Постанова

від 04.12.2024 по справі 757/23256/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/23256/21-ц головуючий у суді І інстанції Бусик О.Л.

провадження № 22-ц/824/1629/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс 1 Юкрейн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс 1 Юкрейн» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» звернулося до суду з позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 11 862,60 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території; інфляційні втрати в розмірі 741,88 грн. та 3 % річних - 336,61 грн., що разом становить 12 941,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . 01 квітня 2015 року ОСББ «Печерскай» в особі голови правління Підлужного П.В. і ТОВ «Комсервіс 2011» в особі Шведова В.О. укладено договір № 01042015 про передачу на баланс житлового будинку для забезпечення його утримання, а також документи, що визначені в акті приймання-передачі цього офісно-житлового комплексу з підземно-надземним паркінгом з балансу на баланс від 01 квітня 2015 року. Відповідно до пункту 2 договору управителем житлового будинку призначено ТОВ «Комсервіс 2011», якому передано всі функції з управління неподільним та загальним майном житлового будинку АДРЕСА_1 і прибудинковою територією. 02 грудня 2015 року ТОВ «Комсервіс 2011» змінило назву на ТОВ «Комфортна оселя Печерськ», а 27 лютого 2019 року ТОВ «Комфортна оселя Печерськ» змінило назву на ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн». Відповідач є споживачем послуг, які надає позивач, адже належна відповідачу квартира, є частиною житлового будинку, тому він спільно з власниками (орендарями, користувачами, наймачами) квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, зобов`язані брати участь у витратах на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій пропорційно загальної площі нежитлового приміщення. Між позивачем і відповідачем 08 вересня 2017 року укладено договір № 08/09- 55 «Про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг», в якому сторони погодили всі істотні умови, у тому числі умову про предмет договору та умову про порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, який є обов`язковим для виконання сторонами. 08 вересня 2017 року між сторонами підписано додаткову угоду до договору 08/09-55 про умови надання послуг із забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування, якою врегулювані взаємовідносини сторін угоди щодо забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування та інших послуг, визначених цим договором. Пунктами 3.3, 4.2, 5.7, 7.4 визначено вартість посуг за один квадратний метр приміщення споживача (відповідача) на місяць. Наказом від 31 січня 2018 року про встановлення тарифу (витрат) на додаткові послуги встановлено вартість послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території згідно з фактичними витратами, відповідно до якого встановлено тариф на додаткові послуги за адресою квартири відповідача - 13,32 грн. за один квадратний метр загальної площі, що перебуває у власності. Починаючи з 01 січня до 31 жовтня 2020 року відповідач частково оплачував вартість отриманих від позивача послуг, у результаті чого утворилася заборгованість, яка на день подання позову становить 11 862,60 грн.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн», у якому просив стягнути з ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» з урахуванням збільшення позовних вимог на свою користь 46 952, 59 грн. безпідставно набутих коштів.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 126 кв.м. За умовами договору від 08 вересня 2017 року № 08/09-55 та додаткової до нього угоди від 08 вересня 2017 року ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» повинно було надавати йому ряд послуг з управління будинком, в якому знаходиться його квартира, які з 01 листопада 2020 року припинені рішенням загальних зборів ОСББ «Печерскай» від 23 липня 2020 року про форму правління будинком через органи управління об`єднання та забезпечення експлуатації будинком. Водночас за час існування договірних відносин між ОСОБА_1 і товариством, він як споживач сплатив кошти за послуги, які товариство не надавало і не зможе надати з огляду на припинення договірних відносин. При цьому ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» безпідставно цього не визнає, ще й вказує на існування заборгованості. Детального розрахунку звідки взявся у ОСОБА_1 борг перед ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» не надано, як і не надано інформації про надані послуги щомісяця, їх вартість, скільки було сплачено ОСОБА_1 коштів за надані послуги за весь період договірних правовідносин між ними. Станом на 01 листопада 2020 року ОСОБА_1 надлишково сплачено ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» 30 129,7 грн, з яких: утримання будинку - 11 221,56 грн.; благоустрій території та обслуговування газону - 6 667,92 грн; сплати в ремонтний фонд - 6 804,00 грн.; за теплопостачання - 5 456,22 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року позов ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» задоволено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» відмовити, а позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені ним у зустрічній позовній заяві.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07 квітня 2014 року було створено ОСББ «Печерскай» на вул. Струтинського, 2 у м. Києві.

Загальними зборами ОСББ «Печерскай», оформленими протоколом № 3, управителем офісно-житлового комплексу з підземно-надземним паркінгом на АДРЕСА_1 призначено ТОВ «Комсервіс 2011» (а. с. 64,65, том 1).

01 квітня 2015 року ОСББ «Печерскай» в особі голови правління Підлужного П. В. і ТОВ «Комсервіс 2011» в особі Шведова В. О. уклали договір № 01042015 про передачу на баланс житлового будинку для забезпечення його утримання, а також документи, що визначені в акті приймання-передачі офісно-житлового комплексу з підземно-надземним паркінгом на АДРЕСА_1 з балансу на баланс від 01 квітня 2015 року. Пунктом 2 цього договору ТОВ «Комсервіс 2011» призначено управителем житлового будинку та передано йому всі функції з управління неподільним і загальним майном житлового будинку на АДРЕСА_1 і прибудинковою територією.

Рішенням Київської міської ради від 08 жовтня 2015 року № 128/2031 вул. С. Струтинського у м. Києві перейменовано на вул. Болсуновську.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Комсервіс 2011» від 02 грудня 2015 року ТОВ «Комсервіс 2011» змінило назву на ТОВ «Комфортна оселя - Печерськ», а 27 лютого 2019 року - на ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн», що підтверджується наказом від 27 лютого 2019 року № 28/02/2019-01.

Рішеннями загальних зборів ОСББ «Печерскай», оформленими протоколом від 25 грудня 2015 року, позивача визначено як виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки будинок має власну котельню, яку також утримує ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн».

08 вересня 2017 року між сторонами укладено договір № 08/09-55 «Про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг» та додаткову угоду до нього, в якому сторони погодили всі істотні умови, у тому числі умови про предмет договору, послуги та їх вартість за один квадратний метр приміщення споживача (відповідача) на місяць, а також порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн» відповідно до умов договору повідомляв про зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, шляхом розміщення оголошення на інформаційній дошці.

Наказом від 31 січня 2018 року про встановлення тарифу (витрат) на додаткові послуги встановлено вартість послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території згідно з фактичними витратами, відповідно до якого встановлено тариф на додаткові послуги за адресою: АДРЕСА_1 - 13,32 грн. за кв.м загальної площі, що перебуває у власності.

31 січня 2018 року у газеті «Хрещатик» №12 (5063) оприлюднено Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 січня 2018 року N 48, зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25 січня 2018 року за N 57/1855 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим», яким затверджено тариф з ПДВ та прибутком у будинку АДРЕСА_1 у розмірі - 11,61 грн/кв.м.

Як вказував позивач в позовній заяві, з 01 лютого 2018 року діє тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на АДРЕСА_1 у розмірі 11, 61 грн/кв. м загальної площі квартири, затверджено розпорядженням КМДА № 48 від 17 січня 2018 року та тариф на додаткові послуги на утримання комплексу, який складає 13,32 грн/кв.м. загальної площі квартири. Разом витрати на утримання комплексу складають 24,93 грн/кв. м. загальної площі квартири. Тариф на додаткові послуги затверджено рішенням загальних зборів членів ОСББ «Печерскай», оформлених протоколом від 25 грудня 2015 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими, доведеними, відповідач не спростував їх та не довів, що нарахування за надані послуги товариство здійснювало з порушенням умов договорів, які були укладені між сторонами і які відповідач в судовому порядку не оскаржував.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а також Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який набув чинності з 10 грудня 2017 року, та Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII, який набув чинності з 01 липня 2015 року.

Відповідно до частин першої, другої шостої статті 19 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, зараз і надалі - у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені також у частині перші статті 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, а також частині першій статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої поди, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцем таких послуг.

Процедуру погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку;

(3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 3 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII).

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (частина третя статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII).

08 вересня 2017 року між сторонами укладено договір № 08/09-55 «Про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг» та додаткову угоду до нього, в якому сторони погодили всі істотні умови, у тому числі умови про предмет договору, послуги та їх вартість за один квадратний метр приміщення споживача (відповідача) на місяць, а також порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з пунктом 3.1.1 зазначеного договору оплата послуг здійснюється за діючим на той час тарифом, затвердженим КМДА у встановленому порядку.

За пунктом 3.8 зазначеного договору позивач повідомляє споживача про зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначені цим договором, не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію з посиланням на рішення відповідних органів.

Відповідно до додаткової угоди до Договору № 06/07-17 від 06 липня2016 року між позивачем та відповідачем погоджено надання та оплату наступних додаткових послуг:

забезпечення порядку в будинку вартість послуги за 1м.кв. належного на праві власності споживачу приміщення в місяць становить 5,50 грн. (пункт 3.3);

благоустрій території комплексу 1,47 грн. з 1 м.кв. власності (пункт 4.2);

ремонтний фонд 1,50 грн з 1 м.кв. власності (пункт 5.7);

система контролю доступу та відеоспостереження 2,20 грн. з 1 м.кв. власності (пункт 7.4);

обслуговування домофону 0,17 грн. з 1 м.кв. власності (пункт 7.2).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач у відповідності до зазначених ним в позовній заяві обставин, нараховував відповідачу плату за утримання будинку, виходячи з тарифу у розмірі 11,61 грн./кв.м. загальної площі квартири, затвердженого розпорядженням КМДА № 48 від 17 січня 2018 року та тарифу на додаткові послуги на утримання комплексу, який складає 13,32 грн./кв.м. загальної площі квартири.

За таких обставин загальний тариф для позивача з утримання будинку та додаткових послуг на утримання комплексу мав складати 11,61 + 13,32 = 24,93 грн. за метр квадратний площі.

В гривневому виразі зазначені послуги не могли коштувати більше ніж 3 141,18 грн. (24,93*126 м.кв.) на місяць.

Разом з тим у відповідності до наданої суду довідки розрахунку заборгованості від 30 березня 2021 року (а.с. 11 т. 1) позивач нарахував відповідачу плату за утримання будинку:

за січень 2020 року 4971,18 грн., за лютий 2020 року 5182,86 грн., за березень 2020 року 5182,86 грн., за квітень 2020 року 5232,86 грн., за травень 2020 року 5479,96 грн., за червень 2020 року 5808,74 грн., за липень 2020 року 5658,74 грн., за серпень 2020 року 5658,74 грн., за вересень 2020 року 5658,74 грн., за жовтень 2020 року 5658,74 грн., а всього 54 343,42 грн.

В той же час за тарифом, який був застосований позивачем, про що зазначено останнім в позовній заяві, за 10 місяців 2020 року відповідачу за послугу утримання будинку та додаткові послуги з утримання комплексу, мало бути нараховано 31411,8 грн. (3141,18*10). Тобто позивач безпідставно нарахував позивачу 22 931,62 грн. (54343,42 -31411,8).

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не зміг пояснити суду підстав нарахування відповідачу плати за утримання будинку та плати за додаткові послуги в розмірі, що перевищує тариф 24,93 грн. за метр квадратний площі, як і не зміг послатися на відповідні докази, які б свідчили про правомірність такого нарахування.

З огляду на безпідставне нарахування відповідача 22 931,62 грн. вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 12 941,09 грн. є повністю безпідставними.

Крім того, нараховуючи відповідачу плату за утримання будинку, позивач застосував взагалі не діючий тариф.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та залишив поза увагою, що що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 14 листопада 2019 року N 1977, розпорядження КМДА № 48 від 17 січня 2018 року, на яке послався позивач, визнано таким, що втратило чинність, зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26 листопада 2019 року за N 249/2426 та оприлюднено на сайті Київської міської державної адміністрації.

Отже, позивач не мав права нараховувати відповідачу плату за утримання будинку в 2020 році на підставі тарифу 11,61 за м.кв. площі.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову з підстав не обґрунтованості вимог відповідача, суд вважав встановленою обставину наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, а відтак і відсутності підстав до стягнення на користь відповідача безпідставно набутих коштів.

При цьому суд не звернув уваги, що нарахування позивача за утримання будинку відповідача здійсненні в завищеному розмірі та всупереч встановленим тарифам, через що фактично наявні кошти, які сплачені позивачу безпідставно.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22).

З матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про безпідставне нарахування йому оплати за утримання будинку в сумі, що перевищує встановлений тариф, проте все одно здійснював часткові оплати нарахованих сум.

Отже, безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів (Постанова Верховного Суду від 17 квітня2024 року у справі № 127/12240/22).

За таких обставин, суд першої інстанції фактично дійшов вірного висновку про відсутність підстав до задоволення зустрічного позову, проте виходив з невірних мотивів.

З огляду на викладене висновки суду першої інстанції про наявність підстав до задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс 1 Юкрейн» не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового судового рішення по суті вимог позивача.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 3 405,00грн. судового збору в частині оскарження судового рішення про задоволення вимог позивача.

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку щодо наявності підстав до часткового задоволення апеляційної скарги, та відмови в задоволенні позову ТОВ «Сервіс 1 Юкрейн», сплачений ОСОБА_1 судовий збір підлягає стягненню з «Сервіс 1 Юкрейн».

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 рокускасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс 1 Юкрейн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс 1 Юкрейн» до ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс 1 Юкрейн», місце знаходження м. Київ, вул. Васильківська, 100а, офіс 682, ідентифікаційний код 37480492 на користь ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.