Ухвала

від 12.12.2024 по справі 140/9712/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2024 року

м. Київ

справа №140/9712/24

провадження № К/990/45238/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кубрака Олега Олександровича на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування наказів,

у с т а н о в и в :

23 листопада 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку.

25 листопада 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив таке.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання та примусового доставлення до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також дій щодо мобілізації без проведення військово-лікарської комісії та за наявності підстав для відстрочки у зв`язку з бронюванням;

- визнати протиправною та скасувати постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про ступінь придатності до військової служби, яка оформлена довідкою від 20 серпня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 серпня 2024 року про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 від 21 серпня 2024 року в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби та прийняття рішення про звільнення від проходження військової служби та виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 поновити на обліку військовозобов`язаних та перевести на спеціальний облік у зв`язку з бронюванням (відстрочкою).

Також разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду. Заява обґрунтована тим, що мобілізація позивача (призов на військову службу) відбулася не у спосіб, визначений законом: без отримання виклику (повістки) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, проведення медичного обстеження з порушенням приписів Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, та за наявності бронювання. Зазначив, що позивача може бути переміщено до іншої військової частини в зону бойових за наявності у нього підстав для відстрочки, а також при вчиненні службовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки кримінального правопорушення. Тому у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі існує очевидна і реальна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або взагалі буде неможливим їх відновлення.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ОСОБА_1 - адвокат Кубрак О. О. звернувся з касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Статтею 294 КАС України визначено перелік ухвал на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Так, пунктом 2 частини першої статті 294 цього Кодексу встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.

Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.

При цьому, неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 відступила від викладеної вище правової позиції у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.

Так, автор касаційної скарги просить переглянути у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанову суду апеляційної інстанції, якою таку ухвалу залишено без змін.

Зі змісту вказаних положень процесуального закону вбачається, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та ухвалене за результатами його перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кубрака Олега Олександровича на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року про відмову в забезпеченні позову у справі № 140/9712/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування наказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська