Постанова

від 11.12.2024 по справі 904/735/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/735/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2024 (головуючий суддя - Морозов В.Ф., судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 (суддя Примак С.А.) за скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича

у справі №904/735/20

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

до Комунального підприємства "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.12.2024 №32.2-01/2887 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з днями відпочинку судді Мамалуя О.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/735/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень

1.1.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.08.2020 у справі №904/735/20 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго") до відповідача Комунального підприємства "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Дніпротепломережа") на загальну суму заборгованості в розмірі 46 411 423,47 грн, що виникли за виконавчим написом №1845, виданим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С.А. 23.07.2001. Зобов`язав включити до проміжного ліквідаційного балансу та до реєстру вимог кредиторів КП "Дніпротепломережа" грошові вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в розмірі 46 411 423,47 грн. Стягнув з КП "Дніпротепломережа" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 2 102,00 грн - витрат на сплату судового збору.

1.2.24.02.2021 на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 у справі №904/735/20 видано наказ про включення до проміжного ліквідаційного балансу та до реєстру вимог кредиторів КП "Дніпротепломережа" грошових вимог АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в розмірі 46 411 423,47 грн.

1.3.17.03.2021 заступником начальника відділу Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Приновою С.Г. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64864198 (далі - ВП №64864198) щодо примусового виконання наказу від 24.02.2021 у справі №904/735/20.

1.4.У подальшому, на виконання постанови начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Більчука О.А. від 29.04.2021, заступником начальника відділу Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Приновою С.Г. було винесено постанову від 12.05.2021 про передачу ВП №64864198 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

1.5.25.05.2021 постановою старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю. вказане виконавче провадження прийняте для подальшого виконання.

1.6.Проте, цього ж дня, 25.05.2021, постановами старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю. було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2021 та винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

1.7.Не погодившись з таким рішенням АТ "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідною скаргою, за результатом розгляду якої Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.10.2021 у справі №904/735/20, яка була залишена без змін Центральним апеляційним господарським судом постановою від 10.01.2022, скаргу частково задовольнив та скасував повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.05.2021, а також скасував постанову від 25.05.2021 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2021.

1.8.10.11.2021, на виконання вищезазначеної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021, старшим державним виконавцем Хоменком Д.Ю. було прийнято дві постанови про скасування вищезазначених повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.05.2021 та постанови від 25.05.2021 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2021, та розпочато примусове виконання наказу від 24.02.2021 у справі №904/735/20.

1.9.У процедурі примусового виконання наказу старшим державним виконавцем Хоменком Д.Ю. було винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання, а також повторне невиконання рішення суду, а саме постанова про накладення штрафу від 03.05.2023 у розмірі 5 100,00 грн, а також постанова про накладення штрафу від 14.06.2023 у розмірі 10 200,00 грн відповідно.

1.10.27.11.2023 старшим державним виконавцем Хоменком Д.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 24.02.2021 у справ №904/735/20 на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

1.11.Від АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надійшла скарга на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю., в якій заявник просив:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2023 в межах ВП №64864198 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2021 у справі №904/735/20 про включення до проміжного ліквідаційного балансу та до реєстру вимог кредиторів КП "Дніпротепломережа" грошових вимог АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в розмірі 46 411 423,47 грн;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю., вчинену шляхом свідомого ухилення від виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2021 у справі №904/735/20;

- визнати протиправною та скасувати винесену старшим державним виконавцем Хоменком Д.Ю. постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2023 в межах ВП №64864198;

- зобов`язати старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю. усунити порушення вимог статей 3, 4, 5, 10, 18, 26, 63 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2021 у справі №904/735/20 та здійснення заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для його примусового виконання.

1.12.Скарга мотивована тим, що старшим державним виконавцем Хоменком Д.Ю.:

- не вчинено виконавчих дій, передбачених частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі щодо вчинення виконавчих дій та прийняття рішень шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів, у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

- не встановлено обставин, за яких наказ від 24.02.2021 у справі №904/735/20 не може бути виконаний без участі боржника;

- порушено вимоги частини другої статті 18, статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" та не здійснено заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а саме положеннями статті 63, якими передбачено перевіряти виконання рішення боржником, встановлювати факт його невиконання без поважних причин, та лише після повторної перевірки виконання рішення боржником приймати рішення відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому стягувач зазначив про необхідність враховувати відсутність відомостей щодо отримання боржником копій постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2021, постанови від 25.05.2021 про прийняття виконавчого провадження, двох постанов від 10.11.2021 про скасування процесуального документу, постанов про накладення штрафу від 03.05.2023 та від 14.06.2023, що являється порушенням положень частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".

1.13.Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 07.03.2024 у справі №904/735/20, яку Центральний апеляційний господарський суд постановою від 05.09.2024 залишив без змін, скаргу АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю. - задовольнив у повному обсязі.

1.14.Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими доводи стягувача, якими він мотивував скаргу на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

2.1.Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у цій справі і відмовити у задоволенні скарги АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

2.2.Дніпровська міська рада підставою касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вказує, що:

- судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання. Зважаючи на резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2020 і зміст наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2021 посадові особи виконавчої служби, дії яких позивач (скаржник) оскаржує, діяли в межах повноважень та у спосіб, прямо передбачений статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим підстави для задоволення скарги відсутні;

- враховуючи формулювання, визначені у судовому рішенні та наказі, можна дійти висновку, що вказаний наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.20221 у справі №904/735/20 не містить заходів примусового виконання;

- як вбачається з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024, обставини, визначені частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", не досліджувалися судом.

2.3.Від АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, заперечуючи викладені у скарзі доводи, позивач просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

3.2.Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

3.3.За приписами частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

3.4.Згідно зі статтею 326 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

3.5.Як передбачено частиною першою статті 327 ГПК виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

3.6.Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

3.6.Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

3.7.Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

3.8.Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції та інших осіб; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 5, 6, 15, 16 та 22 частини третьої цієї статті).

3.9.Відповідно до пункту частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

3.10.Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (частина перша статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

3.11.Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до частин першої, другої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3.12.Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

3.13.Отже, відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (підпункт 8.2 постанови Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №924/315/17).

3.14.В обох випадках, про які йдеться в абзацах другому та третьому частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження"). Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.

3.15.При цьому накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №607/2547/20.

3.16.Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 у справі №826/14580/16 підтримав правову позицію, відповідно до якої направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Вирішуючи питання про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усіх передбачених законом заходів у межах встановлених повноважень.

3.17.Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано учасниками справи, що старшим державним виконавцем Хоменко Д.Ю. під час здійснення примусового виконання наказу від 24.02.2021 у справі №904/735/20:

- не вчинено виконавчих дій, передбачених частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо вчинення виконавчих дій та прийняття рішень шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

- не встановлено обставин, за яких наказ від 24.02.2021 у справі №904/735/20 не може бути виконаний без участі боржника;

- порушено вимоги частини другої статті 18, статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" та не здійснено заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а саме положеннями статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено перевіряти виконання рішення боржником, встановлювати факт його невиконання без поважних причин, та лише після повторної перевірки виконання рішення боржником приймати рішення відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

3.18.При цьому суди також врахували відсутність відомостей щодо отримання боржником копій постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2021, постанови від 25.05.2021 про прийняття виконавчого провадження, двох постанов від 10.11.2021 про скасування процесуального документу, постанов про накладення штрафу від 03.05.2023 та від 14.06.2023, що являється порушенням положень частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".

3.19.У касаційній скарзі відсутні доводи про те, що такі висновки судів зроблені з порушенням приписів процесуального законодавства, без належної оцінки наявних у справі доказів тощо.

3.20.З огляду на викладене вище, оскільки оскаржувана постанова державного виконавця не містить будь-яких мотивів висновку про неможливість виконання судового рішення без участі боржника, а також враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставин невжиття державним виконавцем вичерпних заходів з його виконання, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що старший державний виконавець Хоменко Д.Ю. передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, а також щодо наявності підстав для задоволення вимог скарги позивача на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Хоменка Д.Ю.

3.21.При цьому колегія суддів враховує, що у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 Конвенції як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

3.22.У справі "Глоба проти України" (заява №15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, § 84).

3.23.Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №19/5009/1481/11).

3.24.Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (правові висновки Верховного Суду у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі №916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі №924/315/17).

3.25.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суди дійшли обґрунтованих висновків про необхідність задоволення вимог скарги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Д.Ю.

3.26.Доводи скаржника про те, що враховуючи формулювання, визначені в резолютивній частині судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.20221 у справі №904/735/20 та наказі про його виконання, які не містять словосполучення "зобов`язати включити", можна дійти висновку, що вказаний наказ не містить заходів примусового виконання, колегія суддів не вважає слушними, оскільки визначення відповідачем у справі №904/735/20 КП "Дніпротепломережа", де позивач просив, зокрема, включити до проміжного ліквідаційного балансу та до реєстру вимог кредиторів КП "Дніпротепломережа" грошові вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в розмірі 46 411 423,47 грн, свідчить про те, що у разі задоволення вказаного позову, відповідні відомості мали бути включені саме відповідачем.

3.27.Крім того, зазначені доводи наводяться скаржником з посиланням на наявність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", однак спірні правовідносини стосуються питання про правильність застосування державним виконавцем пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", а не пункту 7 частини четвертої статті 4 цього Закону.

3.28.Доводи скаржника про те, що обставини, визначені частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" не досліджувалися судами, колегія суддів також відхиляє, оскільки у змісті оскаржуваних судових рішень було проаналізовано правильність застосування указаної норми державним виконавцем та зазначено як про не вжиття останнім вичерпних заходів з примусового виконання наказу, виданого з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.20221 у справі №904/735/20, так і про невстановлення виконавцем можливості виконання цього наказу без участі боржника, що є однією з умов застосування частини третьої статті 63 Закону "Про виконавче провадження".

3.29.Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами приписів процесуального права та неправильне застосування Закону України "Про виконавче провадження" не знайшли підтвердження.

4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

4.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

4.3.Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

4.4.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі №904/735/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець