Ухвала

від 12.12.2024 по справі 607/17430/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/17430/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/440/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч. 4 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

захисника - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали провадження №11-кп/817/190/23 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2024 року про продовження щодо нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 4 січня 2025 року.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо нього більш м"який запобіжний захід.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те що підозра у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необгрунтованою оскільки орган досудового розслідування невірно визначив розмір викраденого майна, яке було вживаним, а не новим, а тому вважає що в його діях відсутній склад злочину, у зв"язку з його декриміналізацією.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів у ній викладеній, прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024211040001054 від 01.05.2024 щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Місцевий суд продовжуючи щодо обвинуваченого строку тримання під вартою визодивз того що ризики, якими прокурор обґрунтовує доцільність продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, та які були раніше встановлені при вирішенні аналогічного питання, продовжують існувати й на даний час та вони виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого.

Також судом враховано відомості про особу обвинуваченого, зазначені в обвинувальному акті, попередніх ухвалах суддів щодо порушеного питання, матеріалах кримінального провадження, а також, які встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження, та які наведені прокурором у Клопотанні, зокрема те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; слабкість його соціальних зв`язків в місці проживання (він не працює, не одружений, дітей та інших утриманців не має, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності), з огляду на що прийшов до переконання, що ОСОБА_7 може навмисно переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також урахував те, що судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, зокрема, судом здійснюється допит свідків сторони обвинувачення, тому вважав недоцільним змінювати раніше застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з огляду на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З наведеним погоджується і колегія суддів.

Перевіряючи твердження апелянта щодо необгунтованості підозри у скоєнні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України з огляду на можливість встановлення вартості викраденого майна менше визначеного законом розміру для притягнення його до кримінальної відповідальності колегія суддів виходить з того що у справі призначено повторну екпертизу щодо визначення вартості предмету крадіжки тому лише після її проведення можна буде достовірно стверджувати про вартість вказаного майна, з огляду на те що суд не перейшов до дослідження письмових доказів, які зібрані органом досудового розслідування, колегія суддів вважає що вирішення вказаного питання можливе лише після з"ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, тому наданий час підозра є обгрунтованою з огялду на вищенаведне, а ризики є доведеними тому дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки зможе забезпечити обраний запобіжний захід.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, та відповідно скасування оскаржуваної ухвали суду про продовження щодо нього строку тримання під вартою колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

Постановила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2024 року про продовження щодо обвинуваченого обвинуваченого ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді