Ухвала

від 11.12.2024 по справі 263/10183/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 263/10183/20

Провадження № 1-кп/229/397/2024

УХВАЛА

іменем України

11 грудня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про звернення внесених у якості застави коштів в дохід держави шляхом перерахуваня на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України у кримінальному провадженні № 22019050000000275 від 18.12.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22019050000000275 від 18.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.

18.11.2024 року від прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 до Дружківського міського суду Донецької області надійшло надійшло клопотання про звернення застави, внесеної обвинуваченим ОСОБА_8 в сумі 768400 грн в дохід держави шляхом перерахування на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України. В обгрунтування клопотання вказує, що під час досудового розслідування 29.06.2019 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» в Донецькій області на 60 днів та визначено розмір застави в сумі 768400 грн. 01.07.2019 ОСОБА_8 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Відповідно до матеріалів кримінального провадження заставу за ОСОБА_8 внесла захисник ОСОБА_6 . У подальшому обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово не з`являвся у судові засідання у зв`язку з тим, що, відповідно до його власних повідомлень, перебував на тимчасово окупованій території України, куди виїхав без дозволу прокурора та суду, чим порушив процесуальні обов`язки, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу. У зв`язку з вищенаведеним, за клопотанням прокурора Артемівським міськрайонним судом винесено ухвалу про здійснення щодо ОСОБА_8 спеціального судового провадження. 06.11.2024 до Донецької обласної прокуратури надійшов лист-звернення ВЧ НОМЕР_1 з проханням звернутися до суду з клопотанням про перерахування застави, внесеної обвинуваченим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 768400 грн в якості благодійної допомоги в грошовій формі на потреби вказаної військової частини.

04.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання прокурора про долучення матеріалів на підтвердження внесення застави, а саме: копію супровідного листа від 01.07.2019, копію заяви від захисника ОСОБА_6 про внесення застави у розмірі 768400 грн. та звільнення на цій підстави ОСОБА_8 з-під варти, а також копію квитанції № 266910001 від 01.07.2019.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, з підстав зазначених у письмовому запереченні, поданих спільно з захисником ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_6 повідомила суд, що вона перераховує особисто кошти на підтримку Збройних Сил України, однак в даному випадку при всій повазі до ЗСУ, вважає це клопотання прокурора передчасним, нелогічним і не доведеним належними доказами щодо незабезпечення обвинуваченим процесуальних обов`язків. Повідомила, що обвинувачений ОСОБА_8 особисто не вносив кошти як заставу, а 768400 грн. внесені нею як його захисником. Перш ніж кошти булти перераховані, вона пройшла верифікацію що кошти належать саме їй. В неї укладено договір на захист з обвинуваченим, але з грудня 2021 року не спілкувалася з ОСОБА_8 , він не виходить на зв`язок, його немає в соціальних мережах, але, позаяк, вона виконує свої обов`язки захисника. Звернула увагу суду на те, що прокурором не надано доказів щодо обрання, продовження дії запобіжного заходу, що обвинувачений не з`являється до суду без поважних причин; відсутні відомості щодо перебування обвинуваченого на час розгляду даного клопотання на тимчасово окупованій території в місті Донецьку, а також інформація щодо відсутності Державного запису про його смерть. Обвинувачений ОСОБА_8 в 2021 році намагався перетнути лінію зіткнення для того, щоб приймати участь у судових засіданнях, але не за певних обставин цього не зміг зробити. Ухвалене судом судове рішення про проведення спеціального провадження ще не є підставою для звернення застави в дохід держави. Також ОСОБА_6 вважає, що застава якщо і має бути звернена, то тільки на підставах визначених кримінально-процесуальним законодавством. З посиланням на ч.ч. 8-10 ст.182 КПК України та з урахуванням викладених заперечень та доводів просила відмовити прокурору в задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважав, що клопотання має бути повернуто прокурору, оскільки до клопотання повинні бути надані всі ті документи, на підставі яких обирався для обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, як це передбачено ст. 184, 194 КПК України. Зауважив, що в 2021 році обвинувачений ОСОБА_8 звертався до суду щодо проведення з його участю судових засідань в режимі відеоконференції, однак у зв`зку з тим, що він перебував на тимчасово окупованій території, де суди держави Україна вже не діяли, суд не мав підстав для його ідентифікації при застосуванні ним власних засобів зв`язку. Якщо клопотання не буде повернуто судом, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні підтримав заперечення захисників.

Розглянувши вищевказане клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисників, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя ОСОБА_10 від 29.06.2019 року до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» в Донецькій області на 60 днів та визначено розмір застави в сумі 768400 грн.

01.07.2019 року ОСОБА_8 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Заставу за ОСОБА_8 внесла захисник ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією № 266910001 від 01.07.2019 року. Отримувачем застави є ТУ ДСА України в Донецькій області.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу в виді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в виді застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

ОСОБА_6 як заставодавець згоду на звернення застави не надавала, до того ж суд ще не ухвалював вирок і розпоряджень на виконання вироку не видавав.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2012 року № 15, внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

Так, суд зазначає, що прокурором до суду було скеровано клопотання про звернення застави, внесеної обвинуваченим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 768400 грн в дохід держави шляхом перерахування до Національного банку України для цілей оборони України за наступними реквізитами: МФО 300001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України.

Прокурор у клопотанні зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово не з`являвся у судові засідання у зв`язку з тим, що, відповідно до його власних повідомлень, перебував на тимчасово окупованій території України, куди виїхав без дозволу прокурора та суду, чим порушив процесуальні обов`язки, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу.

Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик міститься в положеннях ч.1 ст.138 КПК. Поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка об`єктивно робить неможливим прибуття за викликом, тобто слід довести, що дана обставина призвела до унеможливлення виконання підозрюваним обов`язку.

Встановлено, що ОСОБА_8 03.03.2021 року, 10.08.2021 року звертався до суду із клопотаннями про проведення судового засідання за його участю в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon».

Втім ухвалами Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2021 року, 12.08.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу «EasyCon», оскільки на виконання вимог КПК України є необхідність у встановленні особи учасника, зокрема обвинуваченого, врученні йому пам`ятки про його процесуальні права, як учасника провадження в суді, а також у вчиненні дій, що пов`язані з перевіркою документів, що посвідчують його особу.

Наразі в матеріалах справи відсутні докази перебування ОСОБА_8 на тимчасово окупованій території України.

Встановлено, що ОСОБА_8 не вносив за себе заставу, заставу за ОСОБА_8 внесла захисник ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією № 266910001 від 01.07.2019 року.

Обгрунтовуючи клопотання прокурор посилався на лист-звернення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_11 від 06.11.2024 року, в якому останній просить звернутися до суду з клопотанням про перерахування застави в сумі 768400 грн в якості благодійної допомоги в грошовій формі на потреби військової частини (отримувач: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , р/р UA878201720312321001301015857, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ).

Проте номер рахунку вказаний у листі військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2024 ( НОМЕР_3 ), не збігається із номером рахунку, на який прокурор просить перерахувати суму застави (UA843000010000000047330992708).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан, який неоноразово продовжувався та діє на теперешній час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією Російської Федерації та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi). : UA843000010000000047330992708.

На офіційному веб-сайті Національного банку України зазначено, що рахунок - мультивалютний, він створений та відкритий як для переказу коштів від міжнародних партнерів та донорів - у іноземній валюті (доларах США, євро, британських фунтах, швейцарських франках, австралійських, канадських доларах, юані Женьміньбі та єнах), так і від українського бізнесу та громадян - у національній валюті.

Однак, чинний КПК не передбачає звернення застави на рахунки Міністерства оборони України, його структурнихз підрозділів, у тому числі військових частин

Застава стягується в дохід держави, яка в подальшому може бути скерована відповідними органами зі спецрахунку на визначені таким органам видатки.

Суд також зауважує, що згідно п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 "Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу" звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжної інструкції територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу. Копія ухвали слідчого судді, суду, вироку місцевого суду надсилається протягом п`яти днів з дня набрання ними законної сили слідчим суддею (судом), який їх постановив чи ухвалив, до територіального управління ДСА, на депозитний рахунок якого було внесено заставу, для підготовки платіжної інструкції. Платіжна інструкція видається територіальним управлінням ДСА протягом п`яти робочих днів з дня надходження ухвали слідчого судді, суду, вироку суду (апеляційним судом, Вищим антикорупційним судом, Верховним Судом - протягом п`яти робочих днів з дня постановлення ухвали, постанови чи вироку суду), що набрали законної сили, в яких міститься рішення про звернення застави в дохід держави, прийняте у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, виключається звернення застави безпосередньо на рахунок отримувача, яким згідно листа-звернення є військова частина НОМЕР_1 .

Суд, вислухавши аргументи сторін, приходить до висновку, що клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави, внесеної обвинуваченим ОСОБА_8 в сумі 768400 грн в дохід держави шляхом перерахування на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 182, 315, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали підписано 13.12.2024.

Суддя ОСОБА_1