Ухвала

від 03.02.2025 по справі 916/587/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

03 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/587/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Херсон

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024, ухвалене суддею Нікітенко С.В., м. Одеса, повний текст складено 22.05.2024

у справі № 916/587/24

за позовом: Акціонерного товариства СЕНС БАНК, м. Київ

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Профігруп, м. Херсон

2. ОСОБА_1 , м. Херсон

про стягнення 344 300 грн. 38 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 задоволено позов Акціонерного товариства СЕНС БАНК, м. Київ, стягнуто солідарно з відповідачів на його користь 288771 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 55529 грн. 25 коп. заборгованості за відсотками, а також по 2582 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 24.01.2025 подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити з клопотанням про відновлення пропущеного строку.

Таке звернення апелянта зроблено ним вже вшосте з тією ж самою апеляційною скаргою на те ж саме рішення, після постановлення неодноразово судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, тощо.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/587/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Колоколов С.І, Савицький Я.Ф., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, який не є суддею-доповідачем, Колоколова С.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 03.02.2025 року №4 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/587/24, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Діброва Г.І., судді: Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 18.12.2024 року про залишення без руху, а саме: несплати судового збору в розмірі 6 197 грн. 40 коп., ненадання доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та необхідності вказати поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Конституція України у статті 129 гарантує особі забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v.), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

За змістом частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Господарський процесуальний кодекс України визначає строк та порядок касаційного оскарження, які повинні гарантувати дотримання прав учасників процесу.

При цьому, виходячи з аналізу Глави І Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, право на подання апеляційної скарги може бути реалізовано учасником справи лише одноразово в межах строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи може повторно звернутись з апеляційною скаргою на те саме судове рішення з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження виключно у випадках, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України (наприклад, у разі, коли його апеляційна скарга була повернута судом на підставі статті 260 цього Кодексу).

У разі, коли подана учасником справи апеляційна скарга була розглянута судом і за наслідками апеляційного перегляду прийнята відповідна постанова, або якщо у відкритті апеляційного провадження за такою апеляційною скаргою було відмовлено, повторне подання апеляційної скарги цією ж особою на це саме судове рішення є неможливим.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо є або постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення, або ухвала про відмову у відкритті апеляційної провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Тобто, правилами пункту 3 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України апеляційному суду приписано імперативно відмовляти у відкритті апеляційного провадження, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення, або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Оскільки конструкцією вказаної норми встановлено імперативне правило щодо наслідків повторного подання апеляційної скарги тією ж самою особою на те ж саме судове рішення, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення, або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, то відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, не є реалізацією дискреції, а є виконанням судом процесуального обов`язку.

Пункт 3 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України не передбачає для суду апеляційної інстанції можливості альтернативно обирати варіант дій та вирішувати про застосування чи не застосування цих положень процесуального закону на власний розсуд.

Відповідно, у випадку повторного подання апеляційної скарги тією ж самою особою на те ж саме судове рішення, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, суд апеляційної інстанції зобов`язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки ОСОБА_1 вже вшосте звертається до Південно-західного апеляційного господарського суду з тією ж самою апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 та ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно частини 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Добросовісність це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні ними своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, як є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що запобігання неналежній поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мусієнко проти України, №26976/06 від 20.01.2011 року).

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом)

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 Господарського процесуального кодексу України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Ураховуючи, що зловживання процесуальними правами є процесуальним правопорушенням, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасника господарського процесу та з огляду на те, що апелянт, звертаючись до суду вшосте з тією ж самою апеляційною скаргою на теж ж саме рішення суду, при цьому не виконуючи однакові вимоги, викладені неодноразово не з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів апелянта та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а з іншою метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, колегія суддів приходить до висновку про визнання дій апелянта зловживанням ним процесуальними правами.

Керуючись ст. 43, п.3 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Визнати зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1 щодо подання вшосте тієї ж самої апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку продовження апелянтом таких дій, суд буде застосовувати до нього заходи, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 6 аркушах.

Головуючий суддяГ.І. Діброва

СуддяН.М. Принцевська

Я.Ф. Савицький