Рішення

від 13.12.2024 по справі 369/9954/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9954/21

Провадження № 2/369/293/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/9954/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна, Товариства з обмеженою відповідальністю Гідраком-Україна, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаються на те, що 10 серпня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль був пошкоджений. Вина ОСОБА_2 встановлена у постанові Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ СК Універсальна. 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомила страховика винної особи про настання ДТП. Ліміт відповідальності становив 100 000 грн на одного потерпілого.05 березня 2019 року ПрАТ СК Універсальна перерахувала кошти на суму 98 000 грн за мінусом франшизи. Не погоджуючись з рішенням страховика позивач звернулася з до нього з запитом щодо наявності договору страхування між ОСОБА_2 та страховиком, проте такої інформації надано не було. Позивач звернулася до страховика з претензією щодо виконання ним покладених на нього обов`язків, проте зазначена претензія виконана не була., штрафні санкції страховик не виплатив. Позивач зауважує, що згідно з договором ліміт страхової відповідальності становить 250000 грн. Розмір заподіяної шкоди становив 163634,88 грн. отже, страховик виплатив страхове відшкодування не в повному обсязі та порушив строк остаточного виконання покладеного на нього зобов`язання. Внаслідок невиконання зобов`язання у встановлений строк позивач вважає за можливе застосувати приписи статті 625 ЦК України для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Оскільки страхове відшкодування не було виплачене у повному обсязі у встановлений законом строк, то такі дії відповідача порушують право позивача на компенсацію заподіяної шкоди, в зв`язку з чим позивач просить суд:

1.стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 61789,73 грн, пеню у розмірі 2261,88 грн, інфляційні втрати у розмірі 11262,08 грн, 3% річних на суму 5225,43 грн, а всього 80539,12 грн;

2.стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 різницю між розміром шкоди та розміром страхового відшкодування 112230,12 грн;

3.вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 липня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позов від 01 листопада 2021 року ТОВ «Гідраком-Україна» зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають виконанню. Так відповідач зауважує, що розмір завданих збитків внаслідок ДТП складає 101845,15 грн, яку його страховик відшкодував у межах страхового відшкодування у повному обсязі, а отже відсутні вимоги до страхувальника ТОВ «Гідраком-України» відсутні. Заперечує відповідач і проти наданого позивачем висновку експертного дослідження, зауважуючи, що розмір відшкодування за таким висновком не був погоджений зі страховиком ПрАТ «СК «Універсальна», водночас висновок експертного дослідження, на підставі якого було виплачене страхове відшкодування, позивач не оскаржила. Крім того, поданий позивачем висновок експертного дослідження виконаний щодо розміру збитків, завданих внаслідок ДТП 17 серпня 2018 року, однак спірна ДТП сталося 10 серпня 2018 року. Також відповідач не погоджується з наданим позивачем рахунком за проведені ремонтні роботи, зауважуючи, що з поданого документа неможливо встановити , що саме зазначені в рахунку ремонтні роботи та необхідність заміни автозапчастин викликані спірною ДТП. Заперечує відповідач і проти підприємства, яке здійснювало ремонтні роботи, зауважуючи, що зазначена юридична особа не здійснює такої діяльності, що підтверджується відсутністю відповідного КВЕД.

У липні 2022 року ПрАТ «СК «Універсальна» подало до суду відзив на позову заяву, в якій стверджує, що страхове відшкодування здійснено відповідно до експертного висновку, виготовленого на замовлення ПрАТ «СК «Універсальна» та у повному обсязі, а тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Оскільки зобов`язання за договором добровільного страхування цивільної відповідальності страховик виконав належним чином, то відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій на користь позивача. Заперечує відповідач і проти поданого позивачем експертного висновку, зауважуючи, що він є неналежним доказом.

Розпорядженням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року справу передано для повторного автоматизованого розподілу та призначено судді Фінагеєвій І. О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ПрАТ «СК «Універсальна» в судове засідання не з`явилося, про дату, час та місце слухання справи сповіщене належним чином, причини неявки не повідомило.

Відповідач ТОВ «Гідраком-Україна» в судове засідання не з`явилося, надало заяву про розгляд справи у його відсутність, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідно довимог частинипершої,третьої статті223ЦПК Українинеявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті.Якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У зв`язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Infinity EX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

За змістом постанови Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року у справі № 757/41357/18 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Так у цій постанові суд встановив, що 10 серпня 2018 року сталася ДТП за участю ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_4 , та порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Infinity EX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Суд встановив доведеність вини ОСОБА_2 у спричиненні ДТП. Постанова набрала законної сили.

За змістом висновку СПД ОСОБА_4 від 20 травня 2019 року № 62/19 вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику КТЗ Infinity EX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 163634,88 грн.

30 липня 2019 року адвокат Руденко Д. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ«СК «Універсальна» з претензією № 1, в якій просив стягнути на користь його довірителя залишок страхового відшкодування, яка була отримана 09 серпня 2019 року адресатом.

06 серпня 2019 року адвокат Руденко Д. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ«СК «Універсальна» з адвокатським запитом про надання відомостей про наявність договору страхування на автомобіль марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_4 . Даний запит отриманий ПрАТ «СК «Універсальна» 09 серпня 2019 року, що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення з трек-номером 0500048385276.

16 серпня 2019 року на зазначений запит ПрАТ «СК «Універсальна» надало відповідь, за змістом якої підтвердило наявність договору страхування марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_4 на автомобіль марки «Volkswagen Crafter», номерний знак НОМЕР_4 , за номером АО3757606 від 20 травня 2019 року терміном дії з 27 травня 2019 року до 26 травня 2020 року.

29 серпня 2019 року ФОП ОСОБА_5 у відповідь на заяву ПрАТ «СК «Універсальна» виготовив висновок за результатами автотоварознавчого дослідження автомобіля Infinity EX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вартість відновлювального ремонту автомобіля була встановлена у розмірі 101845,15 грн з ПДВ та 120884,78 грн без ПДВ.

09 вересня 2019 року адвокат Руденко Д. В. в інтересах ОСОБА_1 надіслав до ПрАТ«СК «Універсальна» претензію № 2, за змістом якої просив виконати обов`язок щодо сплати додатково 226900,61 грн страхового відшкодування та 106184,51 грн штрафних санкцій щодо порушення зобов`язання. Сторона позивача вважала, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становила 324900,61 грн, тому страховик не виконав покладені на нього обов`язки повному обсязі.

18 вересня 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» надіслало адвокату Руденку Д. В. лист з розрахунком розміру страхового відшкодування, за змістом якого зобов`язувалася найближчим часом здійснити виплату залишкових коштів на суму 1845,15 грн з огляду на загальну вартість відновлювального ремонту 101845,15 грн.

05 листопада 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» отримало адвокатський запит з вимогою про надання ОСОБА_6 належним чином засвідченої копії договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників НТЗ № 6017/261//000096 від 25 травня 2018 року.

06 листопада 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» надало ОСОБА_6 копію договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників НТЗ №6017/261//000096 від 25 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «СК «Універсальна» та ТО«óдраком-Україна». Предметом договору є автомобіль марки «Volkswagen Crafter», номерний знак НОМЕР_4 , 2009 року випуску, VIN НОМЕР_5 . Ліміт страхової відповідальності встановлено у розмірі 250000 грн. Строк дії договору з 27 травня 2018 року до 26 травня 2019 року.

02 грудня 2020 року адвокат Руденко Д. В. в інтересах ОСОБА_1 надіслав до ПрАТ«СК «Універсальна» повторну претензію про виплату решти страхового відшкодування та штрафних санкцій.

Відповідно до висновку експерта від 05 квітня 2024 року № 068/24 встановив матеріальні збитки заподіяні автомобілю Infinity EX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП у розмірі 166619,58 грн, а вартість відновлювального ремонту 352139,12 грн. Висновок виготовлено для подання до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК Універсальна, ТОВ Гідраком-Україна, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди. Про кримінальну відповідальність експерт попереджений, що засвідчив особистим підписом та відтиском своєї печатки у поданому висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Під час ухвалення рішення на суд покладено обов`язок вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У частині другійстатті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті12 та частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частинами четвертою-шостоюстатті 81 ЦПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Між сторонами виникли спірні правовідносини у сфері постачання фізичним особам електричної енергії та її використання на побутові потреби, які регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно із статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За пунктом 2.1. статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадкустраховику межах страхових сум, зазначених у страховому полісі,відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю,майнутретьої особи.

Частиною шістнадцятою статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, щострахове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТПпороджує деліктне зобов`язання.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утриманнятранспортного засобу), такашкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Отже, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникненняпозадоговірного, деліктного зобов`язання.

Водночас ДТП слугує підставою також для виникненнядоговірного зобов`язанняза договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Деліктне зобов`язанняза цих умовє первісним, основним зобов`язання, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Тобтоделіктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди, а його сторонами зазвичай виступаютьпотерпілий (кредитор)іособа, яка завдала шкоди (боржник).

Отже, обов`язковою передумовою виникненнядоговірного зобов`язання за договором обов`язкового страхуванняцивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі, єпопередня наявність деліктного зобов`язання.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов`язана вчинитина користь другої сторони(кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

За пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, єзавдання майнової (матеріальної) шкодиіншій особі.

ЦК України не розкриває визначення поняття "іншої особи" вміщеного у пункті 3 частини другої статті 11 ЦК України.

Утім, із урахуванням телеологічного тлумачення змісту наведеної норми очевидно, що особою зазначеною у пункті 3 частини другої статті 11 ЦК Українимає бути особа відмінна від особи заподіювача шкоди. У протилежному разі поєднання заподіювача шкоди та потерпілого в одній особі фактично нівелює наявність підстав для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Таке тлумачення безпосередньо слідує іззмісту деліктного зобов`язання, в якому правупотерпілого (кредитора)вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Тобто деліктне зобов`язанняобов`язково передбачає наявність: 1)потерпілої особи (кредитора) та 2) особи, яка завдала шкоди (заподіювача шкоди, боржника).

Подібне розуміння деліктного зобов`язання фактично відображає зміст статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положення пункту 22.1. якої пов`язують наявність підстав для виплати страховиком суми відшкодування у разі настання страхового випадку за участю страхувальникасаме із заподіяннямвнаслідок дорожньо-транспортної пригодишкодижиттю, здоров`ю,майну третьої особи.Тобто заподіянням шкоди особівідмінній від страхувальника.

На підставі матеріалів справи суд встановив, що ТОВ «Гідраком-Україна» є власником автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_4 , яким керувала особа на момент ДТП, обґрунтованість вини якої встановлено судовим рішенням, а отже зазначена обставина не підлягає додатковому доказуванню в контексті приписів статті 82 ЦПК України. Отже, ТОВ «Гідраком-Україна» є особою, на яку покладається цивільно-правова відповідальність з відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП,.

ПрАТ «СК «Універсальна» є страховиком цивільно-правової відповідальності ТО«óдраком-Україна», а отже має відшкодувати завдану позивачу шкоду в межах страхового відшкодування.

Так на підставі договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності від 25 травня 2018 року № 6017/261/000096 ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну третіх осіб, встановлений сторонами у розмірі 250000 грн.

Страховиком було відшкодовано 98000 грн за вирахуванням франшизи 2 000 грн та в подальшому ще здійснено доплату у розмірі 1845,15 грн. Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в контексті частини першої статті 82 ЦПК України звільняються від доказування.

З врахуванням визначеної на підставі звіту СПД ОСОБА_4 від 20 травня 2019 року № 62/19 матеріальної шкоди у розмірі 163634,88 грн, на стягнення якої наполягає позивач, страховик не виконав зобов`язання зі здійснення страхового відшкодування на суму 61789,73грн.

Суд зауважує, що не бере до уваги заяву позивача про збільшення позовних вимог з огляду на те, що зазначену процесуальну дію сторона позивача вчинила всупереч визначеному процесуальним законом порядку, а саме приписам статті 49 ЦПК України, поза межами підготовчого провадження.

Відповідно до статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, істотним критерієм для стягнення страхового відшкодування є встановлений у визначеному законом порядку розмір відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

На підтвердження вартості відновлювального ремонту позивач надав до суду звіт про оцінювання вартості транспортного засобу. Також в матеріалах справи міститься також висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 29 серпня 2019 року № 24-D/58/5, виконаний на замовлення ПАТ СК Універсал».

Проте,суд надаєоцінку доданимдо позовноїзаяви копіюрахунку прооплату №247з перелікомробіт щодовідновлювального ремонтуна суму262735,69грн таквитанцію доприбуткового касовогоордеру №35від 24жовтня 2019року просплату вартостіробіт зазазначеним рахункомна суму262735,69грн,а такожкопію рахункупро оплату№ 251з перелікомробіт щодовідновлювального ремонтуна суму10530грн таквитанцію доприбуткового касовогоордеру №38від 24жовтня 2019року просплату вартостіробіт зазазначеним рахункомна суму10530грн,що вказуєна фактичнопонесені витратипотерпілим внаслідокДТП назагальну суму273265,69грн. Водночасподаний відповідачемвисновок щодовартості відновлювальногоремонту носитьвиключно рекомендаційнийхарактер,оскільки непідтверджений належнимита допустимимидоказами стосовно фактично понесених витрат на ремонт автомобіля.

Верховний Суд у справі № 522/15636/16-ц роз`яснив, щовиконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність,Законом?України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цимЗакономі договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонтуз урахування коефіцієнта фізичного зносу. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Враховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду про стягнення з особи, винної у ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) істраховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншим за страхове відшкодування (страхової виплати). Аналогічними міркуваннями керувався Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 486/716/20.

Згідно з поданим позивачем звітом вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 308 762,13 грн, натомість вартість заподіяної матеріальної шкоди становить 163634,88грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з ПрАТ СК Універсальна невиплаченої частини суми страхового відшкодування у розмірі 61789,73 грн.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістомстатті 979 ЦК Українидоговір страхування є правовідношенням, в якому страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відтак, таке правовідношення є грошовим зобов`язанням.

Отже, до спірних правовідносин в частині своєчасності виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування потерпілому можуть бути застосовані приписи статті 625 ЦК України і такий правовий висновок відповідає висновкам у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Так страховий випадок настав 10 серпня 2018 року. 05 березня 2019 року потерпіла отримала суму страхового відшкодування 98 000 грн. Станом на 20 липня 2021 року, на час звернення до суду з цим позовом та після спливу 90 денного строку, страхове відшкодування не виплачене страховиком , в зв`язку з чим на невиплачену суму підлягають нарахуванню визначені статтею 625 ЦК України з врахуванням періодів часткової виплати страхового відшкодування.

Враховуючи наведене та перевіривши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, а саме 4% річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість покладення на страховика відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування у розмірі 11 262,08 грн інфляційних втрат, 2 261,88 грн пені та 5 225,43 грн - 3% річних. Відповідач доказів на підтвердження своєчасного виконання зобов`язання не надав, а отже зазначені обставини та розрахунки в контексті принципу змагальності цивільного судочинства не спростував.

За таких обставин зазначена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з власника транспортного засобу решти вартості відновлювального ремонту, то природа спірних правовідносин покладає на страховика виплатити страхове відшкодування у розмірі встановленого у законному порядку розміру матеріального збитку з врахуванням фізичного зносу, водночас обов`язок виплати різниці між відновлювальним ремонтом та матеріальним збитком покладає на винну особу - власника автомобіля, яким завдано шкоду і такий висновок відповідає чинній правозастосовній практиці Верховного Суду.

Так різниця між відновлювальним ремонтом та матеріальним збитком становить 111630,81 грн. Водночас, суд надає оцінку також витратам, понесеним позивачем за виготовлення звіту вартості матеріального збитку, у розмірі 600 грн, що підтверджується копією рахунку-фактури № 62/19 від 20 травня 2019 року.

Враховуючи те, що відповідач на спростування зазначеного висновку належних та допустимих доказів не надав, то суд визнає позовну вимогу про стягнення з ТОВ Гідраком-Україна грошових коштів на загальну суму 112 230,81 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову сплачено 1 927,69 грн судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна, Товариства з обмеженою відповідальністю Гідраком-Україна, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна на користь ОСОБА_1 грошові кошти на суму 80539 (вісімдесят тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 12 коп, яка складається з: страхового відшкодування у розмірі 61 789,73 грн, пені у розмірі 2 261,88 грн, інфляційних втрат у розмірі 11 262,08 грн та 3% річних - 5 225,43 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гідраком-Україна на користь ОСОБА_1 різницю між відновлювальним ремонтом та матеріальним збитком, а також витрати на складання звіту про визначення вартості матеріального збитку на суму 112230 (сто дванадцять тисяч двісті тридцять) грн 12 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 805 (вісімсот п`ять) грн 39 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гідраком-Україна на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1122 (одна тисяча сто двадцять дві) грн 30 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Універсальна, ЄДРПОУ 20113829, м. Київ, вул. Л. Українки, 9.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Гідраком-Україна, ЄДРПОУ 37606365, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4Б.

Суддя: І. О. Фінагеєва