Постанова

від 28.11.2024 по справі 914/1569/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа №914/1569/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Генезіс» та Лего А/С (Lego A/S), Аствей 1 DK-7190, Біллунд, Данія

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.09.2024 (повний текст ухвали складено 02.10.2024, суддя Манюк П.Т.) про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності

у справі №914/1569/23

за позовом Лего А/С (Lego A/S), Аствей 1 DK-7190, Біллунд, Данія

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Генезіс», м. Стрий Львівської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівська митниця, м. Львів

про припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару

за участю представників:

від позивача Грунський В.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача не з`явились

від третьої особи - не з`явились

Лего А/С (Lego A/S) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Генезіс» про припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.

Господарський суд Львівської області в ухвалі від 26.09.2024 призначив у справі № 914/1569/23 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставив такі питання:1 Чи мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675 при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238)? 2. Чи мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675 при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару наборів конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238)?; зупинив провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи і отримання висновку цієї експертизи судом.

Відповідач не погодився з постановленою ухвалою місцевого господарського суду та оскаржив таку в апеляційному порядку, оскільки вважає, що при постановленні вказаної ухвали судом було допущено ряд порушень, які загалом зводяться до такого:

-відповідач не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відхилення запропонованих відповідачем питань, оскільки відповіді на запропоновані відповідачем у клопотанні від 17.01.2024 про призначення експертизи питання 1-5 можуть довести належність чи відсутність у позивача авторського права як підстави подання позову у цій справі;

-відповідач стверджує, що мініфігурки (товар) за митною декларацією №UA209230/2023/042238 не є і не можуть бути творами, а є промисловими зразками, а тому судову експертизу має проводити особа, атестована також за відповідною спеціальністю. Разом з тим, у зв`язку із великим обсягом інформації у цій справі, на переконання відповідача, судова експертиза має бути проведена комісійно, у складі двох експертів, які атестовані за відповідними спеціальностями;

-крім цього, апелянт вказує, що оскільки спірний товар поміщений Львівською митницею на митний склад, відтак судову експертизу слід проводити за оригіналами мініфігурок відповідача, а не їх фотокопіями, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та ухвалити нове судове рішення, яким призначити у цій справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності комісійно у складі двох експертів, зобов`язати Львівську митницю надати на проведення судової експертизи примірники спірного товару, а також поставити на вирішення експертам питання, запропоновані відповідачем у прохальній частині його апеляційної скарги.

Лего А/С, скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, подало відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому заперечило доводи останнього та зазначило таке:

-на переконання позивача, відповідач фактично оскаржує ухвалу про відмову у задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи з його переліком питань. Однак, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи відсутня у вичерпному переліку ухвал, визначеному ст. 255 ГПК України, які підлягають окремому оскарженню від рішення суду. Таким чином, на переконання позивача, наявні підстави для закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого;

-суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених питань, зазначивши, що доводи стосовно їх технічного характеру та відсутності оригінальності зводяться до припущень, що при створені творів автор був обмежений у творчій свободі, що є непов`язаними з обставинами даної справи доводами та підлягають розгляду та доведенню виключно в рамках окремого судового процесу, а отже не підлягає дослідженню зважаючи на предмет даної справи;

-сумніви у правильності висновку № 210-05/23 є необґрунтованими та немотивованими, оскільки у вказаному висновку вже була надана оцінка судами першої та апеляційної інстанції у справі № 461/5553/23 і дані доводи відповідача жодного об`єктивного підтвердження не знайшли.

Позивач також не погодився з постановленою місцевим господарським судом 26.09.2024 ухвалою та оскаржив її в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги позивача, в основному зводяться до відсутності підстав для призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у цій справі, оскільки в матеріалах справи міститься наданий позивачем експертний висновок судового експерта за № 210-05/23 від 16.05.2023, згідно з яким, при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику та при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару наборів конструкторських з пластику під торгівельною маркою «Alleblox» (товар за митною декларацією №UA209230/2023/042238) мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675. Відповідач не погодився з наданим позивачем висновком експерта від 16.05.2023 та надав суду висновок експерта за № 20399/23-53 від 16.08.2023, який протилежний за змістом висновку позивача. Тобто в матеріалах справи наявні два експерті висновки протилежні за змістом. На переконання позивача, суд, у відповідності до приписів ст. 86 та 104 ГПК України, зобов`язаний був застосувати принцип вірогідності доказів, надати оцінку означеним висновкам експертів та вказати мотиви, за яких той чи інший доказ відхиляється судом. З огляду на вказане, позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у цій справі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечив доводи останнього та вказав, що суд першої інстанції , оцінивши зміст наданих сторонами висновків експертів, які протилежні за змістом, реалізувавши свої дискреційні повноваження вирішив призначити судову експертизу об`єктів права інтелектуальної власності.

Позивач, в свою чергу, подав відповідь на відзив відповідача, в якому, з покликанням на правову позицію Верховного Суду, зазначив, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення права кожного на розгляд його справи впродовж розумного строку.

