Ухвала

від 12.12.2024 по справі 580/9734/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 580/9734/21

адміністративне провадження № К/990/46238/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №580/9734/21 за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Черкаської міської ради до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення :

- від 06 серпня 2021 року: "Форма Р" № 0062070705 на суму 304404 грн за платежем «податок на додану вартість» (далі - ПДВ) та штрафними (фінансовими) санкціями; "Форма В1" № 0062080705 на суму 24750 грн з платежу «штрафні (фінансові) санкції (штрафи)»; "Форма В4" № 0062090705 про зменшення від`ємного значення ПДВ на суму 12107963,0 грн;

- від 31 серпня 2021 року: "Форма В1" № 00060067170705 на суму 9900 грн за платежем «штрафні (фінансові) санкції»; "Форма В4" № 0060067180705 про зменшення від`ємного значення ПДВ на суму 11436462 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.08.2022 позовні вимоги Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Черкаської міської ради було задоволено.

Вказане рішення суду скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року та прийнято нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постовою Касаційного адміністративного суду від 29.03.2023 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 29.03.2023 про скасування зазначених рішень судів та направлення справи на новий розгляд суду першої інстанції. Мотивуючи зауважив, що під час судового розгляду справи не враховані обставини та в матеріалах справи відсутні докази розгляду по суті звернень позивача щодо проведення документальної планової виїзної перевірки за місцезнаходженням бухгалтерської документації. Крім того, що в постанові суду апеляційної інстанції відсутні дослідження та оцінка порушень, які базуються виключно на ненаданні платником податків первинних документів, хоча листом від 24 червня 2021 року № 170 позивач їх надав відповідачу (перелік наведений у пункті 2.11. акта перевірки від 12 липня 2021 року), не установлено чи підтверджують ці документи частину господарських операцій, за результатами яких сформовано податковий кредит, з огляду на що передчасно стверджувати про повне не підтвердження задекларованих платником показників. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що предметом документальних позапланових перевірок було дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за квітень, травень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а суд апеляційної інстанції, погоджуючись з позицією податкового органу, перелічив періоди 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 років, які вплинули на формування від`ємного значення квітня, травня 2021 року, не з`ясовуючи - чи проводились на підприємстві податкові перевірки, у тому числі щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у попередні податкові (звітні) періоди. Суд першої інстанції взагалі не враховував факт ненадання Підприємством частини первинних документів під час проведення податкової перевірки, а оцінював порушення позивачем податкового законодавства, встановлені відповідачем, в результаті чого дійшов висновку, що КП «Міськсвітло» у період з червня 2017 року по квітень 2021 року не здійснювало придбання послуг з поточного та капітального ремонту і реконструкції мереж зовнішнього освітлення міста Черкаси, які регламентовані підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, хоча податковими перевірками порушення підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України не встановлено, в актах перевірки не описане. Контролюючий орган посилається на положення наведеної норми лише в описовій частині ППР від 31 серпня 2021 року №0067170705.Також колегія суддів Верховного суду зазначає, що суд першої інстанції виходив з того, що постачальники позивачеві послуг з капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення (ТОВ «АБК Електро-Буд», ТОВ «Геобудсервіс Плюс», ТОВ «Сорго-Буд», ТОВ «БП Євробудстандарт», ТОВ «БК Вектор-Успіху», ТОВ «Метабуд-М», ТОВ «БФ Будсервіс Груп», ТОВ «Гарантбуд 2020») є платниками ПДВ, а діяльність позивача з поточного та капітального ремонту, а також реконструкції мережі зовнішнього освітлення міста Черкаси - не підпадають під операції, які звільнені від оподаткування, хоча жодні господарські операції не описані судом в мотивувальній частині рішення, посилання на первинні документи бухгалтерського обліку відсутні, тобто рішення не відповідає вимогам статті 242 КАС України щодо його законності та обґрунтованості.

За результатом нового розгляду рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області: №0062070705 - повністю; №0062080705 - на заявлену оспорювану суму штрафу - 24750грн; №0062090705 - повністю; №0067170705 - на заявлену суму штрафної санкції - 9900 грн; №0067180705 - повністю. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

02.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 580/9734/21, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні позову.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Черкаської міської ради здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, вказує про порушення судами попередніх інстанцій, та зазначає постанови Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (з цитуванням окремих витягів з тексту зазначених у касаційній скарзі постанов), без урахування яких, були прийняті оскаржувані рішення, а саме: від 05.02.2019 у справі № 808/2335/16, від 28.10.2021 у справі № 802/880/18-а, від 15.01.2019 у справі № 822/28/15.

Верховний Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою фактичних обставин, та доказів наданих сторонами.

Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Крім того, встановлено що, касаційна скарга містить посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу відкриття касаційного провадження суд зазначає, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Оскарження судового рішення з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції полягає у аналізі аргументів Верховного Суду, що стали підставою для такого висновку та викладення обґрунтування щодо іншого підходу до застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Проте, скаржником у касаційній скарзі не обґрунтована необхідність відступлення від сформованих висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у взаємозв`язку із вказаними вище підставами.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 580/9734/21 - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко