Ухвала

від 11.12.2024 по справі 916/587/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

11 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/587/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Херсон

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024, ухвалене суддею Нікітенко С.В., м. Одеса, повний текст складено 22.05.2024

у справі № 916/587/24

за позовом: Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», м. Київ

до відповідачів-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп», м. Херсон; 2. ОСОБА_1 , м. Херсон

про стягнення 344 300 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 задоволено позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», м. Київ стягнуто солідарно з відповідачів на його користь 288771 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 55529 грн. 25 коп. заборгованості за відсотками, а також по 2582 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 10.06.2024 подав на вищезазначене рішення апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (головуючий суддя Богацька Н.С, судді Принцевська Н.М., Діброва Г.І.) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а в подальшому, у зв`язку з невиконанням вимог вказаної ухвали, ухвалою суду від 24.07.2024 повернуто на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

26.07.2024 ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Філінюк І.Г., Ярош А.І.) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а в подальшому, у зв`язку з невиконанням вимог вказаної ухвали, ухвалою суду від 16.09.2024 повернуто на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

23.09.2024 ОСОБА_1 втретє подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 (головуючий суддя Богацька Н.С. судді Діброва Г.І., Принцевська Н.М.,.) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а в подальшому, у зв`язку з невиконанням вимог вказаної ухвали, ухвалою суду від 11.01.2024 повернуто на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2024 ОСОБА_1 вчетверте подав туж саму апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/587/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Колоколов С.І, Принцевська Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 року.

15.11.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/587/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 залишено без руху , з мотивів не сплати судового збору в розмірі 6 197 грн.40 коп. та не надання доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

27.11.2024 року вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 , яка ним самостійно вказана в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .

02.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 4563/24), в якій скаржник зазначає, що ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року ним не отримана, про її існування дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому просить суд апеляційної інстанції продовжити йому строк на виконання вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

11.12.2024 року поштове відправлення на офіційну адресу скаржника повернулось на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не врученим з поміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Водночас, станом на 11.12.2024 року від скаржника до суду не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків.

Разом з тим, дослідивши вищезазначене зазначене клопотання скаржника про продовження строку на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених Господарського процесуального кодексу України часових рамках.

З огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 119 Господарського процесуального кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Правовий аналіз частин першої та другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16.

Верховний Суд зазначає про те, що у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його максимальна межа визначена Законом Господарським процесуальним кодексом України, а може бути поновлений судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 908/2087/21, від 05 жовтня 2023 року у справі № 907/20/23, від 29 лютого 2024 року у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21 жовтня 2024 у справі №923/1188/21.

У зв`язку із вищевикладеним колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника щодо продовження строку на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року, оскільки зазначений строк в ухвалі є строком, встановленим законом, а тому не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Тобто, відповідно до зазначених приписів чинного процесуального кодексу, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо особа, яка подала скаргу у встановлений строк, виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж особа, яка подала апеляційну скаргу, в установлений судом апеляційної інстанції строк, не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків, така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

За змістом наведених норм закону повернення заяви (в тому числі й апеляційної скарги) з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали суду, але ухилилась від виконання вимог, зазначених у ній.

Згідно з п. 2-3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі Делкурт проти Бельгії, від 17 січня 1970 року, п. 25, Серія А № 11; п. 27 рішення Суду у справі Пелевін проти України, no. 24402/02, від 20.05.2010 року).

Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. п. 22 - 23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі Мушта проти України від 18.11.2010 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд апеляційної інстанції також враховує висновки Європейського суду з прав людини, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України).

За приписом ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, апелянт повинен проявляти зацікавленість щодо поданої ним апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов`язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд, а й обов`язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що у встановлений судом термін та в розумний строк, відповідно до чинного законодавства Украйни, недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, тобто, добросовісна сторона за умови виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не позбавлена можливості подати повторно апеляційну скаргу на захист своїх прав. Інша поведінка за певних обставин може свідчити про зловживання особою своїми правами.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року.

Повернути без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі №916/587/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 5 аркушів.

Головуючий суддяГ.І. Діброва

СуддіКолоколов С.І.

Н.М.Принцевська