Ухвала

від 03.12.2024 по справі 912/2390/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/2390/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Зуєв В. А.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Косенка Д. В. (прокурор за посвідченням),

позивача - Захарова О. Ю. (у порядку самопредставництва),

відповідача - Гасанова Г. С. (у порядку самопредставництва),

розглянувши касаційну скаргу виконувача обов`язків керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024 (суддя Коваленко Н. М.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 (судді: Чередко А. Є. - головуючий, Мороз В. Ф., Парусніков Ю. Б.) у справі

за позовом Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький"

про визнання недійсним договору в частині, стягнення 152 120,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ТОВ "Моторкар Кропивницький" з вимогами:

- визнати недійсним пункт 3.1 договору від 13.06.2023 № 150 (далі - договір) в частині включення до ціни договору ПДВ у сумі 150 000 грн, що укладений між військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький" на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України грошові кошти у сумі 152 120,55 грн, з яких: 150 000 грн - сплачений ПДВ (основний борг), 2 120,55 грн - 3% річних на суму основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що операція з постачання легкового автомобіля (спеціалізованого автомобіля для забезпечення виконання служби з охорони громадського порядку - RENAULT EXPRESS) військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України за договором звільняється від оподаткування, що свідчить про безпідставне включення до ціни, зазначеної в пункті 3.1 договору, суми податку на додану вартість. Отже, зміст оспорюваного правочину в цій частині суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що в силу вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним в цій частині. Прокурор також наголосив на тому, що відповідач отримав від позивача суму ПДВ, попри те, що відповідний товар звільнений від оподаткування, та вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 150 000,00 грн, оскільки неповернення відповідачем оборонному підприємству зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що відсутність в технічних характеристиках автомобіля, якій є предметом договору, обладнання легкою бронею або з`ємною бронею, а також те, що зазначений автомобіль, за визначенням, не є транспортним засобом спеціального призначення, виключає можливість звільнення такого товару оборонного призначення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України.

У касаційній скарзі виконувач обов`язків керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним пункт 3.1 договору в частині включення до ціни договору, що укладений між військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький", ПДВ у сумі 150 000 грн та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький" на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України грошові кошти у сумі 152 120,55 грн, з яких: 150 000 грн - сплачений ПДВ (основний борг), 2 120,55 грн - 3% річних на суму основного боргу.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту "д" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у поєднанні з пунктом 29 частини 1 статті 1 Закону України від 17.07.2020 № 808-ІХ "Про оборонні закупівлі".

Так, на думку скаржника, придбаний військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах державного контракту за договором для здійснення передбачених Законом України від 13.03.2014 № 876-VII "Про Національну гвардію України" функцій та державних завдань спеціалізований автомобіль для забезпечення виконання служби з охорони громадського порядку, в розумінні положень підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, є спеціалізованим автомобілем спеціального призначення та товаром оборонного призначення згідно з положеннями пункту 29 частини 1 статті 1 Закону України від 17.07.2020 № 808-ІХ "Про оборонні закупівлі", тому на період запровадження відповідно до законодавства воєнного стану, таке постачання звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою виконувача обов`язків керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 912/2390/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.12.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини:

13.06.2023 між військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький" (постачальник), керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (зі змінами), укладено договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар, зазначений в пункті 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1);

- найменування товару, що постачається за цим договором: Код ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (спеціалізований автомобіль для забезпечення виконання служби з охорони громадського порядку - RENAULT EXPRESS) згідно зі специфікацією (додаток № 1) та технічними вимогами (додаток № 2), які додаються до цього договору і є його невід`ємними частинами (пункт 1.2);

- транспортний засіб, що поставляється за цим договором, повинен бути новим, не раніше 2023 року випуску, таким, що не був у вжитку, в зібраному, перевіреному і готовому до використання за призначенням стані, відповідно до технічних вимог (додаток № 2). Всі комплектуючі матеріали повинні бути новими, такими, що не були вживані (пункт 2.2);

- загальна ціна цього договору становить 900 000,00 грн, у тому числі ПДВ 150 000,00 грн. До ціни договору включена ціна транспортного засобу, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією транспортного засобу замовнику; всі витрати постачальника на завантаження, розвантаження та доставку транспортного засобу до місця поставки, визначеного цим договором (пункт 3.1);

- замовник оплачує вартість всього поставленого товару протягом 10 (десяти) банківських днів згідно накладних та рахунків після отримання транспортного засобу та підписання обома сторонами видаткової накладної (пункт 4.2);

- термін поставки транспортного засобу: до кінця дії воєнного стану, але не пізніше 25.12.2023. Місце поставки транспортного засобу: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Павла Сніцара, 19 (пункти 5.1, 5.2);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до завершення воєнного стану, оголошеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з можливістю пролонгації дії договору у разі продовження дії воєнного стану, але не пізніше 31.12.2023, а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 10.1).

У додатку № 1 до договору (специфікація) зазначено: найменування товару - спеціалізований автомобіль для забезпечення виконання служби з охорони громадського порядку - RENAULT EXPRESS. У додатку № 2 до договору (технічні вимоги), крім іншого у розділі "Додаткове обладнання" передбачено:

- Багажні леєри на даху

- Захисна сітка радіатора

- Килимки салону та багажного відділення

- Тонування вікон

- Комплект зимової гуми

- Антигравійне покриття днища авто

- Переобладнання авто в спеціалізований.

Відповідно до специфікації (додаток № 1) до договору загальна вартість придбаного транспортного засобу склала 900 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 150 000,00 грн.

Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками.

На виконання договору відповідач поставив обумовлений товар на суму 900 000,00 грн, а позивач сплатив кошти в повному обсязі, включаючи ПДВ - 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.06.2023 № 2100.

Таким чином, позивач за договором, сплатив відповідачу 900 000,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 150 000,00 грн.

При цьому, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний, стан, що триває на час розгляду справи.

За твердженням прокурора, відповідач достовірно знаючи про те, що операція з постачання на митній території України спеціалізованого автомобіля для забезпечення виконання служби з охорони громадського порядку за договором, який визначений положеннями пункту 29 частини 1 статті 1 Закону України від 17.07.2020 № 808-ІХ "Про оборонні закупівлі", як товар оборонного призначення, на період запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняється від оподаткування податком на додану вартість, незаконно отримав, безпідставно не повернув, та незаконно користується частиною грошових коштів сплачених за договором, а саме грошовими коштами на суму 150 000,00 грн (ПДВ).

На переконання прокурора, зміст оспорюваного правочину, у частині включення ПДВ, суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що в силу вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним у цій частині.

Прокурор вважає, що відповідач безпідставно набув кошти в сумі 150 000,00 грн, тобто за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором поставки, тобто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та незаконно користувався ними до дати пред`явлення позову.

Так, за твердженням прокурора, відповідачу на час укладення договору було відомо, що з метою спрощення порядку та сприяння оперативному матеріальному забезпеченню військових формувань, 02.03.2022 прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" № 178 та внесені зміни до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, підпунктом 4 якого передбачено, що тимчасово, на період запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини 1 статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", та які, зокрема, класифікуються групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 8702-8705 (тільки для автомобілів спеціального призначення, радіолокаційних станцій та причепів до них, що класифікуються у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях; пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з`ємною бронею).

Прокурор зазначив, що оскільки такий обов`язок з виконання грошового зобов`язання щодо повернення спірних коштів постачальником не виконано, що свідчить про його прострочення, повинні наставати наслідки, зумовлені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а отже є підстави для нарахування та стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за період, починаючи з наступного дня після отримання грошових коштів, тому прокурором нараховано 3% річних в сумі 2 120,55 грн за період з 30.06.2023 до 18.12.2023.

Наведені обставини і стали підставою для звернення прокурора до господарського суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання недійсним пункту 3.1 договору в частині включення до ціни договору ПДВ у сумі 150 000 грн та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторкар Кропивницький" на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України грошових коштів у сумі 152 120,55 грн, з яких: 150 000 грн - сплачений ПДВ (основний борг), 2 120,55 грн - 3% річних на суму основного боргу.

Згідно з частинами 1-3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 912/2390/23 з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, на думку скаржника, відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права - підпункту "д" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у поєднанні з пунктом пункту 29 частини 1 статті 1 Закону України від 17.07.2020 № 808-ІХ "Про оборонні закупівлі".

Надаючи оцінку цим доводам скаржника Верховний Суд встановив, що у касаційному порядку переглядалася справа № 820/265/17, якою вирішувалося питання застосування платником податкової пільги з податку на додану вартість, передбаченої пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

За результатами розгляду справи № 820/265/17 Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 зазначив:

"відповідно до пункту 32 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення", що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, серед інших: 8702-8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з`ємною бронею).

Враховуючи викладене, пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції, які одночасно відповідають таким критеріям:

1) суть операцій полягає у ввезенні на митну територію України та постачанні на митній території України продукції;

2) продукція має мати оборонне призначення;

3) продукція має класифікуватись за УКТ ЗЕД та відповідати групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТ ЗЕД 8702-8705;

4) продукція може бути лише пасажирськими та вантажними автомобілями звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з`ємною бронею.

…

статтею 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:

транспортні засоби загального призначення (транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу) (стаття 2 Закону України "Про автомобільний транспорт");

транспортні засоби спеціалізованого призначення (транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо);

транспортні засоби спеціального призначення".

Отже, висновок щодо застосування положень підпункту "д" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначає скаржник у касаційній скарзі в обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, сформований Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справи № 820/265/17.

Висновки судів попередніх інстанцій у справі, що переглядається, цим висновкам Верховного Суду не суперечать, і підстав для відступу від них Верховний Суд не вбачає.

Так, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відсутність в технічних характеристиках автомобіля, якій є предметом договору, обладнання легкою бронею або з`ємною бронею, а також те, що зазначений автомобіль, за визначенням, не є транспортним засобом спеціального призначення, виключає можливість звільнення такого товару оборонного призначення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України.

Пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою виконувача обов`язків керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою виконувача обов`язків керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 912/2390/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

В. А. Зуєв