Рішення

від 03.12.2024 по справі 400/1906/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 р. № 400/1906/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Суліменко М.Б., пр. позивача Цвікілевич Н.В., пр. відповідача Лушникова В.П., Дмитренка А.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника керівникаа Миколаївської окружної прокуратури, бульв. Бузький, 15,м. Миколаїв,54006,вул. Бузький Бульвар, 15,Миколаїв,54006

до відповідачаЧорноморської сільської ради, вул. Суворова, 126,с. Чорноморка,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57515,

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю «Зем-Юр-Центр», просп. Центральний, 93-Д,оф.703,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54017, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайрізон Блек Сі», вул. Лейпцизька, 2/37, оф.4,м. Київ,01015,

провизнання протиправним та нечинним рішення від 14.12.2017 № 2,ВСТАНОВИВ:

Позивач- Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Чорноморської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 14.12.2017№2 «Про затвердження Генерального плану с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області», яким затверджено містобудівну документацію «Генеральний план с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області з планом зонування території, детальним планом території промислової зони для будівництва та експлуатації глибоководного морського порту в складі Генерального плану в проектних межах села» загальною площею 3650 га у складі: Генерального плану, Плану зонування, Детального плану території частини с. Чорноморка по вул. Бейкушська, Детального плану території частини с. Чорноморка по вул. Приморська, Детального плану території частини с. Чорноморка по вул. Суворова, Детального плану території промислової зони для будівництва та експлуатації глибоководного морського порту в складі Генерального плану та в проектних межах села Чорноморка Очаківського району Миколаївської області, розроблену ТОВ «Зем-Юр-Сервіс».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що містобудівна документація с. Чорноморки розроблена та затверджена з порушеннями вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийнятих на його підставі підзаконних актів, державних будівельних норм та Державних санітарних правил , а тому рішення Чорноморської сільської ради від 14.12.2017 № 2 про її затвердження є незаконним і підлягає визнанню протиправним та нечинним.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки спірне рішення було прийнято відповідно до вимог законодавства чинного на той час.

У відповіді на відзив прокурор зазначив, що допущенні при затвердженні спірного рішення порушення норм права є підставою для задоволення позову.

Треті особи пояснення суду не надали.

Заслухав пояснення представників сторін, допитав свідків, дослідив докази, суд встановив:

Рішенням Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 19.05.2016 № 4 (зі змінами внесеними на підставі рішення ради від 11.08.2016 № 3) вирішено розробити генеральний план населеного пункту села Чорноморка з одночасним виготовленням плану зонування території, детальним планом території промислової зони для будівництва та експлуатації глибоководного морського порту в складі Генерального плану в проектних межах села.

Рішенням Чорноморської сільської ради від 14.12.2017 № 2 «Про затвердження Генерального плану с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області» затверджено розроблену ТОВ «ЗЕМ-ЮР-ЦЕНТР» містобудівну документацію «Генеральний план с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області з планом зонування території, детальним планом території промислової зони для будівництва та експлуатації глибоководного морського порту в складі Генерального плану в проектних межах села» загальною площею 3650 га у складі: Генерального плану, Плану зонування, Детального плану території частини АДРЕСА_1 плану території частини АДРЕСА_2 плану території частини АДРЕСА_3 плану території промислової зони для будівництва та експлуатації глибоководного морського порту в складі Генерального плану та в проектних межах села Чорноморка Очаківського району Миколаївської області.

Відповідно до пояснювальної записки Генерального плану с. Чорноморка, останній є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Проект розроблений з урахуванням інтересів територіальної громади і містить принципові рішення щодо функціонального призначення території села, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично- дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

2) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

3) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

9) план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.(ч.1 ст.16 Закон України № 3038).

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. (ч.1,2 ст.17 ЗУ №3038).

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.(ст.18 ЗУ №3038.)

1)Прокурор у позові як підставу скасування спірного рішення зазначає неврахування відповідачем державних інтересів.

Відповідно до ст.17 Закону України « Про регулювання містобудівної документації» ( в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення)

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

Прокурор надав суду листи Миколаївської обласної державної адміністрації від 10.09.2021 № 05-67/3718/5-21 та від 24.11.2023 № 05-67/3092/5-23 , від 12.12.2023 № 4066/02-19-23 які свідчать, що Чорноморська сільська рада не зверталася до обласної державної адміністрацій, а остання в свою чергу не надавала сільській раді листів про визначення державних та регіональних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації. Відповідно до інформації Миколаївської обласної військової адміністрації від 27.05.2024 № 05-67/1363/5-24 лист Чорноморської сільської ради від 28.08.2017 за № 648\04.03 стосовно визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення генерального плану с. Чорноморка до обласної державної адміністрації не надходив, через що інформація про державні інтереси під час розроблення містобудівної документації не надавалася.

Відповідач у відзиві зазначив, що в письмовій формі звертався до Миколаївської обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення Генерального плану, що підтверджується листом від 28.08.2017 року за № 648\04.03 на ім`я першого заступника Миколаївської обласної державної адміністрації Боня В.В., а також журналом вихідної кореспонденції 2017 року. Відповіді на цей лист Миколаївська ОДА не надала. Оскільки Миколаївська обласна державна адміністрація не надала відповідь на лист відповідача від 28.08.2017 року за № 648\04.03, а також враховуючи приписи ч.3 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - проект генерального плану вважається погодженим цим органом.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 - начальник відділу планування забудови населених пунктів в управлінні містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва і супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, в судовому засіданні пояснив, що на його відділ головою ОДА не розписувався для виконання лист Чорноморської сільської ради про визначення державних інтересів при розробці Генерального плану та ОДА не надавала такий висновок.

Стосовно цих пояснень та доводів сторін суд зазначає наступне:

Законом №3038 визначено, що виконавчі органи сільських рад звертаються до обласної державної адміністрації, щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту.

Наданий відповідачем суду лист 28.08.2017 року за № 648\04.03 та журнал вихідної кореспонденції підтверджує, що такий лист відповідачем ОДА надсилався.

Прокурор просить ці докази вважати неналежними, оскільки відсутні докази, що цей лист був отриманий ОДА з посиланням на листи ОДА.

Відповідач надав суду довідку юридичного відділу апарату обласної військової адміністрації «Про розгляд листа Миколаївської обласної прокуратури від 21.05.2024», в якому зазначено, що внаслідок ракетного удару завданого 29.03.2022 російськими збройними силами по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації пошкоджено сервер та втрачено документи за 2017 рік, як в паперовому так і в електронному вигляді.

Таким чином, станом на день розгляду справи суд не має об`єктивної можливості дослідити журнали вхідної кореспонденції Миколаївської ОДА для підтвердження або спростування доводів сторін.

Також суд критично відноситься до листів наданих ОДА після 29.03.2022 дата ракетного удару по будівлі ОДА , в яких зазначено, що лист відповідача від 28.08.2017 вони не отримували, оскільки носії інформації паперові та електронні були знищені, тому на підставі яких документів зроблено такий висновок невідомо.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що відповідно до ч.3 ст.20 ЗУ №3038 проект вважається погодженим, оскільки ця норма не стосується спірного питання.

Також суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що Чорноморська сільська рада була зацікавлена в отриманні від обласної державної адміністрації листа про визначення державних та регіональних інтересів та за відсутності відповідної інформації від обласної державної адміністрації мала вжити дієвих заходів на її отримання (звернутися повторно, оскаржити бездіяльність до суду тощо), однак вказаного сільською радою зроблено не було. Також прокурор зазначив, що в пояснювальній записці до проекту генерального плану жодним чином не зазначено про намагання сільської ради отримати відомості про державні інтереси до початку розробки спірної містобудівної документації та відсутнє посилання на лист Чорноморської сільської ради від 28.08.2017 за № 648\04.03.

Закон №3038 не містить ніяких застережень стосовно неможливості продовжувати розробку Генерального плану населеного пункту без висновку ОДА. Також Законом не передбачено здійснення замовником будь-яких додаткових дій щодо отримання висновку ОДА про визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення Генерального плану.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 13 жовтня 2021 року у справі № 640/21854/18та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Миколаївська ОДА не надавала відповідачу лист щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту.

Доказів того, що неотримання цього листа ОДА та не визначення інтересів держави призвело до затвердження спірної містобудівної документації, яка порушує державні інтересів та при його отриманні відповідачем було б затверджено інше рішення, матеріали справи не містять, тому суд вважає, що це порушення процедури є несуттєвим та формальними та не може стати підставою для скасування спірного рішення.

2)Прокурор у позові зазначив, що матеріали генерального плану не погоджено компетентними органами перед їх розглядом архітектурно-містобудівною радою.

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, серед іншого, забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня.

Пункт 1.4. Порядку розроблення містобудівної документації № 290 також визначає, що розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 20 цього Закону для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах. Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно- містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.

У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

Таким чином, містобудівна документація до моменту розгляду на архітектурно- містобудівній раді підлягає розгляду державними органами, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації та надання висновків щодо відповідних розділів.

Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації від 20.09.2017 №

166 затверджено Положення про архітектурно-містобудівну раду при відділі з питань містобудування, архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та цивільного захисту Очаківської районної державної адміністрації в новій редакції та затверджено розширений персональний склад ради.

Архітектурно-містобудівними радами, створеними при Очаківській районній державній адміністрації, не забезпечено можливість ознайомлення з розділами містобудівної документації (за відповідним напрямом) державних органів, які відповідно до закону наділені повноваження щодо її розгляду, що підтверджується, зокрема відсутністю висновків таких органів в матеріалах Генерального плану с. Чорноморка та інформаціями, наданими на запити прокурора, зокрема, Держпродспоживслужбою від 12.08.2021 № 12.2-9/2112 та від 05.12.2023 № 12.2-5/25520, Управлінням екології та природніх ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 09.06.2021 № 1458/01.1-03/04 та від 24.11.2023 № 1529/01.1/04.

Всі норми права, на які посилається прокурор стосуються повноважень, алгоритму дій архітектурно-містобудівних рад. Але прокурор у позові не зазначив, як не дотримання архітектурно-містобудівними радами, створеними при Очаківській районній державній адміністрації норм чи порядку впливає на спірне рішення, яке прийнято Черноморською сільською радою, яка є органом місцевого самоврядування.

Прокурор у відповіді на відзив зазначив, що відсутність висновків уповноважених органів за результатами розгляду містобудівної документації (її відповідних розділів) мало б стати самостійною підставою для прийняття рішення про відмову у затвердженні такої документації, але не зазначив, якою нормою передбачена така заборона або неможливість затвердженні містобудівної документації сільською радою, тому суд їх відхиляє.

3) Прокурор у позові та у судовому засіданні зазначив, що з системного аналізу Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (в редакції, що діяла на момент розробки і затвердження спірної містобудівної документації) ( ст.ст.1,10,11) вбачається, що матеріали проектів генеральних планів населених пунктів обов`язково підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі.

Цим Законом визначено:

Об`єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи - будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров`я людини, а також діючі об`єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи( ст.1 Закону №4004).

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об`єктів та пов`язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:

-проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

-інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;

- схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

-проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров`я та середовища життєдіяльності людини;

продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров`ю людей;

-документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо;

діючі об`єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.(ст.11 ЗУ №4004).

З цих норм можна зробити висновок, що об`єктами державної санітарно-епідеміологічної експертизи є проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров`я людини, але спірне рішення, хоча і відноситься до нормативно-правового акта, але не може шкідливо вплинути на здоров`я людини.

Щодо того, що державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають: схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів суд зазначає, що:

Відповідно до ст.1 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;

2) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

3) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

9) план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

11) проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Таким чином, схеми та передпроектна документація не відноситься до містобудівної документації відповідно до вимог Закону № 3038.

Виходячи з тих норм, на які посилається прокурор, як підставу для проведення санітарно-епідеміологічній експертизі генплана, неможливо дійти висновку про необхідність її проведення для містобудівної документації.

Щодо посилання позивача на те, що проект генерального плану с. Чорноморка відповідно до чинного на час його затвердження законодавства підлягав обов`язковій державній екологічній експертизі суд зазначає наступне:

Пункт а) ч. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції на момент затвердження спірної містобудівної документації) до об`єктів екологічної експертизи відноситься, окрім іншого, проєкти генеральних планів населених пунктів і визначає, що вони підлягають екологічній експертизі.

За приписами п. 2 ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу» (в редакції на момент затвердження спірної містобудівної документації), яка визначає перелік об`єктів державної екологічної експертизи, такій експертизі підлягають, зокрема, проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування.

Закон «Про екологічну експертизу» втратив чинність на підставі Закону N 2059 Ш від 23.05.2017, який набрав чинності 16.06.2017р. та введений в дію 18.12.2017. Також цим Законом № 2059 розділ VІ Екологічна експертиза був виключений.

Законом України « Про нормотворчу діяльність» ст.49 передбачено, що нормативно-правовий акт набирає чинності у порядку та строк (термін), визначені Конституцією України та (або) законом, але не раніше дня його опублікування.

Закон України набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Статтею 57 передбачено, що дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності.

Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.

За необхідності первинний закон, кодекс чи окремі їх структурні елементи можуть вводитися в дію пізніше моменту набрання ним чинності.

Отже, момент набрання чинності Законом України № 2059 - 16.06.2017, а введено його в дію - почав застосовуватись 17.12.2017, але саме з моменту набрання ним чинності з 16.06.2017 стає очевидним , що проводити екологічну експертизу генплана не потрібно, тому суд вважає, що підставою для скасування та визнання нечинним спірного рішення не може бути порушення відповідачем приписів п. 2 ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу» та пункту а) ч. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» станом на момент його прийняття 14.12.2017.

4)Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не врахував пропозицій громадськості під час громадських слухань.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробці містобудівної документації на місцевому рівні врегульовано положеннями ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі - Порядок № 555).

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обумовлено, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у ч. 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань (ч. ч. 5 та 6 ст. 21 «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до п. п. 7, 11 Порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати, серед інших, власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації,танасуміжнихзнеютериторіях.

Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб сайтах цих органів.

Відповідно до оголошення, розміщеного в районній газеті «Чорноморська зірка»

вип. № 55-56, Чорноморська сільська рада повідомила про початок відкритого громадського обговорення та надання пропозицій до проекту Генерального плану села Чорноморка.

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління на адресу Чорноморської сільської ради скеровано лист, в якому заявник пропонував внести зміни у Генеральний план с. Чорноморка та виключити з плану земельні ділянки, що відповідно до Закону України «Про використання земель оборони» відносяться до земель оборони та необхідні для повноцінного забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України. Також у своєму листі КЕВ м. Миколаїв повідомило, що відносно зазначених земельних ділянок на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації № 167-р від 16.05.2017 «Про надання дозволу квартирно-експлуатаційному відділу м. Миколаєва на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок, розташованих в межах території Чорноморської сільської ради та Очаківської міської рад Очаківського району Миколаївської області» вже розробляється відповідна землевпорядна документація.

Протокол публічних громадських слухань по обговоренню проекту Генерального плану с.Черноморка від 20.08.2017 свідчить, що на засіданні були присутні 250 жителів села. По 3 питанню начальник КЕВ м. Миколаєва Марцоха О.Ю. звернувся із клопотанням, в якому просив внести зміни та вилучити з проекту Генерального плану села Чорноморка території військового містечка №68 площею 27га, оскільки ці землі необхідні для функціонування ЗСУ. Заперечення представника КЕВ обов`язкове буде внесено до протоколу громадських слухань та голова ради зазначив, що Розробка генплану не заважає відбудовувати зруйнований аеродром та розташувати його в промисловій зоні.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні архітектор проекту ОСОБА_2 повідомив, що пропозиція КЕВ була врахована при розробці генплану та плану зонування.

Землі КЕВ в Генеральному плані залишилися землями оборони. Пропозиція КЕВ м. Миколаєва стосувалась питання, яке вже було вирішено і відповідно не потребувало окремого вирішення на погоджувальній комісії.

Оглянутий в судовому засіданні Генплан свідчить, що у частини території с. Чорноморка взагалі не визначене функціональне призначення земельної ділянки.

В судовому засіданні архітектор проекту ОСОБА_2 суду пояснив цей недолік тим, що оскільки земельна ділянка земель оборони ще не була сформована та її конфігурація була невідома, то у частини земель, яка підлягала відведенню для КЕВ функціональне призначення не визначено.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що частина генерального плану не може бути затвердження без визначення функціонального призначення частини земельної ділянки.

Оглянутий в судовому засіданні план зонування свідчить, що земельна ділянка, яка відведена КЕВ відноситься до зони з позначкою С-4.

Відповідно до пояснювальної записки до спеціальних зон відноситься С-4 зони військових об`єктів.

Також відповідач в судовому засіданні для огляду надав суду державний акт на земельну ділянку КЕВ та витяг з кадастрової карти земель України, який свідчить, що земельна ділянка КЕВ площею 27га була сформована та зареєстрована в 2020році.

Таким чином, надані сторонами суду докази свідчать, що інтереси КЕВ були враховані на громадських слуханнях та на плані зонування визначенні з урахуванням пропозиції, як землі земель оборони. Реєстрація в подальшому в земельному кадастрі земельної ділянки КЕВ свідчить про те, що права КЕВ не порушені.

Той недолік, що відповідач не надав суду докази письмової відповіді КЕВ про врахування їх пропозицій не може свідчити про те, що пропозиції не були розглянути та враховані при розробці Генплану та плану зонування.

5) Прокурор обґрунтовує протиправність спірного рішення тим, що містобудівна документація не містить визначення прибережних захисних смуг.

У листі Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 1605-01-21 зазначено, що на кресленнях генерального плану, який знаходиться на зберіганні в архіві департаменту, прибережні захисні смуги не позначені належним чином - на кресленнях наявна лінія, що за припущенням може бути відповідним планувальним обмеженням, проте вона не зазначена в умовних позначеннях у кресленнях відповідної містобудівної документації.

Також у листі Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів Миколаївської облдержадміністрації від 09.09.2021 № 2061-01-21 зазначено, що Генеральний план с. Чорноморка з планом зонування території не відповідає вимогам норм, стандартів і правил з наступних підстав.

У генеральному плані с. Чорноморка та плані зонування у 100-метровій зоні від урізу води вздовж берегової лінії Чорного моря та Березанського лиману встановлені зони КВТ (зона установ відпочинку та туризму), Р-4 (рекреаційна зона обмеженого користування) та Ж-1 (зона садибної забудови), що є порушенням п. 10.17 ДБН 360 щодо заборони будівництва індивідуального житла, крім населених пунктів, вказаних у розпорядженні Кабінету Міністрів України, а також будинків, споруд і комунікацій у приморських прибережних смугах завширшки менше 100 м від урізу води, а у приморських курортних зонах за наявності пляжу - менше 100 м від його суходільної межі.

За вимогами ст. 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду, поміж іншого, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до ст. 60.Земельного кодексу( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Стаття 88.Водного Кодексу передбачено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води

Відповідно до ст. 90 Водного кодексу України та ст. 62 Земельно кодексу України У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

б) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об`ємом понад 1 кубічний метр на добу;

в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;

г) застосування сильнодіючих пестицидів.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

При огляді Генплана було з`ясована, що прибережна захисна смуга, яка як пояснив в судовому засіданні голова сільської ради нанесена коричневими рисками з нахилом не нанесена на тих територіях, де було передбачено будівництво морського порту та при існуючий забудові, яка існувала до затвердження містобудівної документації з 1944року.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , суду пояснив, що план зонування відповідає генплану, оскільки ним визначені зони з урахуванням існуючої забудови. Межі прибережної захисної смуги відповідно до норм Кодексу можуть визначатись відповідно до містобудівної документації .Генплан є містобудівною документацією.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що прибережна захисна смуга повинна бути обмеженого використання. ДБН передбачено визначення прибережної захисної смуги для всіх водних об`єктів. Не встановлення цих меж створює конфлікт інтересів та нецільове використання земельних ділянок. Якщо прибережна захисна смуга та пляжна зона не встановлені містобудівною документацією, то повинні застосовуватись норми Кодексу, яким передбачено 2км прибережна захисну смугу та 100м пляжну зону.

