Рішення

від 12.12.2024 по справі 185/8914/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/2364/2024

ЄУН 185/8914/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Шевченко Л. В., за участю секретаря судового засідання Сови Н. В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Павлоградськадержавна нотаріальнаконтора Дніпропетровськоїобласті,про визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини,

У С Т А Н О В И В :

22.08.2024 року адвокат Маліченко Людмила Трифонівна, яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВЕ № 1128558 від 21.08.2024 в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Бахмутської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказує, що 26.09.2022 року після отримання травматичного ушкодження внаслідок бойових дій помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до початку повномасштабного вторгнення проживав разом зі своїм дідусем ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина у вигляді нерухомого та рухомого майна в м. Бахмут Донецької області та грошові вклади в установах банків. В серпні 2022 року позивача, оскільки він тривалий час хворіє, є літньою людиною, якій потрібне медичне лікування та постійний належний догляд волонтери ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 вивезли з міста Бахмута до міста Павлограда та розмістили на проживання та утримання в благодійному фонді, який опікується одинокими та хворими людьми за адресою: АДРЕСА_3 , де він проживає і до цього часу, що підтверджується довідкою ВПО. Волонтери періодично відвідували позивача, а він попросив їх дізнатися про долю його онука ОСОБА_2 , останні виконали прохання позивача та їм вдалося з`ясувати, що онук позивача загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . В грудні 2023 року позивачу було передано довідку про смерть його онука і він зареєстрував його смерть 13.12.2023 року в Павлоградському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області. 24.02.2024 року позивач звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини за померлим онуком, але нотаріус ОСОБА_5 відмовила у вчинені нотаріальної дії та видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом, оскільки позивачем пропущений строк звернення. Позивач достатньо літня людина та має ряд невиліковних хвороб, зокрема є проблеми з сечовим міхуром та нирками (що підтверджується документально), тривалий час перебуває на лікуванні та не має можливості самостійно пересуватися по місту. Окрім того указом Президента України 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні було запроваджено воєнний стан. Пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 04.10.2024 року передав вказану цивільну справу на розгляд до Дружківського міського суду Донецької області.

07.11.2024 року до Дружківського міського суду Донецької області з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 11.11.2024 року вказану позовну заяву залишив без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

15.11.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви. До клопотання додані платіжні інструкції про сплату судового збору.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 27.11.2024 року прийняв до розгляду, відкрив провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження, та призначив по вказаній справі підготовче засідання. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Маліченко Л. Т. у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 09.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого у зв`язку з визнанням позову відповідачем просить прийняти рішення в підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача Бахмутської міської ради Кудлай С. С. у підготовче судове засідання не з`явився, проте 29.11.2024 року до суду від нього надійшла заява в якій він просить розглянути справу без його участі та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Юлія Шкицька у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 11.12.2024 року надійшла заява про розгляд справи без її участі.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності з точки зору допустимості, належності, об`єктивності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбаченост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 13.12.2023 року складено відповідний актовий запис № 70, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (арк. с. 8).

Згідно з довідкою про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер внаслідок травматичного ушкодження внаслідоу бойових дій (арк. с. 6)

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина у вигляді нерухомого та рухомого майна в м. Бахмут Донецької області та грошові вклади в установах банків.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.11.2022 року № 1216-5002331657 ОСОБА_1 фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_4 (арк. с. 7).

У постанові від 24.02.2024 року державний нотаріус Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицька Ю. А. відмовила ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії видачі на його ім`я свідоцтва про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , оскільки заява не була подана своєчасно за місцем відкриття спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України, доказів фактичного прийняття спадщини позивачем до державної нотаріальної контори не було надано (арк. с. 11).

Відповідно достатті 41 Конституції України, ч. 1 ст.319, ч. 1 ст.321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У роз`ясненнях, наданих у п. 23, 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбаченост. 1216 Цивільного кодексу України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

Відповідно достатті 1220 Цивільного кодексу Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зіст. 1218 Цивільного кодексу Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до вимогч. 2, 3 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1258 Цивільного кодексу Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1262 Цивільного кодексу Україниу другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частиною першою статті 1225 Цивільного кодексу Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зіст. 1226 Цивільного кодексу Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦКУкраїни відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексуУкраїни спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України).

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України, ч. 10 ст. 67 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4.9. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5,свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 1297 Цивільного кодексу Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини не подав заяву про її прийняття, вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним Заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтовуючи підстави позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк є те, що позивач тривалий час хворіє, що підтверджується виписками з медичної картки (арк. с. 10, 12), ультразвуковими обстеженнями № ПЖ-19.12.23-02 від 19.12.2023 року (арк. с. 13), № ПО-19.12.23-03 від 19.12.2023 року (арк. с. 14), в серпні 2022 року позивача вивезли зміста Бахмутадо містаПавлограда тарозмістили напроживання таутримання вблагодійному фонді,який опікуєтьсяодинокими тахворими людьми,а такожте,що тількив грудні 2023 року позивачу було передано довідку про смерть його онука і він зареєстрував його смерть 13.12.2023 року в Павлоградському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Окрім того указом Президента України 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні було запроваджено воєнний стан.

Верховний суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 визначив наступне. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наразі такий підхід є усталеним і незмінним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19, від 29 січня 2024 року у справі № 552/4825/22, від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18, від 21 лютого 2024 року у справі № 760/4267/21, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22 та інші).

Суд погоджується із наведеними вище правовими висновками, які не втратили своєї актуальності і застосовуються до правовідносин у даній справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів`та ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.81,89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Обставини, за яких слід визначити ОСОБА_1 додатковий строк в 2 місяці з дня набранням рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнані відповідачем в повному обсязі.

Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання відповідачем позову вимогам Закону не суперечить та прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив 6-ти місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, встановлений ст. 1268 ЦК України з поважних причин, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням 24.02.2022року указом Президента України № 64/2022воєнного стану на всій території України, а також з тривалою хворобою позивача. Ці підстави стали перешкодою для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та позбавили позивача можливості вчасно звернутись у встановлені законом строки до нотаріуса з відповідною заявою.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.5, 10,81,200, 206, 258-259,263-265,273,354 ЦПК України, ст.1220,1222,1268,1269,1270,1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Димитрівським МВУМВС України в Донецькій області 01.02.2000 року, додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 після отримання травматичного ушкодження внаслідок бойових дій.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,паспорт НОМЕР_3 ,виданий ДимитрівськимМВУМВС Українив Донецькійобласті 01.02.2000року, фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_4 .

відповідач: Бахмутська міська рада, код ЄДРПОУ 04052732, адреса місцезнаходження: вул. Миру, 44, м. Бахмут, Донецька обл., 84500.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 02891115, адреса: вул. Харківська, буд. 114, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400.

Cуддя Л. В. Шевченко