Постанова

від 10.12.2024 по справі 600/3806/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3806/23-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В. О.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

До Чернівецького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Чернівецькій області з позовом до ОСОБА_1 в якому просило:

- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг до місцевого бюджету за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендна плата з фізичних осіб у сумі 524164,65 грн.

Крім того до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов також зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач за зустрічним позовом) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 29.08.2022 №0354097-2412-2412, від 29.08.2022 №0354098-2412-2412, від 29.08.2022 №0354099-2412-2412, від 29.08.2022 №0354100-2412-2412, від 29.08.2022 №0354101-2412-2412, від 29.08.2022 №0354102-2412-2412, від 29.08.2022 №0354103-2412-2412, від 29.08.2022 №0354104-2412-2412, від 29.08.2022 №0354105-2412-2412, від 29.08.2022 №0354106-2412-2412, від 13.09.2022 №1132518-2412-2412.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 первісний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендна плата з фізичних осіб у сумі 524164,65 грн до місцевого бюджету.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Рожок Лідія Петрівна до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомості відносяться до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.08.2022 №0354097-2412-2412, від 29.08.2022 №0354098-2412-2412, від 29.08.2022 №0354099-2412-2412, від 29.08.2022 №0354100-2412-2412, від 29.08.2022 №0354101-2412-2412, від 29.08.2022 №0354102-2412-2412, від 29.08.2022 №0354103-2412-2412, від 29.08.2022 №0354104-2412-2412, від 29.08.2022 №0354105-2412-2412, від 29.08.2022 №0354106-2412-2412 відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для визнання їх протиправними та скасування судом відсутні.

При цьому, зважаючи на те, що судом встановлено правомірність дій податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких ОСОБА_1 визначено податковий борг у сумі 524164,65 грн та враховуючи ненадання відповідачем за первісним позовом доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а тому суд вважає, що відповідно наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на суму 524164,65 грн.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання податкових повідомлень-рішень, та відмовити у задоволенні позову Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що будівлі промисловості, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності з адресою: вул. Хотинській, 6, 6-Й, 6-І, 6-И, 6-Є, 6-Е, 6-Н, 6-4, 6-3, та 6-М 6 м. Чернівці у відповідності до пп. "є" п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об`єктами оподаткування тому, податкові повідомлення-рішення від 29.08.2022 №0354097-2412-2412; від 29.08.2022 № 0354098-2412-2412; від 29.08.2022 №0354099-2412-2412; від 29.08.2022 № 0354100-2412-2412; від 29.08.2022 №0354101-2412-2412; від 29.08.2022 №0354102-2412-2412; від 29.08.2022 №0354103-2412-2412; від 29.08.2022 №0354104-2412- 2412; від 29.08.2022 №0354105-2412-2412; від 29.08.2022 №0354106-2412-2412 підлягають скасуванню у зв`язку із їх безпідставністю.

Крім того, щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.09.2022 №1132518-2412-2412, суд першої інстанції при розгляді справи не надав жодної оцінки доказам поданим представником Мумлева О.М., адже, в матеріалах справи наявна квитанція щодо оплати 43 980, 95 грн. орендної плати на підставі Договору оренди землі №10799 від 11.06.2018 (додано до письмових пояснень). Проте, судом першої інстанції не надано оцінку даному доказу, та не встановлено, що Мумлевим О.М. здійснено оплату орендної плати.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що належні апелянту на праві власності об`єкти нерухомості відносяться до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.08.2022 №0354097-2412-2412, від 29.08.2022 №0354098-2412-2412, від 29.08.2022 №0354099- 2412-2412, від 29.08.2022 №0354100-2412-2412, від 29.08.2022 №0354101-2412-2412, від 29.08.2022 №0354102-2412-2412, від 29.08.2022 №0354103-2412-2412, від 29.08.2022 №0354104-2412-2412, від 29.08.2022 №0354105-2412-2412, від 29.08.2022 №0354106-2412-2412 відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для визнання їх протиправними та скасування судом відсутні.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 05.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

З 11.03.1992 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особапідприємець та 13.01.2023 припинив підприємницьку діяльність.

11.06.2018 між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі №10799, згідно якого на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 26.04.2018 №1253 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, судом встановлено, що згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38020064 від 08.112017 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 4513,6 кв.м., що складається з: спиртосховища літ. У, загальною площею 1227,10 кв.м.; воріт №4, металевих; вбиральні літ. Й, головного корпусу спиртзаводу літ. А, загальною площею 2965, 50 кв.м.; насосної патоки літ Д, загальною площею 43,30 кв.м.; механічної майстерні літ. Е, загальною площею 166,70 кв.м.; складу літ Е; насосної патоки літ. Ж, загальною площею 61,60 кв.м.; ЦРП літ З; насосної літ. Ї; ГРП літ С; трансформаторної станції літ Щ; воріт №1, 3 металевих; градирні літ. П; вбиральні літ Й; насосної літ. Т, загальною площею 49,40 кв.м.; огорожі №2, металевої, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно матеріалів справи, 31.12.2021 ОСОБА_1 звертався до Головного управління ДПС у Чернівецькій області із заявою, в якій посилаючись на те, що нежитлові будівлі промисловості, які йому належать на праві приватної власності за адресою: вул. Хотинська, 6, 6-Й, 6-І, 6-И, 6-Є, 6-Е, 6-Н, 6-А, 6-З та 6-М в м. Чернівці у відповідності до п.п. "є" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 26б ПК України не є об`єктами оподаткування, просив не нараховувати податок на нерухоме майно.

29.08.2022 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0354097-2412-2412, №0354098-2412-2412, №0354099-2412-2412, №0354100-2412-2412, №0354102-2412-2412, №0354103-2412-2412, №0354104-2412-2412, №0354105-2412-2412, №0354106-2412-2412.

Отже, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, орендної плати з фізичних осіб та пені на загальну суму 524164,65 грн, про що свідчить розрахунок заборгованості.

Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області на адресу ОСОБА_1 було направлено податкову вимогу форми "Ф" №29160-56 від 10.05.2019 на суму 86292,61 грн.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку суму податкового боргу в розмірі 524164,65 грн не сплачено, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з первісним позовом.

Проте, не погоджуючись із податковими повідомленнями рішеннями, на підставі яких Головне управління ДПС у Чернівецькій області просить стягнути з відповідача за первісним позовом податковий борг, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Згідно з положеннями підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підпунктом «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, споруда (будівля) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наявності сукупності умов:

- така нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

- власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;

- така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.05.2024 у справі №600/5153/23-а та від 24.07.2024 у справі № 400/2283/20.

Щодо належності нежитлової будівлі до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, варто зазначити таке.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127) включено клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271). Клас «Будівлі сільськогосподарського призначення» (код 1271) включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. До коду 1271.9 віднесено інші будівлі сільськогосподарського призначення.

Отже, згідно з ДК 018-2000 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (зокрема у постанові від 21.05.2024 у справі № 600/5153/23-а) зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для сільськогосподарського призначення.

Такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет будівлі сільськогосподарського призначення (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі сільськогосподарського призначення, тобто будівлі які використовуються для сільського господарства.

Тобто ключовим питанням в цій справі є встановлення факту функціонального використання будівель в сільськогосподарській діяльності позивача.

Крім того, відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Верховний Суд в постанові від 04 березня 2021 року у справі № 500/2782/18, аналізуючи положення підпункту «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в частині визначення «сільськогосподарський товаровиробник», зазначив, що це поняття, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»:

виробники сільськогосподарської продукції це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Наведені вище поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Так, згідно матеріалів справи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення, об`єкти житлової нерухомості:

- загальною площею 4513,6 кв.м., що складається з: спиртосховища літ. У, загальною площею 1227,10 кв.м.; воріт №4, металевих; вбиральні літ. Й, головного корпусу спиртзаводу літ. А, загальною площею 2965, 50 кв.м.; насосної патоки літ Д, загальною площею 43,30 кв.м.; механічної майстерні літ. Е, загальною площею 166,70 кв.м.; складу літ Е; насосної патоки літ. Ж, загальною площею 61,60 кв.м.; ЦРП літ З; насосної літ. Ї; ГРП літ С; трансформаторної станції літ Щ; воріт №1, 3 металевих; градирні літ. П; вбиральні літ Й; насосної літ. Т, загальною площею 49,40 кв.м.; огорожі №2, металевої, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 274,4 кв.м., що складається з будівлі трубоповітродувного відділення літ. М, загальною площею 274,40 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 95,3 кв.м., що складається з насосної станції оборотного водопостачання спиртоцеху літ Ц, загальною площею 95,30 кв.м. навіс літ. Ц, металевий, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 1204,3 кв.м., що складається з котельні, літ Р, загальною площею 1204,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 321 кв.м., що складається з насосної станції оборотного водопостачання дріжджового цеху, літ Л, загальною площею 321,00 кв.м. навіс літ. И, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 322 кв.м., що складається з будівлі сушильного відділення літ. О, загальною площею 332, 00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 40,9 кв.м., що складається з теплиці, службового приміщення літ. Г, загальною площею 40,90 кв.м., теплиці літ Г'., Г'', що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 113,5 кв.м., що складається з будівлі прохідної літ. В, В', загальною площею 113,5 кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 883,4 кв.м., що складається з складу літ. Ш, загальною площею 105,30 кв.м.; прохідна літ. Ю, загальною площею 11,90 кв.м.; гараж з профілакторієм літ. Ф, Ф', Ф'', загальною площею 766,20 кв.м.; гараж літ. Я, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- загальною площею 167,5 кв.м., що складається з складу матеріалів літ Х., загальною площею 167,50 кв.м; павільйону літ. І; павільйону літ І'', що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідок експерта технічного обстеження будівель і споруд ФОП ОСОБА_2 від 19.01.2018 №25, 26, 27, 28. 29, 30, 31, 32, 33, 34 зазначені вище, належні на праві власності нежитлові приміщення, об`єкти житлової нерухомості, є будівлями, які належать до класу 1251 "Будівлі промисловості" (підкласи 1251.1-1251.9) та мають підкласи: виробничі будівлі.

Таким чином, зазначена вище нерухомість визначена переліком об`єктів п.п. є) п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, як така що, не є об`єктом оподаткування - будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Разом з тим, належні позивачу об`єкти нежитлової нерухомості, за які відповідач нарахував йому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, не є об`єктами оподаткування відповідно до п.п. є) п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, оскільки використовувалась для здійснення - ОСОБА_3 господарської (підприємницької) діяльності.

Так, зокрема ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність в 2021 році, про це свідчать податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 01.03.2022 (копія наявна в матеріалах справи). Як вбачається із поданої декларації, ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність згідно із КВЕД 47.89. Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у, 43.31. Штукатурні роботи, 43.34 Малярні роботи та скління, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Отже, приміщення використовувались для здійснення підприємницької діяльності в секції F за Класифікацією видів економічної діяльності (прийняті Наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 №457), а саме КВЕД 42.99, 43.31, 43.34.

При цьому, податкове законодавство не передбачає подачі будь яких інших доказів здійснення підприємницької діяльності, окрім декларації, яку ОСОБА_1 подав за звітний період.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не встановлено, що вказані будівлі використовуються на інші непромислові потреби.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, а також на підставі поданих декларацій та заяв до ГУ ДПС в Чернівецькій області до вказаних приміщень, які перебували у власності ОСОБА_1 в 2021 році, застосовується підпункт «є» пп. 266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України, у зв`язку із тим, що нежитлові будівлі промисловості вул. Хотинській, 6, 6-Й, 6-1, 6-И, 6-Є, 6-Е, 6-Н, 6-4, 6-3, та 6-М, 6л Чернівці не є об`єктами оподаткування, а тому податкові повідомлення-рішення від 29.08.2022 року №0354097- 2412-2412; від 29.08.2022 року №0354098-2412-2412; від 29.08.2022 року №0354099- 2412-2412; від 29.08.2022 року №0354100-2412-2412; від 29.08.2022 року №0354101-2412-2412; від 29.08.2022 року №0354102-2412- 2412; від 29.08.2022 року №0354103-2412-2412; від 29.08.2022 року №0354104-2412-2412; від 29.08.2022 року №0354105-2412-2412; від 29.08.2022 року №0354106-2412-2412 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 13.09.2022 №1132518-2412-2412 колегія суддів зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції докази добровільного погашення боргу, а саме квитанцію щодо оплати орендної плати - 43 980, 95 грн. на підставі Договору оренди землі №10799 від 11.06.2018, однак суд першої інстанції при розгляді справи не надав жодної оцінки наданим представником Мумлева О.М. даному доказу, та не встановлено, що ОСОБА_1 здійснено оплату орендної плати.

Відповідно до п.п.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

11.06.2018 між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі №10799, згідно якого на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 26.04.2018 №1253 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Каспрука Павла, 41-Е.

Відповідно до п. 4.1, 4.4, 4.5 Договору річна орендна плата визначена відповідно до чинного законодавства. Розрахована згідно з додатком №1 до цього договору та за перший повний рік оренди становить 39982,68 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Орендна плата сплачується Орендарем впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Розмір орендної плати переглядається у разі: затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців; зміни ставок земельного податку; зміни ставок орендної плати; введення об`єкта містобудування в експлуатацію; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали законної сили, у порядку визначеному законодавством або умовами Договору оренди землі.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно сплачено орендну плату в сумі 43 980, 95 грн., а тому заборгованість за податковим повідомленням- рішенням від 13.09.2022 №1132518-2412-2412 не підлягає стягненню.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендна плата з фізичних осіб у сумі 524 164, 65 грн. до місцевого бюджету.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання зустрічного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1 634, 56 грн, згідно квитанції №7Р57-МЕН2-7КОХ-1КЗН від 13.08.2023 таза подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції заявником сплачено судовий збір в сумі 15 683, 77 грн. згідно квитанції №2118-8181-1445-4568 від 31.07.2024.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 17 318, 33 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 29.08.2022 №0354097-2412-2412, від 29.08.2022 №0354098-2412-2412, від 29.08.2022 №0354099-2412-2412, від 29.08.2022 №0354100-2412-2412, від 29.08.2022 №0354101-2412-2412, від 29.08.2022 №0354102-2412-2412, від 29.08.2022 №0354103-2412-2412, від 29.08.2022 №0354104-2412-2412, від 29.08.2022 №0354105-2412-2412, від 29.08.2022 №0354106-2412-2412.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 17 318, 33 (сімнадцять тисяч триста вісімнадцять грн) 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.