Постанова

від 10.12.2024 по справі 160/22510/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22510/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 р. (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі №160/22510/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним ненадання Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради відповіді на її звернення від 18.06.2024; зобов`язати Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради надати відповідь на звернення від 18.06.2024 в формі належно оформленого електронного документа; стягнути з Дніпровської міської ради 44 414,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ненаданням Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради відповіді на звернення від 18.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось, що направлення на адресу позивачки незасвідченої електронної копії паперового документа не є наданням відповіді. Розмір суми на відшкодування моральної шкоди визначений позивачкою як еквівалент двократного посадового окладу ОСОБА_2 , як підписанта відповідей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради щодо не засвідчення сканованої копії листа Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №Ц-2/01/09-від 02.07.2024 (Ц-2.pdf) кваліфікованою електронною печаткою установи та зобов`язав Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради повторно направити відповідь на звернення від 18.06.2024 громадянки ОСОБА_1 , оформлене сканованою копією листа Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №Ц-2/01/09-від 02.07.2024 (Ц-2.pdf), із засвідченням такої відповіді кваліфікованою електронною печаткою установи. У задоволенні інших позовних вимог судом відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачкою. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вона просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції неправомірно змінив предмет позову, не надав оцінки важливим аргументам позивачки, проігнорував статті 1173 та 1174 ЦКУ, не врахував моральні страждання, прийняв рішення, яке не забезпечує ефективного захисту прав позивачки.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради просить апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивачки.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради із зверненням від 18.06.2024, в якому просила роз`яснити покроково, куди та яким чином потрібно звернутись в місті Дніпро для того, щоб отримати офіційне направлення на ЛКК. Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради виготовлено лист від 02.07.2024 №Ц-2/01/09-24 «Про розгляд звернення», яким надано відповідь на звернення ОСОБА_1 . Вказаний лист має фізичний підпис в.о. директора Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради. 04.07.2024 лист Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №Ц-2/01/09-від 02.07.2024 у вигляді сканованої копії (Ц-2.pdf) направлено на адресу ОСОБА_1 засобами електронної пошти.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції висновку про протиправну бездіяльність Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради щодо не засвідчення сканованої копії листа Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №Ц-2/01/09-від 02.07.2024 (Ц-2.pdf) кваліфікованою електронною печаткою установи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частинами 1, 3 та 4 статті 15 цього ж Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р.№ 55 затверджено Типову Інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну. Підпунктом 8 пункту 6 Розділу І Інструкції №55 визначено, що електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи.

Як встановлено судом першої інстанції, на звернення позивачки Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради підготував письмову відповідь, фотокопія якого була направлена на електронну адресу позивачки. Проте, в порушення вимог Інструкції №55 зазначена фотокопія не була засвідчена електронною печаткою установи.

Позивачка вимагає суд зобов`язати Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради надати відповідь на її звернення від 18.06.2024 в формі належно оформленого електронного документа.

Суд першої інстанції зобов`язав Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради засвідчити відповідь на звернення позивачки, оформлене сканованою копією, кваліфікованою електронною печаткою.

Як зазначено вище, Інструкція № 55 визначає скасування (фотографування) паперового документа як метод візуального подання паперового документа в електронній формі.

Відтак, застосування судом першої інстанції поняття "сканована копія" ґрунтується на підзаконному нормативно-правовому акті.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що письмова форма відповіді на звернення, або її фотокопія (скан-копія, ксерокопія), виготовлена з дотриманням вимог Інструкції № 55, чи письмова відповідь у формі електронного документу мають однакову юридичну силу, тому обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивачки є достатнім та ефективним.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Так, згідно статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"). При цьому, презумпція наявності моральної шкоди законодавством не передбачена; вона також не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки.

Зважаючи на характер спору, позивачка не звільнена від обов`язку по доведенню позовних вимог про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди, як це передбачено частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позовній заяві позивачка просить суд врахувати обставини справи, зокрема, двомісячної тривалості злісного порушення її прав, травмуючого характеру її моральних страждань, витрати часу, моральних сил та електроенергії на підготовку позову, необхідність сплати судового збору, психологічного переживання стосовно судового оскарження.

Колегія суддів вважає, що позивачкою не доведено факту заподіяння їй відповідачами моральних страждань у спірних правовідносинах, тому пред`явлена до відшкодування сума стягненню не підлягає.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 р. в адміністративній справі №160/22510/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 10 грудня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий