Ухвала

від 10.12.2024 по справі 363/2828/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" грудня 2024 р. Справа № 363/2828/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження №12024111150000692, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець містаКиєва,українець, громадянин України, має неповну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, зі слів проживає у цивільному шлюбі, на утриманні осіб, які потребують його піклування, не має, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимий, востаннє 21.02.2020 вироком Чечельницького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, яким із застосовна ст.ст. 70, 71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.11.2023 умовно-достроково звільнений від подальшого відбування покарання, з невідбутим строком покарання 1 рік 1 місяць 1 день,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 слідчим суддею отримано вказане клопотання, яке відповідає вимогам статті 184 КПК, та у його обґрунтування зазначено, що СВ Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024111150000692 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого

частиною четвертою статті 185 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою

статті 185 КК України, а саме: у таємному викрадені чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на території України з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з введенням воєнного стану, визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Як зазначеноу клопотанні, у денний час доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) 15.05.2024, але не пізніше 21:29, у ОСОБА_4 який правомірно перебував у приміщенні кімнати № 28 хостелу ТОВ «Калина 2015» (ЄДРПОУ 40729054), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, 15-Б, виник злочинний, протиправний умисел, спрямований на таємне, викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, яке знаходилося в приміщенні кімнати № 28 та належало ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 05:30 16.05.2024, достовірно знаючи, що в Україні діє воєнний стан, розуміючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігаєта він залишиться не поміченими, перебуваючи в приміщенні кімнати № 28 хостелу ТОВ «Калина 2015» (ЄДРПОУ 40729054), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, 15-Б, підійшов до ліжок що знаходилися в цій кімнаті виявив та викрав мобільний телефон марки «Redmi 9» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 серійного номеру НОМЕР_3 , бувшого у використанні вартістю 2799 грн

30 коп.(дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень 30 коп.); мобільний телефон марки «Redmi 13С», ІМЕІ1: НОМЕР_4 та ІМЕІ2: НОМЕР_5 серійного номеру НОМЕР_6 , бувшого у використанні вартістю 3849 грн 30 коп.(три тисячі вісімсот сорок дев`ять гривень 30 коп.); павер банк марки у марки «НО» моделі PR129, бувшого у використанні вартістю 790 грн 30 коп.(сімсот дев`яносто гривень 30 коп.), що належать потерпілому ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «РОСО» моделі 221111317 PG ІМЕІ1: НОМЕР_7 ; ІМЕІ2: НОМЕР_8 , бувшого у використанні вартістю 3415 грн 30 коп.(три тисячі чотириста п`ятнадцять гривень 30 коп.), павер банк марки «Romoss» модель РЕА60, бувшого у використанні вартістю 2625 грн (дві тисячі шістсот двадцять п`ять гривень) що належить потерпілому ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Redmi» Note 125 Onyx Bleck 8 GB |RAM 256 GB ROM IMEI1: НОМЕР_9 ; IMEI2: НОМЕР_10 ; SN НОМЕР_11 бувшого у використанні вартістю 5599 грн 30 коп.(п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 30 коп.), що належить потерпілому ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_4 , разом з викраденим майном, приміщення кімнати №28 хостелу ТОВ «Калина 2015» (ЄДРПОУ 40729054) залишив, тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим саме заподіяв майнової шкоди потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 на загальну суму 19 078 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень (злочинів), підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та матеріалами кримінального провадження, зокрема:

протоколами допитів потерпілих, протоколом огляду, в ході якого вилучено викрадене майно; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання за пред`явленими фотознімками за участю потерпілих, свідків, протоколами тимчасового доступу до речей та документів.

В обґрунтування доводів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України слідчим зазначено про наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України вчиненого в умовах воєнного стану, покарання за яке передбачене позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. А від так наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний під страхом отримання максимального покарання може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України;

ОСОБА_4 за викладених обставин може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та в подальшому можуть бути використані, як докази для доведення беззаперечної вини останнього, оскільки досудове розслідування на даний час не завершено та сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій;

ОСОБА_4 може впливати на свідків та на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, адже він знає їх місце проживання та має реальну можливість, шляхом погроз та залякування останніх незаконно на них вплинути за для ухилення від кримінальної відповідальності. Потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні, не допитані безпосередньо в суді та їх покази містять істотне значення в даному кримінальному провадженні та обвинувачений з метою уникнення від кримінальної відповідальності може умовляннями та/або погрозами переконати останніх давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, зазначено, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з`явитись на виклики суду, іншим чином затягувати здійснення судового розгляду, вчиняючи всі дії спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищезазначені ризики та встановлені обставини які враховуються під час обрання запобіжного заходу, орган досудового розслідування (сторона обвинувачення) переконаний, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення про підозру та до тепер не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу.

Застосування до обвинуваченого запобіжних заходів у вигляді застави та домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів), зважаючи на той факт, що останній систематично вчиняв нові корисливі злочини, а домашній арешт не може запобігти скоєнню нових кримінальних правопорушень. Також, можна зробити висновок, що обвинувачений обрав способом отримання доходів не офіційне працевлаштування та заробіток, а збагачення за рахунок чужого майна.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний, не заперечуючи обставин, викладених у клопотанні щодо вчинення ним злочину, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12024111150000692, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частинною четвертою статті 185 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Так, 10.12.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частинною четвертою статті 185 КК України.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, які долучено до клопотання та досліджено слідчим суддею.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Враховуючи досліджені матеріали, пояснення підозрюваного, який не заперечує свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинною четвертою статті 185 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

ОСОБА_4 раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинною четвертою статті 185 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьомуслідчий суддя,звертає увагуна те,що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимийсаме зазлочини противласності,востаннє 21.02.2020 вирокомЧечельницького районногосуду Вінницькоїобласті зач.2ст.185,ч.3ст.185КК України,яким іззастосовна ст.ст.70,71КК Україниостаточно призначенопокарання увиді позбавленняволі настрок 5років,ухвалою Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 15.11.2023 умовно-достроковозвільнений відподальшого відбуванняпокарання,з невідбутимстроком покарання1рік 1місяць 1день. Проте, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та 16.05.2024 вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності.

Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається із клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На сьогодні у кримінальному провадженні №12024111150000692 проводиться досудове розслідування та існує необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

На думку слідчого судді, наведене свідчить, що слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, довели обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою (пункти 1-4 частини першої статті 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків, враховуючи особу ОСОБА_4 , який неодноразово судимий, зокрема за корисливий злочин проти власності , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який вчинив після умовно-дострокового звільненя від подальшого відбування покарання, з невідбутим строком покарання 1 рік 1 місяць 1 день, не має зареєстрованого місця проживання, не одружений, не має на утриманні осіб, які потребують його опіки, не має достатнього стримуючого стороннього впливу та вагомих гарантій, які б переважали настання згаданих ризиків, дисциплінували його поведінку.

Під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, немає.

Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 , пов`язана з тим, що такі запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження №12024111150000692, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинною четвертою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ураховуючи відсутність обставин, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у кримінальному провадженні у розмірі, визначеному пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, зазначені частиною п`ятою статті 194 КПК України обов`язки.

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-199, 203-211, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60діб, тобто до 07.02.2025 та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Київській області.

У разі внесення застави на підставі статті 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, яких повідомляти про зміну місця свого проживання та роботи, утримуватись від спілкування зі потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Згідно частин восьмої, десятої статті 182 КПК України в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а при зверненні застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 07.02.2025.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала діє до 07.02.2025, включно.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 13.12.2024 о 09:00.

Слідчий суддя ОСОБА_1