Ухвала від 12.12.2024 по справі 2-70/94

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-зз/759/79/24

ун. № 2-70/94

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2024 р. заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Радянського районного суду міста Києва від 20.08.1993 у справі №2-70/94.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , є власником нерухомого майна, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.11.2014, а саме: земельної ділянки площею 0,0507 гектарів, кадастровий номер 8000000000:88:077:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, також на цій земельній ділянці розташований житловий будинок відповідно до якого ОСОБА_2 не може оформити свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку з відповідною часткою будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На вказане майно було накладено арешт (архівний запис) на підставі ухвали суду, прийнятого Радянським районним судом міста Києві від 20.08.1993 по справі №2-70/94, яке набрало законної сили 31.08.1993.

Матеріали справи №2-70/94 передано у провадження судді Ул`яновської 11.12.2024.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та день розгляду справи повідомлялися належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

За таких підстав суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та наведені заявником підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Ухвалою від 20.08.1993 Радянського районного суду міста Києва вжито заходів забезпечення позову у справі №2-70/94 шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №753/12741/17 (провадження №61-15806св19), від 22.04.2020 у справі №607/15533/17 (провадження №61-43809св18), від 06.05.2020 у справі №756/8156/18 (провадження №61-48774св18), від 19.11.2020 у справі №759/3883/17 (провадження №61-21905св19), від 27.01.2021 у справі №757/9023/18-ц (провадження №61-14051св19), від 10.02.2021 у справі №641/1271/19-ц (провадження №61-5579св20), від 25.05.2023 у справі №334/1250/22 (провадження №61-12728св22), від 05.06.2024 у справі №727/3071/23 (провадження №61-5032св24).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, суд дійшов до висновку, що вимоги заявника не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 не є учасником справи №2-70/94, а тому позбавлена можливості звертатися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна..

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 149, 158, 260, 353, 447 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська