Постанова

від 20.12.2007 по справі 30/146-07-4216

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/146-07-4216

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 грудня 2007 р.                                                                                    № 30/146-07-4216  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства Холдингова компанія "Краян"

на постановувід 11.09.2007 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№  30/146-07-4216 господарського суду Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян"

до

провідкритого акціонерного товариства Холдингова компанія "Краян"визнання договору недійсним та стягнення 1 746 208 грн.

за участю представників сторін:

від позивача     Черевиченко О.В. дов. № 4 від 20.12.2007

від відповідача Кравченко І.В. дов. № 193 від 19.11.2007

ВСТАНОВИВ:

В травні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія "Краян" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 746 208 грн. за договором оренди № 05-2007 від 01.01.2007.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсним договір № 05-2007 від 01.01.2007 оренди нерухомого майна –будівля збирального корпусу № 1, укладеного між сторонами по справі та про стягнення з відповідача 1 746 208 грн. за фактичне користування нерухомим майном, яке належить позивачу на праві власності.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2007 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ Холдингова компанія "Краян" плату за фактичне користування майном в розмірі 1 746 208 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 17 462 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

В частині визнання недійсним договору № 05-2007 від 01.01.2007 провадження у справі припинено.

Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того, що відповідач фактично користувався нежитловими приміщеннями, що підтверджується актом прийому-передачі та іншими наявними у справі доказами, а тому позивач, на підставі ст. 22 ЦК України, має право на відшкодування збитків.

Припиняючи провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору № 05-2007 від 01.01.2007, господарський суд дійшов висновку, що спірний договір є неукладеним, оскільки в ньому відсутні істотні умови притаманні цьому виду договорів, обов'язковість яких передбачена нормами ЦК і ГК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 (судді: Мирошниченко М.А. –головуючий, Ліпчанська Н.В., Шевченко В.В.) рішення залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство Холдингова компанія "Краян" просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з ВАТ ХК "Краян" 1 746 208 грн. за фактичне користування майном, витрати по сплаті державного мита в сумі 17 462 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. та постанову апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судовими інстанціями та підтверджено сторонами справи,   договір № 05-2007 від 01.01.2007 оренди нерухомого майна дійсно не містить у собі істотних умов, притаманних та обов'язкових для такого виду договорів.

Враховуючи наведене, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що спірний договір є неукладеним, у зв'язку з чим обґрунтовано припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання його недійсним.

Разом з тим, судовими інстанціями правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на той факт, що сторонами не було здійснено ніяких дій, які б свідчили про фактичну передачу позивачем майна в оренду відповідачу та прийняття відповідачем зазначеного майна у користування, оскільки    наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі від 01.01.2007 свідчить про факт передачі майна в користування.

При цьому господарськими судами обґрунтовано не прийнято до уваги посилання компанії на те, що акт, укладений на виконання неукладеного договору, не може підтверджувати факту передачі, оскільки цей акт є додатком до Договору, не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування судового рішення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання - передачі майна є додатком до спірного договору. Проте, зазначений акт сам по собі підтверджує не лише виконання умов договору, а і факт реальної передачі позивачем майна відповідачу.

Судовими інстанціями досліджено, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що реальна передача не здійснювалась. Відкрите акціонерне товариство Холдингова компанія "Краян", посилаючись на те, що реально не отримувало у користування майно, в порушення ст. 33 ГПК України, не довело цих обставин, хоча такий обов'язок лежить на ньому.

Навпаки, з матеріалів справи, в тому числі договорів, укладених відповідачем, вбачається, що останній  користувався спірними приміщеннями.

Господарськими судами правомірно не прийнято до уваги доводи відповідача, що позивач не є власником цього майна і, відповідно, не можна вважати, що його права порушено, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вимоги наведеної статті та матеріали справи, судові інстанції прийшли до правильного висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян" є власником цього майна, а відповідач в свою чергу не спростував цього факту та не довів належними та достатніми доказами своєї позиції щодо того, що позивач не є власником цього майна.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач фактично без законних підстав користувався майном позивача, у зв'язку з чим правомірно задовольнив позов і стягнув з відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія "Краян" 1 746 208 грн.,оскільки позивач, як власник цього майна, за час користування цим майном відповідачем, мав змогу реально одержати за звичайних обставин зазначену суму грошових коштів.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  При цьому, якщо особа, яка порушила право, одержала, у зв'язку з цим, доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.  

Господарські суди прийшли до правильного висновку, що відповідач, користуючись майном позивача з січня 2007 року з метою здійснення своєї господарської діяльності, безпідставно не здійснював плати за таке користування, визначеної умовами договору, отже, одержав доход у сумі 436 552 грн. (з ПДВ) щомісячно.                

Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки судові рішення ґрунтуються на наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян" доказах і не спростованих доказах відповідача.

Постановлені судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія "Краян" залишити без задоволення, а постанову від 11.09.2007 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 25.07.2007 господарського суду Одеської області у справі № 30/146-07-4216 без змін.

Головуючий                                                                   Н.Кочерова          

Судді:                                                                               В.Рибак                                                                                                     

                                                                                         М.Черкащенко