В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що він замовив в 2019, а після виготовлення затвердив в 2021 окремий проект землеустрою щодо прибережної захисної смуги. Захисна смуга в цьому проекті землеустрою повністю відповідає межам та розмірам захисної смуги, що зазначена в генеральному плані. При цьому цей проект був погоджений всіма державними органами які відповідно до закону мають його погодити та здійснюють контроль за дотриманням законодавства.

В оглянутому в судовому засіданні плані зонування прибережна захисна смуга позначена рисками та умовними позначками Р-1. Також вона не визначена в межах існуючої забудови та на території, яка планувалась під морський порт. Також частина земельних ділянок вздовж водних об`єктів визначена, як Р2,Р3.

У пояснювальній записці Р2 відноситься до рекреаційна зона активного відпочинку ( переважні види використання- пляж, обладнані місця відпочинку, сезонні спортивні центри, рятувальні станції, пляжне обладнання), Р3 відноситься рекреаційна зона озеленених територій загального користування та благоустрою берегових укосів ( переважно використовується зелені насадження загального користування: міські парки, лісопарки, сквери, доріжки, набережні.

Судовою практикою Верховного Суду визначено, що : «затвердження детального плану території не є розпорядженням земельною ділянкою, оскільки детальний план території є формою державного планування забудови території, управлінською діяльністю і не має на меті зміну власника. У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 805/2784/17-а зроблено висновок про те, що затвердження містобудівної документації жодним чином не впливає на правовий режим прибережної захисної смуги, який охороняється законом.(ВС від 05.03.2024 по справі № 320/4225/21).

« Згідно з положеннями статті 61 Земельного Кодексу України та статті 89 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим та яка встановлюється за окремими проектами землеустрою, проте не може бути меншою за 25, 50 та 100 метрів залежно від площі відповідних водних об`єктів, як це передбачено у частині другій статті 88 ВК України та у статті 60 ЗК України. Винятком можуть бути випадки, коли прибережна захисна смуга водойми знаходитися в межах населеного пункту, тоді слід виходити із затверджених проектів забудови цього населеного пункту»(постанова ВС від 17.01.2023 по справі № 320/2342/10).

Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі «Депаль проти Франції» (заява № 34044/02, рішення від 29.03.2010).

У вказаній справі ЄСПЛ судами встановлено, що заявник і його дружина придбали в 1960 році житловий будинок, частково побудований на ділянці узбережжя, що відноситься до категорії прибережної суспільної власності. Ряд рішень, які дозволяли тимчасове заняття прибережної суспільної власності на певних умовах і регулярно поновлювалися до грудня 1992 року, надавали заявникам законний доступ до власності.

На підставі всієї сукупності зроблених висновків ЄСПЛ вважав (п. 92), що покладений на заявника тягар у вигляді зносу будинку без відшкодування збитків не був особливим і надмірним. Розрив рівноваги між інтересами суспільства і заявника не мав місця.

ЄСПЛ встановив, що в питаннях забудови берегів міркування захисту громадських інтересів і охорони навколишнього середовища є підставою для позбавлення права приватної власності. Тобто рішення французької влади, які постановили знести будівлю на березі, спрямоване якраз на захист прав людини, а саме - права людей на вільний доступ до берега і чисте море, які конфліктують з правом власності месьє Депаля.

Відмова продовжити дозволи і покладений на заявника обов`язок привести місцевість в стан, що передував будівництву будинку, зроблені з метою послідовного і більш суворого дотримання закону з точки зору необхідності захистити прибережну зону і публічне користування нею, а також виконати правила забудови.

ЄСПЛ дійшов висновку, що у справі владою держави-відповідача порушення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції допущено не було (. 93).(постанова ВС справа №160/5771/20 від 23.07.2024)»

Отже, з урахуванням вищезазначених норм права та з урахуванням висновків ВС суд дійшов висновку, що:

- прибережна захисна смуга встановлюється з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності .

- режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг встановлюється законом.

- у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, тому затвердження містобудівної документації жодним чином не впливає на правовий режим прибережної захисної смуги, який охороняється законом.

- стосовно існуючої забудови суд зазначає, що право власності на будинки та земельні ділянки у осіб, яке виникло до прийняття норм Водного та Земельного Кодексу не означає, що в подальшому ці особи можуть отримати дозволи на будівництво в межах прибережних захисних смуг нових будинків або якщо вони будуть використовувати ці земельні ділянки всупереч вимог законодавства їх право власності на ці землі буде збережено.

- скасування містобудівної документації не призведе до захисту прибережної захисної смуги, оскільки правовий режим її використання встановлюється законом .

6) Щодо недотримання державних стандартів, норм і правил при розробці генерального плану с. Чорноморка, плану зонування та детальних планів територій прокурор зазначає наступне, що на території с. Чорноморка генеральним планом передбачається розміщення свиноферми на 3000 голів, для якої згідно Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Міністерством охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, повинна бути визначена санітарно захисна зона 500 м, як для скотобази більше 1000 голів приведеної худоби.

Крім того, згідно генерального плану с. Чорноморка на території населеного пункту існує кладовище, санітарно-захисна зона якого, згідно зазначених Державних санітарних правил, має бути 300 м. Однак, в графічних матеріалах Генерального плану с. Чорноморка санітарно- захисні зони свиноферми та кладовища не визначені.

Також у складі Генерального плану с. Чорноморка затверджено Детальний план території промислової зони для будівництва та експлуатації глибоководного морського порту у проектних межах села, яким передбачається розміщення морського порту в північно-західній частині населеного пункту на березі Березанського лиману.

У спірному Генеральному плані також визначені зони для приєднання залізничних колій села Чорноморка, однак Схемою планування території Миколаївської області, затвердженою рішенням Миколаївської обласної ради від 21.11.2008 № 21 зі змінами, внесеними рішенням Миколаївської обласної ради від 16.05.2019 № 29, не передбачено будівництво в межах села залізничної колії та станції (інформація Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва і супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації від 23.10.2023 № 3653-01-21).

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» установлено, що розробка містобудівної документації повинна здійснюватися з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 17 «Про регулювання містобудівної документації» послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про морські порти України» будівництво нових морських портів здійснюється з урахуванням Стратегії розвитку морських портів України та на підставі рішення Кабінету Міністрів України, яке повинно містити інформацію про географічне місце розташування з визначенням координат території та акваторії морського порту, планові глибини акваторії, внутрішнього підхідного каналу, розрахункові параметри суден та параметри тоннажу суден, які прижиматимуться у морському порту, а також джерела фінансування будівництва морського порту.

Будівництво морських портів має передбачатись і у Схемі планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно- територіальних одиниць та їх окремих частин (ст. 1, ст. 13 Закону України «Про регулювання містобудівної документації»).

Відповідно до п. п. 4.2, 4.3 ДБН Б. 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» при розробленні генерального плану враховують: Генеральну схему планування території України; схеми планування окремих частин території України, Автономної Республіки Крим, областей, районів та їх окремих частин.

Рішенням Миколаївської обласної ради від 21.11.2008 № 21 затверджено Схему планування території Миколаївської області. Даний документ відноситься до містобудівної документації регіонального рівня, слугує першоосновою для втілення політики економічного розвитку регіону та має на меті створення оптимальної функціонально-територіальної та планувальної організації області, яка буде інтегрована у економічний простір України і забезпечить виважене управління територіями та сталий розвиток регіону.

В судовому засіданні при огляді містобудівної документації було встановлено, що свиноферма винесена за межі населеного пункту с. Чорноморка та спірна документація на неї не розповсюджується. «Генеральний план. Схема проектних планувальних обмежень з урахуванням нового кладовища та «Генплан. Креслення Схема існуючого використання території. Схеми існуючих планувальних обмежень» свідчить, що передбачені 300 метрові санітарно-захисна зона в межах нового кладовища. У межах старого кладовища захисні зони не передбачено, оскільки кладовищу близько 300 років, як пояснив сільський голова у судовому засіданні.

Також прокурор зазначив, що при розробці генплану не було враховано Схему планування території Миколаївської області, якою не передбачено будівництво морського пору в с. Чорноморка та залізних колій, що є порушенням п.4.1,4.2 ДБН.

Нормами ДБН п.4.2 передбачено , що «При розробленні генерального плану враховують п.п. б) схеми планування окремих частин території України, областей, району та їх окремих частин, е) інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території.

В судовому засідання представник відповідача суду пояснив, що на той час був інвестор, який мав намір побудувати порт та залізничні колії до нього в с. Чорноморка, що й було передбачено генпланом.

Суд погоджується з відповідачем, що лексичне значення слова «врахування» не є тотожним поняттю «відповідно», тому не вбачає порушень відповідачем норм права, з підстав того, що ними у генплані передбачено будівництво порту та залізних колій до нього, які не передбачені Схемою планування території. Зазначення у генплані того, що не передбачено схемою розвитку області не означає про порушення відповідачем п.п.4.1,4.2 ДБН.

Посилання прокурора на порушення відповідачем при затвердженні генплана ст. 5 Закону України «Про морські порти України» ст. 1, ст. 13 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» суд не бере уваги, оскільки в цій справі не вирішується питання «будівництва» морського порту.

Таким чином суд відхиляє доводи прокурора, що спірним рішенням затверджена містобудівна документація, яка протирічить державним нормам і правилам, оскільки жодний довод не знайшов своє підтвердження при розгляді справи.

Стосовно правомірності підстав для звернення прокурора з цим позовом суд зазначає:

« Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 01 вересня 2022 року у справі №440/7210/21 та від 12 жовтня 2023 року у справі №440/7208/21, від 22 жовтня 2023 року у справі №320/835/23, 05 червня 2024 року у справі 580/1941/22, прийнятих колегією суддів Касаційного адміністративного суду, викладав висновки щодо застосування норм статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у справах, предметом спору в яких як і у справі, яка розглядається, охоплювалось оскарження рішень органів місцевого самоврядування. У вказаних постановах Верховний Суд, досліджуючи питання щодо права на звернення прокурора до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, підкреслював, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу.Отже позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.( постанова ВС від 13.11.2024 по справі № № 380/5084/22).

Прокурор у позові зазначив, що у даному випадку, у зв`язку із недотриманням вимог містобудівного законодавства при затверджені містобудівної документації села Чорноморка порушено інтереси держави, а саме порушено правові та організаційні основи містобудівної діяльності в цілому, що мають бути спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій. Незаконне затвердження генерального плану, який не пройшов необхідні погодження та експертизи контролюючих органів, затверджений з порушенням процедури його розроблення та затвердження, та який не відповідає будівельним стандартам, санітарним правилам та нормам, порушує правові і організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, спрямовані на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, що суперечить законодавству в сфері містобудування, а також порушує інтереси держави в цілому та територіальної громади села Чорноморка зокрема.

Прокурором не надано суду будь-яких доказів завдання шкоди інтересам держави або докази порушення реальних , конкретних інтересів держави, які відбулись за цей період, в зв`язку з прийняттям спірного рішення.

Судом порушення прав та інтересів мешканців громади за сім років чинності спірного рішення не було встановлено. В матеріалах справи є єдине посилання на звернення КЕВ для врахування державних інтересів для реєстрації права власності на земельну ділянку площею 27га., які були враховані в містобудівній документації та земельна ділянка КЕВ зареєстрована.

Ті недоліки, які були допущені відповідачем при прийнятті спірної містобудівної документації суд не вважає суттєвими та достатніми для скасування рішення від 14.12.2017 № 2, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури (бульв. Бузький, 15, м. Миколаїв, 54006, ідентифікаційний код 02910048) до Чорноморської сільської ради (вул. Суворова, 126, с. Чорноморка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57515, ідентифікаційний код 04377184) про визнання протиправним та нечинним рішення від 14.12.2017 № 2 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Рішення складено в повному обсязі иа

підписано суддею 12.12.2024