Постанова

від 12.12.2024 по справі 400/1474/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1474/24

Перша інстанція: суддя Шолох Л.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

за участі секретаря Алексєєвої Н. М.

представника Державної служби України з безпеки на транспорті Коваль В. М.;

представника ОСОБА_1 адвоката Сафронова Ю. І.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека), Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві) в якому просив:

-визнати протиправними дії Укртрансбезпеки щодо направлення постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 8500 грн., за частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, до Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві для примусового виконання, згідно заяви вих. № 11623/3.7/14-23 від 29 серпня 2023 року;

-скасувати постанову Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві від 11 січня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №73797444 з примусового виконання постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Позивач пояснює, що Укртрансбезпека листом від 29.08.2023 повідомила Центральний відділ ДВС у місті Миколаєві, що після сплати ним штрафу в сумі 8500 грн., фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, не відбулося, штраф у подвійному розмірі (17000 грн.) не сплачено.

На переконання ОСОБА_1 , із системного аналізу статті 300-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) випливає, що у разі оскарження постанови Укртрансбезпеки, строк її добровільного виконання зупиняється до завершення процесу її оскарження.

Позивач наполягає на тому, що з початком процедури оскарження постанови Укртрансбезпеки зупинилися строки (передбачені статтями 289, 300-2 КУпАП), а закінчення цих строків можливо виключно після завершення процедури оскарження.

Відповідно, на його думку, передбачений законом 10-денний строк на добровільне виконання постанови Укртрансбезпеки розпочався після завершення її оскарження.

Тобто, в силу вимог та обмежень законодавства України, примусове виконання постанови Укртранебезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті може розпочинатися тільки після завершення оскарження такої постанови прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та набрання ним законної сили. До завершення процедури оскарження постанов Укртрансбезпеки, їх примусове виконання повністю виключається.

Таким чином, позивач вважає, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №490/1194/23, якою йому відмовлено в задоволенні позову про скасування постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 8500 грн., набрала законної 09 серпня 2023 року.

Відповідно, керуючись статтею 300-2 КУпАП, строк на добровільне виконання постанови Укртрансбезпеки розпочався лише з 10 серпня 2023 року.

У зв`язку з тим, що 18 серпня 2023 року він добровільно сплатив штраф за постановою Укртрансбезпеки без порушення строків (перебіг яких було зупинено), передбачених статтею 300-2 КУпАП, до дати набрання нею законної сили, то, на думку позивача, ним фактично сплачений штраф у повному обсязі. Відтак, підстав для примусового виконання та стягнення подвійного розміру штрафу, немає.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 дану справу передано для подальшого розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав протиправними дії Укртрансбезпеки щодо направлення постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 8500 грн. до Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві для примусового виконання згідно заяви вих. № 11623/3.7/14-23 від 29 серпня 2023 року.

Скасував постанову Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві від 11 січня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №73797444 з примусового виконання постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши приписи статей 289, 300-1, 300-2 КУпАП, дійшов висновку, що постанова Укртрансбезпеки серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року набрала законної сили 09 серпня 2023 року, після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі № 490/1194/23.

Відтак, починаючи з 10 серпня 2023 року позивач мав право, протягом 10 днів, добровільно сплатити штраф у розмірі 8500 грн., що і було ним зроблено 18 серпня 2023 року.

Суд першої інстанції вважав необґрунтованим посилання Укртрансбезпеки на те, що строк добровільного виконання постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року сплив 30 січня 2022 року, а тому штраф має бути сплачений у подвійному розмірі (17 000 грн.).

На думку суду першої інстанції, починаючи лише з 21 серпня 2023 року Укртрансбезпека, у разі несплати позивачем штрафу у добровільному порядку, мало право звернути постанову до примусового виконання.

Однак, враховуючи те, що позивач сплатив штраф у добровільному порядку та у визначеному законодавством розмірі (8500 грн.), направлення після 21 серпня 2023 року постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року на примусове виконання до Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві є протиправним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, Укртрансбезпека подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що постанову серії ВМ №00002388 від 08.12.2021 було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600214118480 на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ). Однак, причиною повернення постанови серії ВМ №00002388 від 08.12.2021 є закінчення терміну зберігання останньої, про що свідчить відмітка поштового штемпелю від 13.01.2022.

В подальшому, 20.01.2022 лист №0600214118480 було повернуто списком поштових відправлень №657 на поштову адресу Укртрансбезпеки. Тобто, постанова серії ВМ №00002388 від 08.12.2021 набрала законної сили 20.01.2022 після отримання повернення поштового відправлення з позначкою про невручення у відповідності до статті 291 КУпАП.

З моменту набрання законної сили постанови серії ВМ №00002388 від 08.12.2021, а саме з 20.01.2022 розпочався десятиденний строк для сплати штрафу або оскарження зазначеної постанови, що передбачено статтею 300-2 КУпАП.

Таким чином, на думку скаржника, перебіг строку добровільного виконання постанови Укртрансбезпеки серії ВМ №00002388 від 08.12.2021 закінчився 30.01.2022.

Скаржник, з посиланням на практику Верховного Суду, указує, що оскарження позивачем у справі №490/1194/23 постанови серії ВМ №00002388 від 08.12.2021 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не зупиняє перебіг преклюзивного строку, встановленого у частині першій статті 300-2 КУпАП, оскільки такий строк вже закінчився.

Тому відкриття провадження у справі №490/1194/23 не поновлює строк добровільного виконання порушником постанови Укртрансбезпеки.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Представник Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, підтримує її та указує про те, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження вчинені в межах повноважень та згідно Закону України «Про виконавче провадження».

У суді апеляційної інстанції представник Укртрансбезпеки підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції проти задоволення скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві надав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без його участі.

Фактичні обставини справи.

05.12.2021 о 17:23 год., за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879, відповідальною особою ( ОСОБА_1 ) було допущено рух транспортного засобу DAF CF 85.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених у підпункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306: загальної маси транспортного засобу на 5,8 % (7.051 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 8,8% (6.5 тон), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

08.12.2021 Укртрансбезпека прийняла постанову серії ВМ №00002388, якою ОСОБА_1 притягнула до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та наклала штраф у розмірі 8500 грн.

Дану постанову було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600214118480 на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), однак, причиною повернення поштового відправлення є закінчення терміну зберігання.

У подальшому, 20.01.2022 лист №0600214118480 було повернуто списком поштових відправлень №657 на поштову адресу Укртрансбезпеки.

Керуючись положеннями статті 308 КУпАП, 16.02.2022 Укртрансбезпека направила до Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві заяву про примусове виконання постанови серії ВМ №00002388 від 08.12.2021.

Далі, 16.02.2023, не погоджуючись з постановою серії ВМ №00002388 від 08.12.2021, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування, яка рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2023 року у справі №490/1194/23 визнана протиправною та скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

За результатами апеляційного провадження, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №490/1194/23 вказане рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

18 серпня 2023 року ОСОБА_1 сплатив суму штрафу у розмірі 8500 грн. за постановою серії ВМ №00002388 від 08.12.2021.

Укртрансбезпека листом від 29.08.2023 за вих. № 11623/3.7/14-23 повідомила Центральний відділ ДВС у місті Миколаєві, що після сплати позивачем штрафу в сумі 8500 грн., фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, не відбулося, штраф у подвійному розмірі (17000 грн.) ОСОБА_1 не сплатив.

09.10.2023 за вх. № 41296/0/7-23 на адресу Укртрансбезпеки надійшло повідомлення про закінчення виконавчого провадження №69258546 від 28.06.2023, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва у справі №490/1194/23 від 20.06.2023, яким визнано протиправною та скасовано постанову Укртрансбезпеки серії ВМ №00002388 від 08.12.2021.

12.10.2023 Укртрансбезпека направила до Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві заяву про примусове виконання рішення, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2023 року у справі №490/1194/23 була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. Також направлено повідомлення про необхідність стягнення залишку суми з ОСОБА_1 , як передбачено статтею 308 КУпАП.

11.01.2024 Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №73797444 з примусового виконання постанови серії ВМ №00002388 від 08 грудня 2021 року, задля повного виконання вимог виконавчого документа.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для її задоволення, з огляду на таке.

У межах даної справи, спір зводиться до того, що ОСОБА_1 оскаржує примусове виконання постанови Укртрансбезпеки, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті за частиною другою статті 132-1 КУпАП. Позивач не погоджується з необхідністю сплати штрафу у подвійному розмірі (17000 грн.), оскільки вважає, що сплата штрафу відбулась протягом 10 днів після завершення її оскарження в судовому порядку.

Водночас, позиція Укртрансбезпеки полягає в тому, що строк для добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення закінчився ще 30.01.2022. Враховуючи, що у цей термін позивач штраф не сплатив, у нього наявний обов`язок сплатити штраф у подвійному розмірі.

Вирішуючи спірне питання, колегія суддів виходить з такого.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті виконується у порядку та строки, передбачені статтею 300-2 КУпАП.

Так, за правилами даної статті, у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною (частина перша статті 300-2 КУпАП).

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили (частина друга статті 300-2 КУпАП).

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги (частина третя статті 300-2 КУпАП).

При цьому, у разі несплати штрафу, визначеного у частині другій статті 132-1 КУпАП, у добровільному порядку, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, порушник сплачує штраф у подвійному розмірі у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу.

Ключовими у цій справі є питання набрання законної сили такою постановою, порядок накладення стягнень та питання зупинення строків добровільного й примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

За частиною третьою статті 291 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення статтею 132-1 КУпАП набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Інформація про дату набрання постановою законної сили вноситься автоматично засобами системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху на підставі даних, що містяться в поштовому повідомленні про вручення адресату постанови або про відмову в її отриманні, яке надійшло від національного оператора поштового зв`язку, або дати повернення до Державної служби України з безпеки на транспорті поштового відправлення з позначкою про його невручення відповідно до абзацу одинадцятого пункту 8 розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 14.05.2022 № 324.

У разі, якщо особа не оскаржить постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою та несплатить штраф, визначений у частині другій статті 132-1 КУпАП, починається примусове виконання постанови про стягнення штрафу у подвійному розмірі відповідно до частини другої статті 308 КУпАП.

Таким чином, перебіг строку, встановленого частиною першою статті 300-2 КУпАП, на добровільне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті може бути зупинено відповідно до частини третьої цієї ж статті, у разі оскарження порушником такої постанови в межах 10-денного строку з моменту набрання постановою законної сили.

З 11 дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили, протягом послідуючих 30 днів починається примусове виконання штрафу у подвійному розмірі, та перебіг строку примусового виконання також може бути зупинено згідно з частиною третьою статті 300-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі Укртрансбезпека указує на те, що постанова серії ВМ №00002388 від 08.12.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн., набрала законної сили 20.01.2022, тобто після отримання поштового відправлення, яке повернулось від ОСОБА_1 з позначкою про невручення, у зв`язку із закінчення терміну зберігання.

Таким чином, перебіг строку добровільного виконання постанови Укртрансбезпеки серії ВМ №00002388 від 08.12.2021 закінчився 30.01.2022.

ОСОБА_1 16.02.2023 оскаржив до суду зазначену постанову Укртрансбезпеки, тобто, після закінчення строків добровільного виконання адміністративного стягнення.

Відділ ДВС у порядку примусового виконання цієї постанови прийняв до виконання та відкрив виконавче провадження для стягнення з порушника штрафу у подвійному розмірі, відповідно до частини другої статті 300-2 та статті 308 КУпАП.

ОСОБА_1 18.08.2023 сплатив штраф в одинарному розмірі, визначеному у частині другій статті 132-1 КУпАП (8500 грн).

Після такої сплати фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом не відбулося.

Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що встановлений законом 10-денний строк на добровільне виконання постанови Укртрансбезпеки розпочався після завершення процедури оскарження цієї постанови, а до 09.08.2023 (дата завершення процедури оскарження) строк на добровільну сплату штрафу зупинявся, відповідно до частини третьої статті 300-2 КУпАП, з огляду на таке.

Оскарження ОСОБА_1 у справі №490/1194/23 постанови Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не зупиняє перебіг преклюзивного строку, встановленого у частині першій статті 300-2 КУпАП, оскільки такий строк вже закінчився.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що процесуальні строки, які можуть бути поновлені судом та гарантувати відновлення прав особи, у разі визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, не слід ототожнювати зі строками, які встановлює КУпАП, які не можуть бути поновлені чи продовжені для вчинення якихось дій.

Тому, поновлення судом позивачу строку на оскарження постанови Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті у справі №490/1194/23 не поновлює строк добровільного виконання порушником постанови Укртрансбезпеки.

Те, що позивач скористався правом на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті не звільняє його від обов`язку сплатити штраф у подвійному розмірі, відповідно до статті 308 КУпАП, після набрання законної сили рішенням у справі №490/1194/23 про відмову в задоволенні позову про скасування постанови Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

На момент звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1 не сплатив штраф у подвійному розмірі, відповідно до частини другої статті 300-2, статті 308 КУпАП, тому відділом ДВС правомірно 11.01.2024 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання постанови серії ВМ №00002388 від 08.12.2021.

Такі висновки суду апеляційної інстанції побудовані на позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30.01.2024 у справі № 160/14218/23.

У цій постанові Верховний Суд, за аналогічних обставин справи, указав, що поновлення особі ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року у справі №199/2626/23 строку звернення до суду для оскарження адміністративних стягнень не поновлює строк добровільного виконання порушником постанов Укртрансбезпеки.

Те, що позивач скористався правом на оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті не звільняє його від обов`язку сплатити штрафи у подвійному розмірі відповідно до статті 308 КУпАП після набрання законної сили рішенням у справі №199/2626/23 про залишення без змін постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

За правилами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частина 2 цієї статті передбачає, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.

Тому, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

За результатами апеляційного перегляду розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 195, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко