Постанова

від 10.12.2024 по справі 560/19941/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/19941/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Бровка О.М.,

представника відповідача: Казарець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року позивач, ТОВ "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (відповідача), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.11.2023 №12000/2201-07-06, що було складено на підставі акту перевірки №10542/22-01-07-06/43303424 від 03.10.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позапланову документальну перевірку позивача проведено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, посадові особи контролюючого органу довели наявність порушень згідно акта перевірки від 01.11.2023 №12000/2201-07-06, яким встановлене порушення позивачем ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 14 2 постанови правління НБУ від 24.02.2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану щодо дотримання законодавчого встановленого строку розрахунків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року - без змін.

Верховний Суд постановою від 25.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Фрукт» задовольнив частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року скасував. Справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції вважав, що у рішенні суду апеляційної інстанції відсутні мотиви щодо суті всіх зазначених під час апеляційного провадження доводів позивача та відповідача, як наслідок передчасними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Зокрема зазначено, що в апеляційній скарзі (том 2, а. с. 64-65), обґрунтовуючи неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, позивач вказував, що:

- оскільки частина друга статті 12 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначає, що Правління Національного банку України має право запровадити заходи захисту на строк не більше шести місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців, а такий захід захисту як встановлення граничних строків для розрахунків за експортно-імпортними операціями був запроваджений ще з лютого 2019 року, а тому граничні строки розрахунків по експортно-імпортних операціях припинили свою дію по завершенню дозволеного законом максимального 18-місячного строку його дії, тобто до настання спірних у справі правовідносин; з урахуванням цього позивач вважав, що він не може бути притягнутий до відповідальності за порушення строків розрахунків;

- відповідач провів перевірку без надіслання запиту, що суперечить вимогам, визначеним підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та підпункту 69.21 підроздіду 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 80-81) заперечував щодо можливості, зокрема, на підставі цих аргументів позивача скасувати рішення суду першої інстанції.

Однак, зміст рішення суду апеляційної інстанції не дає підстав вважати, що таким доводам і позивача і відповідача надавалась будь-яка правова оцінка. У рішенні суду апеляційної інстанції відсутнє будь-яке відображення про такі доводи, їх врахування або неврахування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства(далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля фрукт" є платником податків та зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 11.01.2023 (Код ЄДРПОУ 43303424). Основним видом господарської діяльності позивача є 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами.

03.10.2023 Головним управлінням ДПС України у Хмельницькій області було складено акт № 10542/22-01-07-06/49303424 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ", відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог ч.2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року з урахуванням п.142 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 "Про роботу запровадження воєнного стану" щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків:

- по контракту купівлі продажу №PF 0709/22 від 07.09.2022 з «LST-Polska Sp.z о.о.» в сумі 110 000,00 євро на 192 дні;

- по контракту купівлі продажу №PF 1209/22 від 12.09.2022 з «LST-Polska Sp.z о.о.» в сумі 56 000,00 євро на 190 дні; в сумі 56000,00 Євро на 189 днів та в сумі 56 000,00 євро на 186 днів;

- по контракту купівлі продажу №PF 0710/22 від 07.10.2022 з «Bandsman Sp.z о.о.» (Польща) в сумі 40 000,00 Євро на 67 дні; в сумі ЗО 000,00 Євро на 33 дні та в сумі 20 000,00 Євро на 34 дні та в сумі 10 000,00 Євро на 3 дні;

- по контракту купівлі продажу №PF 2309/22 від 23.09.2022 з «QUERCETUM Mikolaj Zukowski» (Польща) в сумі 44 008,80 Євро на 24 дні; в сумі 34 008,80 Євро на 29 днів, в сумі 24 008,80 Євро на 42 дні, в сумі 14 008,80 Євро на 26 днів та в сумі 4 008,80 Євро на 29 днів.

Згідно з до додатку №2-ЗЕД до Акту перевірки до ТОВ "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 7 100 946,81 гри.

16.10.2023 представник позивача подав до ГУ ДПС України у Хмельницькій області заперечення до акту перевірки від 12.10.2023 року № 28.

Листом від 27.10.2023 ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило, що висновки акту є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства України.

03.11.2023 ТОВ «ПОДІЛЛЯ ФРУКТ» отримало податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 №12000/2201-07-06, яке було складено на підставі акту перевірки № 10542/22-01- 07-06/43303424 від 03.10.2023 року.

Представник позивача вважає податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 року №12000/2201-07-06 необґрунтованим, протиправним та таким, а відтак звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з пунктом 6 статті 13 Закону № 2473-VIIІ перебіг законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

При цьому, частиною 7 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIIІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач вказує на тому, що нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті у період з 01.01.2022 суперечить положенням абз. 11 п.52 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, вказана пеня є одним із видів пені в розумінні пп.14.1.162 п. 14.1 ст.14 ПК України.

Водночас, при здійсненні аналізу норм ПК України та Закону № 2473 - VIII, видно, що на пеню, нараховану відповідно до Закону № 2473 VIII, не поширюються положення підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

При цьому, норми Закону № 2473 - VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування пені за порушення валютного законодавству у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Поряд з цим, підпункт 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України наводить визначення поняття пені, яке вживається в ПК України. Закон, який би вносив зміни до Закону № 2473 - VIII, та яким би змінювався порядок застосування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, тобто, порядок притягнення до відповідально ті за порушення порядку здійснення валютних операцій, на даний час відсутній.

В свою чергу Податковий кодекс України не регламентує порядок здійснення валютних операцій та не встановлює відповідальність за його порушення, в контексті спірних відносин ним регламентується лише процедура проведення перевірок, порядок прийняття податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що правові підстави застосовувати норм ПК України в частині не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями у зв`язку із мораторієм, пов`язаним із COVID-19, відсутні.

З матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги були мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.01.2023 №251/2201-0706 винесено із порушенням норм матеріального права, є нечинним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Посадові особи контролюючого органу прийшли до помилкового висновку про наявність порушень згідно акта перевірки від 01.11.2023 №12000/2201-07-06, яким встановлене порушення позивачем ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 14 2 постанови правління НБУ від 24.02.2022№18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану щодо дотримання законодавчого встановленого строку розрахунків.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі наказу від 19.09.2023 №2518-П, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля фрукт" з питань дотримання установлених Національним банком України строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України (далі - НБУ) про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по імпортних контрактах № PF0609/22 від 06.09.2022, №PF0709/22 від 07.09.2022, № PF1209/22 від 12.09.2022, № PF0710/22 від 07.10.2022, №PF2309/22 від 23.09.2022 за період з 06.09.2022 по 19.09.2023.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.10.2023 №10542/22-01-07-06/43303424 та прийнято податкове повідомлення - рішення форми від 01.11.2023 №12000/2201-0706, яким нарахована пеня за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 7100946,81 грн.

Також зазначено, що станом на час проведення документальної позапланової перевірки позивача підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України не передбачав необхідність попереднього звернення до платника податків із відповідним запитом у відповідності до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України.

При цьому, суд першої інстанції критично оцінив посилання позивача на те, що документальна позапланова виїзна перевірка, яка проводилася на підставі направлення від 19.09.2023 №4803 виданого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області в період з 20.09.2023 по 26.09.2023 була здійснена незаконно.

Так як, відповідачем була отримана інформація від Національного банку України , що надіслана листами ДПС України від 28.04.2023 №9341/7/99-00-07-05-01-07, 30.05.2023 №12279/7/99-07-05-01-07, з питань дотримання ТОВ «ПОДІЛЛЯ ФРУКТ» установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення НБУ про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контрактах № PF0609/22 від 06.09.2022, №PF0709/22 від 07.09.2022, № PF1209/22 від 12.09.2022, № PF0710/22 від 07.10.2022, №PF2309/22 від 23.09.2022 за період з 06.09.2022 по 19.09.2023.

Матеріали справи підтверджують те, що листи ДПС України від 28.04.2023 №9341/7/99-00-07-05-01-07, 30.05.2023 №12279/7/99-07-05-01-07 також були надіслані на адресу позивача.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позапланову документальну перевірку позивача проведено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

По суті аргументів апеляційної скарги колегія суддів зауважує, що відповідно до 69.2-1. підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Отже, підпунктом 69.2-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України надано право проводити документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Станом на час проведення документальної позапланової перевірки позивача підпункт 69.2-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України не передбачав необхідність попереднього звернення до платника податків із відповідним запитом у відповідності до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України.

Водночас також необхідно враховувати, що відповідно до п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Отже, в першу чергу мають враховуватися норми цього пункту.

Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача звертав увагу суду на тому, що в позовній заяві відсутні підстави позову в частині протиправності проведеної перевірки у зв`язку з тим, на думку позивача, відсутні підстави для її проведення (так як відсутня податкова інформація, що свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями).

Вказані підстави озвучені представником позивача лише в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, без подання письмової заяви, поза межами підготовчого засідання, що суперечить ч. 1 ст. 47 КАС України.

Так, згідно з ч.1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

При цьому, позивачем не надано доказів, які б свідчили про не надіслання відповідачу листів ДПС України з інформацією від НБУ, натомість докази зворотнього надані відповідачем суду (скриншоти з Інформаційно-комунікаційної системи управління документами Державної податкової служби України з інформацією щодо листів ДПС України від 28.04.2023 № 9341/7/99-00-07-05-01-07, 30.05.2023 № 12279/7/99-07-05-01-07).

Таким чином, докази в частині підтвердження підстав проведення перевірки є належними та допустими.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими.

Також, в апеляційній скарзі позивач вказує нову підставу позову, яку він не вказував ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме щодо застосування закону до триваючих правопорушень. Вказаній підставі не надавалася оцінка судом першої інстанції, тому такі доводи суд апеляційної інстанції не може розглядати, оскільки такі позовні вимоги та підстави позову, не були заявлені в суді першої інстанції.

Крім того, всупереч ч. 5 ст. 308 КАС України в апеляційній скарзі позивач вказує нову підставу позову, яка не заявлялася ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції щодо періоду, на який НБУ було запроваджено заходи захисту у вигляді встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту.

Доводи апеляційної скарги, що Правління Національного банку України має право запровадити заходи захисту на строк не більше шести місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців, а такий захід захисту як встановлення граничних строків для розрахунків за експортно-імпортними операціями був запроваджений ще з лютого 2019 року, а тому граничні строки розрахунків по експортно-імпортних операціях припинили свою дію по завершенню дозволеного законом максимального 18-місячного строку його дії, тобто до настання спірних у справі правовідносин; з урахуванням цього позивач вважав, що він не може бути притягнутий до відповідальності за порушення строків розрахунків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обов`язок завершити експортні операції у строк 180 календарних днів з дати митного оформлення малини замороженої на адресу нерезидентів, не припинився.

Вказане узгоджується також і з тим, що Національним банком України надіслано листами від 19.04.2023 № 25-0005/77/ДСК, від 19.05.2023 № 25-0008/106/ДСК на адресу ДПС України податкову інформацію (яка в тому числі стала підставою для проведення позапланової документальної перевірки позивача),та в якій зазначено про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.04.2023, 01.05.2023, яка надана банками до НБУ згідно із Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності», в тому числі і щодо виконання експортних контрактів між позивачем та нерезидентами.

Тобто, податкова інформація від Національного банку України доведена до Головного управління ДПС у Хмельницькій області листами ДПС України від 28.04.2023 № 9341/7/99-00-07-05-01-07, 30.05.2023 № 12279/7/99-07-05-01-07 була підставою для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Поділля фрукт».

Таким чином, що станом на 01.04.2023, що станом на 01.05.2023, Національний банк України вбачав наявність порушення граничних строків розрахунків по експортних контрактах позивача.

Крім того, припинення дії заходу захисту не тягне за собою автоматичне припинення обов`язку, який виник на час дії заходів захисту, в частині проведення розрахунків в іноземній валюті за імпортними, експортними операціями в межах визначених граничних строків.

Слід також зазначити, що у постанові від 23.07.2024 по справі № 240/25642/22 Верховний Суд, зазначив, що «пунктом 142 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції Постанови від 04.04.2022 № 68) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022, зменшено з 365 календарних днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05 квітня 2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 № 113 становили 120 календарних днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 № 142 - 180 календарних днів.

Тобто, вказані нормативно-правові акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону.

Доводи апеляційної скарги із посиланням на принцип презумпції правомірності рішень платника податків та пункт 56.21 ст. 56 ПК України колегія суддів вважає помилковими, оскільки у спірних правовідносинах відсутнє неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків та контролюючих органів. При цьому, Законом № 2473-VIIІ однозначно і чітко визначено, що за порушення граничних строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності до платника податків застосовується пеня, в цьому Законі відсутні норми про мораторій в частині нарахування пені за вказане вище порушення.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції листування з контрагентами, надсилання претензій в розумінні Закону України "Про валюту і валютні операції" не вважається зверненням до суду, міжнародного суду, компетентного органу чи наявністю форс-мажорних обставин, а тому не є підставою для зупинення чи не нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тобто, доводи позивача про відсутність умислу в даному випадку не може свідчити про дотримання вимог Закону № 2473-VIIІ та постанови від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ФРУКТ" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 грудня 2024 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.