Рішення

від 12.12.2024 по справі 712/13996/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

712/13996/23

2/712/871/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05грудня 2024року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 10 січня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем, актовий запис № 12.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції 12 серпня 2015 року, позивач з відповідачем є батьками є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2022 року у справі № 712/2677/22 шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 січня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 12 розірвано;

відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 »;

стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

17 травня 2023 року постановою головного державного виконавця Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Фалько Т.С. відкрито виконавче провадження № ВП 71832117 з примусового виконання виконавчого листа № 712/2677/22, виданого 14 квітня 2023 року Соснівським районним судом м. Черкаси від 27 лютого 2023 року

Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 всіх доходів, але, не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.04.2022р.

Відповідачем зобов`язання зі сплати аліментів на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуються неналежним чином.

З квітня 2022 року відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина, хоча має стабільний дохід, інші особи на утриманні відповідача відсутні.

Згідно наданого Городищенським відділом ДВС розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30 листопада 2023 року, відповідачем аліменти не сплачувались; за період з квітня 2022 року по листопад 2023 року заборгованість останнього зі сплати аліментів на утримання сина становить 63380 гривень 45 копійок.

Враховуючи викладене, позивач звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2023 року, головуючим у справі визначено суддю Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

18 квітня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 у відставку на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя № 1049/0/15-24 від 09 квітня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Борєйко О.М.

19 квітня 2024 року матеріали цивільної справи № 712/13996/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, передані судді Борєйко О.М.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2024 року за клопотанням сторін залучено Городищенський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; зобов`язано державного виконавця Городищенського відділу ДВС у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зробити розрахунок для суду по сплаті аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду головним державним виконавцем Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Посунько А. надано довідку - розрахунок (в порядку п.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»), згідно якої відповідачу нараховано за період з 13 квітня 2022 року по 27 листопада 2024 року 103631 гривню 45 копійок, сплачено за вказаний період 74632 гривні 45 копійок; станом на 27 листопада 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 28999 гривень.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Пилипенко Р.Б. заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав, просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів станом на 27 листопада 2024 року з урахуванням наданого державним виконавцем на виконання ухвали суду розрахунку заборгованості зі сплати аліментів; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак, в судове засідання без поважних причин повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

10 січня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем, актовий запис № 12.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції 12 серпня 2015 року, позивач з відповідачем є батьками є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2022 року у справі № 712/2677/22 шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 січня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 12 розірвано;

відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 »;

стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

17 травня 2023 року постановою головного державного виконавця Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фалько Т.С. відкрито виконавче провадження ВП №71832117 з примусового виконання виконавчого листа № 712/2677/22, виданого 14 квітня 2023 року Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року

Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 всіх доходів, але, не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.04.2022р.

Відповідачем зобов`язання зі сплати аліментів на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуються неналежним чином.

З квітня 2022 року відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина, хоча має стабільний дохід, інші особи на утриманні відповідача відсутні.

Згідно наданого Городищенським відділом ДВС розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30 листопада 2023 року, відповідачем аліменти не сплачувались; за період з квітня 2022 року по листопад 2023 року заборгованість останнього зі сплати аліментів на утримання сина становить 63380 гривень 45 копійок.

Враховуючи викладене, позивач звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Згідно протоколуавтоматизованого розподілусудової справиміж суддямивід 19грудня 2023року,головуючим усправі визначеносуддю Соснівськогорайонного судум.Черкаси РоманенкоВ.А.

Виконавцем головним державнимвиконавцем Городищенськоговідділу державноївиконавчої служби уЧеркаському районіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)Посунько А.надано довідку-розрахунок (впорядку п.4ст.71 ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження») від 10 січня 2024 року за вих. № 1221, згідно якої відповідачу за період з 13.04.2022 року по 16.01.2024 р. нараховано 70088 гривень 95 копійок, сплачено останнім протягом травня 2023 року січня 2024 року 70088 гривень 95 копійок; станом на 16 січня 2024 року заборгованість по сплаті аліментів на користь позивача на утримання дитини у відповідача відсутня.

18 квітня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 у відставку на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя № 1049/0/15-24 від 09 квітня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Борєйко О.М.

19 квітня 2024 року матеріали цивільної справи № 712/13996/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, передані судді Борєйко О.М.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2024 року справу № 712/13996/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Відповідно доч.12ст.33ЦПК України, уразі змінискладу судуна стадіїпідготовчого провадженнярозгляд справипочинається спочатку,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2024 року за клопотанням сторін залучено Городищенський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; зобов`язано державного виконавця Городищенського відділу ДВС у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зробити розрахунок для суду по сплаті аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду головним державним виконавцем Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Посунько А. надано довідку - розрахунок (в порядку п.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»), згідно якої відповідачу нараховано за період з 13 квітня 2022 року по 27 листопада 2024 року 103631 гривню 45 копійок, сплачено за вказаний період 74632 гривні 45 копійок; станом на 27 листопада 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 28999 гривень.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:

«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів.

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується…

суди при обчисленні пені не врахували, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць;

суди при обчисленні пені не звернули увагу, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується;

суди при обчисленні пені не врахували, що прострочення розпочинається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти».

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 30 квітня 2022 року по 18 грудня 2023 року в сумі 63380 гривень.

Відповідно доч.1ст.196Сімейного КодексуУкраїни,у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, позивач в позовній заяві просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 30 квітня 2022 року по 18 грудня 2023 року в сумі 63380 гривень, у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно довідки -розрахунку (впорядку п.4ст.71 ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження») від 10 січня 2024 року за вих. № 1221, складеної головним державним виконавцем Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Посунько А., яка міститься в матеріалах справи, відповідачу за період з 13 квітня 2022 року по 16 січня 2024 р. нараховано 70088 гривень 95 копійок, сплачено останнім протягом травня 2023 року - січня 2024 року 70088 гривень 95 копійок; станом на 16 січня 2024 року заборгованість по сплаті аліментів на користь позивача на утримання дитини у відповідача була відсутня.

На виконання ухвали суду головним державним виконавцем Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Посунько А. надано довідку - розрахунок (в порядку п.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»), згідно якої відповідачу нараховано за період з 13 квітня 2022 року по 27 листопада 2024 року 103631 гривню 45 копійок, сплачено за вказаний період 74632 гривні 45 копійок; станом на 27 листопада 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 28999 гривень.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Пилипенко Р.Б. заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав, просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів станом на 27 листопада 2024 року з урахуванням наданого державним виконавцем на виконання ухвали суду розрахунку заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 28999 гривень; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, згідно вимог ч.5 ст. 263 ЦПК України, протягом квітня 2022 року - квітня 2023 року відповідачем сплата аліментів на користь позивача на утримання дитини не здійснювалась.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного суду України в справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року, «обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону Українивід 17травня 2017року N2037-VIII"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодопосилення захиступрава дитинина належнеутримання шляхомвдосконалення порядкустягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції застосував саме таке правило та реалізував своє право на зменшення розміру пені, дослідивши обставини справи, докази, надані сторонами, та здійснивши їх правову оцінку, відповідно до частини другої статті 196СК України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява N 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява N 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції", заява N 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява N 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі "С. В. проти Сполученого Королівства", заява N 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.».

Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідачем зобов`язання зі сплати аліментів виконувались неналежним чином.

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, згідно вимог ч.5 ст. 263 ЦПК України, протягом квітня 2022 року - квітня 2023 року, тобто протягом 12 місяців, відповідачем сплата аліментів на користь позивача на утримання дитини не здійснювалась.

Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, згідно наданого державним виконавцем розрахунку, лише за період з квітня 2022 року по квітень 2023 року, тобто за період протягом якого сплата аліментів відповідачем взагалі не здійснювалась, розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів становить 58879 гривень 33 копійки, що перевищує 100% загального розміру заборгованості відповідача зі сплати аліментів 28999 гривень, виходячи з наступного розрахунку:

Заборгованість по аліментах за відповідний місяць (гривень)Кількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць,починаючи з 01 числа наступного місяця, до 31 грудня 2022 року включноРозрахунок пені Розмір пені за відповідний період (гривень)травень 2022 року 1847,70 3651847,50 х 365 х 1%6743,38червень 2022 року 3079,50 3343079,50 х 334 х1%10285,53липень 2022 року 3079,50 3033079,50 х 303 х 1%9330,89серпень 2022 року 3079,502723079,50 х 272 х 1%8376,24вересень 2022 року 3079,50 2423079,50 х 242 х 1%7452,39жовтень 2022 року 3079,502113079,50 х 211 х 1%6497,75листопад 2022 року 3079,501813079,50 х 181 х 1%5573, 90грудень 2022 року 3079,501503079,50 х 150 х 1%4619,25

Згідно розрахунку, виконаного державним виконавцем, та матеріалів позовної заяви, відповідачем сплата аліментів в період зквітня 2022року поквітень 2023року взагалі не здійснювалась. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Відповідно доч.1ст.196Сімейного КодексуУкраїни,у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Матеріали справи не містять і відповідачем та державним виконавцем суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості зі сплати аліментів на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 28999 гривень в в ході виконавчого провадження № ВП 71832117 з примусового виконання виконавчого листа №712/267/22, виданого 14 квітня 2024 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 всіх доходів, але, не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 квітня 2022 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 пені за несвоєчасну сплату аліментів на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 28999 гривень , тобто в розмірі 100% заборгованості останнього зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно розрахунку державного виконавця розрахунку, здійсненого на виконання ухвали суду, підлягають задоволенню.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доп.3ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»,від сплатисудового зборупід часрозгляду справив усіхсудових інстанціяхзвільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою звільнена від сплати судового збору, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 8000 гривень.

Згідно ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

В рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено наступне:

«На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані:

договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);

розрахунок наданих послуг;

документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.»

На підтвердження розміру фактично понесених витрат на правову допомогу позивачем до позовної заяви надано суду наступні документи:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 506 від 10 червня 2010 року;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1072240.

В постанові від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, Велика Палата Верховного Суду зазначає:

«Відповідно достатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(даліЗакон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, витрати для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIпередбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що передбачає забезпечення реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультації та роз`яснення діяльності з правових питань, правового супроводу клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта , недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення повертаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленому розмірі гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні характеристики. Гонорар має бути розумним та отримати витрачений адвокатський час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на яку ухвалено судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15(провадження № 14-382цс19) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини.

Разом з тим чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід визначити при визначеному розмірі витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правовою допомогою адвоката, несуть сторони, крім надання правової допомоги державі.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката починається згідно з умовами договору про надання юридичної допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає платі відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, які також є для надання правової допомоги, встановлюються згідно з умовами договору про надання правової допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з розподілу судових витрат учасник справи надає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, доданих для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатських послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом на вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питань про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з відповідними цінами позову, значення справи для сторінки, в тому числі чи міг результат її рішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справу публічного інтересу; сторони поведінки під час розгляду справи, що призвела до залучення розгляду справи, зокрема, подання стороною необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне підтвердження або заперечення стороною певних умов, які мають значення для справи, безпідставне завищення подання позовних вимог тощо; сторони щодо досудового розгляду спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на яку такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази надаються до закінчення судових спорів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом за умови, що до закінчення судових спорів у справі зроблено про цю відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів течії встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих вимог до суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інші витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, оформлені в установленому порядку. порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою або іншим банківським документом банку, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі N 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) засоби, які у разі підтвердження обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, обґрунтованості вартості таких послуг підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатською правовою допомогою у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, які можуть бути відшкодовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи вони були фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 2020 року у справі № 904/4507/18).

Представник ОСОБА_1 як доказ перенесення останніх витрат на послуги адвоката видав копію договору про надання правничої допомоги від 06 червня 2023 року № 06/06 (далі - договір), копію ордера та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 06 червня 2023 року .

Велика Палата Верховного Суду вважає, що ці документи не підтверджують факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи, а лише вказують на те, що між ОСОБА_1 та адвокатом Чумак І.М. договірні відносини щодо надання йому юридичних послуг.

Так, предметом договору є: представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління, установах, організаціях, підприємствах та їх об`єднаннях. , керівних органах об`єднаних громадян; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбаченихКПК України,ЦПК України,КАС України,ПК України,ГК України,ГПК Українита іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством (пункт 2.2 договору).

У квитанції до прибуткового касового наказу № 1 від 06 червня 2023 року вказано про сплату 32 000 грн. з підстави платежу "договір про надання юридичної допомоги від 06.06.23 № 06/06".

У тексті договору та квитанції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалася адвокатом саме у справі № 227/2301/21. Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, а відповідно й сплаченого гонорара з цією справою, суду не надано. Приведення у тексті відзиву на касаційну скаргу опису робіт, наданих адвокатом, таким доказом бути не може.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про недоведеність вимог належним та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в цій справі. У цьому слід зазначити, що не можуть бути заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, які не пов`язані з розглядом справи 2 227/2301/21.

Ураховуючи вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відшкодування йому витрат на правничу допомогу в розмірі 32 000 грн. у зв`язку з недоведеністю їх клопотання у цій справі».

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надані позивачем до позовної заяви документи (копія ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю) не підтверджують факт надання правової допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи та не є підтвердженням факту фактично понесених відповідачем витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у справі №712/13996/23.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів фактичного надання правничої допомоги (акту приймання передачі виконаних робіт, переліку наданих адвокатом послуг із зазначенням їв вартості та витраченого часу на їх виконання).

Жодних доказів фактичного надання правничої допомоги, переліку виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), їх обсягу, вартості та витраченого часу матеріали позовної заяви не містять і позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.51 Конституції України, згідно ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191, 192, 196 СК України та керуючись ст.ст. 13, 28, 76-83, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 28 999 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09 грудня 2024 року.

Сторони справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Борєйко