Процесуальний хід розгляду апеляційних скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника позивача розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшов представник позивача, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та висловив заперечення на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідач та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, однак представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його участю в іншому судовому процесі. Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не вбачає підстав для задоволення такого оскільки, відповідач повністю виклав свою позицію щодо оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду в своїй апеляційній скарзі, а також висловив мотиви незгоди з апеляційною скаргою позивача, виклавши свою позицію у відзиві на апеляційну скаргу.

З огляду на строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 273 ГПК України, враховуючи, що ухвалами суду апеляційної інстанції участь уповноважених представників в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши апеляційні скарги позивача та відповідача в сукупності з відзивами на них, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду з огляду на таке:

Лего А/С (Lego A/S) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Генезіс» про припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару, який позивач обґрунтовує повідомленням, яке йому надійшло від Львівської митниці за № 7.4-2/17/13/10182 від 26.04.2023 про ввезення відповідачем на митну територію України за митною за декларацією № UA209230/2023/042238 товару - іграшки дитячі - набори конструкторські з пластику в кількості 12360 штук (код товару 9503003500), а саме: конструктори BLOCKS-CONSTRUCTION BLOCKS GIRL 31-37 PCS DISP в кількості 5184 штук; конструктора BLOCKS-CONSTRUCTION BLOCKS GIRL 46-52 PCS DISP в кількості 4104 штук; конструктори BLOCKS-CONSTRUCTION BLOCKS PRINCESS 90-92 PCS DISP в кількості 3072 штук; торговельна марка АllеВlох; країна виробництва - Китай, що містять ознаки використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Після огляду означеної продукції, за твердженням позивача, відповідач планував імпортувати таку в Україну, порушивши при цьому майнові права інтелектуальної власності позивача. Водночас, позивач не надавав відповідачу прав на ввезення на митну територію України продукції, що відтворює твори за належними позивачу свідоцтвами за номерами VA 1-995-675 та VA 1-979-283. Відтак, на переконання позивача, імпорт відповідачем спірної продукції на митну територію України є порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача на твори за свідоцтвами США за № VA 1-979-283, за № VA 1-995-675, що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вважаючи, що вказаними діями відповідач порушує майнові права позивача, останній звернувся до судового експерта Сопової К.А. для проведення експертного дослідження, за результатами якого 16.05.2023 було складений експертний висновок за № 210-05/23. У вказаному висновку експерта йдеться про те, що при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «АllеВlох» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238) мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675 та при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару наборі конструкторських з пластику під торговельною маркою «АllеВlох» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238) мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675.

Відповідач заперечив позовні вимоги та зазначив, що судовий експерт Сопова К.А. внесла завідомо неправдиву інформацію у експертний висновок від 16.05.2023 № 210-05/23, оскільки у вказаному висновку зазначено, що експертне дослідження проведено експертом особисто в м. Києві в період з 05 травня 2023 року по 16 травня 2023 року, однак, експерт у вказаний період не перебувала на території України, що підтверджується інформацією Державної прикордонної служби України. Таким чином, на думку відповідача, якщо інформація про місце проведення дослідження не відповідає дійсності, відтак всі інші відомості, зазначені у спірному висновку, викликають сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, заперечуючи позовні вимоги, ТОВ «Компанія «Генезіс» подало суду висновок експертизи від 16.08.2023 за № 20399/23-53, результати проведення якої та висновки є протилежними за змістом висновку за № 210-05/23 від 16.05.2023, долученому до справи позивачем.

Не погодившись із висновком експерта, який поданий відповідачем, Лего А/С зазначає, що при проведенні дослідження експертом було використано неналежну методику дослідження прав інтелектуальної власності таких як торговельні марки та промислові зразки. Водночас, звертає увагу на те, що предметом дослідження у даній справі є встановлення факту використання відповідачем прав належних позивачу на твори за свідоцтвами США за №№ VA 1-979-283, VA 1-995-675. Позивач вказує, що експертом, при здійсненні експертного дослідження від 16.08.2023 № 20399/23-53, було порушено вимоги п. 1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) (надалі - Інструкція) в частині використання належних та допустимих методик та джерел інформації, які було використано у висновку експерта.

Отже, з наведеного вбачається, що вказані висновки експертів містять взаємовиключні твердження, а також викликають не спростовані сумніви у їх достовірності. З огляду на вказані обставини, відповідач подав суду клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, з метою встановлення або спростування наявності факту порушення зі його сторони авторських прав позивача.

Як слідує з матеріалів справи, місцевий господарський суд повернув розгляд справи до стадії підготовчого провадження.

За умовами статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, у відповідності до ст. 181 ГПК України, проводиться підготовче засідання.

Стаття 182 ГПК України містить перелік дій, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, зокрема, у підготовчому засіданні суд, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує питання про призначення експертизи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 182 ГПК України).

За наявності певних обставин, суди першої інстанції, можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), дійшов висновку, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть привести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зауваження учасників справи до долучених до матеріалів справи взаємопротилежних висновків експертиз від 16.05.2023 № 210-05/23 та від 16.08.2023 № 20399/23-53, для справедливого та неупередженого вирішення спору, враховуючи винятковість даного випадку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та виправданого висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Щодо доцільності призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності судова колегія зазначає, що у справі міститься висновок експерта від 16.05.2023 № 210-05/23, складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності судовим експертом К.А. Соповою за спеціальністю 13.1.1 «Дослідження, пов`язані з літературними, художніми творами та інші» та наданий позивачем. За його результатами експерт дійшов таких висновків: (1) при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238 мало місце використання творів за свідоцтвами США VA 1-995-675 та VA 1-979-283); (2) при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару - наборів конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238) мало місце використання творів за свідоцтвами США VA 1-995-675 та VA 1-979-283.

Водночас, у справі наявний висновок експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 914/1569/23 від 16.08.2023 № 20399/23-53, який виконано експертом Н.М. Ковальовою у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України та поданий відповідачем. За його результатами експерт дійшов таких висновків: (1) при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією №UA209230/2023/042238 не мало місця використання творів за свідоцтвами США VA 1-995-675 та VA 1-979-283); (2) при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару - наборів конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією №UA209230/2023/042238) не мало місця використання творів за свідоцтвами США VA 1-995-675 та VA 1-979-283.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отож, у справі містися два експерті висновки протилежні за змістом та взаємовиключні, у достовірності яких, обидві сторони мають сумніви. Варто зауважити, що вказані експерті висновки здійснені на замовлення сторін, а в рамках розгляду даної справи судової експертизи призначено не було. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для призначення у цій справі судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи, що відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України і таке призначення не може розцінюватися, як порушення норм процесуального права. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя, суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було запропоновано у його клопотанні поставити на вирішення експерту ряд питань:

1. Чи були відомі відомості щодо форми мініфігурок (їх частин) за свідоцтвами США №№ VA 1-995-675 та VA 1-979-283 до дати їх першої публікації згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

2. Чи використано у мініфігурках (їх частинах) за свідоцтвами США №№ VA 1-995-675 та VA 1-979-283 сукупність суттєвих ознак промислового зразка за міжнародною реєстрацією DM/076 470 згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи

3. Чи зумовлена форма мініфігурок за свідоцтвами США №№ VA 1-995-675 та VA 1-979-283 їх технічною функцією як іграшкових конструкторів у антропоморфній формі людини згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

4. Чи зумовлена форма мініфігурок за свідоцтвами США №№ VA 1-995-675 та VA 1-979-283 необхідністю зображення антропоморфної форми людини жіночої статі, в тому числі, у одязі, згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

5. Чи є форми мініфігурок за свідоцтвами США №№ VA 1-995-675 та VA 1-979-283 результатом творчої праці/оригінальними згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

6. Чи мало місце використання об`єктів за свідоцтвами США №VA 1- 979-283, № VA1-995-675 при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «Allebox» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238) згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

7. Чи мало місце використання об`єктів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, №VA 1-995-675 при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару наборів конструкторських з пластику під торговельною маркою «Allebox» (товар за митною декларацією № UA209230/2023/042238) згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

Розглянувши клопотання, суд першої інстанції не вважав за необхідне ставити на розгляд експерту всі запропоновані відповідачем питання, оскільки розгляд питань з 1 по 5 не мають жодного доказового значення для даної справи та не пов`язані з будь-якими фактичними обставинами даної справи. Натомість, з`ясуванню судовим експертом підлягають такі питання:

1. Чи мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675 при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією № UA 209230/2023/042238) згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

2. Чи мало місце використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675 при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару наборів конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» (товар за митною декларацією № UA 209230/2023/042238) згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

Відповідно до п.5.1 Методичних рекомендацій основним завданням експертизи об`єктів інтелектуальної власності є визначення властивостей цих об`єктів, до яких належать об`єкти промислової власності, об`єкти авторського права і суміжних прав.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Пунктом 2 частини1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

З метою з`ясування ймовірності використання творів за свідоцтвами США № VA 1-979-283, № VA 1-995-675 при створенні мініфігурок в наборах конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox» та при нанесенні зображення у вигляді мініфігурок на пакування товару наборів конструкторських з пластику під торговельною маркою «AlleBlox», що були ввезені відповідачем на митну територію України, задля можливості об`єктивно та всебічно надати оцінку усім фактичним обставинам справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення клопотання відповідача та призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинення провадження у справі № 914/1569/23, у зв`язку із необхідністю надіслання матеріалів справи до експертної установи.

Відповідно до ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Генезіс» та Лего А/С (Lego A/S), Аствей 1 DK-7190, Біллунд, Данія відмовити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.09.2024 у справі № 914/1569/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 11.12.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік