Рішення

від 06.12.2024 по справі 583/2129/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2129/24

2/583/616/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Охтирка в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , Охтирської районної державної адміністрації, Другої Охтирської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Охтирського районного державного нотаріального округу Сумської області Зіньківського Івана Михайловича,

третя особа: Комунальне підприємствоОхтирської міськоїради «Бюротехнічної інвентаризаціїта архітектурно-планувальнихробіт»

про захист спадкових прав на нерухоме майно за відсутності належної державної реєстрації речового права,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 року представник позивачки звернувся до суду з позовом про захист спадкових прав на нерухоме майно за відсутності належної державної реєстрації речового права, в якому просить:

- встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 24.12.1993 р., видане Охтирською районною державною адміністрацією, про набуття у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартири зазначеної як АДРЕСА_1 , стосується квартири АДРЕСА_2 ;

- встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р., видане Охтирською райдержнотконторою (наразі Друга охтирська державна нотаріальна контора), про прийняття ОСОБА_4 спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частину спадкового майна у квартирі зазначеної як АДРЕСА_1 , стосується квартири АДРЕСА_2 ;

- встановити факт, що за договором міни від 27.09.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Зіньківським І.М., укладеного набувачами (покупцями) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючих від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з однієї сторони та відчужувачем (продавцем) ОСОБА_2 , з другої сторони, стосовно 1/3 частини двокімнатної квартири зазначеної як АДРЕСА_1 , фактично проведена міна та укладено договір міни стосовно 1/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , набутої у приватну спільну часткову власність на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 р., на 1/3 частину квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р., на 1/9 частину квартири набутої ОСОБА_4 у приватну спільну часткову власність на підставі договору міни від 27.09.2002 р., та на 1/9 частину квартири АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , набутої у приватну спільну часткову власність на підставі договору міни від 27.09.2002 р., загалом на 89% зазначеної квартири.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 р. у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передана квартира АДРЕСА_1 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р., виданим Охтирською райдержнотконторою, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємець ОСОБА_4 набув право власності на 1/3 частину спадкового майна у виді квартирі АДРЕСА_1 . Отже, станом на 05.09.2002р. ОСОБА_2 належало 1/3 частка, а ОСОБА_4 1/6 частка у квартирі АДРЕСА_1 . За договором міни від 27.09.2002 р. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючих від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, уклали договір про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_1 , міняють двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , на належну ОСОБА_2 1/3 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Вказані квартири належали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.01.1999 р., ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 р. Отже, ОСОБА_2 набула право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_1 набули право власності на 1/3 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . За реєстраційним написом на правовстановлюючому документі у вигляді договору міни від 27.09.2002 р. за кожним з співвласників квартири АДРЕСА_1 , зареєстровано по 1/9 частині. При цьому ОСОБА_4 окремо належить 1/6 частина у даній квартирі на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 померли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Спадщина відкрилася за законом. Спадкові права реалізовані дочкою померлих співвласників квартири ОСОБА_1 . Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.02.2024 р. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 через відсутність реєстрації права власності на спадкове майно відповідно до норм чинного законодавства. Як з`ясувалося, квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом правовстановлюючих документів у вигляді свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 р., свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р. та договору міни від 27.09.2002 р., фактично має юридичну адресу: квартира АДРЕСА_2 . Позивачка починаючи з 27.09.2002 р. (дата укладення та реєстрації договору міни) постійно проживала у цій квартирі разом з батьками, але питаннями правильного зазначення адреси квартири ніхто не займався. По досягненню 16-річного віку та у наступному повноліття позивачка була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 . Оскільки в позасудовому порядку ОСОБА_1 не має можливості оформити спадкові права на квартиру АДРЕСА_2 , вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив задовольнити. Судові витрати просив залишити за позивачкою.

Представник третьої особи - Комунального підприємства Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» Міняйло Л.В. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали в квартирі АДРЕСА_4 , на яку 24.12.1993 р. отримали свідоцтво про право власності на житло. В послідуючому був укладений договір міни між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 поміняли належну їм на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 на 1/3частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 .

Правовстановлюючі документи у ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існують на квартиру АДРЕСА_4 , та знаходяться в інвентарній справі на цей будинок. Відповідно до інвентарної справи на будинок АДРЕСА_5 будинок складається з 4-х квартир, право власності зареєстровано на три квартири: на квартиру АДРЕСА_6 площею 55,3 кв.м. право власності зареєстровано за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_7 площею 63,5 кв.м. - за ОСОБА_6 , на квартиру АДРЕСА_8 площею 47,1 кв.м. - за ОСОБА_7 .

Зі слів власників вона ( ОСОБА_8 ) знає, що будинок АДРЕСА_5 згорів.

До КП ОМР «БТІ та АПР» для оформлення спадкових прав на квартиру АДРЕСА_2 зверталася ОСОБА_1 . Однак відповідно до матеріалів інвентарної справи на будинок АДРЕСА_9 реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_10 за сім`єю ОСОБА_9 відсутня. На звернення ОСОБА_1 . Комунальним підприємством ОМР «БТІ та АПР» було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 в паперовому та електронному вигляді та надана довідка про те, що ця квартира реєстрації права власності не має. Будинок АДРЕСА_9 є двоповерховим та складається з 4-х квартир, із цих квартир лише квартира АДРЕСА_8 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_10 згідно з договором купівлі-продажу від 23.07.1992 р. Відповідно до технічної інвентаризації, проведеної за зверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , квартира АДРЕСА_11 75,4 кв.м.

Отже, квартира АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та квартира АДРЕСА_2 це різні квартири, які знаходяться у різних будинках за різними адресами та мають різні площі. Правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в матеріалах інвентарної справи відсутні, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за сім`єю ОСОБА_9 відсутня.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, про причини неявки не повідомила, право на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Від Охтирської РДА, Другої Охтирської державної нотаріальної контори надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників, правом на подання відзиву на позовну заяву та пояснень не скористалися.

Приватний нотаріус Зіньковський І.М. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 р. Охтирська районна державна адміністрація посвідчила, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Загальна площа квартири становить 55,3 кв.м (а.с. 15).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р., зареєстрованим в реєстрі за №1627, ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частину двохкімнатної квартири, загальною площею 55,3 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_12 (а.с. 16).

Відповідно до договору міни від 27.09.2002 р., зареєстрованого в реєстрі за №1231, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що діяли від свого імені та від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , поміняли свою двохкімнатну квартиру загальною площею 33,5 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_13 , яка їм належала на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.01.1999 р., реєстр. №172 (а.с. 104), на 1/3 частину двохкімнатної квартири, загальною площею 55,3 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_12 , що належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1994, реєстр. №157 (а.с. 16 зворот 17, 103).

Відповідно до відповіді КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» від 23.02.2024 №114, згідно з матеріалами інвентарної справи на багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_14 , станом на 31.12.2012 р. право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстроване за: ОСОБА_4 - 1/3 частина згідно зі свідоцтвом про право власності на житло, виданим Охтирською райдержадміністраціею 24.12.1994 р. та 1/3 частина згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Охтирською районною держнотконторою 05.09.2002 р., реєстр. №1677; ОСОБА_4 - 1/9 частина, ОСОБА_5 - 1/9 частина та ОСОБА_1 - 1/9 частина згідно з договором міни, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І.М. 27.09.2002 р., реєстр. №1231. Станом на 31.12.2012 р. реєстрація права власності за сім`єю ОСОБА_9 по АДРЕСА_15 відсутня. В матеріалах підприємства існує дві різні інвентарні справи на багатоквартирні житлові будинки АДРЕСА_16 (а.с. 13).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданих 03.10.2022 р. виконавчим комітетом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області вбачається, що батьки позивачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20 зворот, 21).

Згідно з довідкою № 02-20/300, виданою 19.08.2024 Сонячненським старостинським округом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, заповіт від імені ОСОБА_5 , яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15 Сонячненським старостинським округом (Сонячненською сільською радою) не посвідчувався. Заповіт від імені ОСОБА_4 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_15 Сонячненським старостинським округом (Сонячненською сільською радою) не посвідчувався. До старостату 07.10.2022 р. зверталася за довідками для оформлення спадкових справ на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх донька - ОСОБА_1 (а.с. 124).

Постановою державного нотаріуса Другої охтирської державної нотаріальної контори від 15.02.2024 р. №165/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_15 , яка належала померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , так як відсутня реєстрація права власності на спадкове майно відповідно до норм діючого законодавства. Зі змісту цієї постанови вбачається, що представником спадкоємця не було надано оригінали документа (інформації) щодо належності спадкового майна спадкодавцеві (а.с. 21 зворот 22).

З інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.10.2023 №350478784, №350482120 та №350473338 вбачається, що відомості про будинки АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 та АДРЕСА_9 у вищезазначених реєстрах відсутні (а.с. 26-27).

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом наведених положень закону судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право позивача.

Статтею 315ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти - це обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання свідоцтва про право на спадщину.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. ст. 1216, 1217 ЦК України).

Згідно зі ст.1218ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування,не можутьпідтверджуватися іншимизасобами доказування(ч.2ст.78ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

В позовній заяві ОСОБА_1 просить встановити факти, що свідоцтво про право власності на житло від 24.12.1993 р., свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р., а також договір міни від 27.09.2002 р. стосується квартири АДРЕСА_2 , а не квартири АДРЕСА_1 .

Разом з цим, з досліджених матеріалів судової справи та інвентарних справ на будинки АДРЕСА_17 та АДРЕСА_9 вбачається, що будинок АДРЕСА_17 є одноповерховим дерев`яним, а будинок АДРЕСА_19 цегляним двоповерховим, отже ці будинки є різними. Квартира АДРЕСА_20 має загальну площу 75,4 кв.м, а квартира АДРЕСА_21 має загальну площу 55,3 кв.м.

Таким чином, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та квартира АДРЕСА_2 це різні квартири, які знаходяться у різних будинках за різними адресами та мають різні площі. Правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачкою та її представником не надані, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за сім`єю ОСОБА_9 відсутня.

Позивачкою та її представником не доведений факт належності на праві власності позивачці ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2 .

Та обставина, що позивачка та її батьки були зареєстровані та фактично проживали в квартирі АДРЕСА_2 , не підтверджує їх право власності на дану квартиру.

Таким чином, твердження позивачки, що правовстановлюючі документи, а саме: свідоцтво про право власності на житло від 24.12.1993 р., свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.09.2002 р. та договір міни від 27.09.2002 р., стосуються саме квартири АДРЕСА_2 (а не квартири АДРЕСА_1 , яка зазначена в даних правовстановлюючих документах), - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З огляду на викладене, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з їх недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 392, 1216, 1217, 1218, 1258, 1268, 1261 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Охтирської районної державної адміністрації, Другої Охтирської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Охтирського районного державного нотаріального округу Сумської області Зіньківського Івана Михайловича про захист спадкових прав на нерухоме майно за відсутності належної державної реєстрації речового права залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 12.12.2024 р.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Н.Б. Плотникова