Рішення

від 12.12.2024 по справі 520/27053/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 грудня 2024 р. справа № 520/27053/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 0291010823) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" (вул. Зброярська, буд. 4, м. Харків, Харківський район, Харківська область, 61012, код ЄДРПОУ14086761) третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, Харківська область, Харківський район, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр", третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради Обласний клінічний перинатальний центр (код ЄДРПОУ: 14086761) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту № 79453, яка знаходиться по вул. Зброярській (Маліновського), 4 в м. Харкові, з метою її використання за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

В обґрунтування позову зазначено, що під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого було встановлено порушення вимог законодавства. Відповідачем зазначених виявлених порушень усунуто не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 24.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до п. 5.1 Розділу Статуту Підприємство має право за погодженням Харківської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації здійснювати будівництво, будівельні роботи та капітальний ремонт.

Захисна споруда (сховище) №79453 розташована за адресою: м. Харків, вулиця Зброярська (Маліновського), 4, вбудована в 3-поверхову будівлю, загальною площею 165,7 кв.м, та розрахована на розміщення 50 осіб. Будівля є пам`яткою архітектури. За результатами перевірки від 13.08.2024 комісія у складі головного інспектора ВЗНС по Холодногірському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області Майстренка Єгора Сергійовича, дільничого офіцера поліції сектору превенції ВП №2 ХРУП №3 ГУНГІ в Харківській області Юдіна Євгенія Юрійовича, першого заступника голови адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради Лункаш Євгенії Петрівни, головного спеціаліста відділу організації заходів Управління цивільного захисту Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради Коростія Дениса Олександровича, зробила загальний висновок про стан готовності захисної споруди.

Станом на 13.08.2024 сховище № 79453 оцінюється як неготове до використання за призначенням (відсутні вентиляційна, протипожежна системи та захисно-герметичні двері; система внутрішнього протипожежного водопроводу у неробочому стані; не проводилися капітальні ремонти сховища; сховище не облаштоване засобами доступності для осіб з інвалідністю (у разі потреби доступність забезпечується за допомогою співробітників)).

Власними силами Відповідач замінив гумові прокладки вхідних дверей, ввів в експлуатацію очищувачі повітря, встановив бойлер для підігріву води у санітарному вузлі, замінив унітаз, встановив піддон зі шторою для прийняття душу, відремонтував каналізаційний змив. Встановлено резервуар для зберігання води. Обладнані місця для перебування матерів з новонародженими дітьми, вагітних, гінекологічних хворих. Виділена та оснащена кімната для інтенсивної терапії новонароджених. У сховищі заклад має можливість прийняти пологи та виконати ургентну операцію. Сховище під`єднане до альтернативного джерела живлення, оснащене кисневими концентраторами.

З метою вирішення зауважень ХМТГ ХРУ ТУ ДСНС України у Харківській області та приведення сховища у належний технічний стан та готовність до укриття відповідач неодноразово звертався до Харківської обласної ради, власника, з питання фінансування проектно-кошторисної документації та подальшого ремонту захисної споруди цивільного захисту №79453.

Відповідачем при формуванні бюджетних запитів на 2023 та на 2024 роки було внесено пропозицію по виділенню коштів на здійснення ремонту захисної споруди цивільного захисту №79453 в сумі 2646000,00 грн., але при розгляді Плану бюджетних коштів на 2023 рік та на 2024 рік Департаментом охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації за погодженням з Харківською обласною радою зазначені вимоги бюджетного запиту на 2023 та на 2024 роки не були задоволені та відповідні кошти виділені не були.

Відповідно до Плану використання бюджетних коштів на 2024 рік фінансування діяльності Відповідача здійснюється з обласного бюджету. Згідно із нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19), згідно з якими правовий порядок в Україні ґрунтується па засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач - це підприємство, майно якого належить територіальній громаді й передане органом місцевого самоврядування в його оперативне управління.

Окремо зазначено, що питання розміщення населення у даному сховищі не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно ст.32, пункту 3-г Кодексу Цивільного захисту України укриттю, у сховищах підлягають розміщенню пацієнти та працівники закладу охорони здоров`я і з початку повномасштабного вторгнення сховище використовувалось для захисту пацієнтів, медичного персоналу та співробітників відповідача.

На думку представника відповідача керівництво відповідача постійно опікується станом сховища і повне вирішення питання про приведення сховища у належний технічний стан та готовність до укриття залежить від зовнішнього фінансування.

Від Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова 29.10.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій підтримано раніше заявлену правову позицію.

Від відповідача 04.11.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідача, в якій підтримано раніше заявлену правову позицію.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на території Холодногірського району м. Харкова знаходиться захисна споруда цивільного захисту (сховище) №79453.

Відповідно до паспорту сховища №79453, захисна споруда розташована за адресою: вул. Маліновського (Зброярська), 4, м. Харків, площа сховища складає 165,7 кв.м, місткістю на 50 осіб, вбудоване у 3-х поверхову будівлю та має 2 входи, дата прийняття в експлуатацію 1991 рік, балансоутримувачем якої є КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр».

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.09.2024 № 394593876 нежитлові будівлі по вул. Маліновського (Зброярська), 4, в м. Харкові належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради.

У період з 17.12.2019 по 23.12.2019 Холодногірським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено акт та видано припис від 23.12.2019 № 222 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр», згідно якого зафіксовано перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС України під час здійснення планової перевірки та надано пропозиції щодо усунення виявлених порушень, зокрема:

- в приміщенні захисної споруди система протипожежного захисту (системи автоматичної сигналізації) знаходиться у непрацюючому стані, що порушує вимоги, передбачені п.5 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (пропонується до виконання з 04.04.2019);

- відновити систему вентиляції захисної споруди згідно вимог передбачених у п.7 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (в строк до 23.02.2020);

- замінити гумові прокладки дверей захисної споруди згідно вимог передбачених у п.7 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (в строк до 23.02.2020);

- провести капітальний ремонт захисної споруди з заміною та підсилення зношених конструкцій та встановленням захисно-герметичних і герметичних дверей згідно вимог передбачених у п.7 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (в строк до 23.02.2020).

Судом встановлено, що строк виконання припису встановлено до 23.02.2020.

Окремо суд звертає увагу, що зауваження або заперечення до проведеного перевірочного заходу та складеного акту перевірки і наданого припису з боку суб`єкта господарювання не надходили, результати перевірки в судовому порядку не оскаржувались.

Акт № 223 та припис № 222 складено та підписано провідним інспектором Холодногірського РВ у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області Денисенком Є.С. та вручено 23.12.2019 в.о. директора КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр Капустник Наталі Володимирівні.

В період з 25.09.2020 по 28.09.2020 Холодногірським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено акт та видано припис від 28.09.2020 № 73 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр», згідно якого зафіксовано перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС України під час здійснення планової перевірки та надано пропозиції щодо усунення виявлених порушень, зокрема:

- в приміщенні захисної споруди система протипожежного захисту (системи автоматичної сигналізації) знаходиться у непрацюючому стані, що порушує вимоги, передбачені п.5 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (пропонується до виконання з 04.04.2019);

- відновити систему вентиляції захисної споруди згідно вимог передбачених у п.7 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (пропонується до виконання з 2009 року);

- замінити гумові прокладки дверей захисної споруди згідно вимог передбачених у п.7 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (пропонується до виконання з 2015 року);

- провести капітальний ремонт захисної споруди з заміною та підсилення зношених конструкцій та встановленням захисно-герметичних і герметичних дверей згідно вимог передбачених у п.7 розділу ІІ наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (пропонується до виконання з 2015 року).

Судом встановлено, що строк виконання припису встановлено до 28.11.2020.

Зауваження або заперечення до проведеного перевірочного заходу та складеного акту перевірки і наданого припису з боку суб`єкта господарювання не надходили., результати перевірки в судовому порядку не оскаржувались.

Акт № 78 та припис № 73 складено та підписано провідним інспектором Холодногірського РВ у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області Коліщак А.С. та вручено 28.09.2020 директора КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр Пасієшвілі Нані Мерабівні.

З метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у приписі, що стосуються вказаної захисної споруди окружною прокуратурою направлено запит до ГУ ДСНС у Харківській області.

Згідно відповіді ГУ ДСНС у Харківській області від 24.02.2023 № 65010-1085/65103 листи щодо виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складеного під час останньої перевірки державного нагляду (контролю), від КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр» до ГУ ДСНС у Харківській області не надходили.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 та 7 глави 2 розділу 6 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 №579, балансоутримувачами здійснюється оцінка стану готовності захисних споруд щороку, самостійно та за зверненням до підрозділів ДСНС та/або місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, для залучення в якості фахівців.

За результатами проведення оцінки стану готовності захисних споруд їх балансоутримувачами складається відповідний акт, копія якого надається до територіального підрозділу ДСНС та/або державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно зі змістом складеного самостійно (без залучення представників територіального підрозділу ДСНС) акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 79453 від 15.11.2021 року, балансоутримувачем якої є КНП ХОР «Обласний клінічний пренатальний центр», станом на 15.11.2021 сховище № 79453 не готове до використання за призначенням та підлягає капітальному ремонту з наступними рекомендаціями щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням, а саме:

- провести капітальний ремонт захисної споруди з відновленням вентиляційної системи, заміною зношених конструкцій, встановленням захисно-герметичних дверей;

- захисну споруду укомплектувати необхідним майном відповідно до переліку;

- розробити інструкцію з експлуатації та протипожежної безпеки бензогенератора;

- розробити функціональні обов`язки особового складу формування з обслуговування захисної споруди та порядок дії під час приведення захисної споруди у готовність;

- розробити правила поведінки у захисній споруді.

За змістом складеного самостійно (без залучення представників територіального підрозділу ДСНС) акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 79453 від 21.11.2022 року, балансоутримувачем якої є КНП ХОР «Обласний клінічний пренатальний центр», станом на 21.11.2022 сховище № 79453 не готове до використання за призначенням та підлягає капітальному ремонту з аналогічними рекомендаціями щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням.

Окружною прокуратурою направлено запит від 22.08.2024 №52-103-5842 вих-24 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з метою з`ясування актуальної інформації щодо:

- усунення КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр» вищезазначених порушень, встановлених органом ДСНС під час проведених планових/позапланових заходів державного контролю;

- проведення та/або надходження актуальних відомостей від балансоутримувача щодо оцінки стану готовності захисної споруди № 79453 до укриття.

Відповідно до листа Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Холодногірському району Харківської міської територіальної громади від 28.08.2024 №65331-9-1690/65331 на адресу Відділу не надходила інформація щодо усунення порушень, встановлених органом ДСНС України під час проведених останніх заходів державного нагляду (контролю).

Балансоутримувачу захисної споруди №79453 направлено запит про надання інформації щодо утримання та готовності до використання за призначенням вказаної захисної споруди та усунення порушень згідно припису.

Відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Холодногірському району Харківської міської територіальної громади листом від 06.09.2024 №65331-1-1830/65331 на адресу окружної прокуратури направлено акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища) №79453 від 13.08.2024 та копію листа КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр».

Згідно Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 79453 від 13.08.2024 (із залученням представників територіального підрозділу ДСНС), балансоутримувачем якої є КНП ХОР «Обласний клінічний пренатальний центр», станом на 13.08.2024 сховище № 79453 не готове до використання за призначенням з наступними рекомендаціями щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням, а саме:

- відновити гідроізоляційні властивості захисної споруди цивільного захисту у відповідності до п.6 глави 3 розділу III Вимог;

- забезпечити утримання та експлуатацію захисно-герметичних дверей, а також ставень відповідно до глави 2 розділу III Вимог;

- забезпечити експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди цивільного захисту відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок відповідно до пункту 9 розділу II Вимог;

- забезпечити герметичність захисної споруди цивільного захисту та дотримання в ній температурно-вологісного режиму відповідно до глави 3 розділу III Вимог;

- привести до належного технічного стану комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (захисно-герметичні, герметичні двері, герметичні ставні, противибухові пристрої, клапани КНТ, тощо) сховища. Забезпечити утримання та експлуатацію обладнання захисної споруди згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією, а також відповідними нормами і правилами відповідно до пункту 7 розділу II Вимог;

- утримувати та експлуатувати систему вентиляції відповідно до глави 4 Розділу III Вимог;

- провести періодичні технічні обслуговування обладнання та системи життєзабезпечення захисної споруди відповідно до п. 13 глави 3 розділу VI Вимог;

- скласти документацію для захисної споруди цивільного захисту відповідно до вимог пункту 15 глави 3 розділу VI та Додатку 18 Вимог, а також пункту 19 цього Акту;

- забезпечити наявність в сховищі приладів вимірювання підпору та параметрів повітряного середовища у відповідності до вимог Додатку 20;

- систему внутрішнього протипожежного водопроводу привести у робочий стан (пп. 2,6,9, п. 2.2, глава 2, Розділ V, ППБУ);

- обладнати захисну споруду цивільного захисту системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) відповідно до вимог п. 1.2, глави 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки, а також абзацу 1 пункту 5 розділу II Вимог;

- провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- забезпечити проведення поточних планових та капітальних ремонтів захисної споруди з періодичністю, визначеною в таблиці, що ведеться згідно з додатком 15 до цих Вимог.

Відповідно до змісту листа КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр» від 02.09.2024 №368 на адресу Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Холодногірському району Харківської міської територіальної громади стан захисної споруди №79453, розташованої за адресою м. Харків, вул. Зброярська (Маліновського), 4, оцінюється як неготовий.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (надалі за текстом - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно приписів ст. 3 Закону № 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Положеннями ст.4 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що цивільним захистом є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно п.2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Положеннями ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (надалі за текстом - Порядок № 138) визначено, що утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Положеннями п.3 Порядку №138 визначено, що балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до п.9 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно п. 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (надалі за текстом - Вимоги №579), пунктом 1 розділу ІІ яких визначено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Вимог №579 споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу III Вимог № 579 передбачено, що захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо.

Згідно п.6 Розділу VIII Вимог № 579 балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Відповідно до пп. 1, 2, 4 п.2 розділу VI Вимог № 579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Згідно пп. 4 п.2 Розділу VI Вимог 579 результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Підпунктами 5 та 6 п.2 розділу VI Вимог № 579 визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до пп. 8, 9 п. 2 Розділу VI Вимог № 579 під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено ч.8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п.9 Порядку № 138.

Відтак, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що захисна споруда цивільного захисту (сховище) № 79453, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Зброярська (Маліновського), 4, перебуває в стані неготовності до використання за призначенням, через що не здатні забезпечити захист цивільного населення.

Суд наголошує на обставинах того, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення зазначених сховищ до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/12192/16 та у постанові від 25 липня 2019 року у справі №820/5164/15.

Під час розгляду справи встановлено, що захисна споруда цивільного захисту сховище № 79453, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Зброярська (Маліновського), 4, не приведено до стану готовності, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

При цьому, суд зазначає, що належним, допустимим та достатнім доказом усунення особою виявлених перевіркою порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень та про готовність відповідних сховищ до використання, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства.

Відносно підстав для представництва прокурора у справі, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3, 4, 5 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України Про прокуратуру.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Окремо суд звертає увагу на позицію відповідача щодо посилань на зміст п. 5.1 Розділу Статуту та неодноразових звернень відповідача з проханнями виділити кошти та зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом не встановлено, а з боку відповідача не доведено фактів відсутності погоджень з боку Харківської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації стосовно питань здійснення будівництва чи будівельних робіт та капітального ремонту.

Крім того прохання виділити кошти стосуються періоду на 2023 рік та 2024 рік, в той час коли у період з 17.12.2019 по 23.12.2019 Холодногірським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та виявлено неготовність захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 79453.

Отже, надаючи правову оцінку доводам прокурора, наведеним в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Згідно положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 0291010823) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" (вул. Зброярська, буд. 4, м. Харків, Харківський район, Харківська область, 61012, код ЄДРПОУ14086761), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, Харківська область, Харківський район, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради Обласний клінічний перинатальний центр (вул. Зброярська, буд. 4, м. Харків, Харківський район, Харківська область, 61012, код ЄДРПОУ14086761) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту № 79453, яка знаходиться по вул. Зброярській (Маліновського), 4 в м. Харкові, з метою її використання за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 12.12.2024.

СуддяСупруна Ю.О.