно галас. Він ( ОСОБА_36 ) підійшов ближче до своїх воріт та побачив, що з двору ОСОБА_7 вийшов обвинувачений ОСОБА_12 з гаслом «Прийшла нова влада». В руках у ОСОБА_12 була монтировка, якою він кілька разів вдарив по воротах та хвіртці ОСОБА_7 та сказав, висловлюючись нецензурно, що поїде на підприємство, а потім приїде сюди знову. Після цього ОСОБА_12 сів за кермо автомобіля і поїхав у бік підприємства, при цьому в салоні автомобіля ще хтось сидів. А він ( ОСОБА_36 ) підійшов до хвіртки ОСОБА_7 та побачив дірку у листі заліза хвіртки та зламаний замок. До цього замок був справний та ОСОБА_7 завжди зачиняв хвіртку на замок.

Також судом першої інстанції на підтердження вини обвинуваченого у вказаному злочині досліджено і ряд наданих стороною обвинувачення письмових доказів, а саме:

- протокол огляду місця події від 28.04.2022 з фото таблицями, з якого судом встановлено, що було оглянуто місце події територію ТОВ «Нафтогаз-Прима» по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля Охтирського району Сумської області. Під час огляду слідує, що ворота на територію ТОВ «Нафтогаз-Прима» перебувають у пошкодженому стані. А саме нижня частина створок воріт у напрямку від вулиці до середини території, зігнуті металеві кутники, на яких тримаються металеві листи. Самі металеві листи частково відірвані з місць кріплень. Металевий засув воріт зігнутий, напрямком сили з вулиці до середини території. При в`їзді з боку вул. 8 березня на територію підприємства встановлено дорожній знак «В`їзд заборонено»;

- протокол огляду місця події від 28.04.2022 з фототаблицями, з якого судом встановлено, що було оглянуто місце події домоволодіння № 15 по вул. Козацькій с. Боромля Охтирського району Сумської області. Під час огляду слідує, що замок на хвіртці пошкоджений, а саме повністю пошкоджений внутрішній механізм та відсутній рігель замка. У верхній лівій частині хвіртки на висоті 1,7 м від землі мається наскрізне пошкодження метало профілю з нерівними краями, які вигнуті у напрямку від вулиці у двір. Загальна довжина пошкоджень 19 см.;

- довідку ТОВ «Нафтогаз-Прима» № 9 від 04.05.2022 з якої встановлено, що загальний розмір заподіяних ТОВ «Нафтогаз-Прима» збитків від пошкодження воріт становить 21830,00 грн.;

- видаткові накладні № 13219 від 04.08.2022 та від 28.07.2022 з яких суд встановив вартість пошкодженого замка та профлиста - 1095 грн. та 605 грн.;

- відеозапис на оптичному носії DVD-R білого кольору з написом «Axent» з камер відео спостереження, встановленого на території ТОВ «Нафтогаз-Прима» по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля Охтирського району Сумської області за 26.02.2022, та протокол огляду речей та документів від 11.05.2022 з фото таблицями - оптичного носія інформації DVD-R білого кольору з написом «Axent» з камер відео спостереження, встановлених на території ТОВ «Нафтогаз-Прима». З оглянутого відеозапису, що міститься на оптичному носії інформації DVD-R з написом «Axent» з камер відео спостереження, встановлених на території ТОВ «Нафтогаз-Прима» по вул. 8 Березня, 23 с. Боромля Охтирського району Сумської області за 26.02.2022 з 15.00 год. до 17.00 год., судом встановлено, що 26.02.2022 о 15.17 год. до зачинених вхідних воріт території ТОВ «Нафтогаз-Прима» на швидкості наближається автомобіль марки ВАЗ-2121 «Нива» темно червоного кольору, який не зупиняючись перед воротами, своєю передньою частиною вибиває зачинені ворота, внаслідок чого ворота пошкоджуються та відчиняються, а автомобіль заїжджає на територію ТОВ «Нафтогаз-Прима». Крім того, зафіксовано, що 26.02.2022 о 16.54 год. з вулиці до зачинених вхідних воріт території ТОВ «Нафтогаз-Прима» на швидкості наближається автомобіль марки ВАЗ-2121 «Нива» темно червоного кольору, який не зупиняючись перед воротами, своєю передньою частиною починає вибивати зачинені ворота, внаслідок чого ворота значно деформуються, але залишаються у зачиненому стані. Автомобіль ВАЗ-2121 «Нива» здає назад, знову на швидкості вибиває ворота, внаслідок чого ворота деформуються сильніше, однак залишаються зачиненими. Металеві стовпи, до яких кріпляться створи воріт, хитаються. Частини від воріт вилітають в бік території підприємства. Автомобіль знову здає назад, знову на швидкості третій раз вибиває своєю передньою частиною ворота, але значно деформовані створи воріт залишаються зачиненими. На 16.56 год. автомобіль ВАЗ-2121 «Нива» здає назад, рухається вперед та повертає у свою праву сторону, залишає поле зору відеокамер.

Оцінючи пояснення свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та ОСОБА_37 розцінив їх як такі, що не стосуються обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

А тому, з врахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про те, що досліджені вище докази дійсно свідчать про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_12 є грубим порушенням громадського порядку, адже були вчинені в громадському місці, у присутності сторонніх осіб свідків по справі. Судом обгрунтовано встановлено, що обвинувачений ОСОБА_12 , поводячи себе зухвало, власним автомобілем вибив ворота підприємства ТОВ «Нафтогаз-прима» та заїхав на територію, вільний доступ на яку обмежений, при цьому сказавши охоронцям, що він пересувається на автомобілі там, де він забажає, після чого виїхав з території підприємства, та через декілька хвили знову приїхав на територію підприємства, заявивши, що він тут їздив і буде їздити, а коли охоронці зав`язали цепом ворота, щоб не допустити повторного проникнення на територію підприємства, обвинувачений ОСОБА_12 , нехтуючи загальноприйнятими нормами суспільної моралі та поведінки в суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, став вибивати передньою частиною свого автомобіля ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 зачинені металеві ворота, якими був обладнаний в`їзд до території ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА», рухаючись автомобілем вперед та назад, чим пошкодив зазначені ворота, заподіявши ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» матеріальної шкоди. Продовжуючи свій злочинний умисел на вчинення хуліганських дій обвинувачений ОСОБА_12 26.02.2022 близько 16.00 год. на належному йому автомобілі ВАЗ-2121 днз НОМЕР_1 приїхав до місця мешкання керівника ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» ОСОБА_7 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 , самовільно зайшов до двору домоволодіння ОСОБА_7 та тримаючи металеву монтировку у руці став голосно викрикувати нецензурну лайку, а після цього у присутності сторонніх громадян металевою монтировкою вдарив по металевим воротам при вході в господарство АДРЕСА_3 , чим пошкодив зазначені ворота, тим самим заподіявши ОСОБА_21 матеріальної шкоди. Тому, вказані дії обвинуваченого ОСОБА_12 правильно визнані судом такими, що свідчить про його нахабну поведінку у громадському місці, протиставлення себе присутнім, та підтверджують те, що мотивом дій обвинуваченого була явна зневага до загальноприйнятих норм і правил поведінки у суспільстві.

Оцінивши кожний досліджений та перевірений судом першої інстанції доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд першої інстанції, на перконання колегії суддів, дійшов правильного висновку про те, що поза розумним сумнівом по епізоду хуліганських дій стосовно потерпілого ОСОБА_38 та ТОВ «Нафтогаз-прима» вину обвинуваченого ОСОБА_12 за ч.1 ст.296 КК України, як умисні дії, що виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, доведено.

Також, судом першої інстанції було надано оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_12 про те чим він стукав у хвіртку ОСОБА_7 (пластиковою вудочкою чи металевою монтировкою). Привильність висновків суду в цій частині захисником під сумнів не ставиться, як в цілому доводи скарги захисника не ставлять під сумнів і допустимість та належність доказів врахованих судом на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому епізоду злочину.

Виходячи з встановленого, колегія суддів підстав для зміни чи скасування вироку суду в цій частині не вбачає.

Щодо вини ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, то тут колегія суддів також погоджується з висновоком суду першої інстанції про її доведеність виходячи з наступного.

Так, допитаний судом першої інстанції потерпілий ОСОБА_8 пояснював, що незадовго до подій, які сталися, він ( ОСОБА_8 ) зустрів ОСОБА_12 на вулиці в с. Боромля, і під час розмови останній сказав: «Що ж ви з нас «сєпарів» зробили?!». Він ( ОСОБА_8 ) спитав: «З чого ти взяв?». ОСОБА_12 нічого не відповів і на цьому розмова закінчилася. 08.04.2022 після 14.00 год. йому зателефонував ОСОБА_12 та запитав, де він зараз знаходиться. Він ( ОСОБА_8 ) в цей час був на роботі, він працює в службі судової охорони в Тростянецькому районному суді Сумської області. Він ( ОСОБА_8 ) запитав у ОСОБА_12 : «Що ти хочеш?», на що останній став погрожувати, та сказав: «Я знаю, що зробити з твоєю матір`ю та твоєю сім`єю». Він ( ОСОБА_8 ) злякався за свою родину, тому відпросився з роботи та попросив свою співмешканку ОСОБА_18 , щоб вона забрала його з роботи, і вони поїхали в с. Боромля. По дорозі він ( ОСОБА_8 ) зателефонував ОСОБА_12 та запитав, де він є. ОСОБА_12 сказав, що він вдома, і він ( ОСОБА_8 ) сказав йому, що зараз приїде поговорити з ним. На автомобілі співмешканки ОСОБА_18 НОМЕР_3 вони під`їхали до двору ОСОБА_12 по АДРЕСА_2 та вийшли з автомобіля. З двору вийшла дружина ОСОБА_12 з дітьми, і він ( ОСОБА_8 ) запитав у неї, де її чоловік. На що остання відповіла, що позве його. Через 5-10 хв. з двору вийшов ОСОБА_12 з рушницею в руках, при цьому тримав рушницю вниз стволом, рушниця була заряджена. Потім ОСОБА_12 сказав: «Ну що, почнемо розбір польотів?», склав рушницю, привівши її у стан готовності, і навів рушницю на нього ( ОСОБА_8 ) і ОСОБА_18 . Він ( ОСОБА_8 ) злякався, відчув страх за себе та свою співмешканку, думав, що зараз може бути два трупи його і співмешканки. Він ( ОСОБА_8 ) спитав у ОСОБА_12 : «Що ти робиш?». Однак ОСОБА_12 нічого не відповів. Знаючи про те, що ОСОБА_12 перед цим стріляв по людях, він ( ОСОБА_8 ) схопив рушницю руками за ствол і почав опускати його, відводячи в правий бік. В цей час ОСОБА_12 зробив постріл у землю поряд з його ( ОСОБА_8 ) правою ногою. Через декілька секунд пролунав другий постріл в землю поряд із першим. Він ( ОСОБА_8 ) бачив, що на прикладі рушниці був чехол з патронами. ОСОБА_12 переламав рушницю і перезарядив ще один патрон. Він ( ОСОБА_8 ), тримаючи лівою рукою ствол рушниці, правою рукою дістав зі свого пояса газовий балончик та, з метою захисту, бризнув в обличчя ОСОБА_12 , так як розумів, що ОСОБА_12 вистрелить третій раз, бо перезарядив рушницю. Потім дружина ОСОБА_12 та ОСОБА_18 підбігли до ОСОБА_12 і стали відбирати у нього рушницю. В цей час ОСОБА_12 ще раз вистрелив, куля влучила в кущі біля дороги. Тоді жінки відібрали у ОСОБА_12 рушницю та викинули її в кущі через дорогу від подвір`я. ОСОБА_12 почав бігати та шукати рушницю, тобі він ( ОСОБА_8 ) дістав свій службовий пістолет Форт 17, та не знімаючи з запобіжника, направив його на ОСОБА_12 , щоб він не підходив до рушниці. Так вони стояли близько 10 хвилин. ОСОБА_18 зателефонувала на 102. Потім з`явилися військові (чоловік 10-15) та дільничний, а пізніше - опергрупа. Військові зв`язали ОСОБА_12 . Він ( ОСОБА_8 ) та ОСОБА_18 написали заяви до поліції. ОСОБА_12 забрали працівники поліції. Також пояснив, що знає ОСОБА_12 з дитинства, до цих подій у нього з ОСОБА_12 жодних конфліктів не було.

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_18 пояснювала, що в той день (точної дати вона не пам`ятає) після обіду їй зателефонував її співмешканець - ОСОБА_8 та попросив забрати його з роботи. Вона ( ОСОБА_18 ) приїхала в м. Тростянець і забрала його з роботи. По дорозі ОСОБА_8 розповів, що протягом останньої години йому кілька разів телефонував ОСОБА_12 та запрошував на зустріч обговорити якесь питання, при цьому висловлював погрози щодо його ( ОСОБА_8 ) сім`ї. По дорозі ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_12 та запитав де той знаходиться, на що останній повідомив, щоб під`їжджали до нього додому. Вона ( ОСОБА_18 ) вдвох з ОСОБА_8 під`їхали до двору ОСОБА_12 , вийшли з автомобіля та постукали у ворота. З хвіртки вийшла дружина ОСОБА_12 з маленьким сином, і сказала: «А, це ви» та пішла у двір. Через 3-5 хв. вийшов ОСОБА_12 з рушницею та сказавши слова: «Розборка польотів», підняв рушницю, направивши на них. ОСОБА_8 швидко зреагував і схопив руками дуло рушниці та опустив його вниз. ОСОБА_12 в цей момент вистрелив, постріл попав їм під ноги. ОСОБА_8 впав на одне коліно, але дуло рушниці тримав руками та не відпускав. Дружина ОСОБА_12 , яка вийшла з двору за чоловіком, та вона ( ОСОБА_18 ) намагалися забрати у ОСОБА_12 рушницю. Поряд були діти ОСОБА_12 , які вибігли з двору слідом за матір`ю. В цей час ОСОБА_12 здійснив другий постріл, який знову влучив їм під ноги. Після цього ОСОБА_8 дістав газовий балончик і бризнув ОСОБА_12 в очі. ОСОБА_12 в цей час розклав рушницю, у нього були ще патрони, приклеєні ізолентою, поклав в рушницю ще один патрон, потім склав рушницю і здійснив третій постріл, який поцілив у бік він них. Від газу з балончика ОСОБА_12 став терти очі, він ослаб, і вона ( ОСОБА_18 ) в цей час вихопила рушницю з рук ОСОБА_12 та викинула її в кущі біля дороги. ОСОБА_12 пішов за нею ( ОСОБА_18 ), тоді ОСОБА_8 вихопив свою табельну зброю, навів на ОСОБА_12 та сказав: «Стій, зупинись!». Після цього вона ( ОСОБА_18 ) дістала з кармана телефон та зателефонувала своєму батькові. Потім прибігли військові, які жили неподалік та почули постріли. Після цього приїхав її батько, а згодом поліція. Військові зв`язали руки ОСОБА_12 і поставили його колінами на землю. Вона ( ОСОБА_18 ) під час цих подій дуже злякалася за своє життя та життя ОСОБА_8 .

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_15 пояснювала, що вона проживає неподалік від ОСОБА_39 . ОСОБА_12 є чоловіком її двоюрідної сестри. 08.04.2022 близько 15.30 год. вона перебувала в себе вдома, та бачила, як до двору ОСОБА_39 під`їхав автомобіль БМВ сріблястого кольору, з нього вийшов ОСОБА_8 і підійшов до хвіртки. Через деякий час з двору вийшов ОСОБА_12 з рушницею. Вона ( ОСОБА_15 ) почула постріл, але хто стріляв - не бачила. Було чутно крики, нецензурну лайку. Коли вона ( ОСОБА_15 ) вийшла за двір, то побачила, що на проїжджій частині дороги стояв ОСОБА_12 спиною до неї, навпроти нього стояв ОСОБА_8 , а трохи далі ОСОБА_40 та ОСОБА_18 . Вона ( ОСОБА_15 ) стала йти до них і побачила, як ОСОБА_8 бризнув балончиком в обличчя ОСОБА_12 . Потім ОСОБА_40 та ОСОБА_18 стали їх розтягувати. ОСОБА_18 відтягувала ОСОБА_8 , а ОСОБА_40 ОСОБА_12 . Потім рушниця опинилася в руках у ОСОБА_18 і вона її викинула в кущі з правого боку від дороги. Потім приїхали ОСОБА_41 разом з ОСОБА_42 , прибігли військові, а через деякий час приїхала поліція та їхній дільничний. ОСОБА_12 зв`язали руки і поставили колінами на землю.

Свідок ОСОБА_19 в суді першої інстанції пояснював, що у 2022 році після де окупації с. Боромля йому ( ОСОБА_19 ) зателефонувала донька та сказала, що біля ОСОБА_39 стріляють. Він ( ОСОБА_19 ) разом з ОСОБА_42 поїхали до місця проживання ОСОБА_12 . По дорозі за 250 м. він ( ОСОБА_19 ) побачив військових з нацгвардії, які сказали, що чули постріли, та покликав їх з собою. Він ( ОСОБА_19 ) під`їхав на власному автомобілі до двору ОСОБА_12 та побачив ОСОБА_12 , дружину ОСОБА_12 , її сестру - ОСОБА_43 , дітей, свою дочку ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та робітника, який працює у ОСОБА_12 . Обвинувачений ОСОБА_12 , ОСОБА_18 і ОСОБА_8 стояли на дорозі. На його питання: «Де зброя?», ОСОБА_18 відповіла, що вона закинула рушницю в кущі. Через хвилину прибігли нацгвардійці, скрутили ОСОБА_12 та забрали його мобільний телефон. Його ( ОСОБА_19 ) дочка ОСОБА_18 розповіла, що ОСОБА_12 їм погрожував по телефону, а потім стріляв з рушниці та чуть її не поранив.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_20 пояснював, що він працює дільничним офіцером поліції Тростянецького ВП. У 2022 році після деокупації с. Боромля йому на мобільний телефон надійшов виклик від чергового поліції про те, що трапилася подія по вул. Чехова в с. Боромля стрілянина зі зброї. Приїхавши на місце події він ( ОСОБА_20 ) побачив там військових національної гвардії, ОСОБА_12 , який стояв на колінах на землі зі зв`язаними руками за спиною. Через 5-7 хв. приїхала оперативна група і за вказівкою слідчого він ( ОСОБА_20 ) відбирав пояснення в учасників події, зокрема у потерпілого ОСОБА_8 . Після огляду місця події та опитування учасників події, була вилучена зброя. Слідчо-оперативна група забрала ОСОБА_12 в м. Тростянець. Видимих ушкоджено у ОСОБА_12 (кров, садна) він ( ОСОБА_20 ) не бачив. Потерпілий ОСОБА_8 пояснював, що ОСОБА_12 , який вийшов з двору, здійснив зі зброї декілька пострілів у його бік. ОСОБА_8 при наданні пояснень був дуже схвильований, бо було посягання на його життя.

Також судом першої інстанції на підтердження вини обвинуваченого у вказаному злочині досліджено і ряд наданих стороною обвинувачення письмових доказів, а саме:

- протокол огляду місця події від 09.04.2022 з фото таблицями з якого судом встановлено, що під час огляду в приміщенні ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області кабінет № 7 обвинувачений ОСОБА_12 в присутності двох понятих добровільно видав працівникам поліції рушницю «ІЖ-58» серія Е, номер 15863 калібр 16 та пояснив, що саме з даної зброї він вистрелив у напрямку ОСОБА_8 . Рушниця знаходиться в комуфляжному чохлі, також там же знаходиться пакет, в якому знаходяться набоїв кількості 45 шт. та 2 гільзи;

- протокол огляду місця події від 08.04.2022 з фото таблицями, з якого судом встановлено, що під час цього огляду було оглянуто місце події ділянку біля господарства по АДРЕСА_2 . Під час огляду встановлено, що домоволодіння зі сторони вулиці огороджене шиферною огорожею з металевими воротами та хвірткою фарбованими синьою фарбою. Навпроти воріт близько 3,5 м поросло травою далі близько 8 м дорога з пісчано-грунтовим покриттям, обмежена ярком з чагарниками. Праворуч домогосподарство відсутнє місцевість поросла чагарниками. Ліворуч дорога розділяється прямо і направо і найближче господарство зліва метрів за 100 від повороту дороги. При огляді огорожі, пісчаної дороги явних механічних ушкоджень, схожих на вогнепальні, не виявлено;

- протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом від 10.07.2022 за участю потерпілого ОСОБА_8 , з якого встановлено, що останній будучи на території Охтирського РВП ГУНП в Сумській області розказав про обставини, які мали місце 08.04.2022, а семе: що під`їхавши до господарства ОСОБА_44 , вони з ОСОБА_18 вийшли з автомобіля та з стали неподалік хвіртки приблизно на відстані 2-Зм від хвіртки. По часу було приблизно 16.30 год. В цей час з хвіртки визирнула співмешканка ОСОБА_44 ОСОБА_45 та повернулася у двір. Через деякий час хвіртка відчинилася та з двору вийшов ОСОБА_46 свої руках ОСОБА_47 тримав мисливську рушницю та направляв ствол рушниці в його бік. За ним бігла ОСОБА_45 та щось кричала. ОСОБА_47 на ході перезарядив рушницю та, підіймаючи рушницю у його бік, сказав «розпочнемо розбор польотів». Такі дії ОСОБА_44 він сприйняв як погрози вбивством та реально побоювався, що прямо зараз ОСОБА_47 виконає такі погрози та вб`є його з рушниці. З зарядженою рушницею в руках ОСОБА_47 швидко вийшов з хвіртки та став на відстані близько 1 м від хвіртки, направляв рушницю на нього. Злякавшись таких дій ОСОБА_44 , він зробив два кроки назустріч ОСОБА_48 , обома руками схопився за рушницю, яку тримав у руках ОСОБА_47 та нахилив ствол рушниці донизу. ОСОБА_47 опирався та зробив з рушниці один постріл, який влучив у землю біля його ніг. ОСОБА_40 стала кричати, щоб ОСОБА_47 припинив свої дії та стала хапати ОСОБА_44 за руки. ОСОБА_49 також кричала, що ОСОБА_50 зупинився. Він продовжував утримувати рушницю, яку тримав у руках ОСОБА_51 стволом униз. ОСОБА_47 не заспокоювався, намагався вирвати ствол рушниці з його рук та зробив ще один постріл з рушниці у землю біля його ніг. Після цього він впав на коліно. ОСОБА_52 та ОСОБА_53 стали намагатись вихопити у ОСОБА_44 рушницю. Він в цей час дістав із поясу спецзасіб «Терен» та розпилив його у напрямку до обличчя ОСОБА_54 . Однак ОСОБА_47 знову не заспокоївся, зарядив до стволу рушниці ще один патрон, який був на прикладі та знову зробив постріл з рушниці вбік. Все відбувалось дуже швидко. ОСОБА_18 вихопила і ОСОБА_44 рушницю та кинула її в кущі. Після цього він дістав з кобури пістолет, направив його в бік ОСОБА_44 та крикнув, щоб той ліг на землю. ОСОБА_18 злякалася і закрила собою ОСОБА_44 та стала кричати, щоб він не стріляв. Він заховав пістолет до кобури. ОСОБА_47 став витирати очі від спецзасобу. Він став запитувати у ОСОБА_44 навіщо той так зробив, але ОСОБА_47 мовчав. Після вказаних подій на місце приїхали військовослужбовці нацгвардії, батько ОСОБА_55 та було викликано поліцію. Після цього потерпілий ОСОБА_8 з участю статиста та макету вогнепальної зброї продемонстрував місця свого перебування при вказаних подіях, місце перебування ОСОБА_44 та механізм погроз щодо нього з боку ОСОБА_44 ;

- протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом від 10.07.2022 за участю свідка ОСОБА_18 , з якого судом встановлено, що остання будучи на території Охтирського РВП ГУНП в Сумській області розказала про обставини, які мали місце 08.04.2022, а саме: коли вони під`їхали до господарства ОСОБА_44 , то вийшли з автомобіля та з ОСОБА_56 стали біля хвіртки. В цей час з хвіртки визирнула співмешканка ОСОБА_44 - ОСОБА_45 та зразу зайшла у двір. Вона з ОСОБА_56 стояли біля хвіртки, чекали ОСОБА_54 . Через деякий час хвіртка відчинилася та з двору вийшов ОСОБА_46 свої руках ОСОБА_47 тримав мисливську рушницю та направляв ствол рушниці в бік ОСОБА_8 . За ним бігла його співмешканка ОСОБА_45 та кричала що не треба нічого робити. Коли ОСОБА_47 виходив з хвіртки, то на ходу перезарядив рушницю та, підіймаючи рушницю у бік ОСОБА_8 , сказав «розборка польотів». При цьому ОСОБА_47 був у дуже збудженому та агресивному стані. Вона ( ОСОБА_18 ) дуже злякалася за життя ОСОБА_8 , боялася, що зараз ОСОБА_51 може вбити ОСОБА_57 свою чергу ОСОБА_58 обома руками схопився за рушницю, яку тримав у руках ОСОБА_47 та нахилив ствол рушниці донизу. ОСОБА_47 опирався та зробив з рушниці один постріл, який влучив у землю біля ніг ОСОБА_8 . Все відбувалося дуже швидко. Співмешканка ОСОБА_44 стала кричати та стала хапати ОСОБА_44 за руки. Вона також стала хапати ОСОБА_44 за руки та кричала, щоб він зупинився. ОСОБА_47 не заспокоювався та зробив ще один постріл з рушниці у землю біля ніг ОСОБА_8 та ОСОБА_58 впав на коліно. Вона ( ОСОБА_18 ) подумала, що ОСОБА_47 ранив його та намагалася, хапаючись за руки ОСОБА_44 та саму рушницю, направити ствол рушниці у бік, де немає людей. ОСОБА_58 , щоб захиститися від агресивних дій ОСОБА_44 , дістав балончик із сльозогінним газом та розпилив його у напрямку до обличчя ОСОБА_12 цей момент ОСОБА_47 здійснив третій постріл з рушниці. Куди саме відбувся постріл вона не розібрала, так як все відбувалось дуже швидко. Після цього ОСОБА_47 став терти свої очі від сльозогінного газу. Скориставшись цим, вона ( ОСОБА_18 ) вихопила у нього рушницю та викинула її в кущі. Після цього ОСОБА_58 дістав з кобури пістолет, направив його в бік ОСОБА_44 та крикнув, щоб він ліг на землю. Вона злякалася та, щоб припинити конфлікт, закрила собою ОСОБА_44 , стала кричати, щоб усі заспокоїлись. ОСОБА_58 заховав пістолет. Після вказаних подій на місце приїхали військовослужбовці Нацгвардії, її батько та було викликано поліцію. Свідок ОСОБА_18 з участю статиста та макету вогнепальної зброї продемонструвала місця свого перебування при вказаних подіях, місце перебування ОСОБА_12 та механізм погроз щодо ОСОБА_8 з боку ОСОБА_12 .

З врахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, вина обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому епізоду злочину своє підтвердження знайшла та його дії правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При цьому, як слідує зі змісту вироку, судом в деталях проаналізовано як склад злочину за ч. 1 ст. 129 КК України так і самі встановлені ним фактичні обставини справи, зокрема враховано, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_12 , який виходячи зі свого двору тримав в руках заряджену рушницю та зі словами: «Ну що, почнемо розбір польотів?» спрямовував її саме на потерпілого ОСОБА_8 , були сприйняті потерпілим як реальна погроза вбивством, що становить об`єктивну сторону кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим стосовно потерпілого. А коли, сприймаючи дії ОСОБА_12 як реальну загрозу своєму життю, ОСОБА_8 відвів рукою ствол рушниці в бік від себе, ОСОБА_12 здійснив два постріли з вказаної рушниці у землю, та не зупинившись на вчиненому, перезарядив рушницю та здійснив ще один постріл з неї у землю поряд з ОСОБА_8 .

Також як слідує з матеріалів, судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України не визнав та стверджував, що вийшов з зарядженою рушницею, так як знав, що до нього приїде ОСОБА_8 зі зброєю та зі своїми знайомими, і його ( ОСОБА_12 ) дії були спрямовані на те, щоб ОСОБА_8 поїхав від нього.

Таку ж версію в апеляційній скарзі підтримала і сторона захисту зауважуючи, що обвинуваченого спровокував сам потерпілий. Рушницю ОСОБА_12 взяв із собою з метою свого захисту та захисту сім`ї та не він обвинувачений прийшов додому до потерпілого з метою погроз, а саме потерпілий прийшов до нього обвинуваченого.

Аналізуючи матеріали в сукупності з такими доводами обвинуваченого і захисника колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана ними версія розвитку подій і дій обвинуваченого не зовсім є правдивою, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей про будь-які неправомірні дії з боку потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_18 по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_12 чи членів його сім`ї. Сам факт того хто до кого прийшов до двору не може сам по собі свідчити про неправомірні дії цієї особи, оскільки тут слід загострювати увагу на тому, як ровивались події з обох сторін і якщо одна з них націлена на розмову, то інша сторона ОСОБА_12 відразу з двору вишла озброєна, та більше того здійснила з рушниці неодноразовий потріл в сторону потерпілого та особи, яка з ним була поруч, що ставить під загрозу як здоров`я цих осіб так і їх життя в цілому.

В апеляційній скарзі захисник наголошувала на упередженості суду, оскільки вважала, що судом належним чином не оцінено пояснень обвинуваченого та не враховано пояснення свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а надано перевагу поясненням потерпілого та інших свідків.

Однак, з такими доводами сторони захисту колегія суддів погодитись не може, оскільки зі змісту вироку слідує, що судом викладено пояснення обвинуваченого в повному обсязі, тоді як захисник не конкретизує, що саме суд пропустив і як це вплинуло на правильність встановлення фактичних обставин справи.

Також судом проаналізовано і пояснення всих допитаних ним свідків, з обох сторін, як потерпілого так і обвинуваченого, однак дійсно враховано пояснення тих осіб, які логічні, послідовні, узгоджуються як самі між собою, так і з іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності. Натомість неврахування пояснень свідка ОСОБА_59 не відбулося з тих підстав, що ця особа є дружиною обвинуваченого та може бути зацікавлено у результатах вирішення справи. Також суд критично віднісся до пояснень свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про те, що після того, як на місце події приїхав батько ОСОБА_18 - ОСОБА_19 , то він разом із ОСОБА_8 побили ОСОБА_12 , оскільки матеріали провадження доказів на підтвердження такого факту не містять.

Інших доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо врахування одних доказів і не врахування інших, в тому числі і пояснень обвинуваченого, потерпілого та свідків, захисником не вказано, а тому, за таких обставин колегія суддів не вбачає підстав і для зміни чи скасування вироку суду і в цій його частині.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_12 покарання, яке захисник вважала суворим і яке просила пом`якшити шляхом зміни вироку суду, то тут колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обирати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Судова дискреція (судовий розсуд) є інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити менш суворий вид покарання або більш суворий в межах санкції статті. А у випадках, коли санкція статті передбачає тільки один вид покарання, суд наділений функцією обирати розмір цього покарання. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість призначення передбаченого законом покарання, яке б сприяло його меті та було достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог суд першої інстанції дотримався.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_12 покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків, їх характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, враховано особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, враховано стан здоров`я обвинуваченого.

Так, з матеріалів слідує, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 150 від 13.06.2022 на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_12 кримінальних правопорушень він будь-якими психічними захворюваннями не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, 26.02.2022 перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_12 будь-якими психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як особа, що не є душевнохворою, на теперішній час ОСОБА_12 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

А тому, з врахуванням даних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що обвинуваченому ОСОБА_12 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, так як таке покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

В апеляційній скарзі захисник стверджувала, що обвинувачений вже пожалкував про вчинене, навчений наріканням людей. Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено, ОСОБА_12 раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей та на обліку в лікаря психіатра не перебуває. Суд не врахував надану ОСОБА_12 виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 350 від 20.04.2022 де йдеться, що до лікарні він потрапив після того, як його побили біля двору. Також, суд не звернув уваги на стан здоров`я обвинуваченого, про що йдеться в наданій ним довідці № 1901. З врахуванням вказаного, захисник вважала, що покарання у виді пробаційного нагляду за обвинуваченим буде для нього достатнім.

Однак, оцінюючи фактичні обставини справи встановлені судом, а також дані про собу обвинуваченого, колегія суддів підстав для зміни вироку суду за вказаних захисником обставин не вбачає, оскільки перелічені ним дані, судом при призначенні обвинуваченому покарання вже враховувались, а покарання у виді пробаційного нагляду, яке просить призначити її підзахисному захисник, не буде справедливим та співрозмірним тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх характеру, та не сприятиме досягненню мети покарання, про що слушно зауважив суд першої інстанції.

Також, колегія суддів не вбачає підстав для пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання і з тих підстав, що з моменту ухвалення відносно ОСОБА_12 обвинувального вироку шкоду потерпілим він не відшкодував та елементарно навіть не попросив перед ними вибачення, про що ті повідомили безпосередньо в апеляційному суді. Вказане колегія суддів розцінює як відсутність зі сторони обвинуваченого щирого каяття та засудження своїх дій як про те стверджувала захисник в апеляційній скарзі.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого, на якому наголошувала сторона захисту як на підставі для зміни призначеного йому покарання посилаючись на долучені до апеляційної скарги копій медичних документів (а.с. 166, 167 т.3), то з них слідує, що ОСОБА_12 дійсно страждає на ряд захворювань (психотичний розлад з симптомами шизофренії, гіпертонічна хвороба, ожиріння ІІІ ступеня, кардіоміопатія, вузловий зоб та інші), однак вони не перешкоджають нести йому покарання у виді обмеження волі.

Тому, виходячи із мети покарання, визначеної в статті 50 КК України, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 65 КК України щодо індивідуалізації призначеного покарання, на перконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що, приймаючи до уваги всі вищезазначені дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітніх дітей, та конкретні обставини кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.296, ч.1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі, але не в максимальному розмірі, і таке покарання, на думку суду, відповідатиме обставинам кримінального провадження, принципу пропорційності та справедливості, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

До аналізу вироку суду в частині вирішення цивільного позову колегія суддів не вдається, з огляду на вимоги скарги захисника та ч. 1 ст. 404 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому за вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволенні апеляційних вимог захисника відмовити, а вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.07.2024, слід залишити без зміни, як такий що узгоджується з вимогами ст. 370 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.07.2024, відносно ОСОБА_12 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 на цей вирок, без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4