Ухвала

від 12.12.2024 по справі 464/5485/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5485/24

пр.№ 1-кп/464/600/24

У ХВ АЛ А

09 грудня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження№ 464/5485/24, внесене 13.08.24. Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142410000705, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення прокурор ОСОБА_4 ;

захисту - обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5

учасником провадження потерпілий ОСОБА_6

з участю його учасників, -

в с т а н о в и в :

у провадженні суду на стадії дослідження доказів перебуває вказане кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18цього Кодексу.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, покликаючись на наявність обґрунтованого обвинувачення у кримінальному правопорушенні та відповідних ризиків.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав: обвинувачений зазначив, що, якщо його вину доведуть, буде нести покарання; захисник заперечив з підстав відсутності ризиків, якими прокурор обгрунтовує своє клопотання; потерпілий заперечив з підстав, що так сталось через алкоголь.

Заслухавши думку учасників провадження та дослідивши подане клопотання, суд дійшов наступного.Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного.

Як регламентовано ст.ст.131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 15 серпня 2024 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів 11 жовтня 2024 року без визначення розміру застави. Ухвалами того ж суду від 10 жовтня та 12 листопада 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою, зокрема до 10 січня 2025 року, що набрали законної сили.

Відповідно до п.13 ч.1ст.3КПК України обвинувачення- це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду суду, в тому числі з огляду на те, що обвинуваченому вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованих злочинів, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли останній перебував у процесуальному статусі підозрюваного.

За таких обставин суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого обвинувачення при розгляді клопотання про продовженні строку запобіжного заходу під час судового провадження, не має законних підстав для дослідження будь-яких доказів, окрім обвинувального акта.

Існування ризику переховуватись обвинуваченим від суду підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, максимальною санкцією на строк до восьми років, і це може стимулювати його до втечі. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого, який не працює та не має постійної зайнятості, до втечі.

Існування ризикупродовження злочинної діяльності підтверджується характером і способом вчинення інкримінованого злочину, оскільки обвинувачений та потерпілий є рідними братами та проживають за однією і тією ж адресою, де і було вчинено злочин. Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення/відсутність встановлених ризиків.

Існування ризиків незаконного впливу на потерпілого та свідків, які є батьками як обвинуваченого та потерпілого, також підтверджується їх спільним проживанням за місцем вчинення злочину та можливістю схилення обвинуваченим таких до зміни чи відмови від показань.

Вищенаведені обставини у своєму взаємозв`язку зумовлюють необхідність продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід, що забезпечить його дієвість та сприятимевиконанню завданькримінального провадження,визначеним ст.2КПК України.КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак має реальну потенційну можливість їх здійснити в майбутньому.

Усвідомлення загрози реального покарання у виді позбавлення волі на значний строк у разі визнання винуватості, конкретні фактичні обставини злочину проти життя і здоров`я особи, у сукупності підвищують суспільну небезпечність діяння та особи, на переконання суду свідчать про доцільність продовження обвинуваченому виняткового заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе запобігти доведеним ризикам та сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Більш м`які запобіжні заходи чи їх незастосування не забезпечать належної поведінки обвинуваченого з урахуванням сукупності наведених ризиків, а безпека суспільства вимагає ізоляції особи, яка з достатньою обґрунтованою ймовірністю здатна завдати згубного впливу здоров`ю не тільки потерпілого, а й оточуючих. Продовження строкутримання підвартою можебути виправданоза наявностітого,що йоговимагають справжніінтереси суспільства,які,не зважаючина презумпціюневинуватості,переважають надпринципом повагидо особистоїсвободи.

Відповідно до ч.3 ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Тому відсутні підстави для визначення розміру застави обвинуваченому, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст.369-372, 532 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

задоволити клопотання прокурора.

Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 лютого 2025 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 13 грудня 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_7