Постанова

від 11.12.2024 по справі 320/9348/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9348/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

пр-к позивача Новгородська І.Д.

пр-к відповідача Коваленко Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІО-ІНВЕСТ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2024 року у справі за заявою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІО-ІНВЕСТ» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у місті Києві звернулося із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріо-Інвест», в якій просить суд постановити рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Маріо-Інвест» (код ЄДРПОУ: 39077437) крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 308 484 081,84 грн, що знаходяться в:

1) ПАТ «Кристалбанк», на рахунках:

- НОМЕР_1 - валюта: 980 українська гривня;

- НОМЕР_1 - валюта: 840 долар США;

2) АТ КБ «ПриватБанк», на рахунках:

- НОМЕР_2 - валюта: 980 українська гривня.

В обґрунтування заяви податковий орган посилався на те, що у відповідача наявна заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 308 484 081,84 грн., яка самостійно сплачена не була, внаслідок чого уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності підприємства. В подальшому з метою проведення опису майна у податкову заставу податковий керуючий 21.02.2024 здійснив виїзд за місцезанходженням ТОВ «Маріо-Інвест» та склав акт про відсутність товариства та його представників за відповідною адресою. Факт недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків надає право контролюючому органу звернутися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2024 року заяву Головного управління ДПС у м. Києві задоволено повністю:

- зупинено видаткові операції на рахунках ТОВ «Маріо-Інвест» (код ЄДРПОУ: 39077437) крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 308 484 081,84 грн, що знаходяться в:

1) ПАТ «Кристалбанк», на рахунках:

- НОМЕР_1 - валюта: 980 українська гривня;

- НОМЕР_1 - валюта: 840 долар США;

2) АТ КБ «ПриватБанк», на рахунках:

- НОМЕР_2 - валюта: 980 українська гривня;

- допущено до негайного виконання рішення суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІО-ІНВЕСТ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 грудня 2024 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Маріо-Інвест» (код ЄДРПОУ 39077437) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб`єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 308 484 081,84 грн., з податку на прибуток підприємств.

29.03.2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 Податкового кодексу України, прийнято рішення № 0002313-1302-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Маріо-Інвест».

Зазначене рішення разом з податковою вимогою № 0002313-1302-2615 від 29.03.2023 та лист «Про надання активів» № 23311/6/26-15-13-02-12 від 30.03.2023 направлено засобами поштового зв`язку AT «Укрпошта» на податкову адресу ТОВ «Маріо-Інвест», рекомендованим повідомленням № 0103331711156, що повернулося на адресу відправника.

Листом про надання активів № 23311/6/26-15-13-02-12 від 30.03.2023, Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено відповідача про суму актуального податкового боргу та запропоновано протягом п`ятнадцяти робочих днів, з дня отримання листа надати наступні документи: баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розмірі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.

09.01.2024 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Маріо-Інвест» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6 літ.1, кв. (офіс) 407), в результаті чого складено акт про відсутність за місцезнаходженням посадових осіб та/або засновників підприємства ТОВ «Маріо-Інвест» за вказаною адресою, місцезнаходження останніх не відомо.

У зв`язку з відсутністю представників ТОВ «Маріо-Інвест» за вищевказаною адресою, податковим органом прийнято рішення повторно повідомити платника листом щодо опису майна у податкову заставу № 1212/6/26-15-13-02-12 від 11.01.2024 та здійснити другий виїзд.

18.01.2024 податковим керуючим здійснено другий виїзд за означеною вище адресою. За результатами другого виїзду, податковим органом вдруге не виявлено представників чи майна ТОВ «Маріо-Інвест» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 18.01.2024.

При цьому, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України було враховано факт того, що посадові особи та/або засновники підприємства ТОВ «Маріо-Інвест» могли бути відсутні за вказаною адресою у момент двох виїздів, тому податковим керуючим втретє повідомлено платника листом щодо опису майна у податкову заставу № 4205/6/26-15-13-02-12 від 23.01.2024 та здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Маріо-Інвест». За результатами виїзду, податковим органом втрете не виявлено представників чи майна ТОВ «Маріо-Інвест» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 06.02.2024.

21.02.2024 податковим органом здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Маріо-Інвест». За результатами виїзду, податковим органом вчетверте не виявлено представників чи майна ТОВ «Маріо-Інвест» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 21.02.2024.

Податковим керуючим 21.02.2024 о 15:30 складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Вказане зумовило звернення податкового органу до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Задовольняючи заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу про наявність факту перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податкового керуючого.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

За визначенням пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем під час апеляційного розгляду справи, що станом на 21.02.2023 за ТОВ «Маріо-Інвест» обліковується податковий борг загальному розмірі 308 484 081,84 грн. з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищевказаних вимог відповідачу надіслано податкову вимогу від 29.03.2023 № 0002313-1302-2615, поштове відправлення з якою повернулось на адресу контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 ПК України).

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України);

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України);

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (пп. 89.1.3 п. 89.1 ст. 89 ПК України).

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 0002313-1302-2615 від 29.03.2023, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Маріо-Інвест».

Разом з тим, листом про надання активів № 23311/6/26-15-13-02-12 від 30.03.2023, Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено відповідача про суму актуального податкового боргу та запропоновано протягом п`ятнадцяти робочих днів, з дня отримання листа надати наступні документи: баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розмірі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.

Також, судом першої інстанції правильно враховано те, що відповідач був обізнаний про наявність податкової вимоги від 29.03.2023 №0002313-1302-2615, оскільки вказана вимога була предметом спору у справі №320/39105/23 та відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду у справі №320/39105/23.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем суму податкового боргу не сплачено.

Як передбачено п. 89.4 ст. 89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

За змістом п. 91.1 ст. 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов`язки, визначені цим Кодексом.

Абзацом першим п. 91.3 ст. 91 ПК України установлено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Так, 09.01.2024 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою: ТОВ «Маріо-Інвест» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6 літ.1, кв. (офіс) 407), в результаті чого складено акт про відсутності за місцезнаходженням посадових осіб та/або засновників підприємства ТОВ «Маріо-Інвест» за вказаною адресою, місцезнаходження їх не відомо.

У зв`язку з відсутністю представників ТОВ «Маріо-Інвест» за вищевказаною адресою, податковим органом прийнято рішення повторно повідомити платника листом щодо опису майна у податкову заставу № 1212/6/26-15-13-02-12 від 11.01.2024 та здійснити другий виїзд.

18.01.2024 податковим керуючим здійснено другий виїзд за означеною вище адресою. За результатами другого виїзду, податковим органом вдруге не виявлено представників чи майна ТОВ «Маріо-Інвест» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 18.01.2024.

Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України було враховано факт того, що посадові особи та/або засновники підприємства ТОВ «Маріо-Інвест» могли бути відсутні за вказаною адресою у момент двох виїздів, тому податковим керуючим втретє повідомлено платника листом щодо опису майна у податкову заставу № 4205/6/26-15-13-02-12 від 23.01.2024 та здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Маріо-Інвест». За результатами виїзду, податковим органом втрете не виявлено представників чи майна ТОВ «Маріо-Інвест» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 06.02.2024.

21.02.2024 податковим органом здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Маріо-Інвест». За результатами виїзду, податковим органом вчетверте не виявлено представників чи майна ТОВ «Маріо-Інвест» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 21.02.2024.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання вимог вищевказаної статті ПК України, внаслідок перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податкового керуючого, останнім було складено відповідний акт від 21.02.2024 № 2/26-15-13-02-18, яким підтверджено факт перешкоджання ТОВ «Маріо-Інвест» виконанню повноважень, визначених ПК України, зокрема:

1. Ненадання платником податків достовірної інформації щодо податкової (юридичної) адреси.

2. Ненадання документів бухгалтерського та податкового обліку для здійснення опису майна у податкову заставу.

3. Відсутність платника податків за податковою адресою.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність платника податків за податковою адресою та ненадання останнім контролюючому органу документів, необхідних для опису майна у податкову заставу на запит податкового органу, свідчить про перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України.

У свою чергу, факт перешкоджання ТОВ «Маріо-Інвест» виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України, зафіксовано відповідним актом від 21.02.2024 № 2/26-15-13-02-18.

При цьому, будь-яких доказів на спростування доводів контролюючого органу відповідачем до суду не надано і судом апеляційної інстанції не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що згідно з абз. 2 п. 91.4 ст. 94 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців (абз. 2 п. 91.4 ст. 94 ПК України).

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (абз. 3 п. 91.4 ст. 94 ПК України).

В контексті викладених положень ПК України, колегія суддів зауважує, що ПК України передбачено такі передумови для звернення контролюючого органу до суду із заявою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків:

1) не допуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису. У такому випадку податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

2) перешкоджання платником податків, що має податковий борг, виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом. У такому випадку податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Указані підстави для зупинення судом видаткових операцій на рахунках платника податків є самостійними та тягнуть за собою окремі правові наслідки.

Так, у першому випадку зупинення видаткових операцій та заборона відчуження платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Підставою ж для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна є складення цих актів податковим керуючим, які не пізніше робочого дня мають бути надіслані банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків.

У другому випадку зупинення судом видаткових операцій здійснюється на строк не більше двох місяців та може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Колегією суддів установлено, що у зв`язку з перешкоджанням ТОВ «Маріо-Інвест» виконанню повноважень податковим керуючим складено відповідний акт від 21.02.2024 №2/26-15-13-02-18 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим. Отже, обставини справи свідчать, що спірні правовідносини підпадають під другий випадок, тобто, платником податків були створені перешкоди виконанню податковим керуючим своїх повноважень ( недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані підпунктом 91.4 статті 91 ПК України.

При цьому, під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів контролюючого органу. Так, відповідачем не доведено, що ним надавалася на запит контролюючого органу інформація, необхідна для здійснення опису майна у податкову заставу. Також відповідач не надав доказів сприяння податковому керуючому у виконанні ним своїх повноважень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема:

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень (п. п. 20.1.31);

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (п. п. 20.1.32).

Враховуючи положення пп. 20.1.31, 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України, колегія суддів зазначає, що не підлягають зупиненню видаткові операції на рахунках платника податків щодо операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків та погашення податкового боргу.

Беручи до уваги, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 308 484 081,84 грн., колегія суддів погоджується ,що у суду першої інстанції були всі підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Маріо-Інвест» в межах вказаної суми податкового боргу.

Водночас, колегія суддів зауважує, що строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення враховано не було.

У зв`язку з цим, колегія суддів, вбачає підстави для зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення строку дії зупинення видаткових операцій відповідача в продовж двох місяців з дня ухвалення рішення суду першої інстанції, тобто до 25.04.2024.

Інша частина тверджень та посилань сторін колегією суддів до уваги не приймається через їх не належність до предмету позову або не підтвердженість матеріалам справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - зміні та викладення абзацу другого резолютивної частини в новій редакції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІО-ІНВЕСТ» задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2024 року змінити.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2024 року наступним чином:

Зупинити до 25.04.2024 видаткові операції на рахунках ТОВ «Маріо-Інвест» (код ЄДРПОУ: 39077437) крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 308 484 081,84 грн, що знаходяться в:

1) ПАТ «Кристалбанк», на рахунках:

- НОМЕР_1 - валюта: 980 українська гривня;

- НОМЕР_1 - валюта: 840 долар США;

2) АТ КБ «ПриватБанк», на рахунках:

- НОМЕР_2 - валюта: 980 українська гривня.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 11.12.2024р.)