Постанова

від 03.12.2024 по справі 911/1175/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1175/18 (911/2260/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід"

до 1) Обслуговуючого кооперативу "Набережний Квартал-Жаботинського"

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс"

про визнання недійсною додаткової угоди

в межах справи № 911/1175/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наяда-Сервіс"

до Обслуговуючого кооперативу "Набережний Квартал-Жаботинського"

про банкрутство

Учасники справи:

ПАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід": не з`явився;

ОК "Набережний Квартал-Жаботинського": не з`явився;

ОСОБА_1 : не з`явився;

ТОВ "Олімпекс Транс": не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 20.06.2017 до договору № 15.02.1.490 від 10.03.2016 про сплату пайових внесків у Обслуговуючому кооперативі "Набережний Квартал-Жаботинського", укладену між Обслуговуючим кооперативом "Набережний Квартал-Жаботинського" та ОСОБА_1 .

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.02.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024, позов задоволено.

3. Не погоджуючись з ухваленими судами попередніх інстанцій рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у цій справі, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

4. Постановою Верховного Суду від 12.11.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2024 залишено без змін.

5. 18.11.2024 до Верховного Суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просить Суд ухвалити додаткову постанову про стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у загальному розмірі 30 000 грн.

6. В обґрунтування вимог заяви зазначено про те, що питання про стягнення витрат на правничу допомогу за розгляд справи судом касаційної інстанції було порушено у відзиві на касаційну скаргу, де вказано попередній орієнтовний розмір цих витрат. Надання послуг адвокатом передбачено умовами договору про надання правничої допомоги № 321/24 від 28.10.2024 та фактичний обсяг наданих послуг підтверджується актом приймання передачі від 18.11.2024, в якому наведено детальний розрахунок проведених (виконаних) робіт.

7. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 вищезгадану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2024 о 16:00.

8. В судове засіданні 03.12.2024 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, заперечень стосовно поданої заяви до Суду не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України не перешкоджає розгляду заяви.

9. Дослідивши доводи поданої заяви та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

10. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

11. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

12. Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

13. Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

14. Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

15. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

16. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

18. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

19. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

21. Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

22. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

23. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

25. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

26. Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

27. Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2024 між фізичною особою підприємцем Згода О. О., який проводить діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002932, виданого радою адвокатів Одеської області від 18.01.2017 (далі - адвокат) та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (далі - клієнт) укладено договір № 321/24 про надання правничої допомоги. За умовами вказаного договору передбачено:

- предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту в судовій справі № 911/1175/18 (911/2260/23) в суді касаційної інстанції, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором (пункт 1.1);

- вартість послуг адвоката за цим договором становить 30000 грн (пункт 3.1);

- розрахунки за договором проводяться наступним чином: оплата робіт адвоката проводиться до 05.11.2024 в повному обсязі (пункт 3.3);

- Акти приймання-передачі наданих послуг, підписаний сторонами договору, є документом, який підтверджує здійснення повного розрахунку між сторонами (пункт 3.4).

28. Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу представником ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" було заявлено про те, що розрахунок витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції складає 30 000 грн.

29. Заявником надано Суду акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 321/24 від 28.10.2024, згідно з яким адвокатом надано наступну правничу допомогу:

- надання усної консультації (вартість послуги - 3000 грн);

- підготовка відзиву на касаційну скаргу (вартість послуги - 20000 грн);

- участь в судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2024 (вартість послуги - 7000 грн).

Загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 30000 грн.

30. Згідно з правовими висновками, викладеними Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

31. Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката yt є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на наступне.

32. Як зазначалося вище, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи зокрема на конкретні обставини справи.

33. Крім того, судом підлягає врахуванню такий критерій витрат, як співмірність, що оцінюється через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

34. Колегія суддів враховує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

35. Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 та додаткових постановах від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначив проте, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

36. З матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача по суті спору була сталою протягом розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, адвокат Згода О. О., який надавав правову допомогу позивачу, був обізнаний з усіма обставинами та деталями даної справи.

37. Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21).

38. Водночас, колегія суддів враховує й тривалість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2024 у даній справі, адже вказану касаційну скаргу було розглянуто з ухваленням відповідної постанови Верховним Судом у першому ж судовому засіданні.

39. Відносно фіксованого розміру гонорару (винагороди) адвоката, визначеного в договорі про надання правничої допомоги, колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20), за змістом яких не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено.

40. З огляду на вищевикладене, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не в повній мірі відповідають вимогам щодо розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України), у зв`язку з чим заява позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій підлягає частковому задоволенню у сумі 10 000 грн. У решті заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 126, 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (01011, м. Київ, Печерський Узвіз, 19, ЄДРПОУ 34350285) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк