Постанова

від 26.06.2019 по справі 360/4199/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року справа № 360/4199/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Міронової Г.М., Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача Єлізарової К.Д., представника відповідача Коваль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 р. (у повному обсязі складено15.04.2019 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/4199/18 (головуючий І інстанції суддя В.С. Шембелян) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № 0007084607,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10 вересня 2018 року № 0007084607 (т. 1 а.с. 3-10).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 360/4199/18 адміністративний позов задоволено (т. 2 а.с. 166-169).

Визнано протиправним та скасовано прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 № 0007084607.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що норми Закону № 1669 визначають тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції або переселились з неї під час її проведення. Питання звільнення від відповідальності щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних взагалі не порушуються.

Щодо встановленого мораторію на проведення перевірок та існування спеціальних умов справляння податків і зборів, зумовлених проведенням антитерористичної операції, передбачених згідно ст. 3 Закону № 1669 та п. 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.11.2016 року № 1726, то відповідач звертає увагу на те, що Законом № 1669 не було передбачено відповідні зміни до Податкового кодексу України для застосування вищевказаних положень.

Крім того, наявність у платника податку сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику звернутись із заявою до контролюючого органу для продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів, а також для списання податкового збору, що виник унаслідок обставин непереборної сили. Також, сертифікати Торгово-промислової палати України від 05.09.2014 року надані позивачем не охоплюють період часу, протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та не передбачувані обставини, що об`єктивно вплинули на виконання зобов`язань, зокрема в частині відсутності реєстрації податкових накладних. Позивач не звертався до податкового органу відповідно до п. 100.1 і п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України з питанням надання розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Апелянт посилається на пп. 38. 2 п. 38 підр. 10 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України та зазначає, що позивач змінив свою податкову адресу з тимчасово окупованої території на іншу територію України та було зареєстровано за адресою: м. Сєвєродонецьк.

Апелянт посилається також на рішення апеляційних адміністративних судів, постанови Верховного Суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засідання надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 37713861, місцезнаходження юридичної особи з 09.04.2015: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 30/1, має 25 відокремлених підрозділів, а саме: ВП «Автобаза» , ВП «Вузол виробничо - технологічного зв`язку» , ВП «Гірничомонтажне налагоджувальне управління №2» , ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська» , ВП «Групова збагачувальна фабрика «Ровеньківська» , ВП «Краснолуцьке вантажно-транспортне управління» , ВП «Енергоуправління» , ВП «Ремонтно - механічний завод» , ВП «Ровеньківське вантажно-транспортне управління» , ВП «Санаторій-профілакторій «Шахтарські зорі» , ВП «Трест «Антрацитвуглебуд» , ВП «Управління матеріально-технічного постачання» , ВП «Управління по збагаченню та технічному контролю якості вугілля та стандартів» , ВП «Управління соціальної сфери» , ВП «Учбово - курсовий комбінат» , ВП «Центральна збагачувальна фабрика «Комендантська» , ВП «Шахта № 81 «Київська» , ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» , ВП «Шахта імені Космонавтів» , ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» , ВП «Шахта імені Ф.Е. Дзержинського» , ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське» , філія «Житлово-комунальне господарство» , та ВП «Шахтоуправління Ясенівське» , які розташовані у м. Ровеньки або Антрацитівському районі Луганської області, ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» з місцезнаходженням у м. Сєвєродонецьку Луганської області (т.1 а.с. 37-47).

ОВПП ДФС є суб`єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні ОВПП ДФС, що підтверджено матеріалами справи.

17.08.2018 Дніпропетровським управлінням ОВПП ДФС на підставі п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» , період виписки яких припадає на березень - липень 2018 року, за наслідками якої складено акт від 17.08.2018 № 380/28-10-46-06-37713861 (т.1 а.с. 11-14).

За результатами перевірки вказано на порушення вимог пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них, період виписки яких припадає на березень-липень 2018 року на суму ПДВ 720255,22 грн.

Акт камеральної перевірки направлено на адресу позивача 21.08.2018, заперечень на акт не надано (т.1 а.с. 15).

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.09.2018 № 0007084607, яким за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом першим та/або другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1440510,45 грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 50% у сумі 720255,23 грн. (т.1 а.с. 16).

До податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому також зазначено, що позивачем не зареєстровано податкових накладних в періоді, що перевірявся, на суму 1440510,45 грн., 50% від якої складає сума 720255,23 грн. - розмір застосованої до позивача штрафної санкції в оскарженому повідомленні-рішенні (т.1 а.с. 17-18).

Зазначена в оскарженому повідомленні-рішенні та розрахунку до нього сума, на яку позивачем не зареєстровано податкових накладних в періоді, що перевірявся, - 1440510,45 грн. не зазначена податковим органом як загальна сума встановленого в ході перевірки порушення, ані в мотивувальній частині акту перевірки № 380/28-10-46-06-37713861 від 17.08.2018, ані в його висновках.

Про наявність у висновках акту перевірки технічних помилок з цього приводу відповідач повідомив позивача лише під час розгляду цієї справи в суді (т.2 а.с. 129).

Сторони визнають ті обставини, що заперечень на акт перевірки позивач не подавав, з наявністю виявлених фактів відсутності реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, на загальну суму - 1440510,45 грн. згоден.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, 25.09.2018 платником податку надано до податкового органу скаргу від 24.09.2018, яка рішенням Державної Фіскальної Служби від 23.11.2018 №38145/6/99-99-11-03-01-25 - залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - залишено без змін (т.1 а.с. 20-26, 29-31).

Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 № 2884/05-4, виданим Торгово - промисловою палатою України, відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т.1 а.с. 33-34).

Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 № 2895/05-4, виданим Торгово - промисловою палатою України, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т.1 а.с. 35-36).

На підтвердження того, що у позивача взагалі були відсутні кошти - суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, представником позивача надано копії витягів з системи електронного адміністрування ПДВ з мінусовими показниками коштів ліміту (т.2 а.с. 144-155).

Згідно з копією рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2019 в справі № 913/619/18 відкрито провадження в справі про банкрутство позивача (т.2 а.с.156-159).

Правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення є спірним питанням даної справи.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове-повідомлення рішення є неправомірним, оскільки на позивача розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» .

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, зміст цієї норми передбачає обов`язок реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Сам факт порушення Товариством податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питанням звільнення Товариства від відповідальності на підставі положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» .

Щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» .

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до цих переліків м. Ровеньки, де знаходяться основні виробничі потужності підприємства та місто Сєвєродонецьк включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

До наступного часу м. Ровеньки знаходиться на непідконтрольній Україні території.

Статтею 10 Закону № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05 вересня 2014 року № 2884/05-4, виданим Торгово - промисловою палатою України, відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т. 1 а.с. 33-34).

Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05 вересня 2014 року № 2895/05-4, виданим Торгово - промисловою палатою України, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т. 1 а.с. 35-36).

Таким чином, позивач має сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати, якими Товариству відповідно до пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

За змістом пункту 102.6. статті 102 Податкового кодексу України, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків, зокрема мав обмежену свободу пересування у зв`язку з ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Відповідно до підпункту 102.7.2 пункту 102.7. статті 102 Податкового кодексу України, дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Засновуючись на аналізі положень статті 201 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає, що податкова накладна є підставою для можливого отримання податкового кредиту у покупця та податкового обов`язку у продавця. Її відсутність не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом, що підтверджує виникнення податкового обов`язку платника податків у зв`язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв`язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).

Реєстрація податкових накладних є однією із складових звітності платника податків перед податковим органом.

Відтак, дія обставин непереборної сили, засвідчена даним сертифікатом, розповсюджується на виконання обов`язків Товариства щодо реєстрації податкових накладних, як документів податкової звітності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач звільняється (на час проведення антитерористичної операції) від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань, а саме за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Неприйнятними є доводи податкового органу про необхідність звернення позивача до податкового органу із заявою в порядку пункту 102.6 Податкового кодексу України, оскільки наявність чи відсутність такого звернення не спростовують факту настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору) з 2014 року, що підтверджено сертифікатами Торгово-промислової палати України від 05 вересня 2017 року.

Цього ж висновку дійшов Верховний Суд у справах № 805/808/17-а від 08.05.2018, 805/1463/18-а, 805/365/17-а від 14.11.2018.

Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню на підставі вищевикладених висновків суду.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають обставинам у справі, з огляду на вищевказаний аналіз норм діючого законодавства так і матеріалів справи.

Посилання апелянта на те, що норми Закону № 1669 суперечать п. 2.1 Податкового кодексу України, де зазначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватись виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, із зазначенням, що Податковий кодекс України є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і спорів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин слід застосувати Закон № 1669, оскільки він є спеціальним законом відносно відповідних норм Податкового кодексу України та визначає, у тому числі, підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов`язань і в часі прийнятий пізніше.

Доводи стосовно того, що Сертифікати Торгово-промислової палати України від 05.09.2014 року № 2895/05-4 та № 2884/05-4 не охоплюють період часу, протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини є безпідставними, оскільки з Сертифікатів вбачається, що на момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на рішення судів місцевих та апеляційної інстанції, а також постанов Верховного Суду, у зв`язку з тим, що предмет розгляду цих справ є не тотожним з даною справою.

Щодо правової позиції Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року у справі № 805/1731/17а, висловлену відповідним складом суду, вона змінилась іншою позицією на користь позивача в постановах прийнятих пізніше у справі № 805/365/17а від 14.11.2018 року, яку суд використовує у даній справі.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність позову, а відповідачем доводи адміністративного позову не були спростовані, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 р. у справі № 360/4199/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 1 липня 2019 року.

Судді Г.М. Міронова

І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко