Ухвала

від 10.12.2024 по справі 159/2329/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/2329/23

Провадження № 1-кс/159/2530/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023032110000021 від 25.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023032110000021 від 25.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно, а саме на 2 будівлі (будівля №1 площею - 23,08 м2, будівля №2 площею - 75,67 м2), які знаходяться на самовільно зайнятій земельній ділянці в межах прибережної смуги о. Пісочне на території Турійської селищної ради. В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилається на те, що вказані будинки визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Учасники судового розгляду до суду не з`явилися. Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування кримінальногопровадження всуді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до п. п. 1, 15 ч. 1ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:верховенство права, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метоюзабезпечення: 1. збереження речових доказів, 2. спеціальної конфіскації, 3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4. відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майнаповинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджуютьправо власностіна майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам клопотання, що є предметом розгляду, наразі не відповідає.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.3ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя зобов`язаний перевірити дотримання органом досудового розслідування процедури отримання цього майна та вирішити питання про можливість та необхідність обмеження прав володільця майна задля досягнення органом досудового розслідування мети кримінального провадження.

Докази відповідно до вимог ст.ст. 85, 86, 95 КПК України мають бути належними і допустимими та мати значення для цього кримінального провадження.

В клопотанні слідчий зазначає, що метою накладення арешту на будівлі є збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено що 2 будівлі (будівля №1 площею - 23,08 м2, будівля №2 площею - 75,67 м2) є речовими доказами в даному кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПк України. Крім того, в матеріалах справи відсутня постанова слідчого про визнання будівель речовими доказами в даному кримінальному провадженні, яка, згідно тексту клопотання, постановлена слідчим СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 04.12.2024.

Клопотанняпро арешт майнане містить відповідних відомостей, документів, які підтверджуютьправо власностіна майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, що унеможливлює призначення відповідного клопотання до розгляду з дотриманням вимог закону, а саме розгляду клопотання про арешт майна з обов`язковим повідомленням власника відповідного майна.

Відповідно до ч. 2ст. 237 КПК Україниогляджитла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цьогоКодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

В матеріалах клопотання відсутні відомості до надання дозволу слідчого судді на проведення огляду земельної ділянки в межах прибережної смуги о. Пісочне на території Турійської селищної ради на якій розташовані будівлі, на які слідчий просить накласти арешт.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є необґрунтованим, а тому відсутні підстави для арешту виявленого за наслідками огляду місця події 18.09.2024 майна, тому в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-173,309,310,395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023032110000021 від 25.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1