Постанова

від 11.12.2024 по справі 280/4948/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4948/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року (суддя Чернова Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправними та скасувати: вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.11.2015 № Ф-71-25 на суму 8453,00 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.11.2018 № Ф-71-25 на суму 24849,97 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.02.2019 № Ф-71-25 на суму 27307,15 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.05.2019 № Ф-71-25 на суму 30061,33 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 № Ф-71-25 на суму 32815,51 грн, вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.11.2019 № Ф-71-25 на суму 35569,69 грн, вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.02.2020 № Ф-71-25 на суму 38323,87 грн, вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06.11.2020 № Ф-71-25 на суму 44619,17 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.02.2021 № Ф-71-25 в частині, якою від ОСОБА_1 вимагається сплатити єдиний соціальний внесок в розмірі 19510,42 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот десять гривень 42 копійки) за основним платежем.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці ОСОБА_1 за платежем «Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми у розмірі 19510,42 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот десять гривень 42 копійки) за основним платежем.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що робота за трудовим договором на підприємстві не виключає можливості здійснення підприємницької діяльності, позивач перебуває на обліку як фізична особа-підприємець, з обліку не знятий. Позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону №2464-VI, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтвердженими доказаними про їх реальне здійснення та співмірними зі складністю справи.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 23.02.2013 по 17.05.2024 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

06.11.2015 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 8453,00 грн.

16.11.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 24272,54 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 24849,97 грн.

06.02.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 26729,72 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 27307,15 грн.

13.05.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 29483,90 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 30061,33 грн.

08.08.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 32238,08 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 32815,51 грн.

12.11.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 34992,26 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 35569,69 грн.

11.02.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 37746,44 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 38323,87 грн.

06.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 44041,74 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 44619,17 грн.

22.02.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71-25 відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 46241,74 грн, штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн, сума боргу - 46819,17 грн.

Вимоги контролюючим органом сформовано на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податків, а саме:

за 2013 рік - 2412,70 грн, нараховано відповідно по термінам 21.10.2013 у сумі 1194,03 грн; 20.01.2014 у сумі 1218,67 грн (мінімальна заробітна плата 1147,00 грн. х 34,7 відсотки = 398,01 грн в місяць, з 01.12.2013 мінімальна заробітна плата 1218,00 грн. х 34,7 відсотки = 422,65 грн в місяць);

за 2014 рік - 5071,80 грн, нараховано відповідно по термінам 22.04.2014; 21.07.2014; 20.10.2014; 20.01.2015 в сумі 1267,95 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 1218,00 грн. х 34,7 відсотки х 3 місяці);

за 2015 рік - 3381,20 грн, нараховано відповідно по термінам 20.04.2015; 20.07.2015 в сумі 1267,95 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 1218,00 грн х 34,7 відсотки = 422,65 грн в місяць); 19.10.2015 за ІІІ квартал у сумі 845,30 грн нарахування за липень, серпень 2015 року;

винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003451700 від 23.11.2016 за період з 22.10.2013 по 25.04.2014 на загальну суму 577,43 грн (штрафна санкція 240,68 грн та пеня 336,75 грн);

за 2017 рік в інтегрованій картці автоматично нараховано на центральному рівні єдиний внесок по строку 09.02.2018 в сумі 8448 грн (мінімальна заробітна плата 3200,00 грн х 22 відсотки х 12 місяців), як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування;

за 2018 рік - 9828,72 грн нараховано відповідно по термінам 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018, 21.01.2019 в сумі 2457,18 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 3723,00 грн. х 22 відсотки х 3 місяці);

за 2019 рік - 11016,72 грн нараховано відповідно по термінам 19.04.2019, 19.07.2019, 21.10.2019, 20.01.2020 в сумі 2754,18 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 4173,00 грн х 22 відсотки х 3 місяці);

за 2020 рік - 8495,30 грн нараховано відповідно по терміну 21.04.2020 у сумі 2078,12 грн (січень, лютий мінімальна заробітна плата 4723,00 х 22 відсотки х 2 місяці), 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн. (червень місяць), 19.10.2020 у сумі 3178,12 грн (липень, серпень, вересень 1039,06 грн. х 2 місяці + 1100,00 грн = 3178,12 грн, з вересня мінімальна заробітна плата 5000,00 грн. х 22 відсотки = 1100,00 грн), 19.01.2021 у сумі 2200,00 грн (жовтень, листопад 2020 року 1100,00 грн. х 2 місяці).

За період з 2013 по 2020 роки нарахування єдиного соціального внеску складають 49231,87 гривень.

За період з 2013 по 2020 роки позивачем сплачено єдиного внеску у сумі 2406,73 грн (платіжне доручення вiд 25.04.2014).

Станом на 06.05.2024 по ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного внеску за кодом платежу 71040000 з урахуванням переплати у сумі 46819,17 гривень.

Не погодившись з прийнятими вимогами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених вимог не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, крім іншого, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції станом на 01.01.2017).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІ внесені зміни до абзацу 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: слова «році» та «року» замінити відповідно словами «кварталі» та «кварталу».

Після внесених змін норма викладена в такій редакції: «У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, зокрема, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449, крім іншого, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Відповідно до п. 5 розділу VI Інструкції № 449, серед іншого, у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 23.02.2013 по 17.05.2024 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, отже мав обов`язок нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Як встановив суд першої інстанції, оскаржувані вимоги контролюючим органом сформовано на підставі відомостей, відображених в інтегрованій картці платника податків по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які проводять незалежну професійну діяльність) про заборгованість у сумі 46819,17 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою нарахувань за 2013 рік - 2412,70 грн, нараховано відповідно по термінам 21.10.2013 у сумі 1194,03 грн; 20.01.2014 у сумі 1218,67 грн (мінімальна заробітна плата 1147,00 грн. х 34,7 відсотки = 398,01 грн в місяць, з 01.12.2013 мінімальна заробітна плата 1218,00 грн. х 34,7 відсотки = 422,65 грн в місяць);

за 2014 рік - 5071,80 грн, нараховано відповідно по термінам 22.04.2014; 21.07.2014; 20.10.2014; 20.01.2015 в сумі 1267,95 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 1218,00 грн. х 34,7 відсотки х 3 місяці);

за 2015 рік - 3381,20 грн, нараховано відповідно по термінам 20.04.2015; 20.07.2015 в сумі 1267,95 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 1218,00 грн х 34,7 відсотки = 422,65 грн в місяць); 19.10.2015 за ІІІ квартал у сумі 845,30 грн нарахування за липень, серпень 2015 року;

винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003451700 від 23.11.2016 за період з 22.10.2013 по 25.04.2014 на загальну суму 577,43 грн (штрафна санкція 240,68 грн та пеня 336,75 грн);

за 2017 рік в інтегрованій картці автоматично нараховано на центральному рівні єдиний внесок по строку 09.02.2018 в сумі 8448 грн (мінімальна заробітна плата 3200,00 грн х 22 відсотки х 12 місяців), як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування;

за 2018 рік - 9828,72 грн нараховано відповідно по термінам 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018, 21.01.2019 в сумі 2457,18 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 3723,00 грн. х 22 відсотки х 3 місяці);

за 2019 рік - 11016,72 грн нараховано відповідно по термінам 19.04.2019, 19.07.2019, 21.10.2019, 20.01.2020 в сумі 2754,18 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата 4173,00 грн х 22 відсотки х 3 місяці);

за 2020 рік - 8495,30 грн нараховано відповідно по терміну 21.04.2020 у сумі 2078,12 грн (січень, лютий мінімальна заробітна плата 4723,00 х 22 відсотки х 2 місяці), 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн. (червень місяць), 19.10.2020 у сумі 3178,12 грн (липень, серпень, вересень 1039,06 грн. х 2 місяці + 1100,00 грн = 3178,12 грн, з вересня мінімальна заробітна плата 5000,00 грн. х 22 відсотки = 1100,00 грн), 19.01.2021 у сумі 2200,00 грн (жовтень, листопад 2020 року 1100,00 грн. х 2 місяці).

За період з 2013 по 2020 роки нарахування єдиного соціального внеску складають 49231,87 гривень.

За період з 2013 по 2020 роки позивачем сплачено єдиного внеску у сумі 2406,73 грн (платіжне доручення вiд 25.04.2014).

Станом на 06.05.2024 по ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного внеску за кодом платежу 71040000 у сумі 46819,17 гривень.

Контролюючим органом сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2015 № Ф-71-25 на суму 8453,00 грн, від 16.11.2018 № Ф-71-25 на суму 24849,97 грн, від 06.02.2019 № Ф-71-25 на суму 27307,15 грн, від 13.05.2019 № Ф-71-25 на суму 30061,33 грн, від 08.08.2019 № Ф-71-25 на суму 32815,51 грн, від 12.11.2019 № Ф-71-25 на суму 35569,69 грн, від 11.02.2020 № Ф-71-25 на суму 38323,87 грн, від 06.11.2020 № Ф-71-25 на суму 44619,17 грн, від 22.02.2021 № Ф-71-25 на суму 46819,17 грн, та надіслані заяви про відкриття виконавчого провадження та узгоджені вимоги про сплату боргу (недоїмки) до Приморського районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Матеріали справи містять довідку форми ОК-5, відповідно до якої позивач був найманим працівником і єдиний внесок за позивача за періоди:

2013 рік, 2014 рік, з 01.01.2015 по 10.04.2015 сплачував роботодавець ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572);

з 11.05.2015 по 31.12.2015 сплачував роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796);

з 01.01.2016 по 31.12.2016 сплачував роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796);

з 01.01.2017 по 31.07.2017 сплачував роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796);

з 19.10.2018 по 31.12.2018 сплачував роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН» (код ЄДРПОУ 41048714);

з 01.01.2019 по 31.03.2019 сплачував роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН» (код ЄДРПОУ 41048714);

з 01.04.2019 по 30.04.2019 сплачував роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 42663493).

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження господарської діяльності.

Суд першої інстанції вірно врахував, що матеріали справи підтверджують відрахування страхових внесків за: 2013 рік; 2014 рік; 2015 рік; 2016 рік; січень липень 2017 року; жовтень грудень 2018 року; січень квітень 2019 року.

Судом першої інстанції також вірно було зазначено, шо вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Відповідно до пункту 7 розділу VІ Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Тобто, кожна наступна вимога про сплату боргу (недоїмки), яка пред`явлена до примусового виконання, повинна містити лише суму зростання боргу, без суми за попередньою вимогою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку має місце факт повторного включення суми до вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Вимоги про сплату боргу (недоїмки) мають статус виконавчих документів та можуть бути пред`явлені до примусового виконання. При чому, до оскаржуваної вимоги фіскальний орган не може вносити зміни щодо суми боргу, що може мати наслідком подвійне стягнення з позивача сум боргу за декількома вимогами - виконавчими документами.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що жодною нормою Закону № 2464-VI та Інструкції №449 не передбачено подвійне включення однієї і тієї ж суми боргу до різних вимог про сплату боргу (недоїмки).

Мало місце повторне притягнення позивача на підставі оскаржуваних вимог до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а одночасне відображення однієї і тієї ж суми боргу (недоїмки) в різних вимогах контролюючого органу, може призвести до її подвійного стягнення.

Матеріали справи не містять доказів того, що всі інші вимоги були відкликані.

Оскільки з 01.08.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 18.10.2018, з 01.05.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020 відсутні відомості про сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та ураховуючи те, що запис про припинення підприємницької діяльності позивача внесено 17.05.2024, а особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обов`язок сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 18.10.2018, з 01.05.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач в період з 01.08.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 18.10.2018, з 01.05.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020 був найманим працівником або доказів сплати роботодавцями за працівника ЄСВ за зазначений період, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не спростовано обов`язку щодо сплати ЄСВ.

У спірну вимогу увійшли не тільки нарахування на підставі облікових даних з ІТС, а і нарахування на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0003451700 від 23.11.2016, а саме штрафи 240,68 грн, пеня 336,75 грн.

Матеріали справи не містять доказів, що вказане рішення позивачем не оскаржено, а отже, на даний час рішення № 0003451700 від 23.11.2016 є чинним, а тому нарахування на його підставі правомірно включені до вимоги від 22.02.2021 № Ф-71-25.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно встановив, що вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) від 06.11.2015 № Ф-71-25 на суму 8453,00 грн, вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) від 16.11.2018 № Ф-71-25 на суму 24849,97 грн, вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) від 06.02.2019 № Ф-71-25 на суму 27307,15 грн, вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) від 13.05.2019 № Ф-71-25 на суму 30061,33 грн, вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) від 08.08.2019 № Ф-71-25 на суму 32815,51 грн, вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (правонаступником якого є відповідач) від 12.11.2019 № Ф-71-25 на суму 35569,69 грн, вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (правонаступником якого є відповідач) від 11.02.2020 № Ф-71-25 на суму 38323,87 грн, вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (правонаступником якого є відповідач) від 06.11.2020 № Ф-71-25 на суму 44619,17 грн, є протиправними та підлягають скасуванню.

В свою чергу, у період з 01.08.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 18.10.2018, з 01.05.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, позивач мав статус ФОП та в супереч вимог Закону №2464-VI не сплачував єдиний внесок, як і будь-яка інша особа за зазначений період не сплачувала єдиний внесок за позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом правомірно нараховано позивачу єдиний внесок за період з 01.08.2017 по 31.12.2017 (мінімальна заробітна плата 2017 року 3200 грн х 22% = 704,00 грн, за 5 місяців відповідно 704,00 грн х 5 = 3520,00 грн); з 01.01.2018 по 18.10.2018 (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн х 22% = 819,06 грн, за 9 місяців відповідно 819,06 грн х 9 = 7371,54 грн); з 01.05.2019 по 31.12.2019 (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173,00 грн х 22% = 918,06 грн, за 8 місяців відповідно 918,06 грн х 8 = 7344,48 грн); за 2020 рік - 8495,30 грн (січень, лютий мінімальна заробітна плата 4723,00 х 22 відсотки х 2 місяці), 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн (червень місяць), 19.10.2020 у сумі 3178,12 грн (липень, серпень, вересень 1039,06 грн. х 2 місяці + 1100,00 грн = 3178,12 грн, з вересня мінімальна заробітна плата 5000,00 грн. х 22 відсотки = 1100,00 грн), 19.01.2021 у сумі 2200,00 грн (жовтень, листопад 2020 року 1100,00 грн х 2 місяці); штрафна санкція 240,68 грн та пеня 336,75 грн (за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003451700 від 23.11.2016, яке є чинним), у зв`язку з чим вимога Головного управлінням ДПС у Запорізькій області від 22.02.2021 №Ф-71-25 в цій частині скасуванню не підлягає.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.02.2021 № Ф-71-25 підлягає скасуванню в частині, якою від позивача вимагається сплатити єдиний соціальний внесок в розмірі 19510,42 грн.

За визначеннням пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю.

Відповідно до положень пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Суд першої інстанції вірно врахував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ефективним способом відновлення прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача за платежем «Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми у розмірі 19510,42 грн за основним платежем.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 6500 грн.

Матеріали справи містять копії договору про надання правової допомоги від 23.04.2024 №30/24, детальний опис робіт (наданих послуг) від 19.06.2024, протокол №1 погодження гонорару від 23.04.2024, акт приймання передачі послуг №1 від 19.06.2024 до Договору про надання правової допомоги від 23.04.2024 №30/24, квитанція до прибуткового касового ордера №30/24 від 23.04.2024 на суму 6500,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1435073 від 23.04.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1123 від 19.04.2019.

Судом першої інстанції вірно було враховано вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, складність даної справи, обсяг доказів, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, та зроблено висновки, що сума судових витрат на правничу допомогу підлягає стягненню у розмірі 1000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 11 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш