Постанова

від 11.12.2024 по справі 360/4199/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа №360/4199/18

касаційне провадження № К/9901/29612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 (суддя Шембелян В.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 (головуючий суддя - Міронова Г.М., судді - Геращенко І.В., Сіваченко І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (далі - Товариство) до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 № 0007084607.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у позивача наявні сертифікати Торгово-промислової палати України на підтвердження існування обставин непереборної сили, пов`язаних з подіями АТО, які унеможливили своєчасну реєстрацію податкових накладних, реквізити яких наведені у акті перевірки. Також, позивач вказав, що незважаючи на те, що Товариство з 2015 року перереєстроване на підконтрольній українській владі території, основні його виробничі потужності - шахти залишаються на непідконтрольній території, що унеможливлює ведення позивачем своєї господарської діяльності в загальному режимі і до сьогодні. Оскільки на електронному рахунку Товариства є постійний брак коштів, необхідних для реєстрації податкових накладних, зазначені в акті перевірки податкові накладні не зареєстрованими залишаються й на момент розгляду справи в суді. На підтвердження неплатоспроможності Товариства позивач надав копію ухвали Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі №913/619/18, яким відкрито провадження в справі про банкрутство Товариства. Просила до спірних правовідносин застосувати правову позицію Верховного суду, викладену ним у постанові від 14.11.2018 у справі № 805/365/17-а.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 04.04.2019, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 № 0007084607.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що позивач підтвердив належними та допустимими доказами, зокрема, сертифікатами Торгово-промислової палати України той факт, що форс-мажорні обставини, визначені у вказаних сертифікатах, пов`язані з подіями АТО, продовжують мати негативний вплив на господарську діяльність позивача та обумовлюють постійний тривалий в часі дефіцит ліміту коштів на електронному рахунку позивача, необхідний для реєстрації податкових накладних, а також призвели до порушення процедури банкрутства Товариства в судовому порядку, з огляду на що позивач є звільненим з 14.04.2014 від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної реєстрацію податкових накладних.

Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 05.11.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу та фактичних обставин справи, зазначає, що ані Податковим кодексом України, ні Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних не передбачено особливих умов для платників податків з місцем реєстрації на території проведення АТО щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, складання податкових накладних/розрахунків коригування та реєстрації їх в ЄРПН, а наявність у платника податку Сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 2880/05-4 від 05.09.2014 не надає підстав такому платнику податків здійснювати реєстрацію податкових накладних за правилами, що є відмінними від правил, визначених Податковим кодексом України та Порядком № 1246. Також контролюючий орган вказує, що дія окремого сертифіката (висновку) Торгово-промислової палати України наданого у кожному конкретному випадку, обмежується датою надання такого сертифіката, а тому незважаючи на продовження дії антитерористичної операції (АТО) у конкретному населеному пункті Донецької або Луганської областей, чинність такого документа може поширюватись на правовідносини, що виникли з дати початку АТО і до дати надання такого сертифіката (висновку).

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.12.2024 призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 11.12.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Товариство є належним чином зареєстрованою юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи з 09.04.2015: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 30/1.

Товариство має 25 відокремлених підрозділів, місцезнаходженням яких є: м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Офіс є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Товариство перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства, період виписки яких припадає на березень - липень 2018 року, результати якої оформлені актом від 17.08.2018 № 380/28-10-46-06-37713861, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них, період виписки яких припадає на березень-липень 2018 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення рішення від 10.09.2018 № 0007084607, яким за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом першим та/або другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1440510,45 грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 50% у сумі 720255,23 грн.

До податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому також зазначено, що позивачем не зареєстровано податкові накладні у періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 1440510,45 грн., 50% від якої складає сума 720255,23 грн. - розмір застосованого до позивача штрафу.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що сторони визнають ті обставини, що заперечень на акт перевірки позивач не подавав, з наявністю виявлених фактів відсутності реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, на загальну суму - 1440510,45 грн. згоден.

Також, судами було встановлено, що сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 № 2884/05-4, виданим Торгово-промисловою палатою України, відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 для Товариства при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо. Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 № 2895/05-4, виданим Торгово-промисловою палатою України, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 для Товариства при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Крім того, на підтвердження того, що у позивача взагалі були відсутні суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Товариством були надані копії витягів з системи електронного адміністрування ПДВ з мінусовими показниками коштів ліміту.

Також, позивачем було надано копію ухвали Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі № 913/619/18 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення наведених строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 557,) перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Пунктами 13, 13 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що на другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02.09.2014 прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), згідно зі статтею 1 якого період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669-VII були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 та № 1275-р від 02.12.2015, якими затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. У ці переліки включено, зокрема, місто Сєвєродонецьк Луганської області.

Стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач не заперечує факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, суди, ухвалюючи рішення у даній справі, дійшли висновків про звільнення Товариства від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних внаслідок настання на території Луганської області обставин непереборної сили - проведення антитерористичної операції. На підтвердження цих обставин позивачем були надані сертифікати Торгово-промислової палати України від 05.09.2014 №2884/05-4 та № 2895/05-4, якими Товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються подання податкової звітності і справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими, з огляду на таке.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції від 02.09.2014) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14 вказаного вище Закону передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2 Регламенту).

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, Верховний Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин.

Указаним Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Натомість, сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо. Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Таким чином, надані позивачем Сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати від 05.09.2014 № 2884/05-4 та № 2895/05-4 не є належними доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних у період : березень - липень 2018 року, оскільки такі видані за чотири роки до спірних правовідносин, і фактично засвідчують обставини непереборної сили у період з 14.04.2014 до дати їх видачі - 05.09.2014, крім того, як вбачається з вказаних сертифікатів, про засвідчення неможливості своєчасного вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних у цих сертифікатах не йдеться.

З огляду на викладене, позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин щодо неможливості зареєструвати податкові накладні у період: березень - липень 2018 року, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку, виконання якого вже настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом, проте на момент видачі позивачу сертифікатів від 05.09.2014, обов`язку у позивача зареєструвати податкові накладні за спірний період не виникало.

Верховний Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №805/1811/17-а, від 03.09.2020 у справі №805/1693/17-а, від 12.05.2021 у справі 805/1206/17-а, від 01.07.2021 у справі № 805/3204/17-а.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Офісу підлягає задоволенню, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду