Постанова

від 13.12.2024 по справі 380/10639/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 рокуСправа № 380/10639/24 пров. № А/857/22746/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року (суддя Сподарик Н.І., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі ЛВМКЦ, ДПСУ відповідно), в якому просив:

визнати протиправним рішення ЛВМКЦ від 10.04.2024 №665, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 ;

зобов`язати ЛВМКЦ провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 , з повним обстеженням в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку останнього на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що процедура прийняття рішення військово-лікарської комісії (далі ВЛК) була порушена, оскільки постанова про придатність до військової служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. Позивач лікування не проходив та від лікування не відмовлявся.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу не погоджується із доводами, що там викладені, та підтримує вимоги поданої апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що процедурних порушень з боку відповідача при ухваленні рішення, що було оформлено оскаржуваною довідкою від 10.04.2024 №665 (далі Довідка, Постанова відповідно), не встановлено, таке ухвалене з дотриманням вимог «Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Положення №333), відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, які визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 5) (далі Розклад хвороб).

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніка групи зв`язку та автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 ДПСУ.

10.04.2024 гарнізонною ВЛК ЛВМКЦ проведено медичний огляд позивача, за результатами якого видано Довідку, якою позивача визнано придатним до військової служби на підставі статті 61 «в» графи ІІ Розкладу хвороб.

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

- Тендиніт сухожилка надостьового м`яза, субакроміальний бурсит лівого плечового суглоба, - з незначними порушеннями функцій лівої верхньої кінцівки.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

- Аномальна трихромазія «С». Себорейний дерматит. Множинні пігментні невуси, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 18, 28 зубів). Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 38, 46 зубів).

Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Не погодившись з прийнятою ПостановоюрРрП, 11.04.2024 позивач оскаржив її до Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ (далі ЦВЛК) та просив визнати такою, що не відповідає дійсності.

Листом від 15.04.2024 вих. №13.1/352 ЦВЛК повідомила, що Постанова була прийнята за результатами медичного огляду, визначеного пунктами 7-9 глави 4 Розділу ІІІ Положення №333, оформлена у відповідності до вимог Розкладу хвороб. ЦВЛК не вбачає підстав щодо скасування Постанови та ініціювання повторного медичного огляду позивача. Причинний зв`язок захворювань встановлено вірно.

Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон №2801-XII) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі КМУ).

Повноваження ВЛК ДПСУ визначені Положенням №333.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 глави ІІ Положення №333 серед основних завдань військово-лікарських комісій ДПСУ є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у колишніх військовослужбовців ДПСУ.

Як передбачають пункти 2, 3, 4 розділу 1 глави ІІ цього Положення №333 для виконання зазначених завдань у ДПСУ створюються Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК).

ЦВЛК та ВЛК(ЛЛК) приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК), протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Строк оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня огляду.

У прийнятті постанов усі ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положенням №333, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 глави ІІ Положення №333 до постійно діючих ВЛК відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я ДПСУ, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я ДПСУ може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я ДПСУ.

Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров`я ДПСУ покладається на начальника закладу.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються:

проведення медичного огляду, контрольного та повторного оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

проведення медичного огляду водолазів;

ведення книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) (додаток 4) та здавання її в архів;

контроль за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення обстеження;

проведення разом із медичними спеціалістами клінічних госпіталів та начальниками служб охорони здоров`я органів ДПСУ, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я ДПСУ, аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

за погодженням з керівниками відповідних органів ДПСУ залучати до роботи на правах членів комісії медичних та інших фахівців.

Пунктом 1 розділу 1 глави ІІІ Положення №333 визначено, що медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Пункт 4 розділу 1 глави ІІІ цього Положення визначає, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 6), постанови ЛЛК -на підставі Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України (далі - Перелік хвороб) та Пояснення щодо застосування статей Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України згідно з додатками 22, 23 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду.

Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків за станом здоров`я або про придатність до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню ЦВЛК не підлягає. Копія зазначеної довідки направляється до ЦВЛК для обліку та контролю (пункт 14 розділу 4 глави ІІІ Положення №333).

Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення №333 ЦВЛК має право переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня.

Отже, законодавством передбачено алгоритм дій особи у разі незгоди з постановою ВЛК, який полягає у проведенні відповідних експертиз комісіями вищого рівня та прийнятті рішення за наслідками проведення цих експертиз.

Згідно з пунктом 12 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, де він зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спірна Постанова відповідача оскаржується з процедурних питань.

Аргументуючи свою позицію, позивач виокремлює єдине процедурне порушення. Зокрема. на думку останнього, відповідачем всупереч вимогам статті 61 Додатку 2 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення №402) не було здійснено стаціонарне обстеження у спеціалізованому лікувальному закладі для підтвердження діагнозу.

Суд апеляційної інстанції з даного приводу зазначає наступне.

За результатами проведеного медичного огляду позивача відповідачем встановлено такий діагноз: післятравматичні зміни лівого плечового суглобу з незначним порушенням функції кінцівки. На підставі статті 78-в, графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ - придатний до військової служби.

Так, статтею 61 Додатку 2 Положення №402 передбачено, що постанова про придатність до військової служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. При цьому слід ураховувати схильність захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії та особливості військової служби. При незадовільних результатах лікування або відмові від нього постанова про придатність до військової служби приймається за пунктами «а», «б» чи «в» залежно від ступеня порушень функцій на період медичного огляду.

Відтак, як вбачається з процитованих положень, в окремих випадках особи, що проходять медичний огляд, підлягають стаціонарному обстеженню у спеціалізованому лікувальному закладі та лише після зазначеного обстеження уповноважений орган приймає постанову про придатність чи непридатність такої особи для військової служби.

Водночас, суд звертає увагу на приписи пункту 3.11 розділу ІІ Положення №402, якими визначено, що у разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад Міністерства охорони здоров`я України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Аналізуючи в системному зв`язку пункт 3.11 та статтю 61 Додатку №2 Положення №402, суд доходить до висновку, що обов`язок направляти особу на стаціонарне обстеження при виявленні певних хвороб обумовлюється неможливістю остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного та потребою в його додатковому обстеженні. Тобто ВЛК приймає рішення про направлення особи на стаціонарне обстеження в індивідуально визначеному випадку.

Зі змісту спірної Довідки з`ясовано, що позивач визнаний придатним до військової служби на підставі статті 61»в» графи ІІ Розкладу хвороб.

Отже, хоча медичний огляд позивача і проводився за спрощеною процедурою шляхом проведення тілесного огляду та опитування щодо стану здоров`я, проте фактично вказані в карті обстеження та медичного огляду основні діагнози підтверджені спеціалістами ВЛК.

Відтак, виходячи з викладеного, судом апеляційної інстанції, як і судом першої інстанції не встановлено допущених з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів. Постанова ухвалена з дотриманням вимог Положення №333, відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб, тому відсутні підстави для визнання її протиправною.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич