Ухвала

від 13.12.2024 по справі 580/2171/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 грудня 2024 року Справа № 580/2171/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової у письмовому провадженні розглянув заяву відповідно до ст.382 КАС України щодо виконання рішення суду у справі №580/2171/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Черкаській області (вул. Хоменка 3/1, м.Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 40109037) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

22.08.2024 заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 вх.№33629/24 у порядку судового контролю щодо виконання судового рішення від 10.04.2024 у справі №580/2171/24 як необгрунтовану суд ухвалою повернув заявнику. Суд встановив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №580/2171/24 відповідачем повторно розглянуті заяви ОСОБА_1 від 22.09.2023, 09.10.2023, 24.10.2023 з урахуванням оцінки наданої судом, проте передумовою подання заявником заяви про встановлення судового контролю є незгода позивача із листом Управління поліції охорони в Черкаській області на виконання рішення суду від 13.05.2024 №907/43/01-2024 (ЄДРСР 121162099).

29.11.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові (ЄДРСР 123446388) вказав: суд першої інстанції у порушення процесуальних норм статті 382 КАС України, постановив ухвалу про повернення заяви у порядку судового контролю щодо виконання судового рішення Заявнику, а не розглянув таку заяву по суті - про наявність/відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і належить виконанню (ч. 1 статті 370 КАС України).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Судове рішення може бути виконано добровільно, або у примусовому порядку.

КАС України виокремлено різновиди судового контролю за виконанням судового рішення: накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення штрафу (стаття 382), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383). Законодавець розділив види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2018 у справі №556/2081/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання. Спеціальних вимог до змісту заяви поданої в порядку ст. 382 КАС України процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 сформовано позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Невиконання судового акта - це бездіяльність, що розуміється у не застосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт, починаючи з дати набрання законної сили судового рішення.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 у справі № 807/2358/15 та від 17.10.2019 у справі №826/12592/14.

10.07.2024 вх.№33629/24 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 10.04.2024 у справі №580/2171/24 з покликанням на статтю 382 КАС України, просить: визнати злочинною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення від 10.04.2024 та зобов`язати керівника ОСОБА_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, тобто за змістом сформованих вимог одночасно за ст.383 і ст.382 КАС України.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України (ч.8 ст.382 КАС України).

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Матеріали виконавчого провадження до заяви позивач не надав.

У статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, що набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення належить негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 отримав виконавчий лист, де визначений Боржник: Управління поліції охорони в Черкаській області вул. Хоменка 3/1, м.Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 40109037: зобов`язати Управління поліції охорони в Черкаській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 22.09.2023, 09.10.2023, 24.10.2023 з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення (рішення набрало законної сили 11.05.2024, строк пред`явлення до виконання виконавчого документа до 12.05.2027).

Оскільки матеріали справи містять копію листа Управління поліції охорони в Черкаській області на виконання рішення суду від 13.05.2024 №907/43/01-2024 (складений після ухвалення рішення від 10.04.2024 у справі №580/2171/24), проте до заяви не надані матеріали виконавчого провадження і заявником не використаний механізм ст.287 КАС України, то суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, тому у необгрунтованій заяві від 10.07.2024 вх.№33629/24 ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відповідно до статті 382 КАС України щодо зобов`язання керівника ОСОБА_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення належить відмовити.

Звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, що узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а ЄДРСР 80633373, від 27.06.2019 у справі №807/220/18 ЄДРСР 82707151.

Керуючись статтями 2, 14, 241-243, 248, 256, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви від 10.07.2024 вх.№33629/24 ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами у строки, встановлені статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію судового рішення направити учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА