Рішення

від 04.12.2024 по справі 199/3522/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3522/24

(2-др/199/83/24)

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

04.12.2024

м. Дніпро

справа №199/3522/24

провадження №2-др/199/83/24

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді вищезазначена цивільна справа, по якій 14 листопада 2024 року ухвалено рішення, яким позов задоволено частково.

19 листопада 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду по справі №199/3522/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзподіл майнаподружжя про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 28500 гривень.

25 листопада 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська також надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коротя Р.О. про ухвалення додаткового рішення суду по справі №199/3522/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, у якій представник просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 гривень.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024 року вказані заяви було об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер №199/3522/24 (провадження №2-др/199/83/24).

В судове засідання сторони та їх представники для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суду не з`явились, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили. За таких обставин суд вважає за можливе у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України провести судове засідання за відсутності сторін, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Згідно п.3 ч.1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторониабо інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Положення ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положення ст. 246 ЦПК України встановлюють, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У своїй заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що 11 березня 2024 року між нею та адвокатом Скочко О.А. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги. Згідно п.7 Договору та додатком до нього було узгоджено вартість та спосіб оплати послуг адвоката. Як вбачається з наданих позивачем Додатку до договору про надання правничої допомоги, Акту прийому-передачі правничої допомоги від 18.11.2024, квитанції до прибуткового касового ордера №18112024 від 18.11.2024 загальна сума сплаченої правничої допомоги, наданої адвокатом Скочко О.А. позивачу становить 28500 гривень та складається з наступного: здійснення адвокатського запиту щодо вартості автомобіля 500 грн., складання та підготовка для подання до суду позовної заяви (4 годин) 4000 грн., клопотання про долучення висновків експерта 700 грн., заява про відстрочку сплати судового збору 800 грн., заява про забезпечення позову 1500 грн., участь представника у семи (06 червня 2024 року, 11 червня 2024 року, 16 липня 2024 року, 28 серпня 2024 року, 10 жовтня 2024 року, 23 жовтня 2024 року, 14 листопада 2024 року) судових засіданнях, складення та подання до суду заяви в порядку ст.49 ЦПК України (3 години) 3000 грн., заперечення на експертну оцінку відповідача 2500 грн., складання та підготовка подання в суд відповіді на відзив (3 години) 300 грн., заява про витрати на правничу допомогу з додатками 2000 грн.

У своїй заяві адвокат Коротя Р.О. представник відповідача Єфіменка О.І. просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 гривень, що складаються із гонорару адвоката. На підтвердження понесених відповідачем судових витрат представник надав суду витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги від 21 травня 2024 року, з якого вбачається, що сторони договору обумовили розмір гонорару адвоката та порядок його сплати; квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 25 листопада 2024 року, а також акт приймання-передачі від 25 листопада 2024 року, згідно яких відповідачем було сплачено адвокату Коротя Р.О. за представництво його інтересів у цивільній справі №199/3522/24 грошові кошти в загальному розмірі 30000 гривень.

02 грудня 2024 року адвокатом Скочко О.А. представником позивача до суду направлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій зазначає, що така заява подана з порушення строку на її подачу. Крім того, заявлений стороною відповідача розмір витрат на допомогу адвоката Коротя Р.О. значно вищий за рекомендований та є неспівмірним зі складністю справи і часом витраченим адвокатом на надання правової допомоги.

До правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №379/1418/18, від 13 грудня 2022 року по справі №695/2483/20.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року по справі №317/1209/19, від 22 січня 2021 року по справі №925/1137/19, від 03 лютого 2021 року по справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №753/1203/18, від 21 грудня 2022 року по справі №357/9210/18.

Учасник справи повинен деталізувати опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Зазначення в акті приймання-передачі наданих послу переліку наданих послуг та фіксований розмір гонорару адвоката є належним розрахунком детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Наведена правова позиція узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21.

Згідно матеріалів справи ціна позову ОСОБА_1 складала 852992,78 гривень (загальна вартість майна, коштів, які позивач розраховував набути у випадку повного задоволення його позовних вимог), а за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволені частково в межах суми, що становить 639744,59 гривень.

Водночас, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, тривалість і результат її розгляду, а також значення справи для кожної із сторін, поведінка сторін (те, що в іншій цивільній справі №199/739/24 про поділ майна подружжя не було зазначене все майно, у зв`язку із чим було ініційовано другу справу), враховуючи, що сума правових витрат понесених позивачем у розмірі 28500 грн. є співмірною з розглядом даної справи, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 28500 грн.

Що стосується заяви позивача про стягнення судового збору в розмірі 605, 60 грн. за подання нею заяви про забезпечення позову, то розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснено судом під час ухвалення рішення 14 листопада 2024 року.

Так звертаючись до суду у травні 2024 року, позивачем сплачено судовий збір 3811,59 грн., виходячи з ціни позову 381159,33 грн. та 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову. Водночас, позовні вимоги було задоволено частково на суму 285869,50 грн. Рішенням суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3464 грн. 29 коп., тобто 2858,69 грн. пропорційно задоволеним вимогам та 605,60 грн. за заяву про забезпечення позову, а тому в цій частині заяви позивачу слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні заяви адвоката Коротя Р.О. представника відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 246, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 28500 (двадцять вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині заяви та у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Коротя Р.О. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Повний текст рішення суду складено 11 грудня 2024 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 .

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 .

Суддя О.Б.Подорець