Ухвала

від 09.12.2024 по справі 914/577/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. Справа № 914/577/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Інновейшн" б/н від 11.11.2024 (вх. суду від 11.11.2024 № 01-05/3196/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 (повний текст складено 22.07.2024, суддя Петрашко М.М.)

у справі № 914/577/24

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Інновейшн", м. Городок, Львівська обл.

про стягнення 2 406 144,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/577/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Інновейшн" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 998400,00 грн штрафу за порушення умов договору в частині поставки неякісного/некомплектного товару, 908544,00 грн пені і 499200,00 грн штрафу за порушення умов договору в частині несвоєчасної поставки товарів та 28873,73 грн витрат по сплаті судового збору.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції.

З метою перевірки вказаних скаржником підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд витребував матеріали справи № 914/577/24 в Господарського суду Львівської області.

19.11.2024 на адресу апеляційного суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Інновейшн" залишено без руху.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у справі № 914/577/24 апеляційний суд визнав неповажними, встановив скаржнику 10 денний строк з дня отримання цієї ухвали для зазначення апеляційному суду інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської від 11.07.2024 у справі № 914/577/24 та надання доказів доплати судового збору у сумі 10 827,24 грн в порядку, встановленому Законом України Про судовий збір.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, вказана ухвала доставлена скаржнику до електронного кабінету 26.11.2024 о 18:35 год.

04.12.2024, в межах визначеного судом десятиденного строку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафт Інновейшн", на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024, подало суду докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024.

У заяві зазначає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 було направлено засобами поштового зв`язку з номером відправлення 0600945617427, однак отримано апелянтом не було.

Крім того вказує, що згідно трекінгу поштового відправлення. 25.07.2024 року поштове відправлення прийнято поштовим відділенням Укрпошти 79014, 27.07.2024 року поштове відправлення прибуло у поштове відділення Укрпошти 81500 (м. Городок), а 13.08.2024 року поштове відправлення повернуто відправнику за «закінченням встановленого терміну зберігання»; трекінг поштового відправлення № 0600945617427 не містить відомостей про його доставку за адресою відповідача та неможливість вручення або про скерування поштовим відділенням будь-яких повідомлень про надходження поштового відправлення, адресованого на ім`я відповідача.

За твердженням скаржника, поштовим відділенням не вжито жодних заходів для вручення відповідачу поштового відправлення № 0600945617427, відомості трекінгу не містять жодних причин неможливості доставки поштового відправлення за адресою відповідача, внаслідок чого останнє було відправлено (повернуто) господарському суду за закінченням встановленого терміну зберігання.

Також апелянт повторно зазначив, що при поданні позовної заяви позивачем свідомо, всупереч вимогам ч. 3 ст. 162 ГПК України, не повідомлено суд про адресу електронної пошти відповідача, яку останній використовував для офіційного спілкування з позивачем.

Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт не вказав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

В силу приписів частин першої, другої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як було зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення у цій справі складено 22.07.2024, відтак останнім днем для подання апеляційної скарги було 12.08.2024, в той час як апеляційна скарга подана скаржником 11.11.2024.

Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (позиція Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 9/41)

Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18).

Так, щодо твердження скаржника про неотримання повного тексту оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з приписами статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).

19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (3424-ІХ).

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини перша, п`ята статті 6 ГПК України).

Частина шоста цієї ж статті (в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023) зобов`язує юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Інновейшн» як юридична особа зареєстрована за законодавством України має процесуальний обов`язок зареєструвати в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) електронний кабінет.

Слід зазначити, що вимоги процесуального закону щодо реєстрації електронного кабінету ТОВ «Крафт Інновейшн» виконало лише 08.11.2024.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Інновейшн» є: вул. Львівська, 659А/2, м. Городок, Городоцький р-н, Львівська обл., 81500.

Враховуючи те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет, суд першої інстанції правомірно надсилав ухвали відповідачу рекомендованим листом.

Зокрема, в матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу:

- ухвали суду від 25.04.2024 про розгляд справи 21.05.2024 (причиною повернення є: «по закінченню терміну зберігання», трек номер 0600915319731);

- ухвали суду від 21.05.2024 про розгляд справи по суті 06.06.2024 (причиною повернення є: по «закінченню терміну зберігання», трек номер 0600922940603);

- ухвали суду від 06.060.2024 про про розгляд справи по суті 10.07.2024 (причиною повернення є: «по закінченню терміну зберігання», трек номер 0600928914566).

При цьому, в ухвалі суду про відкриття провадження у цій справі, місцевий господарський суд звернув увагу сторін на приписи ч. 6 ст.6 ГПК України, відповідно до яких імперативно визначено обов`язок, зокрема юридичних осіб, зареєструвати електронний кабінет кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Також ухвала про відкриття провадження у цій справі надіслана відповідачу на юридичну адресу судом першої інстанції, про що долучено список згрупованих відправлень та трек номер поштового відправлення.

Присвоєння поштовому відправленню штрихового кодового ідентифікатора надає споживачу поштових послуг можливість відслідковувати в системі АСРК ( програмне забезпечення для формування списків згрупованих поштових відправлень та поштових переказів) поштове відправлення та отримувати інформацію через інтернет на офіційному сайті АТ Укрпошта (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 925/418/20).

За змістом п.78 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2024 у справі № 914/1393/24 вказав, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Враховуючи наведені норми Господарського процесуального кодексу України. у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновок Верховного Суду в постановах від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 09.08.2024 у справі № 903/1130/23).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 09.08.2024 у справі № 903/1130/23).

Подібний правовий висновок вказаний в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №917/968/20.

Судом встановлено, що копію рішення Господарського суду Львівської області Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі № 914/577/24 було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з трек-номером відправлення №0600945617427 25 липня 2024 року, яке згідно відомостей щодо відстеження поштового відправлення на офіційному веб-сайті АТ Укрпошта прибуло до відділення за місцезнаходженням відповідача 27.07.2024, а 13.08.2024 повернуто відправнику з зазначенням причин повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

Вказане дає підстави вважати, що вказана адреса відповідача була актуальною як під час направлення йому ухвал відкриття провадження, відкладення розгляду справи у справі №914/577/24, тоді як саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 №917/968/20.

При цьому, будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість отримання скаржником кореспонденції за вказаною ним адресою, скаржник не навів.

Крім цього, скаржник не надав належних, допустимих доказів апеляційному суду стосовно того, що про оскаржуване рішення він дізнався саме 30.10.2024, тобто тоді, коли він звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.10.2024 у справі №914/3445/23.

Згідно частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п. 3 і п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Водночас згідно ч.4 цієї статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

З огляду на зазначене, враховуючи наявність у матеріалах справи належних, допустимих доказів повідомлення відповідача про розгляд справи, зокрема і надсилання оскаржуваного рішення судом першої інстанції на юридичну адресу відповідача, а також значний строк пропуску строку на апеляційне оскарження (3 місяці), апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник в повторно поданій заяві від 04.12.2024 не навів суду обґрунтованих, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі № 914/577/24, відтак зазначені ним підстави пропуску строку, визнаються судом неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через систему «Електронний суд», тобто в електронному вигляді, така заява у паперовому вигляді апелянту не повертається.

Керуючись ст.ст.234, 256, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Інновейшн" б/н від 11.11.2024 (вх. суду від 11.11.2024 № 01-05/3196/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі № 914/577/24.

2. Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець