Рішення

від 13.12.2024 по справі 420/28867/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28867/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРОКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 року № 3603315320706

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРОКС до Головного управління ДПС в Одеській області, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Одеській області від 29.08.2024 р. № 3603315320706.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АСТЕРОКС». За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення ТОВ «АСТЕРОКС» ПКУ. На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято від 29.08.2024 р. № 3603315320706. ТОВ «АСТЕРОКС» не погоджується з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що їх прийнято з порушеннями норм законодавства. Представник позивача зазначає, позивачем придбано у Company Alltag und Gerдtetechnik GmbH (Продавець, Швейцарія) на підставі Договору поставки № AUG-38А/1 товар та за вказаним фактом сформовано податковий кредит з ПДВ 546 973,92 грн. У Позивача по операції подальшого продажу імпортованих товарів виникає податкове зобов`язання з ПДВ у розмірі договірної вартості реалізованих товарів, яка не може бути нижчою за ціну придбання. Позивач, дотримуючись вимог чинного податкового законодавства України, реалізував імпортований товар за ціною вищою, ніж ціна їх придбання у постачальника, згідно інвойсу та визначив податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 352 864 грн. В податковій декларації з ПДВ позивачем правомірно зазначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг в розмірі 194 110 грн. Позивач наголошує на хибності вищенаведених тверджень Відповідача про те, що базою оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником податку, є митна вартість, а не договірна (інвойсна) ціна придбання товару, як наголошує платник податків.

Ухвалою суду від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

24.10.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким, Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ у травні 2024 в розмірі 194110 грн. є збільшення митним органом митної вартості імпортованих товарів (ПДВ сплачений митним органам 546974 грн.) при реалізації даних товарів на митній території України за фактурною вартістю (цінами придбання з націнкою) ПДВ склав 352864 грн. Враховуючи декларування ТОВ «АСТЕРОКС» показника ряд. 11.1. Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи: з основною ставкою в розмірі 546974 грн. податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024, формування від`ємного значення з податку на додану вартість у зв`язку з збільшенням митної вартості імпортованих товарів при подальшій реалізації за фактурною (договірною) вартістю, що вплинуло на визначення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (значення рядка 20.2.1 (податкового) періоду) в розмірі 194110 грн. за травень 2024р., ТОВ «АСТЕРОКС» мало звернутися до суду з метою оскарження рішення митних органів про визначення митної вартості, а саме щодо збільшення митної вартості ввезених імпортних товарів в травні 2024р. від нерезидента Alltag und Geratetechnik GmbH (Rigistrasse 3, 6300 Zug, Switzerland.), країна ввезення Польща; податковий ідентифікаційний номер СНЕ-363.272.422 на суму фактурної вартості 1374690,83 грн. (митна декларація від 20.05.2024 № 24UA100230509886U2 ІМ ДЕ), щодо факту незгоди з збільшенням митними органами фактурної вартості товару. Оскільки ТОВ «АСТЕРОКС» рішення митних органів не оскаржувалось, відповідно ТОВ «АСТЕРОКС» погодилось щодо правомірності факту збільшення митної вартості імпортованих товарів в травні 2024. Окрім того, ГУ ДПС в Одеській області було надіслано запит від 17.07.2024 №15787/5/15-32-08-05-05 на Київську митницю з проханням надати документи, що став підставою для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів, а також у разі оскарження рішення про визначення митної вартості «ТОВ АСТЕРОКС». На даний запит отримано відповідь: «Відповідно до інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 20.05.2024 №24UA100230509886U2 сума сплачених митних платежів складає 754376,82 грн., з яких податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктом господарювання складає 546973,92 грн. Випуск для вільного обігу товарів за зазначеною митною декларацією здійснено 20.05.2024 (завірена копія митної декларації додається). Рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалось. Декларантом самостійно скориговано товари №№1-3 та 6-8 за резервним методом визначення митної вартості». Таким чином, ТОВ «АСТЕРОКС» було самостійно скориговано вартість імпортованого товару у бік збільшення митної вартості, що є підставою вважати, що ТОВ «АСТЕРОКС» свідомо занижена договірна (контрактна) вартість для подальшого продажу ТМЦ за заниженою ціною та отримання бюджетного відшкодування з ПДВ. Також, відповідач зазначає про недоліки наданих позивачем первинних документів.

29.10.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позову.

04.11.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

21.10.2024 року від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

12.11.2024 року та 27.11.2024 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 22.11.2024 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 12.12.2024 року провадження у справі поновлено.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

На підставі направлень від 10.07.2024 року №13725/07-05, №13726/07-05 та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 09.07.2024 року №6688-п, на підставі п.п.191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (із змінами), головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Євгеном Куліковим, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Наталею Вихристюк проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРОКС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету до податкової декларацій з податку на додану вартість від 19.06.2024 року №9167532968.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 24.07.2024 №30448/15- 32-07-05-18, згідно з яким встановлено порушення ТОВ «АСТЕРОКС»: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, абз. «г» п.198.5. ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п.200.1, абзац «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями в результаті чого встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2024 року на суму 194 110 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення від 29.08.2024 № 3603315320706.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Стаття 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) регулює порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг які поставляються нерезидентами на митій території України.

Відповідно до положень п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Тобто, на основі митної вартості зазначеній в митній декларації фіксується податковий кредит під час митного оформлення (п. 201.12 ПК України). Отже, митна вартість має значення саме для сплати ПДВ на митниці, під час ввезення товарів (імпорту) і якщо митна вартість більша за договірну то саме з неї розраховують суму ПДВ при розмитнені.

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (підпункт 14.1.21і 2 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПК України визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого згаданим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпунктів 200.7.1,200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 згаданого Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200,11 вказаної статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до згаданого Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 згаданого Кодексу.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.12 статті 200 ПК України).

Водночас, пункт 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Тобто, платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПК України, за результатами документальної перевірки.

При цьому, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені згаданим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок №21).

Згідно із п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу III Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є: розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку №21.

Так, відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Суд встановив, що акті перевірки зазначено про завищення ТОВ «АСТЕРОКС» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2024 року на суму 194110 грн.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, щодо завищення розміру від??ємного значення податку на додану вартість ґрунтуються встановленні під час перевірки, що ТОВ «АСТЕРОКС» було придбано у травні 2024 року товар у Alltag und Geratetechnik GmbH (Rigistrasse 3, 6300 Zug, Switzerland.) згідно зовнішньоекономічних договорів (операції з ввезення на митну територію України товарів), вагою нетто 8743,152 кг., за фактурною вартістю 1374691 грн., митні платежі 207402,9 грн., сума ПДВ 546973,92 грн. Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ у травні 2024 в розмірі 194110 грн. є збільшення митним органом митної вартості імпортованих товарів (ПДВ сплачений митним органам 546974 грн.) при реалізації даних товарів на митній території України за фактурною вартістю (цінами придбання з націнкою) ПДВ склав 352864 грн.

Так, суд встановив що 01.04.2024 року між ТОВ «АСТЕРОКС» (Покупець, Україна) та Company Alltag und Gerдtetechnik GmbH (Продавець, Швейцарія) було укладено Договір поставки № AUG-38А/1.

На підставі вказаного Договору Товариством було придбано (імпортовано) Товар, що підтверджується: специфікацією № 37100 від 06.05.2024 року (умови поставки: DPU Кропивницький), інвойсом № 09/05/2024 від 06.05.2024 року, МД 24UA100230509886U2 від 20.05.2024 року (ПДВ 546 973,92 грн), ЦМР № 37108 (місце призначення Кропивницький, Україна).

01.04.2024 року між ТОВ «АСТЕРОКС» (Продавець, Україна) та ТОВ «ТОВАРИ ДЛЯ БУДИНКУ ТА САДУ» (Покупець, Україна) було укладено Договір поставки № АС01-04/24-2.

На підставі укладеного договору Позивачем було реалізовано Товар, що підтверджується: специфікацією № 21.5/1 від 21.05.2024 (умови поставки: DPU (Інкотермс 2020) склад Покупця за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 7), видатковою накладною №1 від 21.05.2024.

Суд встановив, що 17.07.2024 року ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Київської митниці Державної митної служби України із запитом № 15787/5/15-32-07-05-05, в якому просило, з метою перевірки ТОВ «АСТЕРОКС» дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, надати у найкоротший термін документи, що стали підставою для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів за митною декларацією 24UA100230509886U2 від 20.05.2024 року, а також, у разі оскарження рішення про визначення митної вартості ТОВ «АСТЕРОКС», повідомити ГУ ДПС в Одеській області.

Листом від 09.08.2024 року за № 7.8-2/15-025/8.16/14968 Київська митниця Державної митної служби України повідомила ГУ ДПС в Одеській області, що відповідно до інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 20.05.2024 №24UA100230509886U2 сума сплачених митних платежів складає 754376,82 грн., з яких податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктом господарювання складає 546973,92 грн. Випуск для вільного обігу товарів за зазначеною митною декларацією здійснено 20.05.2024 року. Рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалось. Декларантом самостійно скориговано товари №№1-3 та 6-8 за резервним методом визначення митної вартості».

Суд встановив, що в податковій декларації за травень 2024 року від 19.06.2024 № 9167532968, ТОВ «АСТЕРОКС» задекларувало рядок 9- податкові зобов`язання у сумі 352 864 грн.; рядок 17 податковий кредит у сумі 546 974 грн., складовою якого є р. 11.1. (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою); рядок 19 - від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) у сумі 194 110 грн.; рядок 20.2.1 - суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг в розмірі 194 110 грн.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд зазначає, що з огляду на наведені положення законодавства, для операцій з постачання на митній території України товарів, попередньо ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, база оподаткування ПДВ визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

Разом з тим, у даному випадку, суд враховує і вважає визначальним той факт, що за митною декларацією від 20.05.2024 №24UA100230509886U2 сума сплачених митних платежів за придбання товару у Company Alltag und Gerдtetechnik GmbH склала 754376,82 грн., з яких податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктом господарювання складає 546973,92 грн.

При цьому, митна вартість товару не відповідає вартості товару (є більшою) за наданими первинними документами до митного оформлення та визначена така митна вартість і відповідно, ПДВ з суми митної вартості, яке в подальшому задеклароване ТОВ «АСТЕРОКС» як податковий кредит, не за рішенням митного органу, а самостійно ТОВ «АСТЕРОКС» за резервним методом визначення митної вартості.

Оскільки бюджетне відшкодування розраховується як різниця між сумою податкового кредиту (сумою ПДВ, що сплачена з заявленої митної вартості товару) та сумою ПДВ, за результатом реалізації товару, ввезеного на митну територію України та судом встановлено, що митна вартість товару визначена самостійно ТОВ «АСТЕРОКС» у сумі більшій, аніж вартість товару, зазначена у первинних документах, суд робить висновок про правомірність висновків відповідача про завищення ТОВ «АСТЕРОКС» бюджетного відшкодування за період травень 2024 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд робить висновок про правомірність податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС Одеській області від 29.08.2024 р. № 3603315320706 та, відповідно, про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «АСТЕРОКС».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРОКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 року № 3603315320706.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕРОКС» (вул. Головківська, буд. 57/1, оф. 401, м. Одеса, Одеська обл., 65005, код ЄДРПОУ: 45168998).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ: 44069166).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 13 грудня 2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.