Ухвала

від 10.12.2024 по справі 712/13807/24

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 712/13807/24

провадження № 51-5292 впс 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про направлення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07 жовтня 2021 року у справі № 712/13807/24 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

До Верховного Суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про направлення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07 жовтня 2021 року у справі № 712/13807/24 з Соснівського районного суду м. Черкаси до Печерського районного суду м. Києва.

Обґрунтовує тим, що дане провадження надійшло до Соснівського районного суду м. Черкаси з порушенням правил підсудності, встановлених КПК. Зокрема, зазначає, що постановою заступника Генерального прокурора від 24 травня 2024 року у порядку частини 5 статті 36 КПК органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні визначено слідчих слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області у зв`язку з неефективністю досудового розслідування. Стверджує, що вказані у цій постанові підстави не підтверджено фактами невиконання або неналежного виконання доручення прокурора та інших слідчих дій слідчими Головного слідчого Управління Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР).

Тобто, на думку захисника, прийняте 24 травня 2024 року рішення про зміну підслідності є необґрунтованим та незаконним.

Водночас, вважає, що належним органом досудового розслідування є ГСУ ДБР, а відтак належним суб`єктом здійснення судового контролю - визначений системою автоматизованого розподілу суду слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва. При цьому, вказує на те, що стороною обвинувачення не надано та необґрунтовано неможливість здійснення правосуддя за даним кримінальним провадженням у Печерському районному суді м. Києва.

Крім того, зазначає, що, відповідно до змісту підозри, місцем вчинення злочину є м. Київ, а органом досудового розслідування - ГСУ ДБР.

Також, посилається на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справа № 640/5023/19).

Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду клопотання від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.

До Верховного Суду надійшли заперечення від прокурора ОСОБА_8 . У запереченнях прокурор зазначає, що 24 травня 2023 року заступником Генерального прокурора прийнято рішення про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 слідчим слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області, оскільки під час досудового розслідування встановлено факти, які свідчать про неефективність досудового розслідування, що здійснювалось слідчими ГСУ ДБР. При цьому, вказує, що слідчий відділ Управління Служби безпеки України в Черкаській області є структурним підрозділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області та розташоване за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 24, що належить до юрисдикції Соснівського районного суду м. Черкаси. Водночас, прокурор у запереченнях звертає увагу на те, що положення статті 34 КПК, на яку посилається захисник ОСОБА_6 у клопотанні, стосуються передання кримінального провадження на розгляд іншого суду, а не клопотань про застосування запобіжного заходу, для яких статтею 186 КПК встановлено строки розгляду не пізніше 72 двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав своє клопотання.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та прокурора, перевіривши наведені у клопотанні доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

З огляду на абзац 1 частини 3 статті 34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 132 КПК, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається, зокрема, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно положень статті 38 КПКорганами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи, слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Статтею 1 КПК передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Згідно з даними, наданими Соснівським районним судом м. Черкаси, в провадженні цього суду перебуває клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62021000000000861 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 (справа № 712/13805/24).

Зі змісту клопотання захисника ОСОБА_6 та заперечень прокурора ОСОБА_8 видно, що 24 травня 2023 року заступником Генерального прокурора було прийнято рішення про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 слідчим слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області у зв`язку з неефективністю досудового розслідування.

Відповідно до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, наданого Соснівським районним судом м. Черкаси, вбачається, що слідчими слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07 жовтня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 27 і частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 362 КК, та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 і частиною 3 статті 212 КК, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для направлення матеріалів клопотання до Печерського районного суду м. Києва.

Що стосується доводів клопотання захисника про те, що місцем вчинення кримінальних правопорушень є м. Київ, то колегія суддів звертає увагу на те, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в порядку, передбаченому положеннями пункту 1 частини 1 статті 34 КПК, може вирішуватися (коли закінчено досудове розслідування та складено обвинувальний акт) до початку судового розгляду.

Водночас, з огляду на положення статті 34 КПК та компетенцію суду касаційної інстанції у колегії суддів відсутні підстави для надання оцінки постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справа № 640/5023/19).

На підставі наведеного, керуючись статтями 34 КПК, Суд

постановив:

Клопотаннязахисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про направлення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07 жовтня 2021 року у справі № 712/13807/24 з Соснівського районного суду м. Черкаси до Печерського районного суду м. Києва залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3