Ухвала

від 26.12.2024 по справі 320/11017/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11017/20

УХВАЛА

26 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство "Переселенське-К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області апеляційну скаргу подано 06 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 10 грудня 2024 року за вх.№24482.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Апелянту запропоновано протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.

За правилами частини 5 статті 251 КАС України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

13 грудня 2024 року о 00:21 год відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Отже, датою вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апелянту є 13 грудня 2024 року. Відповідно, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 20 грудня 2024 року.

24 грудня 2024 року, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги (подане засобами поштового зв`язку 20.12.2024), в якому апелянт зазначає про відсутність коштів для спати судового збору при поданні первинної апеляційної скарги, а також те, що вдруге скаргу направлено із дотриманням присічного річного строку, а неможливість оскарження судового рішення в апеляційному порядку позбавить можливість органи ДПС України захистити економічні інтереси держави. Підкреслює, що подання апеляційної скарги вдруге зумовлено відсутністю коштів для сплати судового збору, що, у свою чергу, не може мати наслідком позбавлення особи права на доступ до суду. При цьому зазначає, що невідкладне подання апеляційної скарги вдруге є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження згідно усталеної практики Верховного Суду.

Перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року прийнято у порядку письмового провадження. Відмітка про дату виготовлення та підписання повного тексту рішення у рішенні відсутня.

Первинну апеляційну скаргу до суду відповідачем подано 22 лютого 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Із відомостей КП «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року отримано Головним управлінням ДПС у Київській області 01 травня 2024 року засобами Eлектронного суду.

Повторно апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у Київській області подано 06 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 10 грудня 2024 року за вх.№24482, тобто більш ніж через 6 місяців після повернення первинної апеляційної скарги.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого ст. 295 КАС України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Також, усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, як і велике навантаження та звільнення працівників, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів наголошує, що надання відповідачу можливості сплатити судовий збір при надходженні фінансування, незважаючи на сплив процесуального строку апеляційного оскарження судових рішень, за практикою Європейського суду з прав людини може буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншим учасником судового процесу - фізичною особою, яка сплатила відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження його права на звернення до суду.

Як вже зазначено, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано через майже через одинадцять місяців та більш ніж через шість місяців після постановлення ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, що не може вважатись найкоротшим строком в розумінні КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доводи Апелянта про введення воєнного стану в Україні в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов`язані з ним наслідки перешкоджали невідкладно повторно подати апеляційну скаргу відповідачем не надано.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Колегія суддів наголошує, що поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.

Отже, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство "Переселенське-К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна