Ухвала

від 21.01.2025 по справі 280/4948/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №280/4948/24

адміністративне провадження № К/990/1369/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 280/4948/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії,

установив:

28 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 , в якому позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф-71-25 від 06.11.2015 на суму 8453,00 грн, №Ф-71-25 від 16.11.2018 на суму 24849,97 грн, №Ф-71-25 від 06.02.2019 на суму 27307,15 грн, №Ф-71-25 від 06.02.2019 на суму 2457,18 грн, №Ф-71-25 від 13.05.2019 на суму 30061,33 грн, №Ф-71-25 від 13.05.2019 на суму 2754,18 грн, №Ф-71-25 від 08.08.2019 на суму 32815,51 грн, №Ф-71-25 від 08.08.2019 на суму 2754,18 грн, №Ф-71-25 від 12.11.2019 на суму 35569,69 грн, №Ф-71-25 від 12.11.2019 на суму 2754,18 грн, №Ф-71-25 від 11.02.2020 на суму 38323,87 грн, №Ф-71-25 від 11.02.2020 на суму 2754,18 грн, №Ф-71-25 від 06.11.2020 на суму 44619,17 грн, №Ф-71-25 від 06.11.2020 на суму 41864,99 грн, №Ф-71-25 від 22.02.2021 на суму 46819,17 грн, №Ф-71-25 від 26.03.2021 на суму 4954,18 грн, №Ф-71-25 від 26.03.2021 на суму 46819,17 грн;

- зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску позивача у розмірі 46819,17 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року відкрито спрощене провадження у цій справі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано: вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.11.2015 № Ф-71-25 на суму 8453,00 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.11.2018 № Ф-71-25 на суму 24849,97 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.02.2019 № Ф-71-25 на суму 27307,15 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.05.2019 № Ф-71-25 на суму 30061,33 грн, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 № Ф-71-25 на суму 32815,51 грн, вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.11.2019 № Ф-71-25 на суму 35569,69 грн, вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.02.2020 № Ф-71-25 на суму 38323,87 грн, вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06.11.2020 № Ф-71-25 на суму 44619,17 грн.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.02.2021 № Ф-71-25 в частині, якою від позивача вимагається сплатити єдиний соціальний внесок в розмірі 19510,42 грн за основним платежем.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача за платежем «Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми у розмірі 19 510,42 грн за основним платежем.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19 липня 2024 року) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предмет спору у цій справі, розмір майнових вимог позивача, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Скаржник лише формально цитує частину п`яту статті 328 КАС України, однак без належного обґрунтування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 280/4948/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко