Рішення

від 11.12.2024 по справі 342/1027/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1027/24

Провадження № 2/342/551/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городенківської міської ради та просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ним право користування земельною ділянкою, цільове призначення якої для побудови та обслуговування житлового будинку.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що приватний нотаріус Городенківської ДНК Івано-Франківської області Яшан Р.Р. постановою відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії щодо спадкового майна ОСОБА_2 , яка проживала по АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки правовстановлюючий документ виданий спадкодавцю, як голові колгоспного двору, та документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку, відсутні.

Власником спадкового майна колгоспного двору по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок від 01.04.1994 є ОСОБА_2 . На 01.04.1991 у даному будинку проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , а отже, вказані особи були членами колгоспного двору.

Зазначив, що увесь колгоспний двір перейшов у одноосібну власність ОСОБА_2 .

Заповітом від 29.01.2021, посвідченим приватним нотаріусом Городенківського РНО Яшаном Р.Р., Іванишин М.І. заповіла позивачу все належне їй майно.

Таким чином, будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає визнанню судом правом приватної власності позивача в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судувід 01.10.2024, напідставі ч.7ст.81ЦПК України, витребувано з Городенківської ДНК Коломийського району Івано-Франківської області інформацію із спадкового реєстру про заведення спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 06.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач 06.11.2024 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Городенківська міська рада через систему «Електронний суд» 26.08.2024 надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами, рішення просить прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.

Дії сторін не суперечать вимогамст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву в порядку ст.178 ЦПК України, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно копії свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на жилий будинок від 01 квітня 1994 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 657 від 14 грудня 1993 р. замість свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 02.06.1983, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , в цілому належить на праві спільної сумісної власності голові колгоспного двору ОСОБА_2 .

Згідно рішення міської ради Городенківського району від 25.12.1997 вулиця Дністерська № 2 перейменована на АДРЕСА_1 ; згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 04.05.1999 № 143-8/99б була утворена Котиківська сільська рада Городенківського району; вулиця Дністрянська № 2 згідно адміністративно-територіального розподілу належить до села Котиківка Коломийського району Івано-Франківської області, що стверджується довідкою № 6-171, виданою 15 жовтня 2024 Котиківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період видачі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок (з 31.01.1966 по 19.01.1996) регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, оскільки первісне свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 видане ОСОБА_2 02.06.1983 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (вредакції 1963року,яка діялана часвиникнення колгоспних дворів) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Частки всіх членів колгоспного двору є рівними (ст.123 цього ж Кодексу).

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Зі змісту ч.2 ст. 370 ЦК України вбачається, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Станом на 15.04.1991 у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується довідкою № 6-78, виданою 24.04.2024 Котиківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Отже, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/3 кожному, як членам колишнього колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 10 червня 1992 р. Городенківським райвідділом ЗАГСу м. Городенка, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 .

Відповідно до положень сімейного законодавства України складовим елементом імені фізичної особи є по батькові. За загальним правилом, по батькові дитини утворюється від власного імені батька.

Суд виходить з того, що чоловіче ім?я « ОСОБА_5 » є похідною формою імені « ОСОБА_6 », та наведене дає суду підстави вважати, що саме ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить 1/3 частка у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_2 помер до 01.01.2004, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 року.

Згідно з ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживали і були зареєстровані: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тесть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується довідкою № 6-172, виданою 15.10.2024 Котиківським старостинським округом Городенківської міської ради.

До складуспадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить 1/3частка житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудамипо АДРЕСА_1 (донабрання чинностіпостановою ВерховноїРади Українивід 17.07.2020№ 807-ІХ«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» -Городенківського)району Івано-Франківськоїобласті,що належалайому,як членуколишнього колгоспногодвору, який не втратив права на частку в його майні.

Інформаційною довідкою № 78617918 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданою 04.10.2024 Городенківською державною нотаріальною конторою, підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , не заводилася.

Член колгоспного двору ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 69 від 09.07.1993, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 09.07.1993 Городенківським ЗАГС.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_3 помер до ІНФОРМАЦІЯ_9 , застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживала і була зареєстрована дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується довідкою № 6-173, виданою 15.10.2024 Котиківським старостинським округом Городенківської міської ради.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить 1/3 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала йому як члену колишнього колгоспного двору, який не втратив права на частку в його майні.

Інформаційною довідкою № 78617872 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданою 04.10.2024 Городенківською державною нотаріальною конторою, підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилася.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п.4.1, п.4.2 гл.10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва; доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

На підтвердження доказів родинних відносин ОСОБА_2 , яка є дочкою ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2 , позивачем додано тільки довідки № 6-173, 6-172, видані 15.10.2024 Котиківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Одночасно суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують родинні відносини потенційних спадкоємців за законом зі спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також у матеріалах справи відсутні докази про наявність заповітів, складених спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на випадок їх смерті.

Отже, суд позбавлений можливості визначити коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Що стосується спадкування після смерті члена колгоспного двору ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

За заповітом, посвідченим 29.01.2021 приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Яшаном Р.Р. на бланку серії НМС № 013648, зареєстрованим в реєстрі за № 160, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителька с. Котиківка Городенківського району Івано-Франківської області, все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, що буде належати їй на день її смерті та все те, на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , актовий запис № 787 від 15 грудня 2022 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 15.12.2022 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_2 померла після 01.01.2004 року, застосовується Цивільний кодекс України 2003 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількафізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За ст. ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 одна, що стверджується копією довідки № 6-20, виданої 26.01.2023 Котиківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Згідно копії спадкової справи № 33/2023, наданої суду приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р., позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини (28.03.2023).

Копією Витягу № 71950543 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 28.03.2023 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р., підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 70450924 (номер у нотаріуса 33/2023), спадкодавець ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_10 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_2 та прийняли спадщину, - судом не встановлено. Того, хто пережив подружжя, у померлої немає.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить 1/3частка житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудамипо АДРЕСА_1 ,що належалаїй,як членуколишнього колгоспногодвору, який не втратив права на частку в його майні.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, 15.03.2024 подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезгадане спадкове майно.

Однак приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшан Р.Р. постановою від 15.03.2024 № 117/02-31 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , з посиланням на те, що документи, які підтверджують право власності на житловий будинок, що знаходиться за вищевказаною адресою, видано на ім`я ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору, що позбавляє нотаріуса можливості визначити частку померлої у даному житловому будинку.

Згідно копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 14.02.2024, житловий будинок споруджено в 1927 р., господарські будівлі та споруди в 1932, 1950, 1990 роках.

Ринкова вартість житлового будинку станом на 03.07.2024 становить 135720 грн, що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТ-ВО «Придністров`я».

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 395905054, сформованої 20.09.2024, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору, 01.04.1994 був виданий документ замість свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 02.06.1983, що посвідчував її право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області.

Однак, даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав їй, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/3 кожному, як членам колишнього колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні.

Твердження позивача, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав спадкодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності є голослівним та спростовується дослідженими судом доказами.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, успадкував після смерті ОСОБА_2 1/3 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , однак через те, що спадковий житловий будинок відносився до колгоспного двору і частки між членами колишнього колгоспного двору у ньому не визначені, немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дану частку нерухомого майна, а тому суд вважає, що цій частині вимоги позову є підставними та підлягають до задоволення.

Позовна вимога про визнання права користування земельною ділянкою, цільове призначення якої для побудови та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , до задоволення не підлягає, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставі ст.ст. 112, 120, 121, 123,524-526,548,549,563ЦК УРСР(1963р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 368, 370, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1267-1270, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.),керуючись ст. ст. 76, 77, 789, 80-82, 89, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Городенківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ,право власностіна 1/3частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- відповідач Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область; код ЄДРПОУ 04054292.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2024.

Суддя: Андріюк І.Г.