Рішення

від 12.12.2024 по справі 619/4437/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/4437/21

Провадження № 2/535/136/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 грудня 2024 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Мальцева С.О.,

секретар судового засідання - Кашуба Ю.С.,

без участі сторін

розглянувши у судовому засіданні в смт. Котельва цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, Дергачівська міська військова адміністрація Харківської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом позбавлення права користування будинком та виселення ;-

УСТАНОВИВ:

29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з уточненим позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , усунути перешкоди у користуванні житловим будинком шляхом позбавлення права користування будинком та виселення з житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2021 року було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2022 року справа № 619/4437/21 передана головуючому судді Мальцеву С.О.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07.02.2023 року прийняти до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, Дергачівська міська військова адміністрація Харківської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом позбавлення права користування будинком та виселення ( т.1 а.с. 82).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 05 липня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 34-35).

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Соловей Л.О., яка діє на підставі ордеру від 07.07.2023 року у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, але надали до суду заяву від 29.11.2024 року, в якій просить розгляд справи провести без їхньої участі, зазначивши що позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Не заперечують проти винесення заочного рішення.

Треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, Дергачівська міська військова адміністрація Харківської області у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, але надали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, у прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.(т.2 а.с. 55).

Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотань, заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У повідомленнях про вручення поштових відправлень, які повернулися до суду 29.11.2021 року (т.1 а.с 40-44), 05.01.2022 року (т.1 а.с 52-58), 18.02.2022 року (т.1 а.с. 77-80), зазначено що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , отримали поштові відправлення. У повідомленнях про вручення поштових відправлень, які повернулися до суду 24.05.2023 року, 20.06.2023 року, 05.12.2023 року, 02.01.2024 року, 20.03.2024 року, 10.06.2024 року, 28.11.2024 року (т.1 а.с. 124, 129-130, 188-189,224-230, т.2 а.с. 1-2,72-73)зазначено що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не отримані поштові відправлення, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно адресних довідок виданих ГУ ДМС Харківської області від 21.10.2021 року, значиться що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. т.1 а.с.35, 37-38). ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованою не значиться.

Крім цього , в ході розгляду даної справи відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повідомлялися про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Судової влади шляхом розміщення оголошення про виклик до суду ( т.1 88-90, 140-141).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідачі належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачі не подала відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а відповідно до ч. 4 ст. 223 України суд має право у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення). Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи, і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача, як сторони у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 11.06.2020 року (т. 1 а.с. 16).

Згідно адресних довідок виданих ГУ ДМС Харківської області від 21.10.2021 року, значиться що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. т.1 а.с.35, 37-38). ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованою не значиться.

Позивач ОСОБА_1 02.10.2020 року надсилав відповідачам вимогу про виселення та зняття з реєстрації з його приватної власності , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та повідомляв що в іншому випадку буде позиватися до суду ( т.1 а.с. 22-26).

Відповідно до акту обстеження домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 21.12.2020 року депутатами Дергачівської міської ради Харківської області округу значиться: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Також у даному будинку проживає без реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно обгрунтування позову позивачем, відповідачі не беруть участі в утриманні та обслуговуванні житла, комунальні та інші послуги по утриманню житлового будинку взагалі не сплачуть, ухиляються від добровільного знятися з реєстрації з його приватного будинку. Сам же позивач ОСОБА_1 зазначає, що отримав будинок від бабусі у дар, являється переселенцем з м. Луганськ і наразі ця обставина повністю перешкоджає йому в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, фактично він не має змоги проживати у будинку що належить йому на законних підставах.

При цьому, в ході розгляду справи судом установлено що відповідачі зверталися до іншого суду з позовом про визнання договору дарування даного житлового будинку недійсним.

Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02.11.2020 року у позові ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації відмовлено повністю (т.2 а..с .26-28). Постановою Харківського апеляційного суду від 11.03.2021 року Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 листопада 2020 року залишено без змін (т.2 а.с. 6-10).

Тобто питання спірного житлового будинку та дійсності договору дарування даного будинку було вирішено на стадії місцевого районного суду та Апеляційного суду .

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).

При цьому, Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації до Дергачівського районного суду Харківської області надавали висновок від 28.12.2021 року про доцільність виселення та зняття з реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вбачали недоцільність її виселення (т.1 а.с. 60-64).

На розгляд справи Котелевським районним судом Полтавської області з 2023 року по 11.12.2024 року висновку про доцільність чи недоцільність виселення із спірного будинку, дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вже не є малолітньою не було надано.

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, в разі якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В той же час, згідно зістаттею 7 Житлового кодексу Української РСР(далі -ЖК УРСР) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватися в судовому порядку.

Згідно зістаттею 109 ЖК Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду (частини перша, друга цієї статті).

У статті 114 ЖК Української РСР передбачено підстави виселення з наданням громадянам іншого жилого приміщення.

Частиною третьою статті 116 ЖК Української РСР передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідного ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.

Крім того, при розгляді спорів, що не врегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.

Так, право користування чужим майном передбачено устаттях 401-406 ЦК України.

У частині першійстатті 401 ЦК Українипередбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Устатті 406 ЦК України у нормовано питання припинення сервітуту. Так, сервітут припиняється у разі, зокрема, припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що відповідачі втратили право на користування житловим будинком що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони за власним волевиявленням користуються та проживають у будинку, але між ними та власником будинку ОСОБА_6 не укладено будь-які правочини щодо проживання у спірному будинку та вони не є членами сім`ї власника такого житлового будинку.

Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, Дергачівська міська військова адміністрація Харківської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом позбавлення права користування будинком, виселення та зняття з місця проживання, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності відповідно до вимог ст. 3 ч. 1 п. п. 5, 6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 130, 141, 223, 229, 247, 258-259, 280-284, 288-289, 355 ЦПК України, ст.ст.3, 317, 319, 321, 391, 401, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 9, 109, 114, 116, 150, 156 ЖК УРСР, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд;-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, Дергачівська міська військова адміністрація Харківської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом позбавлення права користування будинком та виселення, задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні приватною власністю ОСОБА_1 , шляхом позбавлення права користування будинком та виселення з житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Котелевського районного суду

Полтавської області С.О. Мальцев