?
УХВАЛА
11 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 925/664/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Гідра" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (колегія суддів: Іоннікова І. А., Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 19.09.2023 (суддя Кучеренко О. І.) у справі
за позовом Фермерського господарства "Гідра" до Водяницької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Водяницьке" Водяницької сільської ради, про визнання незаконними (недійсними) та скасування рішення,
(сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористалися правом направити представників для участі у судовому засіданні),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство "Гідра" (далі - ФГ "Гідра") звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Водяницької сільської ради про:
- визнання незаконним (недійсними) та скасування рішення Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 21.02.2023 № 23-11/VIII в частині "Про відмову укладення договору оренди землі на новий строк та припинення користування земельною ділянкою" з кадастровими номерами: 712288400:03:001:0655 площею 0,9224 га; 7122888400:03:001:0657 площею 2,8174 га; 7122888400:03:001:0651 площею 5,0963 га; 7122888400:03:001:0654 площею 86,9701 га; 7122888400:03:001:0650 площею 7,1768 га; 7122888400:03:001:0652 площею 10,356 га; 7122888400:03:001:0656 площею 66,661 га;
- визнання незаконним (недійсними) та скасування рішення Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 05.04.2023 № 24-10/VIII в частині "Про передачу в постійне користування земельних ділянок" Комунальному підприємству "Водяницьке" Водяницької сільської ради з кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0655 площею 0,9224 га; 7122888400:03:001:0657 площею 2,8174 га; 7122888400:03:001:0651 площею 5,0963 га; 7122888400:03:001:0654 площею 86,9701 га; 7122888400:03:001:0650 площею 7,1768 га; 7122888400:03:001:0652 площею 10,356 га; 7122888400:03:001:0656 площею 66,661 га.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належить право оренди спірних земельних ділянок на підставі договору оренди землі від 28.12.2012, який, на переконання позивача, діє до 16.10.2023. Проте, не зважаючи на передбачене договором оренди землі переважне право позивача на його поновлення на новий строк, відповідач всупереч вимог закону та умов договору прийняв рішення від 21.02.2023, яким відмовив ФГ "Гідра" в укладенні договору оренди землі на новий строк та припинив користування земельними ділянками. Крім того, позивачу стало відомо, що відповідач прийняв рішення від 05.04.2023, яким передав у постійне користування спірні земельні Комунальному підприємству "Водяницьке" Водяницької сільської ради.
3. Позивач вважає, що відповідачем незаконно припинено право користування позивача спірними земельними ділянками та незаконно передано їх у постійне користування третій особі, чим порушенні норми законодавства України, а тому, на думку позивача, ці земельні ділянки повинні бути повернуті законному користувачу - ФГ "Гідра".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 28.12.2012 між Лисянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для створення фермерського господарства, яка знаходиться в адмінмежах Шубиноставської сільської ради (пункт 1 договору).
5. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 180,00 га, у тому числі 180,00 га ріллі земель державної власності (пункт 2 договору).
6. Договір укладено на 10 років до 29.12.2022 (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
7. Земельна ділянка передається в оренду для створення фермерського господарства (пункт 15 договору).
8. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у день державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 20 договору).
9. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 21 договору).
10. Орендар зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строки встановлені цим договором, який буде зареєстрований у відповідності до закону (пункт 31 договору).
11. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридично особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 37 договору).
12. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43).
13. Судами встановлено, що договір оренди землі від 28.12.2012 не зареєстрований у Державному реєстрі земель, про що свідчить, зокрема, відсутність відповідного запису у договорі оренди землі.
14. 16.10.2013 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на підставі договору оренди землі від 28.12.2012 здійснив державну реєстрацію права оренди земельних ділянок із кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0652, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0650, що підтверджене витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
15. 26.11.2013 було створено та зареєстровано ФГ "Гідра", керівником якого є ОСОБА_1 , що підтверджене випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
16. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 № 32-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 03.12.2020, земельні ділянки із кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0657 площею 2,8174 га, 7122888400:03:001:0656 площею 66,661 га, 7122888400:03:001:0655 площею 0,9224 га, 7122888400:03:001:0654 площею 86,9701, 7122888400:03:001:0652 площею 10,356 га, 7122888400:03:001:0651 площею 5,0963, 7122888400:03:001:0650 площею 7,1768 га були передані у комунальну власність Водяницької сільської ради. Право комунальної власності на ці земельні ділянки були зареєстровані за Водяницькою сільською радою 23.04.2021, що підтверджене Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
17. Позивач з пропозицією щодо продовження договору оренди від 28.12.2012 до відповідача не звертався.
18. Рішенням Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 21.02.2023 № 23-11/VIII "Про відмову укладення договору оренди землі на новий строк та припинення користування земельною ділянкою" (далі - рішення від 21.02.2023 № 23-11/VIII) припинено право оренди між ОСОБА_1 (фермерське господарство "Гідра") та Водяницькою сільською радою на земельні ділянки загальною площею 180,0 га з кадастровими номерами 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0650, 7122888400:03:001:0652 та повідомлено ОСОБА_1 про відсутність наміру у Водяницької сільської ради щодо укладення договору оренди землі на новий строк стосовно цих земельних ділянок.
19. Рішенням Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 05.04.2023 №24-10/VIII "Про передачу в постійне користування земельних ділянок" (далі - рішення від 05.04.2023 № 24-10/VIII) Комунальному підприємству "Водяницьке" Водяницької сільської ради (далі - КП "Водяницьке") в постійне користування передано земельні ділянки загальною площею 180,0 га з кадастровими номерами 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0650, 7122888400:03:001:0652 в адміністративних межах Водяницької сільської ради за межами населеного пункту с. Шубині Стави.
20. 10.04.2023 право постійного користування на ці земельні ділянки було зареєстровано за КП "Водяницьке", що підтверджене інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянки.
21. Судами також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.05.2022 у справі № 925/1331/22 відмовлено у задоволенні позову Водяницької сільської ради до Проскури О. О. про повернення земельних ділянок, які були передані у користування відповідно до договору оренди землі від 28.12.2012, який укладений між Лисянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .
22. Позивач вважає, що оскільки державну реєстрацію права оренди землі було здійснено 16.10.2013, то строк його дії триває до 16.10.2023, а тому, враховуючи переважне право орендаря на його поновлення на новий строк, відповідач всупереч закону прийняв спірні рішення від 21.02.2023 № 23-11/VIII та від 05.04.2023 № 24-10/VIII, що порушує законне право орендаря на користування земельною ділянкою, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
23. 19.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, про відмову у задоволенні позову.
24. Судові рішення мотивовані тим, що договір оренди землі від 28.12.2012 не було зареєстровано у встановленому порядку, він не набув чинності, відповідно у сторін цього правочину не виникли права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки. Враховуючи викладене, суди дійшли до висновку, що на час прийняття оспорюваних рішень відповідача, у позивача було відсутнє право оренди земельних ділянок у зв`язку з тим, що спірний договір оренди землі не набув чинності, а тому позивач використовував земельні ділянки без належної правової підстави.
25. Крім того, суди також виходили з того, що оскільки договір оренди землі від 28.12.2012 не було зареєстровано у встановленому порядку та він не набув чинності, то відповідно спірні земельні ділянки знаходяться у користуванні позивача без належних правових підстав, у зв`язку з чим розпорядження відповідачем земельними ділянками відповідають його праву, як власника, та не порушують права чи законні інтереси позивача.
Короткий зміст касаційних скарг
26. У касаційній скарзі ФГ "Гідра" просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
27. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні місцевим та апеляційним судами оскаржуваних рішення та постанови без урахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- висновків щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, а також у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 136/2211/15-ц, від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18 та у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16;
- висновків щодо застосування принципу добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, а також у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19, від 12.01.2022 у справі № 520/13586/18, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16.
Короткий зміст позицій інших учасників справи
28. Відповідач та третя особа не скористалися наданим їм статтею 295 ГПК України правом на подання до суду відзивів на касаційну скаргу.
29. 11.12.2024 представник Водяницької сільської ради подав до Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що відповідач та його представник випадково дізналися про судове засідання по даній справі, яке призначене на 11.12.2024.
30. Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача через відсутність визначених процесуальним законом (стаття 216 ГПК України) підстав для відкладення розгляду справи, адже розгляд касаційної скарги було розпочато, причини неявки судом визнано неповажними, а відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання через його електронний кабінет.
Позиція Верховного Суду
31. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсними та скасування рішень відповідача про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк та надання спірних земельних ділянок у постійне користування третій особі, які прийняті відповідачем з порушенням переважного права позивача на поновлення договору оренди на новий строк.
32. Рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ґрунтуються на тому, що позивач не здійснив державну реєстрацію договору оренди землі, у зв`язку із чим він не набув чинності. При цьому суди вважали, що проведення 16.10.2013 державної реєстрації речового права оренди земельних ділянок на підставі договору оренди землі від 28.12.2012 не може підмінити державну реєстрацію самого договору, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки, укладеним до 01.01.2013.
33. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі.
34. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
35. Отже, відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
36. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
37. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
38. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
39. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
40. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
41. Проаналізувавши наведені скаржником підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, судова колегія виходить з такого.
42. Так, правовідносини у справах № 322/1178/17, № 357/8277/19, № 136/2211/15-ц, № 912/3295/18, № 6-643цс16, на які посилається скаржник, не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається, оскільки висновки Верховного Суду щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, а також у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 136/2211/15-ц, від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18 та у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, стосувались обставин, за яких:
- відповідний договір оренди землі (укладений до 01.01.2013), був зареєстрований у встановленому законом порядку в Державному земельному кадастрі та одночасно містив умову про набрання ним чинності після підписання договору сторонами та його державної реєстрації (справи № 322/1178/17, № 136/2211/15-ц);
- на підставі договору оренди землі (укладеного після 01.01.2013), була проведена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку, яка в подальшому була скасована на підставі наказу Міністерства юстиції України ( справа № 357/8277/19);
- на підставі договору оренди землі (укладеного після 01.01.2013), не була проведена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку, проте договір містив умову про набрання ним чинності після підписання договору сторонами та скріплення печатками (справа № 912/3295/18);
- на підставі договорів оренди землі (укладених після 01.01.2013), не була проведена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку, проте договори містили умову про набрання ними чинності після підписання договору сторонами та державної реєстрації права оренди (справа № 6-643цс16).
- натомість у справі № 925/664/23, що переглядається, за встановленими судами обставинами позивач не здійснив державну реєстрацію спірного договору оренди землі, укладеного до 01.01.2013, проте здійснив державну реєстрацію права оренди.
43. Колегія суддів звертає увагу, що у наведених вище постановах Верховний Суд не робив висновки щодо порядку та умов набрання чинності договором оренди земельної ділянки, який був укладений до 01.01.2013, тобто до внесення змін до законодавства з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та підлягав обов`язковій державній реєстрації, проте який не пройшов процедуру державної реєстрації у компетентних органах, однак право оренди за яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
44. Отже, висновки Верховного Суду, викладені у наведених вище справах № 322/1178/17, № 357/8277/19, № 136/2211/15-ц, № 912/3295/18, № 6-643цс16, не є застосовними до спірних правовідносин сторін.
45. Проаналізувавши обставини правовідносин у даній справі № 925/664/23 та у справах № 147/66/17, № 914/1954/20, № 311/2145/19, № 520/13586/18, № 905/650/19, № 912/1984/17, № 912/3810/16, на постанови в яких посилається скаржник стосовно застосування судами принципу добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування позицій Верховного Суду, викладених у цих постановах, також відсутні.
46. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.
47. При цьому, посилання скаржника на те, що він добросовісно виконував умови договору оренди землі (зокрема, в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків - протягом всього 2023 року ФГ "Гідра" сплачувало плату за користування орендованою земельною ділянкою, а відповідачем така оплата приймалася), а поведінка Водяницької сільської ради є суперечливою, у зв`язку з чим, на переконання позивача, до правовідносин сторін підлягає застосуванню принцип добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин, колегія суддів відхиляє, адже судами такі обставини не встановлювались та не досліджувались з огляду на висновки про те, що права позивача як особи, яка використовує спірні земельні ділянки без достатніх правових підстав, не порушені.
48. Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
50. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, касаційне провадження необхідно закрити.
Судові витрати
51. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Гідра" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Черкаської області від 19.09.2023 у справі № 925/664/23 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123713467 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні