Ухвала

від 10.12.2024 по справі 904/9932/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

10.12.2024м. ДніпроСправа № 904/9932/16 (208/4599/22)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517)

третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Суддя Владимиренко І.В.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Похвалітий А.А. (в залі суду)

Представник відповідача Снітько Е.В. (в залі суду)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», 3-ої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

06.03.2024 року з боку представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», - адвоката Курицина А.В. подані пояснення з обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі з підстав п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, згідно до яких зазначено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року по справі № 904/9932/16 порушено провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив».

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2022 року по справі №904/9932/16 було припинено процедуру розпорядження майном ПАТ «ДЗМД», введено процедуру санації боржника та затверджено план санації ПАТ «ДЗМД», призначено керуючого санацією.

Згідно положень ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Положення пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України вказують, що справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, відносяться до юрисдикції господарських судів.

З прийняттям КУзПБ однією із важливих новел стало те що, за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника вирішення усіх майнових спорів з вимогами до нього здійснюється у межах справи про банкрутство задля судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Зазначена позиція підтримана представником відповідача Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», - адвокатом Курициним А.В. про закриття провадження у справі з підстав п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Позивач та представник позивача адвокат Похвалітий А.А. заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2024 передано цивільну справу № 208/4599/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», 3-ої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», в межах справи № 904/9932/16, у порядку ст.31 ЦПК України.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2024 матеріали справи №904/9932/16 (208/4599/22) передано на розгляд судді Владимиренко І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 прийнято до провадження судді Владимиренко І.В. справу №904/9932/16 (208/4599/22) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», 3-ої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Розгляд справи №904/9932/16 (208/4599/22) здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання на 27.05.2024р. о 12:50год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: протягом 5 днів з дня отримання відзиву - відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст.ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; відповідачу: заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст.ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу; третій особі: пояснення на подану позовну заяву з документальним і нормативним обґрунтуванням викладених доводів.

27.05.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Судом відзив прийнятий до відома та долучений до матеріалів справи.

27.05.2024 до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи. Судом заява прийнята до відома та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 усне клопотання представник позивача про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено підготовче засідання на 17.07.2024р. о 10:30год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: відповідь на відзив складену відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення; відповідачу: заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня підготовчого засідання), складене відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу; третій особі: пояснення на подану позовну заяву з документальним і нормативним обґрунтуванням викладених доводів. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

03.06.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

17.07.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання від 17.07.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) судову інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2024р. усне клопотання представник позивача про відкладення підготовчого засідання суду - задоволено. Відкладено підготовче засідання на 18.09.2024р. о 10:00год.

12.08.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання адвоката Похвалітого А.А. про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи від 18.07.2024; ухвала слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.11.2019 по справі №207/3816/19; супровідний лист Дніпропетровського НДІСЕ вих. №5684-19 від 28.10.2020; акт №5684-19 здачі-приймання висновку експерта №5684-19 від 08.10.2020; висновок експерта №5684-19 за результатами проведення судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці по матеріалам кримінального провадження №12019040780000702, складений 08.10.2020 судовим експертом лабораторії інженерно-технічних досліджень Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України Крохмаль Т.С.

У зв`язку з перебуванням заступника голови господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. у відрядженні з 16.09.2024 по 03.10.2024 (наказ № 534 від 10.09.2024), судові засідання призначені на 18.09.2024р. зняти з розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 призначено підготовче засідання на 05.11.2024р. о 12:30год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: у разі наявності надати суду додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення; відповідачу: у разі наявності надати суду додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення; третій особі: у разі наявності додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

05.11.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання від 04.11.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: яка причина (причини) настання нещасного випадку, що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив»; невиконання яких саме приписів нормативних актів перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку, що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території ПАТ «ДЗМД»; дія чи бездіяльність яких саме осіб перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку, що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території ПАТ «ДЗМД»; чи міг відбутися нещасний випадок що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території ПАТ «ДЗМД» в зв`язку з необережними діями потерпілого.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 відкладено підготовче засідання на 10.12.2024р. о 10:30год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До початку судового засідання: позивачу: подати суду у разі наявності додаткові заперечення, клопотання та пояснення; заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, або перелік питань, роз`яснення яких, потребує висновку експерта; відповідачу: подати суду у разі наявності додаткові заперечення, клопотання та пояснення; третій особі: подати суду у разі наявності додаткові заперечення, клопотання та пояснення. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

12.11.2024 до суду від представника позивача надійшли заперечення щодо призначення експертизи.

05.12.2024 до суду від представника відповідача надійшли пояснення на заперечення позивача стосовно призначення експертизи.

05.12.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №904/9932/16 (208/4599/22) до розгляду заяви ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про перегляд ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами та постановлення відповідної ухвали.

В підготовче засідання 10.12.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

В підготовчому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши в підготовчому засіданні 10.12.2024 матеріали справи, клопотання відповідача від 17.07.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) судову інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності, клопотання відповідача від 04.11.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) експертизи, заслухавши присутніх представників сторін, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Представник відповідача в обґрунтування поданого клопотання від 17.07.2024 про призначення судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності зазначив, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, а також для з`ясування обставин, що мають істотне значення для правильного її вирішення і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також, враховуючи, що ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» з об`єктивних причин не має можливості надати експертний висновок через неможливість отримання для проведення експертизи матеріалів, оскільки не був учасником під час розгляду кримінального провадження № 12019040780000702 від 15.05.2019 року щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 272 КК України, а тому представник відповідача просить суд призначити судову інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Представник відповідача в обґрунтування поданого клопотання від 04.11.2024 про призначення судової експертиза зазначив, що оскільки стосовно обставин справи існують 2 різних висновки експерта № 5684-19 від 08.10.2020, складений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз та № 1143/21-33 від 25.08.2021, складений Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, представник відповідача на підставі ст. 99 ГПК України просить суд призначити експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: яка причина (причини) настання нещасного випадку, що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив»; невиконання яких саме приписів нормативних актів перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку, що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»; дія чи бездіяльність яких саме осіб перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку, що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»; чи міг відбутися нещасний випадок що стався 14.05.2019р. з ОСОБА_1 на території ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» в зв`язку з необережними діями потерпілого.

Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечив проти даних клопотань та зазначив, що ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 клопотання захисника Борщевича Ігоря Олександровича про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності по закінченню строків давності та закриття кримінального провадження задоволено; звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.272 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; кримінальне провадження №12019040780000702 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2019 року, відносно ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.272 КК України закрито; цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Крім того, представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності не з реабілітуючих підстав, а лише з процесуальних.

Вина ОСОБА_2 була встановлена в ухвалі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 встановлено, що своїми діями начальник автотранспортної дільниці виробництва мінеральних добрив ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_2 заподіяв шкоду здоров`ю працівнику ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_1 .

Крім того, вина начальника автотранспортної дільниці виробництва мінеральних добрив ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_2 була встановлена, результатами проведеної судової інженерно-технічної експертизи (висновок №5684-19 від 08.10.2020).

За приписами ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, відповідно до норм ч.7 ст.128 КПК України, ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.1 ст.1172 ЦК України, особа - ОСОБА_1 , цивільний позов якого ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 залишено без розгляду, діючи відповідно до вимог процесуального закону, пред`явив цивільний позов до належного Відповідача - ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», ЄДРПОУ 31980517, з дотриманням правил підсудності справ.

Підстави звільнення від доказування передбачені зокрема ч.6 ст.82 ЦПК України, відповідно до якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вимоги до процесуальної форми відповідних видів доказів (засобів доказування) встановлені параграфами 2-6 глави 5 розділу І ГПК України. Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Стаття 75 ГПК України закріплює підстави звільнення від доказування у господарських справах.

Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 75 ГПК України).

А тому, представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотань відповідача про призначення експертизи.

Господарський суд заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 910/114/19 зазначив про наступне: 61. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб' єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об Активні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. 62. Таким чином, обставини (факти), що є преюдиційними відповідно до статті 75 ГПК України, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти), проте може надати їм власну правову оцінку.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб"єктивними і об"єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).

В мотивувальній частині ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 вказано: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.04.2013 року був призначений наказом № 185/ОС від 04.04.2013 року на посаду начальника автотранспортної дільниці виробництва мінеральних добрив Приватного акціонерного товариства «Дніпровського заводу мінеральних добрив» (далі ПАТ «ДЗМД»), ЄДРПОУ 31980517, розташованого за адресою: м. Кам" янське, проси Аношкіна, буд. 179.

... відповідно до результатів проведеної судової інженерно-технічної експертизи, згідно висновку експерта №5684-19 від 08.10.2020 року, встановлено, що дії начальника автотранспортної дільниці виробництва мінеральних добрив ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_2 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці», розділу II п. 2.10, розділу X пункту 3 підпункту 3.4. розділу X п. 6 пп. 6.14 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», розділу VII «Начальник участка» абз. 5, 6 «Система управлення охраной труда ЗАО «ДЗМУ», розділу 2 п. 2.33, п. 3.1 абз.10 «Должностная инструкция № 01-30 начальника автотранспортного участка» у частині того, що 14.05.2019 року у зміну з 07 годин 00 хвилин до 15 години 42 хвилини, порушивши кваліфікаційні вимоги Правил охорони праці на автомобільному транспорті, видавши розпорядження водіям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на ремонт та установку гідроциліндра підйому кузова автомобіля КрАЗ-6510, які не являлись слюсарями з ремонту автомобілів, не забезпечив безпечне виконання робіт та допустив установку штоку у корпус гідроциліндра та перекантовку гідроциліндра без допомоги спеціальних знімачів та інших пристосувань, що запобігають його раптовому падінню і допустив виконання вищевказаних ремонтних робіт без відповідної технологічної карти та самоусунувся від контролю за водіями, які виконували установку гідроциліндра без знімача чи інших пристосувань, і з технічної точки зору перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв^язку з травмуванням водія ОСОБА_1 .

Внаслідок нещасного випадку заподіяно травмування потерпілому ОСОБА_1 , який отримав відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №516-Е від 18.06.2021 року тілесні ушкодження у вигляді закритого підвертельного перелому лівої стегнової кістки, відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров`я більш 21 дня.

Тим самим, ОСОБА_2 будучи особою, зобов`язаною дотримуватися правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, допустив порушення вимог статті 14 Закону України «Про охорону праці», розділу II п. 2.10, розділу X пункту 3 підпункту 3.4, розділу X п. 6 пп. 6.14 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», розділу VII «Начальник участка» абз. 5, 6 «Система управлення охраной труда ЗАО «ДЗМУ», розділу 2 п. 2.33. п. 3.1 абз. 10 «Должностная инструкция № 01-30 начальника автотранспортного участка», внаслідок чого заподіяно шкоду здоров 'ю працівнику ПАТ «ДЗМД» ОСОБА_1 у вигляді тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України».

Отже, відповідно до положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зважаючи на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.272 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 06.12.2021 по справі № 521/8873/18, особу, котра вчинила кримінальне правопорушення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.272 КК України на підставі ст.49 КК України (нереабілітуюча підстава), у зв`язку з чим Позивач згідно закону наділений правом на відшкодування шкоди, завданої таким кримінальним правопорушенням, за рахунок ПАТ «ДЗМД», до якого заявлено цивільний позов.

Відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України, з урахування положень ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.6 ст.82 ЦПК України, ч.6 ст.75 ГПК України, у справі №904/9932/16 (208/4599/22) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», 3-ої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, обставини встановлені ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 є обов`язковими для господарського суду, що розглядає дану справу, а тому питання в частині чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (працівником Відповідача ОСОБА_2 ) не підлягають доказуванню в силу прямої норми Закону.

Господарський суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, згідно якого добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі вказаної доктрини знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 набрала законної сили, в апеляційному порядку вказане судове рішення обвинуваченим ОСОБА_2 не оскаржувалось в порядку встановленому КПК України, а тому спроба Відповідача у справі №904/9932/16 (208/4599/22) згодом поставити під сумнів встановлені Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , тобто фактично оспорити таке рішення в порядку господарського судочинства, не ґрунтується на нормах закону та суперечить усталеній судовій практиці.

В Рішенні Конституційного Суду України (Велика палата) у справі від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 сформульовано наступний висновок: Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, Конституційний Суд України узагальнив, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на суд було б ілюзорним, якби юридична система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(ІІ)/2019). (абзац четвертий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 по справі №641/1793/17 сформовано наступну позицію: Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 лютого 2021 року у справі № 42/254 зазначено про наступне: 9.14 Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду від 30.01.2003, № 3-рп/2003). Верховенство права - це панування права в суспільстві (рішення від Конституційного Суду від 02.11.2004, № 15-рп/2004). У низці своїх рішень ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII). В основі принципу юридичної визначеності, як одного із істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 62 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII), тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), № 52854/39, ECHR 2003-IX, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" № 32053/13). Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили іє чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Таким чином, відповідно до положень діючого законодавства України, рішення суду, яке вступило в закону силу - ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21, не може бути поставлено під сумнів під час здійснення господарського судочинства, а тому в силу прямої вказівки процесуального закону не підлягають доказуванню обставини в частині, чи мали місце ці протиправні дії (чи вчинене кримінальне правопорушення) та чи вчинені вони ОСОБА_2 , який у даній справі є третьою особою та працівником Відповідача, не підлягають доказуванню у справі №904/9932/16 (208/4599/22).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відсутні законні (правові) підстави для призначення експертизи за клопотанням представника Відповідача для з`ясування обставин, які вже встановлені ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі №207/3315/21 та відповідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України, ч.6 ст.75 ГПК України не підлягають доказуванню у справі №904/9932/16 (208/4599/22).

Також, відповідно до норм ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц. Схожі за змістом висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17, від 21.08.2020 у справі № 905/1391/19.

Натомість, представник відповідача посилаючись на долучену до клопотання копію висновку експерта №1143/21-33 від 25.08.2021, складеного Черкаським відділенням Київського НДІСЕ намагається довести невинуватість працівника Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» Чирви А.А. у справі №904/9932/16 (208/4599/22) в порядку господарського судочинства, що взагалі не передбачено нормами ГПК України та не входить до повноважень господарського суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 910/114/19 сформував наступний висновок: 65. Господарський суд не уповноважений встановлювати обставини (факти), що підлягають встановленню виключно у порядку кримінального судочинства (наявність у діянні складу кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні тощо), проте зобов`язаний дослідити подані йому докази та встановити на їх підставі наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників господарської справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення господарської справи.

Позивач звернув увагу суду на те, що висновок експерта №1143/21-33 від 25.08.2021, складений Черкаським відділенням Київського НДІСЕ не є матеріалами кримінального провадження № 12019040780000702, доказів протилежного Відповідачем господарському суду не надано.

За правилами Кримінального процесуального кодексу України Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська не надавалась оцінка вказаному доказу за критеріями належності та допустимості під час судового розгляду справи №207/3315/21, а тому вказаний висновок експерта, який не був та не є до теперішнього часу частиною матеріалів кримінального провадження № 12019040780000702 (судова реєстрація №207/3315/21), є неналежним та недопустимим доказом у справі №904/9932/16 (208/4599/22).

Положеннями статті 317 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою) є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для

цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

У справах № 910/416/18, № 910/21046/17, № 910/16243/20 та № 910/4032/22 Верховний Суд зазначив, що матеріали кримінального провадження підпадають під визначення доказів у розумінні статті 73 ГПК України, підлягають перевірці на предмет їх належності й допустимості у загальному порядку та можуть бути покладені в основу судового рішення у господарській справі.

Встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів є порушенням норм процесуального закону, тому призначення будь-якої судової експертизи з посиланням на висновок експерта №1143/21-33 від 25.08.2021, складений Черкаським відділенням Київського НДІСЕ, господарський суд вважає порушенням норм процесуального закону.

В розпорядженні Господарського суду Дніпропетровської області відсутні матеріали кримінального провадження № 12019040780000702, а Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що наданий до суду висновок експерта №1143/21-33 від 25.08.2021, складений Черкаським відділенням Київського НДІСЕ є частиною (складовою) вказаного кримінального провадження.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В порушення вимог ч.3 ст.13, ч.1 ст.71 ГПК України, надаючи до Господарського суду Дніпропетровської області висновок експерта №1143/21-33 від 25.08.2021, складений Черкаським відділенням Київського НДІСЕ, представник Відповідача не вказав джерело походження такого документу, на який посилається як на підставу своїх заперечень проти задоволення позову, зокрема, не надав суду доказу на підтвердження того, що такий висновок є матеріалами кримінального провадження в розумінні ст.317 КПК України.

За сталою судовою практикою лише матеріали кримінального провадження підпадають під визначення доказів у розумінні статті 73 ГПК України, а тому висновок експерта №1143/21-33 від 25.08.2021, складений Черкаським відділенням Київського НДІСЕ, який не є частиною матеріалів кримінального провадження № 12019040780000702 (судова реєстрація №207/3315/21) та не надавався обвинуваченим ОСОБА_2 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська під час судового провадження по справі №207/3315/21, господарський суд вважає висновок експерта №1143/21-33 від 25.08.2021 неналежним та недопустимим доказом у даній справі, а тому клопотання представника відповідача про призначення експертизи у справі №904/9932/16 (208/4599/22) є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив клопотання відповідача від 17.07.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) судову інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності - залишити без задоволення.

Клопотання відповідача від 04.11.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) експертизи - залишити без задоволення.

Щодо клопотання відповідача від 05.12.2024 про зупинення провадження по справі №904/9932/16 (208/4599/22) до розгляду заяви ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про перегляд ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами та постановлення відповідної ухвали, господарський суд встановив.

Представник відповідача в обґрунтування поданого клопотання зазначив, що ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.2022 по справі № 207/3315/21 прийнята на підставі одного висновку експерта №5684-19 від 08.10.2020.

В той же час висновок експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.08.2021р. досліджував окрім матеріалів кримінального провадження № 12019040780000702 також відеозапис з камери спостереження ПАТ «ДЗМД» та подорожній лист № 003351, що є більш змістовним дослідженням та висновком експерта, що містить більший обсяг об`єктивних даних дослідження.

Представник відповідача вважає, що неможливо ігнорувати висновок експерта Черкаського відділення КНДІСЕ від 25.08.2021р., що складений у відповідності до норм чинного законодавства: Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу», «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮУ № 53/5 від 08.10.1998 та який визначає інші висновки, ніж були сформовані в первісному висновку експерта №5684-19 від 08.10.2020, оскільки саме внаслідок цього, ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» і було подано клопотання про призначення повторної експертизи.

Крім того, представник відповідача зазначив, що ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» подало 04.12.2024 до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська заяву про перегляд ухвали суду від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами. В зв`язку з тим, що Позивач посилається на дану ухвалу як на одну з підстав своїх позовних вимог, та вказаною ухвалою встановлені факти, що мають значення для даної справи, а тому наразі на думку відповідача існують обставини для зупинення провадження по даній справі до розгляду заяви ПАТ «ДЗМД» про перегляд ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами та постановлення відповідної ухвали.

Представник позивача заперечив проти зупинення провадження у справі, оскільки відповідачем не надано належних доказів щодо прийняття даної заяви до розгляду та у представника позивача виникають сумніви що Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська заява відповідача буде прийнято, оскільки ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» не був стороною при розгляді справи № 207/3315/21.

Заслухавши представників позивача та відповідача, господарським судом встановлено, що до клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем додано копія заяви про перегляд ухвали Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами, яку відповідач подав 04.12.2024 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська, натомість відповідачем не надано відповідних доказів щодо прийняття такої заяви судом, а отже господарський суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки наразі ухвали Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 є чинною та такою, що набрала законної сили.

Крім того, господарський вважає, що відповідача не позбавлений права після прийняття до розгляду заяви про перегляд ухвали суду від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами звернутись до суду з відповідним зверненням.

Враховуюючи вищенаведене, господарський суд вирішив клопотання відповідача від 05.12.2024 про зупинення провадження по справі №904/9932/16 (208/4599/22) до розгляду заяви ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про перегляд ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами та постановлення відповідної ухвали - залишити без задоволення.

Розглянувши в підготовчому засіданні 10.12.2024 матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; вирішує питання про колегіальний розгляд справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

На думку суду, у даній справі зібрано достатньо матеріалів для повного та об`єктивного розгляду справи. Під час підготовчого провадження суд забезпечив виконання завдання підготовчого провадження, надав сторонам можливість скористатися своїми процесуальними правами та виконати процесуальні обов`язки.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 46, 121, 170, 177, 181, 182, 185, 202, 207, 209, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача від 17.07.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) судову інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності - залишити без задоволення.

Клопотання відповідача від 04.11.2024 про призначення по справі №904/9932/16 (208/4599/22) експертизи - залишити без задоволення.

Клопотання відповідача від 05.12.2024 про зупинення провадження по справі №904/9932/16 (208/4599/22) до розгляду заяви ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про перегляд ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.08.2021р. по справі № 207/3315/21 за нововиявленими обставинами та постановлення відповідної ухвали - залишити без задоволення.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в розумний строк на 24.12.2024 о 12:55год.

Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 3-308 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Викликати у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті до 24.12.2024 позивачу, відповідачам та третім особам - подати суду у разі наявності додаткових заперечень, клопотань та пояснень.

Учасникам судового процесу забезпечити наявність оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів справи, для огляду документів в судовому засіданні.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 10.12.2024р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Владимиренко