Ухвала

від 11.12.2024 по справі 278/2242/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 278/2242/23 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко В.М.

Категорія 62 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

11 грудня 2024 р. Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.,

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.,

вирішуючи відповідно до вимог статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті від 22 травня 2023 року

у цивільнійсправізапозовом ОСОБА_1 до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в:

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 22 травня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди передано на розгляд до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за підсудністю.

Не погоджуючисьіз вказанимсудовим рішенням, ОСОБА_1 25 жовтня 2024 року засоби поштового зв`язку подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху, надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій необхідно було обґрунтувати наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, за яких можливим є апеляційне оскарження судових рішень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, та надати докази для їх підтвердження.

06 грудня 2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування якої, вказує, що причиною пропуску строку є недовіра до судової гілки влади, порушення нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори законодавства та невручення їй судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити у прийнятті апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодекс.

Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У наведеній правовій ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до апеляційного оскарження судових рішень суд апеляційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявником виняткові обставини, які зумовили надзвичайно тривалий пропуск строку звернення із апеляційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині другій статті 358 ЦПК України.

Колегія суддів враховує, що ухвала постановлена судом 22 травня 2023 року та направлена її копія позивачу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 30 травня 2023 року на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена останньою при поданні позовної заяви. Із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення ОСОБА_1 звернулася 25 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження більше ніж на один рік з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно із загальнодоступними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 22 травня 2023 року надіслана для оприлюднення 23 травня 2023 року, зареєстрована 24 травня 2023 року, забезпечено надання загального доступу 25 травня 2023 року.

Отже, у скаржниці була об`єктивна можливість ознайомитися з ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо оцінки винятку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, то підстави для його застосування відсутні, з огляду на наступне.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ОСОБА_1 є позивачем у справі, тобто спірні відносини виникли з її ініціативи, а отже позивач зобов`язана в силу імперативної вказівки процесуального закону належно користуватися процесуальними правами, зокрема, цікавитися ходом відомого їй судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі №490/9587/18 (провадження №14-29цс24) сформулювала правовий висновок, відповідно до якого особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. «Особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).

ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Щодо оцінки винятку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 358 ЦПК України, то колегія суддів констатує, що таких доводів апеляційна скарга та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Право на апеляційне оскарження судових рішень з пропуском строку у понад рік не є безумовним та можлива реалізація скаржником такого права у виняткових випадках, передбачених у частині другій статті 358 ЦПК України, які підлягають доведенню скаржником. Виключно у разі доведеності таких обставин суд вправі робити висновок про підставність відкриття апеляційного провадження з оскарження судових рішень зі спливом річного строку.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано після спливу одного року з дня постановлення ухвали судом першої інстанції, виключних випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, не зазначила, як і не надала належних та допустимих доказів, які це підтверджують, відсутні підстави вважати, що скаржниця була позбавлена можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі апеляційної скарги, у передбачений законодавством строк, тому у відкритті апеляційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті від 22 травня 2023 року у цивільнійсправізапозовом ОСОБА_1 до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її постановлення.

Головуючий Судді