Ухвала

від 11.12.2024 по справі 320/11017/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11017/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватне сільськогосподарське підприємство "Переселенське-К", товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області апеляційну скаргу подано 06 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 10 грудня 2024 року за вх.№24482.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року вперше подану Головним управлінням ДПС у Київській області у лютому 2024 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області вдруге 06 грудня 2024 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 22 січня 2024 року та отримано відповідачем 30 січня 2024 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на нього було 29 лютого 2024 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 06 грудня 2024 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку ГУ ДПС у Київській області зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду отримано 29 січня 2024 року, та первину апеляційну скаргу направлено в межах встановленого КАС України строку. Наголошує, що вдруге скаргу направлено із дотриманням присічного річного строку, а неможливість оскарження судового рішення в апеляційному порядку позбавить органи ДПС України захистити економічні інтереси держави. Підкреслює, що подання апеляційної скарги вдруге зумовлено відсутністю коштів для сплати судового збору, що, у свою чергу, не може мати наслідком позбавлення особи права на доступ до суду. При цьому зазначає, що невідкладне подання апеляційної скарги вдруге є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження згідно усталеної практики Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у зв`язку з несплатою судового збору, яку Відповідач отримав в електронному кабінеті 10 квітня 2024 року о 01:44, що підтверджується відомостями з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»). Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків.

У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк, судом ухвалою від 29 квітня 2024 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків та апеляційну скаргу повернуто скаржнику, яку Відповідач отримав в електронному кабінеті 30 квітня 2024 року о 21:55, що підтверджується відомостями КП «ДСС», повернув ГУ ДПС у Київській області.

Тобто, Відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що додані до апеляційної скарги виписки з рахунків стосуються період 16 березня - 19 березня, 16 березня - 19 березня, 03 тавня - 21 травня, 02 серпня - 16 серпня ,06 вересня - 29 вересня , 05 жовтня - 24 жовтня, а також 02 листопада 2024 року, однак будь-яких доказів щодо відсутності коштів на рахунках ГУ ДПС у Київській області протягом 01 січня - 29 лютого 2024 року Відповідачем не надано.

Доводи Апелянта про введення воєнного стану в Україні в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов`язані з ним наслідки перешкоджали невідкладно повторно подати апеляційну скаргу Відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 06 грудня 2024 року, тобто більше ніж через десять місяців з моменту постановлення оскаржуваного рішення та більше ніж через шість місяців з моменту отримання 30 квітня 2024 року копії ухвали від 29 квітня 2024 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

При цьому, ГУ ДПС у Київській області не наведено аргументів, які б перешкоджали останньому невідкладно подати апеляційну скаргу після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Посилання Апелянта на необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що за рахунок податкових надходжень формується значна частина доходів Державного бюджету України, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки здійснення відповідних функцій контролюючим органом не може безумовно свідчити про наявність у них права на подання апеляційної скарги без відносно до встановленого законодавцем строку її подання.

Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС у Київській області не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надання доказів їх поважності;

У Х В А Л И В:

У задоволення клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Черкаській області строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова