Рішення

від 11.12.2024 по справі 161/10454/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/10454/24

Провадження № 2/161/3226/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Поінт Груп»</a>, треті особи приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

31 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ліпкевич Іван Володимирович звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», треті особи приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимогимотивує тим,що 01липня 2020року приватнимнотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу ЛичукомТарасом Володимировичемвчинено виконавчийнапис (зареєстрований вреєстрі № 2217)про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованості за кредитним договором в сумі 118161,32 гривень.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.04.2024 року замінено боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .

Вважає,що нотаріусвчинив виконавчийнапис без відповіднихправових підстав,зокрема,чинним законодавствомне передбаченоможливість для стягненнязаборгованості закредитними договорамина підставівиконавчих написіву безспірномупорядку,а також відсутнідокументи,що підтверджуютьбезспірність грошовоївимоги.Крім того,виконавчий написвчинено в порушеннявимог ч.1ст.88Закону України« Пронотаріат»,яка передбачає,що нотаріусвчиняє виконавчінаписи заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис ( зареєстрований в реєстрі № 2217) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованості за кредитним договором в сумі 118161,32 гривень.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Постановою Волинського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року постановлено замінити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Поінт Груп».

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною восьмоюстатті 178 ЦПК Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2ст. 191 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 травня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис ( зареєстрований в реєстрі № 2217) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», заборгованості в сумі 118161,32 гривень за кредитним договором № 390/ФКВ-07 від 06 липня 2007 року, якому ПАТ «Дельта банк» ( який є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк») на підставі Договору про відступлення права вимоги № 2253/К від 02.06.2020 відступлено право вимоги.

Судом встановлено, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів) постановою від 25.08.2020 відкрито виконавче провадження №62846194 на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.04.2024 року замінено боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника ОСОБА_1 .

12 січня 2021 року між ТОВ «Профіт Файненс» та ТОВ «Смарт Поінт Груп» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 12.01/2021_ПФ_1, відповідно до якого право вимоги до позичальника за кредитним договором № 390/ФКВ-07 від 06.07.2007 року перейшло до ТОВ «Смарт Поінт Груп».

Так, за приписами ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно дост. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України "Про нотаріат"та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства Юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно зіст. 87 Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів У країни.

Статтею 88 цього Закону Українивизначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України "Про нотаріат"та Порядку.

Вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого написунадання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознакаминаданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні такого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив нормист. 88 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи викладене, суд вважає, що при вчиненні спірного виконавчого напису не було дотримано нормативно передбачених умов для його вчинення, зокрема, вимог щодо безспірності заборгованості. З наведених мотивів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Згідно ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Як встановлено судом, 01 квітня 2024 року між ОСОБА_1 , як клієнтом, та адвокатом Ліпкевичем І.В. було укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до якого останній взяв на себе зобов`язання з надання професійної правничої допомоги.

На виконання вищевказаного Договору, представник позивача надав своєму клієнту послуги в загальному розмірі 7500 грн., які складаються із опрацювання матеріалів, збирання письмових доказів, складання позовної заяви.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при її розгляді, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими та такими, що відповідають принципам розумності та справедливості.

При визначенні суми відшкодування суд також виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 75000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, сума сплаченого судового збору в розмірі 1211, 20 гривень підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений що 01 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис ( зареєстрований в реєстрі № 2217) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованості за кредитним договором в сумі 118161 гривень 32 копійки .

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Смарт ПоінтГруп»на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 7500 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, або уразі розглядусправи (вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справизазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт ПоінтГруп»(ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43160452, адреса місцезнаходження м.Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, офіс 413).

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк